ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/1770/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.
за участю секретаря судового засідання (помічника судді) - Резніченко Н.О.
учасники справи:
боржник (відповідач) - Державне підприємство "Златодар",
представник боржника - Сизько Б.Б., адвокат (довіреність від 01.02.2019),
арбітражний керуючий (розпорядник майна) Новосельцев Володимир Петрович - не з`явився,
кредитор (позивач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдфілд Україна",
від кредитора - Черногуз Б.І., адвокат (довіреність № 22 від 06.09.2018),
заявник касаційної скарги - Державне агентство резерву України,
представник заявника - Михайлець О.В. (довіреність № 695/0/4/9 від 27.02.2019),
прокурор - Доценко Т.О., прокурор відділу ГПУ (посвідчення № 2884),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Державного агентства резерву України
Державного підприємства "Златодар"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.09.2018
у складі судді Боровика С.С.
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019
у складі колегії суддів: Остапенка О.М. (головуючий), Отрюха Б.В., Верховця А.А.,
у провадженні за позовом (заявою)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдфілд Україна",
до Державного підприємства "Златодар",
про стягнення в натурі зерна, переданого на зберігання,
у справі за заявою
Державного підприємства "Златодар"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.12.2015 порушено провадження у справі № 925/1770/15 про банкрутство Державного підприємства "Златодар" (далі - ДП "Златодар", боржник), призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Новосельцева В.П.
2. У вересні 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдфілд Україна" (далі - ТОВ "Трейдфілд Україна", позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до ДП "Златодар" про стягнення в натурі зерна, переданого на зберігання, в якому (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), Товариство просило суд стягнути з боржника зерно кукурудзи 3 класу в кількості 2 000 000 кг, зерно кукурудзи 3 класу в кількості 1 031 820 кг, зерно кукурудзи 3 класу в кількості 2 224 050 кг, зерно кукурудзи 3 класу в кількості 35 210 кг, зерно кукурудзи 3 класу в кількості 2 062 050 кг загальною вартістю 29 414 320,00 грн.
3. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань по Договору складського зберігання кукурудзи №14/4 від 21.08.2012 щодо повернення позивачу прийнятого на зберігання зерна кукурудзи.
4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.11.2017 у справі № 925/1123/17 позов ТОВ "Трейдфілд Україна" задоволено.
5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 рішення Господарського суду Черкаської області від 20.11.2017 у справі № 925/1123/17 скасовано, матеріали справи № 925/1123/17 передано до Господарського суду Черкаської області для розгляду по суті в межах справи № 925/1770/15 про банкрутство ДП "Златодар".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. За наслідками розгляду заявлених позовних вимог в межах справи про банкрутство ДП "Златодар", ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.09.2018 у справі № 925/1770/15 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ДП "Златодар" на користь ТОВ "Трейдфілд Україна" майно в натурі, а саме:
зерно кукурудзи 3 класу загальною вартістю 29 412 520,00 грн., а також судовий збір у розмірі 240 000,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
7. Ухвала суду першої інстанції мотивована, зокрема, доведеністю позовних вимог ТОВ "Трейдфілд Україна" щодо невиконання відповідачем зобов`язання в частині повернення позивачу прийнятого на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 7 353,13 тон. При цьому, суд визнав доведеними належними доказами порушення прав позивача ТОВ "Трейдфілд Україна".
8. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:
8.1. 21.08.2012 року між ДП "Златодар" (Зерновий склад) та ТОВ "Полігрейн Агро" (в подальшому найменування товариства, згідно рішення Загальних зборів Учасників (засновників) ТОВ "Полігрейн Агро" протокол №7 від 29.11.2013 змінено на ТОВ "Трейдфілд Україна") (Поклажодавець) було укладено Договір складського зберігання кукурудзи №14/4, за умовами пункту 1.1 якого Поклажодавець зобов`язався передати зерно кукурудзи з супроводжуючими документами на Зерновий склад, а останній зобов`язався прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.
8.2. У зв`язку із невиконанням зобов`язань по Договору №14/4, позивач звернувся із позовом до Господарського суду Черкаської області про стягнення в натурі зерна, переданого на відповідальне зберігання. У позовній заяві позивач вказує, що загальний обсяг зерна кукурудзи, переданого позивачем відповідачу на зберігання по Договору та не повернутого відповідачем становить 7 353,58 тон, що підтверджується виданими відповідачем складськими квитанціями: від 26.09.2012 №3783 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 2 000 000 кг; від 17.12.2012 № 4800 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 1 031 820 кг; від 06.02.2013 №4865 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 2 224 050 кг; від 22.03.2013 № 4879 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 35 210 кг; від 06.06.2013 № 4897 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 2 062 050 кг.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 925/1770/15 апеляційні скарги Заступника прокурора Черкаської області, Державного агентства резерву України та ДП "Златодар" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.09.2018 року у справі №925/1770/15 залишено без задоволення. Пункт 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Черкаської області від 04.09.2018 року у справі № 925/1770/15 змінено, викладено його наступним чином :
"4. Стягнути з Державного підприємства "Златодар" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдфілд Україна" 3 200,00 грн. судового збору. Видати наказ."
В іншій частині ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.09.2018 у справі № 925/1770/15 залишити без змін.
10. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржувану ухвалу про часткове задоволення позовних вимог прийнято у відповідності до норм чинного законодавства. При цьому, апеляційний суд вказав на доведеність належними доказами порушення прав позивача відповідачем внаслідок невиконання останнім обов`язку з повернення належного позивачу майна. Разом з тим, переглянувши в апеляційному порядку законність прийняття спірної ухвали в частині стягнення з відповідача на користь позивача 240 000,00 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви, суд апеляційної інстанції змінив спірну ухвалу в цій частині, стягнувши на користь позивача 3 200,00 грн., оскільки спір, що розглядався господарським судом було вирішено в межах справи про банкрутство.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
11. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.09.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 925/1770/15, ДП "Златодар" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою ухвалити нове рішення.
12. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 925/1770/15, Державне агентство резерву України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового акту, з вимогою прийняти нове рішення у справі № 925/1770/15, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Трейдфілд Україна" до ДП "Златодар" про стягнення в натурі зерна, переданого на зберігання.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ДП "Златодар" у справі №925/1770/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Білоус В.В., що підтверджується Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 14.03.2019.
14. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2019 касаційну скаргу ДП "Златодар" у справі № 925/1770/15 було залишено без руху.
15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Державного агентства резерву України у справі №925/1770/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Білоус В.В., що підтверджується Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 08.04.2019.
16. 16.04.2019 до Верховного Суду від Прокурора відділу забезпечення представництва інтересів держави в судах управління представництва інтересів держави в судах Прокуратури Черкаської області надійшов Відзив на апеляційні скарги ДП "Златодар" та Державного агентства резерву України, в якому прокурор відділу просить касаційні скарги задовольнити, оскаржені судові акти попередніх інстанцій - скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову про стягнення в натурі переданого на зберігання 7353,130 т зерна кукурудзи загальною вартістю 29 412 520,00 грн.
17. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2019 касаційну скаргу Державного агентства резерву України у справі №925/1770/15 було залишено без руху.
18. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Златодар" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019, датою проведення судового засідання визначено 11.06.2019.
19. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №925/1770/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., що підтверджується Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 13.05.2019.
20. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного агентства резерву України, об`єднано в одне касаційне провадження касаційні скарги Державного агентства резерву України та ДП "Златодар", датою проведення судового засідання визначено 11.06.2019.
21. 20.05.2019 та 03.06.2019 до Верховного Суду від ТОВ "Трейдфілд Україна" надійшли Відзиви на касаційні скарги з запереченнями проти вимог та доводів скаржників.
22. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2019 в судовому засіданні оголошено перерву, повідомлено учасників справи, що розгляд касаційних скарг ДП "Златодар" та Державного агентства резерву України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.09.2018 у справі №925/1770/15, відбудеться 25.06.2019.
23. 24.06.2019 до Верховного Суду від ДП "Златодар" та Державного агентства резерву України надійшли Клопотання про врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
24. В судовому засіданні представник ДП "Златодар" повністю підтримав вимоги касаційної скарги з підстав наведених у ній, просив Суд скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі №925/1770/15, ухвалити нове судове рішення. Представник скаржника, також, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги Державного агентства резерву України.
25. Представник Державного агентства резерву України в засіданні суду підтримав вимоги касаційної скарги з підстав наведених у ній, просив суд повністю задовольнити касаційну скаргу, а, також, підтримав вимоги касаційної скарги ДП "Златодар".
26. Представник ТОВ "Трейдфілд Україна", в судовому засіданні, проти вимог та доводів скаржників заперечив, з підстав наведених у Відзивах на касаційні скарги.
27. Прокурор, в засіданні суду, повністю підтримала вимоги та доводи скаржників, просила касаційні скарги задовольнити, оскаржені судові акти скасувати.
28. Інші учасники провадження у справі у призначене судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржників
(ДП "Златодар" та Державного агентства резерву України)
29. В обґрунтування заявлених вимог, скаржники вказують на порушення та невірне застосування судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 256, 257, 267, 538, 610, 946 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 7, 13, 42, 50, 74, 86, 236, 238, 277 ГПК України, ст. 218 ГК України.
30. У Клопотаннях від 24.06.2019 скаржники просили, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, врахувати висновки Верховного Суду з питання застосування строків позовної давності.
Доводи кредитора
(ТОВ "Трейдфілд Україна")
31. Кредитор, заперечуючи проти вимог та доводів скаржників, доводить:
- позивач фактично був позбавлений належного йому майна внаслідок неправомірних дій Відповідача по його безпідставному утриманню і неповерненню;
- оскільки Відповідач не надав суду іншої інформації про вартість зерна кукурудзи 3 класу, суд першої інстанції обґрунтовано визнав інформацію позивача щодо вартості зерна кукурудзи 3 класу достовірною та такою, що підтверджується належним та допустимим доказом, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, а також з тим, що місцевим господарським судом правомірно встановлено, що загальна вартість стягнутого майна в натурі складає 29 412 520, 00грн.;
- посилання на пропуск позивачем строку позовної давності, а також відсутність факту переривання такого строку є безпідставним.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
33. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
33.1. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Як було вказано вище, в силу приписів ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись до суду касаційної інстанції, заявники касаційних скарг посилались порушення та неправильне застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вказували на пропуск позивачем строку позовної давності та відсутність підстав для його переривання. При цьому, вказані доводи касаційних скарг тотожні підставам та вимогам апеляційних скарг під час апеляційного провадження з оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 04.09.2018 справі № 925/1770/15.
Під час розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 21.08.2012 року між ДП „Златодар" (Зерновий склад) та ТОВ „Полігрейн Агро" (в подальшому найменування товариства згідно рішення Загальних зборів Учасників (засновників) ТОВ „Полігрейн Агро" протокол №7 від 29.11.2013 змінено на ТОВ „Трейдфілд Україна") (Поклажодавець) було укладено Договір складського зберігання кукурудзи за №14/4.
Пункт 1.1. Договору встановлює зобов`язання Поклажодавця передати зерно кукурудзи з супроводжуючими документами на Зерновий склад та зобов`язання Зернового складу прийняти зерно для зберігання на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.
Позивач, звертаючись до господарського суду вказав, що загальний обсяг зерна кукурудзи, переданого позивачем відповідачу на зберігання по Договору та не повернутого відповідачем становить 7 353,58 тон, що підтверджується виданими відповідачем складськими квитанціями: від 26.09.2012 року №3783 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 2 000 000 кг; від 17.12.2012 року № 4800 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 1 031 820 кг; від 06.02.2013 року №4865 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 2 224 050 кг; від 22.03.2013 року № 4879 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 35 210 кг; від 06.06.2013 року № 4897 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 2 062 050 кг. Водночас, у позовній заяві вказано, що 07.03.2013 року, під час перевірки уповноваженими представниками позивача фактичної наявності зерна кукурудзи на елеваторі відповідача в присутності т.в.о. начальника служби охорони ДП „Златодар" ОСОБА_1 було виявлено 100% відсутність зерна кукурудзи. Огляд здійснювався у всіх складських приміщеннях.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм Глав 63, 66 ЦК України та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".
Ст. 936 ЦК України передбачає, що змістом договору зберігання є обов`язок зберігача зберігати річ, яка передана на зберігання поклажодавцем і повернути її у схоронності.
При цьому, договори зберігання можуть регулюватись правилами встановленими у Главі 63 ЦК України „Послуги".
Так, ст. 955 ЦК України передбачено, що положення параграфа 1 глави 66 ЦК України застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом. Відповідно до частини 3 статті 957 ЦК України, письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.
Підпунктом 10, 24 ст. 1 Закону України „Про зерно і ринок зерна в Україні" визначено, що зберігання зерна - це комплекс заходів, що включають приймання доробку, зберігання і відвантаження зерна; складські документи на зерно - це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.
В силу приписів ч. 1 ст. 961 ЦК України, ст.ст. 37, 43 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" , - зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.
Якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.
Відповідно до ст.46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що складські квитанції від 26.09.2012 року № 3783 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 2 000 000 кг, від 17.12.2012 року №4800 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 1 031 820 кг, від 06.02.2013 року № 4865 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 2 224 050 кг, від 22.03.2013 року № 4879 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 35 210 кг, від 06.06.2013 року № 4897 про прийняття на зберігання зерна кукурудзи 3 класу у кількості 2 062 050 кг не погашені у зв`язку з відвантаженням або переоформленням зерна.