ПОСТАНОВА
Іменем України
09 липня 2019 року
Київ
справа №808/1856/16
касаційне провадження №К/9901/24826/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2016 (суддя Батрак І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Круговий О.О.) у справі № 808/1856/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Політехномет" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Політехномет" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2016 №0006341501 про застосування штрафних санкцій в сумі 11773,38 грн.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 04.07.2016 позовні вимоги задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.10.2016 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2016 залишив без змін.
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 75.1 статті 75, пункту 76.1 статті 76, пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, зазначає, що перевірка була проведена у межах визначених Конституцією України та законами України повноважень, а обмеження на проведення перевірок у 2015 та 2016 роках, передбачені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, не розповсюджувалися на проведення контролюючим органом камеральних перевірок.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад, грудень 2015 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Політехномет", за результатами якої складено акт від 28.01.2016 №173/28-04-42/37834548.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яке полягало у недотриманні законодавчо визначених граничних термінів реєстрації податкових накладних за листопад, грудень 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На адресу податкового органу позивачем 10.02.2016 надіслано заперечення на акт перевірки з посиланням на те, що позивач підпадає під законодавчо встановлену заборону на підставі пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII щодо проведення контрольних заходів.
За результатами розгляду таких заперечень Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області листом від 18.02.2016 №2969/10/08-28-15-01 повідомлено позивача про те, що камеральна перевірка є особливим контрольним заходом, на який не поширюється дія мораторію.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем 23.02.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001711501, яким до позивача на підставі статті 1201 Податкового кодексу України за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовані штрафні санкції в сумі 11773,38 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказаного акта індивідуальної дії Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято рішення від 21.04.2016 №1302/10/08-01-10-01-03, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.02.2016 форми "Р" №0001711501 та зобов`язано винести податкове повідомлення-рішення за формою згідно з вимогами, установленими Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.22015 №1204 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 №124/28254.
На підставі вищезазначеного рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 22.04.2016 №0006341501 про застосування до позивача штрафу в загальній сумі 11773,38 грн., у тому числі:
у розмірі 10 % у сумі 5354,08 грн. за вчинення порушення, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасній реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в сумі 53540,77 грн. з порушенням граничного терміну такої реєстрації до 15 календарних днів;
у розмірі 20 % у сумі 6419,30 грн. за вчинення порушення, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасній реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в сумі 32096,5 грн. з порушенням граничного терміну такої реєстрації від 16 до 30 календарних днів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що відсутність правових підстав для проведення контролюючим органом перевірки, її незаконність та порушення порядку проведення контрольного заходу призводить до відсутності правових наслідків такої перевірки. Так, суди виходили з того, що пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII передбачені обмеження проведення усіх видів податкових перевірок у 2015 та 2016 роках підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, обсяг доходів яких не перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік. З урахуванням того, що позивач не підпадає під жодне виключення із наведеної заборони, суди дійшли висновків, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення спірних камеральних перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок. Крім того, суд апеляційної інстанції мотивував свою позицію тим, що податковий орган позбавлений права застосовувати до позивача штрафні санкції за порушення терміну реєстрації податкових накладних за відсутності порядку їх застосування, затвердженого на виконання пункту 1201.3 статті 1201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII).
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату складення податкових накладних) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на дату складення податкових накладних з жовтня по грудень 2015 року) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату складення податкових накладних) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.
Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).