Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 462/1404/15
провадження № 61-18603св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія ВІЗЗ ЕЙР Україна",
третя особа - Закрите акціонерне товариство "Київське агентство повітряних сполучень "КИЙ АВІА",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 19 липня 2016 року у складі судді Румілової Н. М., та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Левика Я. А., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія ВІЗЗ ЕЙР Україна"(далі - ТОВ "Авіакомпанія ВІЗЗ ЕЙР Україна"), третя особа: Закрите акціонерне товариство "Київське агентство повітряних сполучень "КИЙ АВІА" (далі - ЗАТ "КАПС "КИЙ АВІА") про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В подальшому, уточнивши позов, просила стягнути з відповідача ТОВ "Авіакомпанія ВІЗЗ ЕЙР Україна" на свою користь: 5 780,73 грн -відшкодування матеріальної шкоди; 20 000 грн - відшкодування моральної шкоди; 250 Євро, що еквівалентно 6 313,50 грн, - компенсації за відмову в перевезенні та судові витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.
Позовну заяву позивачка обґрунтувала тим, що вона тривалий час працює и проживає в Італії у м. Термолі. 03 січня 2015 року позивачка приїхала у Львів у короткотривалу відпустку. 10 січня 2015 року прибула в Міжнародний аеропорт "Львів" для того, щоб відлетіти в місто Неаполь. Уповноважена особа ТОВ "Авіакомпанія ВІЗЗ ЕЙР Україна" - ОСОБА_3, оглянувши її документи, зокрема авіаквиток та її паспорт для виїзду за кордон, повідомив, що вона не може вилетіти за межі України, оскільки сплив строк дії її закордонного паспорту.
Позивач зазначила, що дія її паспорта була продовжена Посольством України в Італії до 23 липня 2020 року. Однак ОСОБА_3 вказане до уваги не прийняв і не допустив її на борт літака.
Внаслідок таких дій ОСОБА_3 їй заподіяно матеріальну шкоду, яка виразилась у додаткових витратах за виготовлення нового закордонного паспорта, у придбання нового авіаквитка на інший авіарейс і його перекомпостування. Крім того, вона не скористалась квитком на автобус Неаполь-Термолі і змушена була купувати новий.
Також позивачка зазначила, що внаслідок вказаних дій відповідача,у зв`язку з неправомірною відмовою у перевезенні, їй завдано моральні страждання, вона змушена була переживати приниження своєї людської гідності, відчувати психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги. Крім того вона мало не втратила роботу, яка є єдиним джерелом заробітку для неї та для її сім`ї.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 19 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на вимогу перевізника пасажир ОСОБА_1 не пред`явила уповноваженим особам перевізника ТОВ "Авіакомпанія ВІЗЗ ЕЙР Україна" в Міжнародному аеропорту "Львів" належних діючих документівна виїзд, а тому відповідачем було прийняте правомірне рішення відмовити їй у посадці на борт повітряного судна, яке виконувало рейс.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 лютого 2017 року рішення місцевого суду залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому зазначив, що на момент здійснення саме конкретного рейсу, у позивача були відсутні документи, які дозволяли перетин державного кордону.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга на рішення місцевого та апеляційного судів мотивована тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що паспорт для виїзду за кордон був виданий ОСОБА_1 08 жовтня 2002 року, його строк дії сплив 08 жовтня 2012 року, проте його дія у встановленому порядку, згідно з пунктом 8 Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 380 від 24 березня 2004 року, статті 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" продовжена Посольством України в Італії до 23 липня 2020 року.
Отже, у авіаперевізника були відсутні підстави не допускати пасажира на борт літака.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Авіакомпанія ВІЗЗ ЕЙР Україна"зазначає, що відповідно до Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" відповідач був зобов`язаний перевірити у позивача перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність документів, необхідних для в`їзду до держави прямуванняі відмовити йому у перевезенні у випадку відсутності таких документів, зокрема, діючого паспорта, виданого протягом 10 років до моменту в`їзду, та візи (або дозволу на проживання).
При цьому, зазначає, що твердження ОСОБА_1 про те, що в неї начебто був дійсний дозвіл на проживання у Італії, є необґрунтованим, оскільки будь-якого дозволу на проживання у Італії позивач не надала ані під час реєстрації на рейс, ані під час судового розгляду у судах попередніх інстанцій.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
12 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 10 січня 2015 року ОСОБА_1 отримала від уповноваженої особи відповідача відмову в Міжнародному аеропорті "Львів" у вильоті до Італії.