ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №816/5085/14
касаційне провадження №К/9901/5401/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Київської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2015 (суддя Удовіченко С.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді - Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" (далі - Товариство) до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2014 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару №КТ-125000000-0151-2014 від 11.12.2014.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: положеннями пункту 1.4 додаткової угоди № 10-Н від 18.11.2014 до контакту № 1-16/179 від 30.05.2013 визначено, що товар, який постачається по даній додатковій угоді, повинен відповідати коду УКТ ЗЕД 2710192100 (паливо для реактивних двигунів), що є суттєвою і обов`язковою умовою для обох сторін; на спірну партію палива обсягом 129479,00 кг. Товариству був виданий сертифікат відповідності Державної системи сертифікації УкрСепро № UA1.185.0146252-14 зі строком дії з 16.12.2014 по 15.05.2015, який підтверджує відповідність цього палива вимогам ГСТУ 320.00149943.007-97 "Палива для реактивних двигунів РТ. Технічні умови"; на поставлену партію палива ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" надало Товариству паспорт виробника (ВАТ "Нафтан", м. Новополоцьк, Республіка Білорусь) № 2349 від 23.11.2014, у якому зазначено, що 90% переганяється при температурі 212°С, являється основною ознакою для віднесення товару до категорії "Середніх дистилятів", а не до "легких дистилятів" як вважає Митниця; Товариство провело незалежну експертизу по цій партії палива, за результатами якої Випробувальним центром " 10 Хіммотологічний центр" Міністерства оборони України був складений протокол випробувань №1449 від 15.12.2014, за висновками якого зразок палива для реактивних двигунів марки РТ за визначеними показниками відповідає вимогам ГСТУ 320.00149943.007-97 "Палива для реактивних двигунів РТ. Технічні умови", 90% пере ганяється при температурі 211°С; з висновку лабораторії Митниці також слідує, що проба палива за своїми хіміко-фізичними показниками відповідає під категорії "паливо для реактивних двигунів марки РТ".
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 07.05.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Митниці про визначення коду товару № КТ-125000000-0151-2014 від 11.12.2014.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди з урахуванням висновку судової товарознавчої експертизи від 05.03.2015, наданого на виконання вимог ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2015, виходили з того, що придбане Товариством паливо для реактивних двигунів було правомірно класифіковане ним за кодом УКТ ЗЕД 2710192100, а Митниця не довела невідповідність обраного Товариством коду для імпортованої ним партії палива для реактивних двигунів.
Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.08.2015 відкрив касаційне провадження у справі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: результати лабораторних досліджень, здійснені Спеціалізованої лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів (висновок від 03.12.2014 № 142000901-0697), свідчать про те, що проби за визначеними показниками не відповідають опису товару, зазначеному у графі 31 митної декларації від 30.11.2014 № 125120105/2014/328912 за показником "фракційний склад" (зазначено 90 об.% переганяється при температурі 212°С; фактично 90 об.% переганяється при температурі 210°С), що суперечить терміну "Середні дистиляти", зазначеному у графі 31 митної декларації; враховуючи результати досліджень імпортоване Товариством паливо відповідає терміну "бензини спеціальні" і згідно з ОПІ 1 та 6 класифікується у товарній під категорії 27101225 згідно УКТ ЗЕД.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін з підстав того, що згідно з нормами пункту 2.5.1 Інструкції з забезпечення заправки повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України, затвердженої наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.06.2006 № 416, паливо марок ТС-1 та РТ застосовується саме для реактивних двигунів; придбане Товариством у ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" паливо було заправлене у паливні баки повітряних суден для здійснення авіарейсів, що було підтверджено первинними бухгалтерськими документами та встановлено судом першої інстанції; висновки лабораторії Митниці, на яких базується рішення відповідача, не є об`єктивними та незалежними, оскільки зазначена лабораторія є спеціальним органом Міністерства доходів і зборів, тоді як згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.03.2005 № 71 "Про затвердження Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі" лабораторія має бути незалежна від підприємств та організацій, які використовують результати вимірювань, проведених лабораторією.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.04.2019 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16.04.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Товариство здійснює господарську діяльність із авіапаливозабезпечення авіаційних перевезень і робіт в Міжнародному аеропорті "Бориспіль", зокрема; здійснює поставку, зберігання, підготовку до видачі та видачу на заправку в паливо заправні засоби і заправку повітряних суден авіа паливом сортів ТС-1, РТ, JetA-1, злив його з повітряних суден, для провадження якої отримало сертифікат відповідності №КВР-СКО-128-03 від 15.10.2012 року, виданий Державною авіаційною службою України.
30.05.2013 між Товариством (покупцем) та ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" (продавцем) був укладений контракт №1-16/179, а 18.11.2014 до вказаного контракту укладена додаткова угода №10-Н, відповідно до умов якої ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" зобов`язувалася поставити Товариству паливо для реактивних двигунів марки "РТ"" у кількості 500 тонн (+/- 10%).
На виконання вищевказаного контракту та додаткової угоди ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" у листопаді 2014 року поставила Товариству паливо загальним обсягом 129,479 тонн.
Митне оформлення поставленого палива було здійснено згідно митної декларації ІМ 40 ТФ №125120105/2014/328913 від 30.11.2014, у графі 31 "Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні знаки" якої Товариство вказало: "Паливо для реактивних двигунів марки РТ, вищого ґатунку, являє собою суміш аліфатичних вуглеводів з домішками ароматичних вуглеводів, середні дистиляти - 90% (включаючи втрати) або більше переганяється при температурі 212°С. Вага - 129479 кг". Код товару за УКТ ЗЕД - 2710192100 (графа 33).
01.12.2014 Митниця направила до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів України запит про проведення досліджень зразків товару №06.1-43/4/12-9134, за результатами проведеного експертного дослідження 03.12.2014 експертною установою був складений висновок №142000901-0697, у резолютивній частині якого було вказано, що отримані результати лабораторних досліджень проби, за визначеними показниками, не відповідають опису товару, зазначеному в графі 31 митної декларації від 30.11.2014 №125120105/2014/328912, за показником "фракційний склад" (зазначено: 90 об % переганяється при температурі 212°С, фактично: 90 об % переганяється при температурі 210°С).
11.12.2014 Митниця прийняла рішення про визначення коду товару №КТ-125000000-0151-2014, яким змінено класифікацію імпортованого Товариством товару за УКТ ЗЕД з коду 2710192100 "паливо для реактивних двигунів" на код 2710122500 "інші", що відноситься до "бензинів спеціальних" в товарній підпозиції "легкі дистиляти".
При прийнятті вказаного рішення митниця керувалася: Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічною діяльністю (УКТ ЗЕД), викладеною у додатку до Закону України "Про Митний тариф України"; Поясненнями до УКТ ЗЕД, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів від 14.01.2014 № 15; технічною документацією на вироби, наданою Товариством (паспорт на паливо від 23.11.2014 № 2349); товаросупровідною документацією; висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів України від 03.12.2014 № 142000901-0697 (лист від 04.12.2014 № 6933/94-94-57-01 "Про дослідження проб палива для реактивних двигунів суб`єкта ЗЕД - Товариства).
Відповідно до частин першої - п`ятої статті 69 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення. Згідно з цим Порядком декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 356 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.