Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 210/1715/17
провадження № 61-10990св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараш А. А., Лесько А. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області,
представник відповідача - Бершадська Людмила Станіславівна,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області від в особі Криворізького відділення на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Скотар Р. Є. від 26 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області в складі суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 27 грудня 2017 року,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - ВВД ФССНВ в місті Кривому Розі Дніпропетровської області), третя особа - Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"), про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я при виконання трудових обов`язків.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що під час виконання своїх професійних обов`язків електрозварника Відкритого акціонерного товариства "Криворіжсталь", правонаступником якого є ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", 19 січня 2005 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, про що складено акт за формою Н-1, у зв`язку з яким йому висновком МСЕК від 20 квітня 2005 року первинно встановлено 45 % стійкої втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.
В результаті нещасного випадку йому спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що він змушений терпіти фізичний біль, проходити численні курси лікування, в тому числі і санаторно-курортне у спеціалізованих закладах за власні кошти, змінився спосіб життя, а саме: він втратив звичайні соціальні зв`язки з близькими та друзями, став замкнутою людиною, через що він відчуває моральні страждання, оскільки не буде відчувати себе повноцінною людиною.
Ураховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 640 080 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ВВД ФССНВ в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в зв`язку з ушкодженням здоров`я у розмірі 20 000 грн. Судові витрати у розмірі 640 грн віднесено за рахунок держави. В решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачу первинно було встановлено втрату професійної працездатності 20 квітня 2005 року, а тому він на підставі статей 21, 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, яка була чинна на момент встановлення стійкої втрати працездатності, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому в результаті втрати професійної працездатності, за рахунок відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справделивості в сумі 20 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ВВД ФССНВ в місті Кривому Розі Дніпропетровської області залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційних скарг не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 рокудо Верховного Суду, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області від в особі Криворізького відділення, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди 26 квітня 2017 року, тобто після набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Отже, права на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів ВВД ФССНВ в місті Кривому Розі Дніпропетровської області позивач не має. Крім цього, до участі у справі як відповідачів не було залучено інших юридичних осіб, які, на думку скаржника, мають нести відповідальність за завдану моральну шкоду. Актом Н-1 винним визнано самого позивача, який виконував роботи, не передбачені його обов`язками, однак цей акт не оскаржено та висновки не спростовано. Разом із цим, судом першої інстанції проігноровано ту обставину, що саме неправомірні дії позивача, грубе порушення безпеки, призвели до його травмування.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював у Відкритому акціонерному товаристві "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь", правонаступником якого є ПАТ "АрслеорМіттал Кривий Ріг", починаючи з 11 лютого 2003 року на посаді електрозварника.
19 січня 2005 року під час виконання трудових обов`язків о 09 год. 00 хв. з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму ока, про що було складено акт форми Н-1 від 21 січня 2005 року.
Висновком МСЕК від 20 квітня 2005 року ОСОБА_1 первинно встановлено 45 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.
Наступними переоглядами підтверджено втрату професійної працездатності та групу інвалідності й останнім висновком МСЕК від 28 червня 2016 року встановлено 40 % втрати професійної працездатності у зв`язку з трудовим каліцтвом по зору з 01 вересня 2016 року по 01 вересня 2017 року та третю групу інвалідності з наступним переоглядом 15 серпня 2017 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Заперечуючи проти позову, відповідач вважав, що позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди коли діяв Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV) у новій редакції, що не передбачала можливості стягнення з відповідача моральної шкоди, завданої потерпілому від нещасних випадків на виробництві, то до спірних правовідносин не може бути застосована редакція вказаного Закону, яка діяла станом на день настання страхового випадку та встановлення позивачеві втрати професійної працездатності у зв`язку з трудовим каліцтвом.
Згідно з частиною першою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 21 Закону № 1105-XIV у редакції, чинній станом на час настання страхового випадку та встановлення позивачеві втрати професійної працездатності у зв`язку з трудовим каліцтвом і І групи інвалідності, у разі настання вказаного випадку Фонд зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг (частина друга статті 13 Закону № 1105-XIV у вказаній редакції).
Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть (частина перша статті 14 Закону № 1105-XIV).
Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що 19 січня 2005 року під час виконання трудових обов`язків о 09 год. 00 хв. з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму ока, про що було складено акт форми Н-1 від 21 січня 2005 року.
Отже, право потерпілого на відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, Закон № 1105-XIV пов`язував з настанням страхового випадку.
20 березня 2007 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 23 лютого 2007 року (далі - Закон № 717-V), згідно з яким був виключений підпункт "е" пункту 1 частини першої статті 21 Закону № 1105-XIV, а також інші приписи, які кваліфікували відшкодування моральної шкоди як страхові виплати.
Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 мотивувальної частини рішення № 20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року звернув увагу на те, що положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте зазначив, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 2371 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).