ПОСТАНОВА
Іменем України
01 липня 2019 року
Київ
справа №826/14603/15
адміністративне провадження №К/9901/17233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Білак М.В. (суддя-доповідач),
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 826/14603/15 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС) про визнання протиправними та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом", Компанія) звернулося до суду з вказаним позовом про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця ВДВС про стягнення виконавчих зборів від 8 липня 2015 року у виконавчих провадженнях №№ 40480250, 40480408 №40480362 (далі - спірні постанови).
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що на примусовому виконанні ВДВС знаходились виконавчі провадження:
ВП № 40480250 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 29 жовтня 2004 року № 4163 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ДПЗД "Укрінтеренерго" боргу в сумі 50 000 грн;
ВП №40480408 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 29 жовтня 2004 року № 4164 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ДПЗД "Укрінтеренерго" боргу в сумі 50 000 грн;
ВП №40480362 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 15 січня 2003 року № 2-94 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ДПЗД "Укрінтеренерго" боргу в сумі 100 000 грн.
19 січня 2004 року та 20 січня 2005 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві Куліш О.О. прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих написів нотаріуса від 29 жовтня 2004 року №4163, №4164 та від 15 січня 2003 року №2-94 та надано боржнику строк для добровільного виконання виконавчих написів.
18 жовтня 2013 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві Бучком О.О. прийнято постанови про приєднання виконавчих проваджень ВП №40480250, ВП №40480408, ВП №40480362 до зведеного виконавчого провадження ВП №39832110.
Вимогою державного виконавця від 16 січня 2014 року зобов`язано "ДП НАЕК "Енергоатом" перерахувати кошти на депозитний рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві або рахунок стягувачів в рахунок погашення заборгованості.
3 липня 2015 року ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулося до ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві з заявою про закінчення виконавчих проваджень, до якої додало платіжні доручення від 11 червня 2015 року №№4407, 4408, 4409 про погашення заборгованості за виконавчими написами нотаріуса.
8 липня 2015 року ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві винесено спірні постанови про стягнення з боржника (ДП "НАЕК "Енергоатом") виконавчого збору, винесених в межах виконавчих проваджень №№ 40480250, 40480408, 40480362.
Позивач вважає спірні постанови протиправними, оскільки в рамках виконавчих проваджень №№ 40480250, 40480408, 40480362 примусове виконання виконавчих написів нотаріуса від 29 жовтня 2004 року №4163, №4164 та від 15 січня 2003 року №2-94 не розпочиналось та здійснене не було.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову.
Позиція судів ґрунтується на тому, що за правилами статті 28 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (чинного на час виникнення спірних відносин; посилання на вказану статтю - у редакції, викладеній згідно з Законом України від 12 лютого 2015 року № 191-VIII; далі - Закон № 606-XIV і Закон № 191-VIII відповідно) виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Не погодившись з тим, як суди застосували норми матеріального права до спірних відносин, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративний суд України від 12 жовтня 2016 року рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Не погоджуючись з таким рішенням суду касаційної інстанції, ДП "НАЕК "Енергоатом" подало до Верховного Суду України заяву про його перегляд, з підстав встановлених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 КАС України.
Як підставу звернення з цією заявою позивач зазначив неправильне застосування судом касаційної інстанції при розгляді його справи положень статті 28 Закону № 606-XIV, на підтвердження чого надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2015 року № К/800/68286/14 та постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28 січня 2015 року № 3-271гс14, у яких ці суди, на думку заявника, по-іншому застосували одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.
В аспекті заявленого неоднакового правозастосування колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наступне.
Однією з умов для перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень, у подібних правовідносинах (пункт 1 частини першої статті 237 КАС України).