ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/10627/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.
за участю помічника судді Курмишевої А.Г. (за дорученням головуючого судді),
представників учасників справи:
позивача - Державної іпотечної установи: Тодосієнка В.М. - адвокат (свідоцтво від 31.01.2012 №4841); Дяченка В.С. - адвокат (свідоцтво від 19.10.2018 №702/10),
відповідача - 1 - Національного банку України - Пелепецького В.Д. - представник (довіреність від 18.02.2019 №18-0014/9204),
відповідача - 2 - публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Таболіна О.С. - адвокат (свідоцтво від 19.11.2018 №000368),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Ярошенка А.С. - адвокат (посвідчення від 01.12.2017 №810),
розглянув касаційну скаргу Державної іпотечної установи
на рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2018 (суддя Босий В.П.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Руденко М.А. і Пономаренко Є.Ю.)
зі справи №910/10627/18
за позовом Державної іпотечної установи (далі - Установа)
до: Національного банку України (далі - НБУ);
публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Банк)
про визнання недійсним договору,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про визнання недійсним договору застави облігацій Установи від 23.04.2014 №132/04-14/ДІУ (далі - Договір застави).
2. Позов обґрунтовано тим, що Договір застави суперечить підпунктам 1, 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статті 12 Закону України "Про заставу" та порушує права Установи як емітента цінних паперів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції і постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем не доведено наявності обставин, з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ГПК України) пов`язують можливість визнання Договору застави недійсним; крім того, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами порушення його прав та законних інтересів внаслідок укладення Договору застави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Установа, зазначаючи, що прийняті судові акти ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати повністю рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Установи задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Суди попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального права та без урахування наявних у матеріалах справи доказів дійшли необґрунтованого висновку про те, що в Установи в межах даної справи відсутнє порушене право. Договір застави порушує право Установи як кредитора Банку, оскільки у разі невиконання Банком умов кредитного договору НБУ може здійснити продаж цінних паперів третім особам або переведення цінних паперів у свою власність. Такі дії можуть призвести до задоволення вимог НБУ поза чергою, встановленою спеціальним Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
7. Суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку, відхиляючи посилання Установи на необхідність погодження з представником НБУ укладення додаткового договору від 21.11.2014 №1 до Договору застави.
8. Судам попередніх інстанцій необґрунтовано та всупереч пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відхилено посилання Установи на те, що з укладенням Договору застави НБУ здобув перевагу перед іншими кредиторами Банку з аналогічними вимогами. На думку Установи, укладений Договір застави свідчить про необґрунтоване надання НБУ переваг перед іншими кредиторами.
Доводи інших учасників справи
9. Фонд у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що касаційна скарга є незаконною та необґрунтованою, зокрема вказує, що: уклавши спірний Договір застави, Банк не відмовлявся безоплатно від власних майнових вимог, а вчинив оспорюваний правочин на забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором; отримання Банком грошових коштів від НБУ не було спростовано Установою; оспорюваний Договір застави та додатковий договір до нього були укладені безпосередньо НБУ, від імені якого діяв уповноважений представник, що свідчить про обізнаність та погодження НБУ з усіма умовами таких договорів, та просить відмовити Установі в задоволенні касаційної скарги, а рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі залишити без змін.
10. НБУ у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що не погоджується з касаційною скаргою Установи, вважає її необґрунтованою та безпідставною, заперечує проти наведених позивачем обставин та правових підстав касаційної скарги, вважаючи, що: позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав та законних інтересів внаслідок укладення Договору застави; видача Банку кредиту та укладення Договору застави відбувалося за окремою постановою Правління НБУ (під грифом БТ), яке здійснює управління НБУ, в частині, що передбачена статтею 7 Закону України "Про Національний банк України" (до функцій НБУ входить видача кредитів рефінансування), повністю спростовує наведені позивачем доводи про те, що видача кредиту та передача майна в заставу здійснювалися без згоди представника НБУ; укладений сторонами Договір застави не суперечить вимогам статті 12 Закону України "Про заставу", оскільки містить суть забезпеченої заставою вимоги та інші умови, щодо яких сторони досягли згоди, та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019.
11. Від Банку відзив на касаційну скаргу не надходив.
Розгляд клопотань зі справи
12. Від Установи до Касаційного господарського суду надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивовано тим, що відповідні правовідносини містять виключну правову проблему з огляду на відсутність єдиного правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо вчинення правочинів сторонами, господарська компетенція однієї з яких обмежена в силу частини першої статті 207 Господарського кодексу України, існує правова проблема, яка не узгоджується з єдиною правозастосовчою практикою.
Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Проте з даного клопотання не вбачається, у чому полягає правова проблема застосування частини першої статті 207 Господарського кодексу України саме в цій справі №910/10627/18, з урахуванням того, що Договір застави і додатковий договір №1 до нього укладено безпосередньо із НБУ, від імені якого діяв його уповноважений представник, що свідчить про його обізнаність та погодження з усіма умовами таких договорів.
Постанови у справах №№ 910/7084/16, 910/21375/16, 910/4123/16, на які посилається заявник у згаданому клопотанні, було ухвалено за іншої фактично-доказової бази, ніж та, що наявна у даній справі. Тому відсутні підстави вважати, що дана справа містить виключну правову проблему і така передача справи необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
З урахуванням викладеного касаційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Установи про передачу справи №910/10627/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Установою у відповідності до статутної діяльності та згідно з Положенням про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 № 322, 26.12.2013 було зареєстровано Проспект емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" (далі - Проспект емісії) загальним обсягом 5 млрд. грн.
Відповідно до пункту 4.3.1 Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3", облігації мають додаткове забезпечення у формі Державної гарантії за зобов`язаннями Установи від 26.12.2013 № 15010-03/128, що видана Кабінетом Міністрів України в особі Міністра фінансів України Колобова Ю.В., який діяв на підставі статті 17 Бюджетного кодексу України, статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 919 "Питання надання у 2013 році державної гарантії для забезпечення виконання зобов`язань Державної іпотечної установи".
Згідно з пунктом 4.3.2 Проспекту емісії поручителем, гарантом чи страховиком є Міністерство фінансів України.
Пунктом 4.4 Проспекту емісії встановлено, що мета використання фінансових ресурсів, залучених від емісії облігацій Державної іпотечної установи під державну гарантію, відповідає статутній меті та предмету діяльності і полягає, зокрема, в рефінансуванні та кредитуванні іпотечних кредитів (банків і небанківських фінансових установ, які проводять діяльність з надання забезпечених іпотекою кредитів).
14. 24.03.2014 Установою (емітент) та Банком (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД-205/2014, пунктом 1.1 якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, емітент зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такі цінні папери (ЦП): облігації підприємств, іменні відсоткові з додатковим забезпеченням, емітовані Установою (код ЄДРПОУ емітента ЦП 33304730, код ЦП (ISIN) UA4000148438), серія А3, номінальна вартість одного ЦП - 100 000 грн., кількість ЦП - 2 000 штук, ціна одного ЦП - 102 071,23 грн., загальна вартість ЦП - 204 142 460 грн.
15. 27.03.2014 Установою (емітент) та Банком (продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД-230/2014, пунктом 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, емітент зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такі цінні папери: облігації підприємств, іменні відсоткові з додатковим забезпеченням, емітовані Установою (код ЄДРПОУ емітента ЦП 33304730, код ЦП (ISIN) UA4000148438), серія А3, номінальна вартість одного ЦП - 100 000 грн., кількість ЦП - 2 998 штук, ціна одного ЦП - 102 071,23 грн., загальна вартість ЦП - 3 062 312 339,58 грн.
16. 23.04.2014 НБУ (заставодержатель) та Банк (заставодавець) уклали Договір застави, відповідно до умов якого:
- з метою забезпечення виконання зобов`язань заставодавця за кредитним договором від 23.04.2014 №132/04-14/КТ на суму 412 785 388 грн. на строк з 23.04.2014 по 17.10.2014, зі сплатою процентів у розмірі 10 % річних, заставодавець передає в заставу заставодержателю такі цінні папери Установи загальною вартістю 456 500 000 грн.: облігації Установи, забезпечені гарантією КМУ, UA4000148438, кількістю 4 565 штук, номінальною вартістю 100 000 грн., балансовою вартістю 102 810,96 грн., дата погашення - 11.12.2018 (пункт 1.1);
- за рахунок застави вимоги заставодержателя задовольняються повністю, включаючи суму боргу за кредитом та нараховані проценти, штраф, пеню, інші витрати заставодержателя, пов`язані з виконанням грошового зобов`язання заставодавця у повному обсязі (пункт 1.2).
Договір застави підписаний зі сторони заставодержателя заступником начальника Головного управління НБУ по м. Києву і Києвській області Мєзєнцевою І.С., а зі сторони заставодавця - Головою ради директорів АТ "Дельта Банк" Поповою О. Ю. Крім того, договір застави завізовано начальником управління моніторингу та аналізу та контролю грошово-кредитних відносин НБУ Віннічук І.М., начальником управління правового забезпечення НБУ Старунським С.В., начальником відділу аналізу та контролю грошово-кредитних відносин НБУ Арешкович Ю.Р.
17. 21.11.2014 сторонами укладено додатковий договір №1 до Договору застави, яким Договір застави було викладено в новій редакції, пунктом 1.2 котрої сторони погодили, що з метою забезпечення виконання зобов`язань заставодавця за кредитним договором заставодавець передає в заставу заставодержателю облігації Установи, розміщення яких здійснюється під гарантію Кабінету Міністрів України, загальною вартістю 456 500 000 грн., які мають такі характеристики: облігації Установи, забезпечені гарантією КМУ, UA4000148438, кількістю 4 565 штук, номінальною вартістю 100 000 грн., балансовою вартістю 103 550, 68 грн., дата погашення 11.12.2018.
18. Постановою Правління НБУ від 26.02.2014 №102/БТ вирішено надати Банку кредит для збереження ліквідності в сумі 1 300 млн. грн. (з урахуванням змін, внесених постановою №348/Бт від 12.06.2014) на строк 360 днів, внаслідок чого між НБУ та Банком був укладений кредитний договір від 23.04.2014 №132/04-14/КТ.
19. З метою забезпечення належного виконання Банком грошових та інших зобов`язань, що випливають з такого кредитного договору, відповідачами був укладений оспорюваний Договір застави, відповідно до якого Банк як власник придбаних на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів - облігацій Установи, передав НБУ такі цінні папери на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.
20. На підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". Тимчасову адміністрацію було введено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 (включно).
21. 02.10.2015 на підставі постанови Правління НБУ від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". У подальшому строк ліквідації було продовжено до 04.10.2019.
22. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- укладаючи з НБУ Договір застави, Банк не відмовлявся безоплатно від власних майнових вимог, а вчинив даний правочин на забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, факт отримання грошових коштів за яким позивачем не було спростовано. Посилання позивача на вимоги пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як на правову підставу нікчемності укладеного відповідачами правочину є помилковим, оскільки у даному випадку йдеться про додаткове зобов`язання, котре є забезпеченням основного, за яким Банк отримав від НБУ грошові кошти кредиту рефінансування. Таким чином, у даному випадку відсутня передача майна з метою надання окремому кредитору переваг чи пільг, прямо не встановлених для них законодавством;
- відповідно до пункту 2.1 Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, затвердженого постановою Правління НБУ від 13.07.2010 №327 (далі - Положення), НБУ надає стабілізаційний кредит чи здійснює зміну умов кредитного договору під основне та додаткове забезпечення. Перелік забезпечення за стабілізаційним кредитом, вимоги до забезпечення та порядок його врахування визначені в додатку 1 до цього Положення. Згідно з додатком №1 до Положення облігації Державної іпотечної установи, розміщення яких здійснюється під гарантію Кабінету Міністрів України, надану відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік, входять до переліку забезпечення за стабілізаційним кредитом, вимоги до забезпечення та порядок його врахування. Таким чином, надання в заставу НБУ облігацій позивача, придбаних Банком за договорами купівлі-продажу цінних паперів від 23.04.2014 №ДД-205/2014 та від 27.04.2014 №ДД-230/2014 для забезпечення виконання грошового зобов`язання з повернення стабілізаційного кредиту повністю відповідало вимогам Положення, що свідчить про відсутність у НБУ будь-яких переваг перед іншими кредиторами Банку;