ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №815/2658/17
адміністративне провадження №К/9901/1905/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року (головуючий суддя - Бойко А.В., судді - Осіпов Ю.В., Шевчук О.А.) в адміністративній справі №815/2658/17
за позовом ОСОБА_1
до прокуратури Одеської області,
за участю третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ,
про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення із займаної посади та з органів прокуратури, поновлення в органах прокуратури та на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 24 січня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про:
1.1. визнання протиправним і скасування наказу прокурора Одеської області №643к від 14 квітня 2017 року про звільнення із займаної посади та з органів прокуратури прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області радника юстиції ОСОБА_1;
1.2. поновлення в органах прокуратури на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 15.04.2017 року;
1.3. стягнення з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним і скасування наказу прокурора Одеської області № 643к від 14 квітня 2017 року про звільнення із займаної посади та з органів прокуратури прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області радника юстиції ОСОБА_1, поновлення в органах прокуратури на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 15.04.2017 р. та стягнення з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
3. Визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Одеської області №643-к від 14 квітня 2017 року про звільнення із займаної посади та з органів прокуратури прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області радника юстиції ОСОБА_1.
4. Поновлено в органах прокуратури на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 з 15.04.2017 року.
5. Стягнуто з прокуратури Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи 03528552, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 квітня 2017 року по 26 квітня 2018 р. у розмірі 181005,10грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
6. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області з 15.04.2017 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 14300,35 грн. (чотирнадцять тисяч триста гривень 35 копійок) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
7. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення службової перевірки не було вжито заходів щодо повного, неупередженого та незалежного від матеріалів кримінального провадження встановлення обставин, зазначених у п.8 Інструкції, а саме: час, місце, спосіб, наслідки та мотиви вчинення ОСОБА_1 певного дисциплінарного проступку. З матеріалами, на підставі яких проводилась службова перевірка, ОСОБА_1 не ознайомлено, а тому її було позбавлено права надати пояснення. ОСОБА_1 ознайомлена зі змістом висновку про результати службового розслідування (перевірки) в день закінчення такої перевірки - 14 квітня 2017 року - та в день винесення наказу про звільнення, а тому була позбавлена права на оскарження у десятиденний строк результатів службового розслідування керівнику, який призначив службове розслідування. Також суд зазначив, що використання протоколів НСРД для доказування факту вчинення адміністративного чи дисциплінарного правопорушення діючим законодавством не передбачено. Суд вказав на те, що під час розгляду цієї справи відповідачем не надано письмових доказів, в розумінні ст.72-74 КАСУ, які б встановили взаємозв`язок між кримінальними провадженнями та ОСОБА_1 . Також не надано доказів, які б підтвердили здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях №№12012170160000294, 12014160160001069, 12014160160000986, 12013170160001924, 12013170160001055 саме ОСОБА_1 . Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність поновлення позивача на посаді та стягнення на її користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, розрахованого відповідно до Порядку №100.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
8. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокуратура Одеської області подала апеляційну скаргу.
9. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу прокуратури Одеської області задоволено.
10. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року скасовано.
11. Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення із займаної посади та з органів прокуратури, поновлення в органах прокуратури та на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
12. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанцій, зазначив, що комісією вжито необхідних заходів для повного та всебічного встановлення обставин події, у зв`язку з якою проводилось службове розслідування, часу, місця, способу вчинення порушення, наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку. Суд врахував, що положеннями Інструкції №104 визначено обов`язок голови та членів комісії, що проводять службове розслідування, ознайомити особу, стосовно якої проводилось розслідування саме із затвердженим висновком, при цьому, не передбачено обов`язку ознайомлювати особу із матеріалами, на підставі яких проводилось службове розслідування. Позивач не була обмежена у праві подати клопотання про ознайомлення з матеріалами, на підставі яких проводилось службове розслідування, однак цього не здійснила та не виявила бажання активно прийняти участь у проведенні службового розслідування. Також суд зазначив, що нормами Інструкції передбачено право особи, стосовно якої проведено службове розслідування, оскаржити висновок про результати службового розслідування, однак нормами чинного законодавства не передбачено строк, зі спливом якого прокурор області має право приймати відповідний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач ніяким чином не була позбавлена права на оскарження висновку про результати службового розслідування, незалежно від прийняття оскаржуваного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак, таким право не скористалась з власної ініціативи. Щодо суті виявлених в ході проведення службового розслідування порушень, колегія суддів зазначила, що протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій були розсекречені до початку службового розслідування відносно ОСОБА_1, що підтверджується листом військової прокуратури Південного регіону України від 06.12.2018 року №15-865 вих18, в якому зазначено, що протоколи від 01.07.2016 року були розсекречені УСБ України в Одеській області за актом №65/4/6754 від 05.09.2016 року, протоколи від 08.10.2016 року - за актом №65/4-7731 від 11.10.2016 року. Вказані протоколи негласних слідчих (розшукових) дій використовуються в якості доказів у кримінальному провадженні №12016162500000562, а тому можуть використовуватись в доказуванні на рівні з іншими доказами. В даному випадку комісією здійснювалось ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12016162500000562 з дозволу прокурора військової прокуратури, відтак такі матеріали правомірно використані під час здійснення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 Суд врахував, що досліджені докази не двояко свідчать про вступ ОСОБА_1 у позаслужбові стосунки з ОСОБА_7 та про їх спілкування поза межами здійснення досудового розслідування щодо процесуальних дій, які планувалося вчинити стосовно ОСОБА_8 та щодо інших відомостей досудового розслідування кримінального провадження №12016160160000974. Суд дійшов висновку, що в даному випадку комісією в ході проведення службового розслідування було встановлено факт поведінки позивача, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, а саме вчинення позивачем дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесноті та непідкупності органів прокуратури. Зазначені правові положення у сукупності з обставинами, встановленими в межах дисциплінарного провадження, на думку суду, свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Стосовно іншого складу дисциплінарного проступку, який інкриміновано позивачу, а саме щодо порушення Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року № 939, що виразилось у зберіганні матеріалів кримінального провадження з грифом "таємно" за місцем мешкання, колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилась з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності з боку відповідача факту вчинення позивачем вказаного дисциплінарного порушення, оскільки за наслідками проведення службового розслідування комісією не було достеменно встановлено, внаслідок чиїх неправомірних дій ( ОСОБА_1 чи ОСОБА_7 ) було допущено порушення вимог зазначеного Порядку №939, не встановлено обставин вчинення такого порушення, а констатовано лише факт його вчинення. В свою чергу, колегія суддів суду апеляційної інстанції вирішила, що доведеність відповідачем одного складу дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1 є достатнім для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
13. 14 січня 2019 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, в якій позивач просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
14. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що обов`язки щодо роз`яснення особі, стосовно якої проводиться службове розслідування (перевірка) її прав та забезпечення умов її реалізації виникають саме з моменту призначення такої перевірки, однак матеріали службової перевірки не містять відомостей щодо інформування позивача про початок службової перевірки відповідно до наказу прокуратури Одеської області №33 від 21.02.2017 року. Також посилається на порушення відповідачем строків проведення перевірки та позбавлення її права на захист від незаконного звільнення у позасудовому порядку. Вважає, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи підмінював функції та обов`язки комісії службового розслідування та фактично з`ясовував відповідні обставини, тобто вийшов за межі своїх повноважень. Також зазначає, що ні висновок службового розслідування, ні наказ №643к від 14.04.2017 року не містять аналізу обставин, зазначених у поясненнях позивача. Позивач вказує на те, що нею як процесуальним керівником вжито першочергових заходів, спрямованих на об`єктивне та повне розслідування кримінального провадження №12016160160000974 та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Позивач вказує на те, що вона була прокурором та у відповідності до ст. 222 КПК України не була обмежена у здійсненні права розголошення відомостей досудового розслідування в тому обсязі, в якому вона визнає можливим. Зазначає, що відповідні обставини підтверджені постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 04 грудня 2017 року, винесеною щодо ОСОБА_1 у справі №172624/17 про адміністративне правопорушення. Вважає, що матеріали негласних слідчих дій не можуть братись судом до уваги при розгляді даної адміністративної справи, оскільки оцінка вказаним доказам може бути надана лише в рамках кримінального провадження в сукупності з іншими доказами. Посилається на те, що апеляційний суд Одеської області не вправі був розглядати клопотання прокурора про надання дозволів на проведення негласних слідчих дій, а тому результати цих слідчих дій на підставі відповідних ухвал одержані з порушенням порядку, встановленого законом, тобто є недопустимими доказами. Крім того, зазначає, що докази скасування грифа секретності в матеріалах справи відсутні. Посилаючись на положення КПК України та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання цих результатів у кримінальному провадженні, зазначає, що використання протоколів НСРД для доказування факту вчинення дисциплінарного правопорушення діючим законодавством не передбачено, з огляду на що позивач вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку та правомірності оскаржуваного наказу №643к від 14.04.2017 року.
15. Відповідачем до Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів, наведених скаржником. Зазначає, що висновком службового розслідування цілком нівелюються посилання позивача на неповноту проведеної службової перевірки. Вважає такими, що не заслуговують на увагу посилання скаржника на наявність постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 04.12.2017 року у справі №501/2624/17, оскільки це рішення ухвалене з підстав недоведеності вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не містить висновків щодо фактичних обставин справи, у зв`язку з чим не має преюдиційного значення для розгляду даної адміністративної справи. Вважає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції повністю доведено встановлені під час проведення службового розслідування факти щодо надання ОСОБА_1 всупереч інтересам служби інформації по кримінальному провадженню іншій особі, яка не мала жодного відношення до цього кримінального провадження та який з відома позивача та з метою ухилення від кримінальної відповідальності в подальшому передавав зазначені відомості іншим особам. Відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 року - без змін.
16. Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області.
18. Наказом прокурора Одеської області №643к від 14 квітня 2017 року позивач була звільнена з займаної посади та з органів прокуратури за грубе порушення вимог ст. 19 Закону України "Про прокуратуру", Присяги працівника прокуратури України, ст. ст. 15 та 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
19. У вказаному наказі зазначено два склади дисциплінарного проступку, вчинення яких стало підставою для звільнення позивача із займаної посади. Так, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1, будучи обізнаною про стан досудового розслідування кримінального провадження №12016160160000974 від 01.08.2016 року, систематично, всупереч вимогам ст.222 КПК України, надавала своєму співмешканцю ОСОБА_7 відому їй у зв`язку з виконанням службових повноважень інформацію щодо обсягу проведених слідчих дій і об`єму здобутих доказів, наміри органу досудового розслідування повідомити ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про підозру і оголосити їх у розшук, а у подальшому - взяти під варту.
20. Крім цього, зазначено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016162500000562 військовою прокуратурою Південного регіону України під час проведення 20.09.2016 року обшуків за місцем мешкання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 виявлені матеріали кримінального провадження з грифом "таємно", що є порушенням Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року №939.
21. Оскаржуваний наказ прийнято за результатами проведеного службового розслідування, призначеного у зв`язку із надходженням до прокуратури Одеської області листа військової прокуратури Південного регіону України від 01.02.2017 року №06/3-185-вих17 щодо порушення прокурором Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 вимог ст.19 Закону України "Про прокуратуру", прокурорської етики при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12016160160000974.
22. У висновку про результати службового розслідування від 14.04.2017 року встановлено наступні обставини.
23. В провадженні СВ Чорноморського СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області перебувало кримінальне провадження №12016160160000974, розпочате 01.08.2016р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
24. Постановою керівника прокуратури від 01.08.2016 року ОСОБА_1 . визначено старшим групи прокурорів для здійснення повноважень прокурора у формі процесуального керівництва.
25. 10.08.2016 року постановою першого заступника керівника прокуратури визначено нову групу прокурорів у складі: першого заступника керівника прокуратури ОСОБА_12 (старший), керівника прокуратури ОСОБА_13 та прокурорів ОСОБА_14 та ОСОБА_1
26. Службовим розслідуванням встановлено, що військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України 20.09.2016 року за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій в ході розслідування кримінального провадження №12016162500000562, розпочатого 17.03.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 376, ч. 1 ст. 377, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ч.1 ст.121 КК України, задокументовано факт причетності до діяльності організованої злочинної групи, спрямованої на вчинення корисливих злочинів проти власності з метою незаконного збагачення, прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_7
27. Також встановлено, що прокурор Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 з 31.07.2016 року постійно обговорювала з ОСОБА_7 обставини розслідування кримінального провадження за фактом хуліганських дій ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які мали місце 31.07.2016 року, та передавала йому інформацію щодо процесуальних дій, які планувалося вчинити стосовно ОСОБА_9 Також, шляхом надсилання СМС-повідомлення 11.08.2016 року поінформувала ОСОБА_7 про намір обрати стосовно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді взяття під варту. При цьому, ОСОБА_1 було достеменно відомо про дружні стосунки, які підтримують ОСОБА_7 та ОСОБА_9
28. Крім цього, службовим розслідуванням встановлено, що під час слідства у провадженні №12016162500000562 військовою прокуратурою Південного регіону України проведено 20.09.2016 року обшуки за місцем мешкання ОСОБА_7 та ОСОБА_1 - у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, власницею якої є ОСОБА_1, у ході яких виявлено на дивані у кімнаті клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, супровідних листів з додатками, які пов`язані з проведенням досудового розслідування кримінальних проваджень №№12012170160000294, 12014160160001069, 12014160160000986, 12013170160001924, 12013170160001055, тобто матеріалів кримінальних справ з грифом "таємно". У переважній більшості цих проваджень процесуальне керівництво у різний час здійснювалося ОСОБА_1 . За цим фактом розпочато кримінальне провадження.
29. Не погоджуючись з прийнятим прокуратурою Одеської області наказом про звільнення, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
30. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Пункт 1 статті 16 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697): незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
32. Пункт 5 частини 1 статті 43 Закону №1697: прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
33. Частина 2 статті 43 Закону №1697: притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.
34. Підпункт 5 п. 51 Розділу XIII Перехідних положень Закону №1697: до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року №1795-XII.
35. Абзац 3 пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону №1697: цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім статей 21, 28-38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2017 року.
36. Стаття 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року №1796-ХІІ (далі - Дисциплінарний статут): дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури <…>.
37. Стаття 9 Дисциплінарного статуту: дисциплінарними стягненнями є: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину (ст. 9 Дисциплінарного статуту).
38. Стаття 11 Дисциплінарного статуту: дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з`ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку <…>.
39. Стаття 12 Дисциплінарного статуту: дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців <…>.
40. Пункт 1.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.09.2014 року №104 (далі - Інструкція № 104): підстави та порядок проведення службового розслідування (перевірки) стосовно прокурорсько-слідчих працівників, зазначених у статтях 17, 56 Закону України "Про прокуратуру", оформлення результатів та прийняття рішень, а також компетенцію структурних підрозділів, посадових та інших осіб органів прокуратури при його проведенні.
41. Пункт 1.2 Інструкції №104: службове розслідування (перевірка) - це комплекс заходів, які проводяться у випадках скоєння працівниками прокуратури ганебних вчинків - кримінальних, корупційних правопорушень, керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, порушення Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, а також за фактами порушень виконавської та трудової дисципліни, неправомірного втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягань на їх життя, здоров`я та майно, загибелі та в інших випадках, передбачених цією Інструкцією.
42. Пункт 1.3 Інструкції №104: метою службових розслідувань (перевірок) є швидке, всебічне, повне та неупереджене з`ясування обставин, за яких скоєно ганебні вчинки, допущено неправомірне втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягання на їх життя, здоров`я та майно, виявлення причин і умов, що їм сприяли, зміцнення службової дисципліни та попередження правопорушень серед особового складу.