ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
02 липня 2019 року
справа №2340/3802/18
адміністративне провадження №К/9901/12451/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року у складі судді Гайдаш В.А.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у складі суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О., Губської О.А.
у справі № 2340/3802/18
за позовом Приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Репродуктивне зерно" в особі директора ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Черкаській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
У С Т А Н О В И В:
ПРОЦЕДУРА
20 вересня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Науково-виробничий центр "Репродуктивне зерно" в особі директора ОСОБА_1 (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2018 року №0047201205 форми "Н", визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 18 липня 2018 року №44232-17, визнати протиправним та скасувати рішення від 23 липня 2018 року №30885 про опис майна у податкову заставу.
08 січня 2019 року рішенням Черкаського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 08 червня 2018 року №0047201205 форми "Н", вимогу від 18 липня 2018 року №44232-17 та рішення від 23 липня 2018 року №30885 про опис майна у податкову заставу.
У травні 2019 року податковим органом подана касаційна скарга до Верховного Суду.
10 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 15 травня 2019 року, справу № 2340/3802/18 витребувано з Черкаського окружного адміністративного суду.
20 червня 2019 року справа № 2340/3802/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив від позивача до Суду на касаційну скаргу відповідача не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у квітні 2018 року уповноваженою особою Головного управління ДФС у Черкаській області на підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 та пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питання своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП "НВЦ" "Репродуктивне зерно", за результатами якої складений акт від 24 квітня 2018 року № 3013/23-00-0506/33684392 (далі - акт перевірки), з якого вбачається, що перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України: ПП "НВЦ" "Репродуктивне зерно" несвоєчасно зареєстровано податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- № 6 від 25 жовтня 2017 року на суму ПДВ 13933,33 грн - граничний термін реєстрації 15 листопада 2017 року, зареєстровано 11 грудня 2017 року, тобто із затримкою на 26 днів;
- № 4 від 20 жовтня 2017 року на суму ПДВ 248588,00 грн - граничний термін реєстрації 15 листопада 2017 року, зареєстровано 11 грудня 2017 року, тобто із затримкою на 26 днів;
- № 5 від 25 жовтня 2017 року на суму ПДВ 10291,67 грн - граничний термін реєстрації 15 листопада 2017 року, зареєстровано 11 грудня 2017 року, тобто з затримкою на 26 днів;
08 червня 2018 року на підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0047201205 форми "Н", яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% від суми ПДВ 272813 грн 02 коп., що становить 54562 грн 60 коп.
22 червня 2018 року позивач звернувся зі скаргою до ДФС України, відповідно до змісту якої просив скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.
У зв`язку з несплатою позивачем штрафу у десятиденний строк з дня його отримання, відповідачем 18 липня 2018 року винесено податкову вимогу № 44232-17 відповідно до змісту якої вимагалось терміново сплатити суму податкового боргу у розмірі 54562 грн 60 коп.
Вказана сума заборгованості (штрафу) позивачем не була сплачена, що обумовило прийняття Головним управлінням ДФС у Черкаській області 23 липня 2018 року рішення про опис майна у податкову заставу.
21 серпня 2018 року ДФС України прийнято рішення про результати розгляду скарги позивача, яким податкове повідомлення - рішення № 0047201205 від 08 червня 2018 року залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що 20 жовтня 2017 року позивачем на ім`я ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" виписано податкову накладну № 4 на суму ПДВ 248588 грн 02 коп, яка направлена позивачем для реєстрації до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв`язку в межах визначеного податковим законодавством граничного терміну, а саме 15 листопада 2017 року.
Згідно з квитанцією від 17 листопада 2017 року №1, подана позивачем для реєстрації накладна доставлена до ДФС 15 листопада 2017 року в 16:03:01, проте документ не прийнято, а у графі "виявлені помилки" вказаної квитанції контролюючим органом зазначено: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів".
Разом з тим, 30 листопада 2017 року позивач повторно подав до контролюючого органу вказану накладну, проте документ не було прийнято у зв`язку виявленими помилками, а саме: "Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису…".
Водночас, вказану податкову накладну зареєстровано контролюючим органом у Єдиному реєстрі податкових накладних 11 грудня 2017 року.
25 жовтня 2017 року позивачем на ім`я ТОВ "Капітал-Ріелт С.Д." було виписано податкову накладну № 5 на суму ПДВ 10291 грн 67 коп. Граничним терміном вказаної накладної є 15 листопада 2017 року.
З метою її реєстрації, позивач 24 листопада 2017 року направив вказану накладну засобами телекомунікаційного зв`язку до контролюючого органу. Вказана накладна доставлена до ДФС 24 листопада 2017 року в 10:41:04, що зафіксовано у квитанції від 24 листопада 2017 року №1.
За результатами обробки даного електронного документу, контролюючим органом податкову накладну не було прийнято у зв`язку з виявленням, а саме: "Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису…".
30 листопада 2017 року позивач повторно подав до контролюючого органу вказану накладну, проте документ не було прийнято з таких самих підстав - виявлені помилки: "Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису…".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказана податкова накладна зареєстрована контролюючим органом лише після направлення позивачем цього документу втретє, а саме 11 грудня 2018 року.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що 25 жовтня 2017 року позивачем на ім`я ТОВ "Трейдент Кепітал" виписано податкову накладну № 6 на суму ПДВ 13933 грн 33 коп., граничним терміном реєстрації якої є 15 листопада 2017 року.
Позивач засобами телекомунікаційного зв`язку своєчасно надав в електронному вигляді ДФС дану податкову накладну, яка доставлена до ДФС 14 листопада 2017 року в 17:32:15.
Згідно з даними квитанції від 15 листопада 2017 року №1 за результатами обробки вказану податкову накладну не було прийнято. У графі "виявлені помилки" зазначено: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів". У подальшому, податкову накладну від 25 жовтня 2017 року № 5 у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано контролюючим органом лише 11 грудня 2017 року.
30 листопада 2017 року позивач повторно подав до контролюючого органу вказану накладну, проте документ не прийнято з таких самих підстав - виявлені помилки: "Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису…".
11 грудня 2017 року позивач втретє направив вказану податкову накладну до контролюючого органу, після чого документ було прийнято.
ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, та похідних від нього актів індивідуальної дії (вимоги та рішення про опис майна), оскільки несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулась не з вини платника податків, у зв`язку з безпідставним неприйняттям податкових накладних, а причини їх неприйняття, зазначені у квитанціях № 1 надісланих Підприємству, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення цих судів та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. У касаційній скарзі контролюючий орган посилається на необґрунтованість спірних судових рішень, необ`єктивний аналіз обставин справи, не врахування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 201 Податкового кодексу України, невірне застосування статті 120-1 цього кодексу. Порушення норм процесуального права, зокрема частини другої статті 9 та частини першої статті 19 КАС України, відповідач вбачає у порушенні судами засад рівності всіх учасників судового процесу, мотивування рішень доводами, які не зазначені підприємством у позові, тобто поза його межами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, відтак Верховний Суд зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неповноту дослідження судами попередніх інстанцій доказів на предмет встановлення певних обставин.
Щодо застосування норм процесуального права
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Нормативне регулювання
За положеннями пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.