ПОСТАНОВА
Іменем України
17 травня 2019 року
Київ
справа №826/11851/15
адміністративне провадження №К/9901/6255/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі колегії суддів: Федорчука А.Б., Аблова Є.В., Шулежко В.П. від 05.08.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Ганечко О.М., Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г. від 24.09.2015 у справі №826/11851/15 за позовом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
В червні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення про скасування державної реєстрації наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин № 35 від 04.09.1995 "Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.1995 за № 394/930;
скасувати та визнати недійсним рішення Міністерства юстиції України про скасування державної реєстрації наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин № 35 від 04.09.1995 "Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.1995 за № 394/93.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що прийнятий відповідачем наказ фактично зупиняє виконання державної експертизи та оцінки запасів металічних та неметалічних корисних копалин, оскільки нового механізму та порядку проведення такої експертизи та оцінки не розроблено.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не взяли до уваги нормативних актів, якими визначаються повноваження Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) та не врахували, що ДКЗ не лише не позбавлено повноважень в сфері проведення геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, а ДКЗ здійснює інші функції, які випливають із суті державної експертизи та оцінки, і рішення ДКЗ є єдиною легальною основою для постановки запасів корисних копалин на Державний баланс. Крім того, суди не врахували, що відповідач всупереч вимог Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 32/5 від 31.07.2000, попередньо не повідомив позивача, який видав наказ № 35 від 04.09.1995, про необхідність внесення змін до нього або визнання його таким, що втратив чинність. Як і не враховано того, що іншого органу, крім ДКЗ (яка не має права видавати нормативно-правові акти з 2008 року), для визнання Інструкції такою, що втратила чинність, не визначено, оскільки ні Держгеокадастр (до сфери управління якого належить ДКЗ), ні Міністерство екології та природних ресурсів України (якому підзвітна Держгеонадра) не є правонаступником ДКЗ чи її керуючим органом.
Заперечення та відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Суд касаційної інстанції, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом ДКЗ від 04.09.1995 № 35 "Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.1995 за № 394/930, встановлено основні вимоги до змісту матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, геолого-технологічної частини звіту, техніко-економічного обґрунтування параметрів кондицій, підрахунку запасів та оцінки підготовленості родовищ корисних копалин до промислового освоєння.
Зазначений нормативно-правовий акт було видано відповідно до ст. 45 Кодексу України про надра та п. 16 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, а також п. 4 Положення про ДКЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1992 № 526.
В подальшому Законом України від 16.10.2012 № 5456-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні" внесено зміни, зокрема до ст. 45 Кодексу України про надра, згідно з якими повноваження щодо проведення експертизи кондицій на мінеральну сировину та запасів корисних копалин розвіданих родовищ, а також запасів корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, надано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (на час розгляду справи згідно з розділом II Схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442, це - Державна служба геології та надр України).
Крім того, п. 10 розділу І Закону України від 16.10.2012 № 5456-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні", внесено зміни до Закону України "Про державну геологічну службу України", зокрема в частині виключення положень ст. 7 цього Закону, відповідно до яких ДКЗ провадить на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державну експертизу геологічних матеріалів щодо вивчення та використання надр.
Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.1992 № 526 "Питання Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр", визнана такою, що втратила чинність, згідно із п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 року №1689 "Про затвердження Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин".
На сайті Міністерства юстиції України (http://old.minjust.gov.ua/) розміщена інформація про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акту, відповідно до підп. "г" п. 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731.
27 травня 2015 року Міністерство юстиції України розмістило наказ № 736/5 від 18.05.2015, відповідно до якого прийнято рішення про скасування державної реєстрації наказу ДКЗ від 04.09.1995 № 35 "Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.1995 № 394/930.
ДКЗ вважає, що наказ від 18.05.2015 за № 736/5 прийнятий Міністерством юстиції України в порушення вимог законодавства, а отже підлягає скасуванню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності дій та оскаржуваного рішення відповідача, оскільки наказ ДКЗ від 04.09.1995 № 35 не було приведено у відповідність із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні", а тому у Міністерства юстиції України були всі підстави для прийняття наказу від 18.05.2015 №736/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта".
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 16 Положення Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 (далі - Положення № 731), у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов`язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність. Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта, а також рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.
Отже, з урахуванням викладеного, наказ ДКЗ при Державному комітеті України по геології і використанню надр від 04.09.1995 № 35 "Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.11.1995 року за № 394/930, підлягав приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом визнання його таким, що втратив чинність.
Як встановлено судами Міністерство екології та природних ресурсів листом від 09.10.2014 №5/3-6/12350-14 повідомило Міністерство юстиції України, що Міністерство екології та природних ресурсів опрацювало доручення Прем`єр-міністра України Яценюка А.П. від 23.08.2014 № 29598/1/1-14 до листа Мін`юсту від 28.07.2014 № 9825-0-4-11/10.1 та лист Міністерства юстиції України від 25.07.2014 № 10.1-19/46 щодо стану виконання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів за І півріччя 2014 року та приведення нормативно-правових актів у відповідність з Конституцією та законодавством України. В листі також зазначено, що Мінприроди України підготовлено доручення Міністра екології та природних ресурсів України від 02.09.2014 № 79/1-д, яким доручено структурним підрозділам міністерства та центральним органам виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України у строки, запропоновані листом Міністерства юстиції України від 25.07.2014 № 10.1-19/46, привести нормативні-правові акти у відповідність до Конституції та законодавства України.