Постанова
Іменем України
08 липня 2019 року
м. Київ
справа № 201/15256/16-ц
провадження № 61-29147св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державний вищий навчальний заклад "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу державного вищого навчального закладу "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Пономарь З. М., Бараннік О. П., Посунся Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного вищого навчального закладу "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" (далі - ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури") про стягнення не нарахованої та недоплаченої суми стипендії та інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він є студентом ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури". Його батько має стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем більше 15 років, у зв`язку з чим він має право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проте, йому стипендію нараховували та виплачували в розмірі, який нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та за період з 01 вересня 2012 року по 01 липня 2016 року відповідачем не донараховано та невиплачено грошові кошти у розмірі 18 163,79 грн.
З урахуванням викладеного, просив суд стягнути з відповідача 18 163,79 грн невиплаченої стипендії, інфляційні збитки у розмірі 9 899,73 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня
2017 року, ухваленим у складі судді Антонюка О. А., у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем належними і допустимими доказами того, що він є студентом Державного вищого навчального закладу "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", отримував стипендію, є сином шахтаря і на нього поширюються положення Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а дії відповідача є неправомірними.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2017 року та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Стягнуто з ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" на користь ОСОБА_1 16 066,30 грн недоплаченої стипендії,
8 896,14 грн інфляційних втрат та 1 157,54 грн у відшкодування судових витрат.
Задовольняючи позов апеляційний суд виходив з того, що позивач має право на отримання стипендії відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому позовні вимоги підлягають задоволенню
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 11 січня 2017 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано з Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська матеріали цивільної справи № 201/15256/16-ц та зупинено виконання рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"
(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
05 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 201/15256/16-ц передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" мотивована порушенням апеляційним судом норм процесуального права, зокрема щодо не розгляду клопотання представника позивача про повернення апеляційної скарги, ненадання представнику заявника можливості дати пояснення в судовому засіданні та прийняття нових доказів судом апеляційної інстанції від позивача.
Також заявник вказує на неврахування апеляційним судом того, що держава не встановила правовий механізм для реалізації положень статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", тому у відповідача були відсутні підстави для нарахування та виплати стипендії позивачу. Вважав, що навчальний заклад є неналежним відповідачем у справі, оскільки не може нести відповідальність за державу.
Відповідачем відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 навчався у Державному вищому навчальному закладі "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" на денній формі навчання з вересня 2012 року та отримував стипендію: з вересня 2012 року по березень 2014 року щомісячно по 730 грн, у квітні 2014 року - 840,22 грн, у травні - 756,28 грн,
у червні - 781,83 грн, у липні - 811,76 грн, у серпні - 811,76 грн,
у вересні - 823,44 грн, у жовтні - 823,44 грн, у листопаді - 854,10 грн,
у грудні - 1 274,54 грн, у січні 2015 року - 890,60 грн, у лютому - 917,61 грн,
у березні - 946,08 грн, у травні - 1 103,76 грн, у червні - 917, 61 грн,
у липні - 917,61 грн, у серпні - 917,61 грн, з вересня по грудень щомісячно по 1 055,63 грн, з січня по червень 2016 року по 825 грн.
Апеляційний суд встановив, що згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За відомостями трудової книжки та довідки Виробничого структурного підрозділу "Шахтоуправління Павлоградське" Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" ОСОБА_2 працював підземним начальником дільниці, стаж його роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті склав 22 роки.
ОСОБА_1 , як сину шахтаря, ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" не було нараховано та виплачено стипендію у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційним судом здійснено розрахунок, в якому враховано розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у вересні 2012 року - 1 044 грн, з 01 жовтня 2012 року по 30 листопада
2012 року - 1 060 грн, з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року - 1 095 грн, з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року - 1 108 грн, з 01 грудня
2013 року по 31 серпня 2015 року - 1 176 грн, з 01 вересня 2015 року по
30 червня 2016 року - 1 330 грн, з 01 травня 2016 року по червень
2016 року - 1 399 грн та фактично нараховану ОСОБА_1 стипендію, різниця між якими за період з вересня 2012 року по червень 2016 року включно складає
16 066,30 грн та інфляційні втрати в розмірі 8 896,14 грн.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.