ПОСТАНОВА
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа №820/5796/15
касаційне провадження №К/9901/19459/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 (головуючий суддя - Бездітко Д.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Дюкарєва С.В., Перцова Т.С.) у справі №820/5796/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" до Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року Приватне акціонерне товариство "УКпостач" звернулося до адміністративного суду з позовом до Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.03.2015 №0000241501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 334 853 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 167 369 грн.; від 16.03.2015 №0000041501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 1 219 139 грн., від 16.03.2015 №0000051501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 6 496 312 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариством обґрунтовано та на законних підставах віднесено до складу податкового кредиту в листопаді 2014 року ПДВ у сумі 1 219 139 грн., сплаченого митним органам при ввезені з ВЕЗ "Крим" на митну територію України товару та в вересні 2014 року ПДВ у розмірі 6 831 164,89 грн. з придбання у ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Ю БІ СІ-Промо" частини будівлі "Блок цехів №2 з виробництва холодильного обладнання" за адресою: АР Крим, м. Красноперекопськ.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015, адміністративний позов задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення від 16.03.2015 №0000241501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 334 853 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 167 369 грн.; від 16.03.2015 №0000041501 та від 16.03.2015 №0000051501. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що Дергачівською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "УКпостач" з питань правомірності нарахування, від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку та суми залишку від`ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт №176/20-11-15-01-22/30169718 від 23.02.2015. Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог: пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за листопад 2014 року у сумі 1 219 139 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за вересень 2014 року в сумі 6831165 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за вересень 2014 року в розмірі 334 853 грн. та завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2014 року у сумі 649 6312 грн. Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що в листопаді 2014 року позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену митним органам при ввезені із ВЕЗ "Крим" на митну територію України товару (холодильні шафи-вітрини, морозильні лари, охолоджувачі напоїв, герметичні компресори, та різні частини промислового холодильного обладнання) у розмірі 1 219 139 грн. згідно з вантажно-митними деклараціями. На думку податкового органу, підприємство при придбанні та виготовленні зазначеного холодильного обладнання вже скористалося правом на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарам, придбаним для виробництва. Таким чином, незважаючи на те, що ввезення холодильного обладнання підпадає під визначення імпорту, суми податку, сплачені при імпорті не можуть бути включені до складу податкового кредиту, так як відсутній факт придбання або виготовлення вищезазначених товарів, у зв`язку з їх передачею в межах одного підприємства. Таким чином, на думку податкового органу, відобразивши у складі податкового кредиту (розділ ІІ "Податковий кредит" декларації) суму сплаченого на користь митниці ПДВ, позивач фактично двічі включив у різних періодах одні і ті самі суми податку. Також, податковий орган стверджує про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за вересень 2014 року в сумі 6 831 165 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за вересень 2014 року в розмірі 334 853 грн. та завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2014 року у сумі 6 496 312 грн., вказуючи на те, що при здійсненні платниками податку операцій з постачання товарів/майна, місцем постачання яких відповідно до п.186.1 та п.186.2-186.4 ст.186 розділу V Податкового кодексу України визначена територія ВЕЗ "Крим", податок на додану вартість не справляється, тобто платники податку за такими операціями не визначають ні податкових зобов`язань, ні податкового кредиту. На підставі акту перевірки та встановлених порушень контролюючим органом прийняті оспорювані у даній справі податкові повідомлення-рішення.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит перевіряємого періоду на підставі належним чином оформлених документів, які дають право на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ. Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходи з того, що належним захистом порушеного права позивача є скасування таких податкових повідомлень-рішень, без визнання їх додатково протиправними.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Слобожанська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області подала касаційну скаргу, у якій просила Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що сплачені підприємством митним органам суми ПДВ при ввезені на митну територію України холодильного обладнання не можуть бути включені до складу податкового кредиту звітного періоду. Також скаржник вказує на те, що при здійсненні платниками податку операцій з постачання товарів/майна, місцем постачання яких відповідно до пункту 186.1 та пунктів 186.2-186.4 статті 186 розділу V Податкового кодексу України визначена територія ВЕЗ "Крим", податок на додану вартість не справляється.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.03.2015 №0000041501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 1 219 139 грн., суд виходить з наступного.
Так, податковий орган дійшов висновку, що позивачем безпідставно у перевіряємому періоді віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2014 року податок на додану вартість у сумі 1 219 139 грн. сплачений митним органам при розмитненні холодильного обладнання отриманого від ПрАТ "Укпостач", адреса: Крим, м. Красноперекопськ, вул. Сєвєрная, 1-А. Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що передача товарів відбулась у межах одного підприємства, а отже відсутній факт його придбання або виготовлення.
Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
За змістом статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
У свою чергу, згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Так, 27.09.2014 набрав чинності Закон України від 12.08.2014 №1636-VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", який є спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", створює вільну економічну зону "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим"), та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 цього Закону, на території ВЕЗ "Крим" діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.
Відповідно до пункту 6.4 статті 6 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" товари, що були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України до набрання чинності Законом України від 15.04.2014 р. №1207-VІІ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" вважаються товарами українського походження, які вільно переміщуються на іншу територію України без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності до 1 січня 2015 року.
Згідно з пунктом 6.6 наведеної норми товари, які згідно з розділом II Митного кодексу України відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита, передбаченого главою 42 Митного кодексу України.
Порядок щодо правил визначення країни походження, критерії достатньої переробки товару, а також документи, які підтверджують походження товару визначені розділом ІІ Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).