Постанова
Іменем України
(додаткова)
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 312/265/17
провадження № 61-43640св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство "Агрофірма Гюнівська",
представники позивача: Мартиненко Костянтин Ігорович, Дробишевський Олександр Анатолійович,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - адвокат Литвиненко Євгеній Валентинович,
третя особа - Великобілозерська районна державна адміністрація Запорізької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Литвиненком Євгенієм Валентиновичем, про ухвалення додаткового судового рішення,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року приватне акціонерне товариство "Агрофірма "Гюнівська" (далі - ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі поновленим на умовах додаткової угоди.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 20 січня 2014 року ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" та відповідач уклали договір оренди б/н. 05 квітня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)", нормами якого передбачено, що строк дії договору оренди не може бути меншим як сім років. 27 квітня 2017 року позивач з метою приведення змісту договору до вимог статті 19 Закону України "Про оренду землі" звернувся до відповідача з пропозицією змінити строк дії договору на 7 років, але вказана пропозиція залишена відповідачем без задоволення. Період дії договору з 11 березня 2014 року по 11 березня 2017 року, протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, тобто з 11 березня 2017 року по 11 квітня 2017 року, відповідач на адресу позивача лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору не направив, а позивач продовжує користуватись земельною ділянкою та належним чином продовжує виконувати свої обов`язки за договором, обробляє земельну ділянку, нараховує до сплати відповідну орендну плату. При таких обставинах, в силу положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Однак, умови договору, навіть поновлені до 11 березня 2020 року не відповідають вимогам статті 19 Закону України "Про оренду землі", оскільки строк дії договору менше 7 років, що тягне за собою необхідність зміни правовідносин між позивачем та відповідачем за договором. З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати договір оренди землі від 20 січня 2014 року укладений між ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" та ОСОБА_3 поновленим на умовах запропонованої ним додаткової угоди.
Рішенням Великобілозерського районного суду Запорізької області від 14 березня 2018 року позов задоволено. Визнано договір оренди землі від 20 січня 2014 року, укладений між ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" та ОСОБА_2, поновленим на умовах запропонованих позивачем додатковою угодою.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Литвиненком Є. В., задоволено. Рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 14 беезня2018 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року скасовано. У задоволенні позову ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" до ОСОБА_2, третя особа - Великобілозерська районна державна адміністрація запорізької області, про визнання договору оренди землі поновленим на умовах додаткової угоди - відмовлено.