ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/315/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.
розглянув касаційну скаргу Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"
на рішення господарського суду Одеської області (суддя - І.А. Малярчук) від 02.07.2018
та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду (головуючий - І.Г. Філінюк, судді: О.Ю. Аленін, М.А. Мишкіна)від 20.12.2018
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морський портів України"
до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"
про визнання укладеним договору
Учасники справи:
представник позивача - Проконова К.В., адвокат,
представник відповідача - Радолов В.Г., адвокат.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 14.02.2018 Державне підприємство "Адміністрація морський портів України" (далі - Позивач) подало позовну заяву про визнання укладеним між Позивачем та Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (далі - Відповідач) договору про забезпечення доступу Портового оператора до причалів в редакції, запропонованій Позивачем з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.02.2018 до Договору від 26.01.2018 № 5-Р/22-П-АМПУ-18 (далі - Договір).
1.2 Позовна заява мотивована недосягненням сторонами в ході укладення Договору (шляхом обміну проектами угоди) згоди щодо редакції Договору, а саме щодо редакції пункту 6 Додатку № 3 (щодо порядку оформлення та підстав оплати внутрішньопортових переміщень вантажу), який має бути викладений в редакції Позивача, відповідно до якої підставою для оформлення, здійснення та виставлення Позивачем як природним монополістом за надання спеціалізованої послуги портового оператора до причалу, що перебуває в господарському віданні Позивача, рахунку за надану ним Відповідачу як портовому оператору послугу щодо доступу до причалів (за переліком) Ізмаїльської філії Позивача для проведення Відповідачем вантажно-розвантажувальних робіт, яка (послуга) має ознаки природної монополії, а тому менше залежить від зміни цін на цю послугу, ніж попит на неї, є тальманські розписки (відвіси) як первинні облікові документи, в яких відображаються відомості про кількість місць і вагу вивантажених із судна й прийнятих Відповідачем як портовим оператором товарів, що складаються по факту вивантаження частини (партії) вантажу. Також Позивач зазначив, що факт приймання вантажу, що ввозиться на територію України, портовий оператор оформляє генеральним актом, актом-повідомленням і тальманськими розписками (відвісами) відповідно до звичаїв морського порту, в яких також фіксуються усі зауваження щодо стану та кількості вантажу, що вивантажується, а необхідність оформлення тальманської розписки під час приймання і здавання вантажів, що виконуються біля борту судна, передбачена в пункті 8.3 Зводу звичаїв по морському порту Ізмаїл.
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1 02.07.2018 Господарський суд Одеської області прийняв рішення (залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018): позов задовольнити та визнати укладеним договір з врахуванням протоколу регулювання розбіжностей від 09.02.2018, виклавши пункт 6 додатку № 3 в редакції, відповідно до якої визначена необхідність надання копій тальманських розписок в 1 примірнику виключно для кількості вантажу, що у процесі вантажно-розвантажувальних робіт кілька разів був навантажений на борт та вивантажений з борту судна або плавучої споруди або вивантажений з борту на навантажений на борт судна або плавучої споруди відповідно до особливостей технологічного процесу.
2.2 Рішення судів мотивоване правомірністю вимог Позивача щодо запропонованої ним в протоколі розбіжностей від 09.02.2018 до Договору редакції пункту 6 Додатку № 3 до цього Договору з огляду на необхідність визначеності в діяльності Позивача і Відповідача щодо оформлення облікових документів з надання послуг з внутрішньопортового переміщення вантажу, з огляду на передбачену законодавством можливість врегулювати сторонами це питання шляхом включення відповідних умов в примірний договір, яким є Договір, які (умови) за змістом були б критерієм належності виконання сторонами своїх зобовʼязань та з огляду на відсутність прямо встановленої законодавством заборони щодо змісту цих умов договору. При цьому судами врахований покладений на Позивача обовʼязок щодо ефективного управління та використання причалів, їх належного утримання, через що суди дійшли висновку, що відповідне оформлення первинними документами внутрішнього портового переміщення вантажу сприятиме належній господарській діяльності сторін. При цьому суди не взяли до уваги аргумент Відповідача щодо оформлення тальманських розписок за складське переміщення вантажу, оскільки за змістом чинного законодавства тальманська розписка не належить до облікового документу щодо складського зберігання вантажу. За висновком судів необхідність врегулювання порушеного Позивачем у цьому спорі питання обумовлена, зокрема невизначеністю в діяльності Позивача та портових операторів правовідносин щодо оплати внутрішньопортових переміщень вантажу та їх оформлення, яка (невизначеність) була предметом розгляду у справі № 916/1255/17 за вимогами Позивача в особі Ізмаїльської філії Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості за перевалку вугілля.
3. Встановлені судами обставини
3.1 26.01.18 між Позивачем та Відповідачем було підписано, з протоколом розбіжностей зі сторони Відповідача, Договір про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів), в пункті 1.1. якого передбачено, що Адміністрація (Позивач) зобовʼязується забезпечити доступ Портового оператора (Відповідача) до причалу(ів) №№ 4, 5, 6, 7, 8, 12, 13, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 Ізмаїльської філії ДП „АМПУ (надалі послуга), що перебуває у господарському віданні Адміністрації (Позивача) для проведення Портовим оператором (Відповідачем) вантажно-розвантажувальних робіт, а Портовий оператор (Відповідач) зобовʼязується сплатити Адміністрації (Позивачу) плату за Послуги.
Пунктом 1.4 Договору передбачено, що господарська діяльність Портового оператора (Відповідача) здійснюється з обовʼязковим дотриманням вимог Зводу звичаїв морського порту Ізмаїл, Обовʼязкових постанов по морському порту Ізмаїл, Правил тонічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, затверджених наказом Міністерства транспорту та звʼязку України від 27.05.05 № 257, зареєстрованих в Мінюсті України 13.10.05 № 1191/11471 зі змінами та доповненнями, інших документів щодо експлуатації (використання) та технічної експлуатації гідротехнічних споруд, та його конструктивних елементів, та вимог чинного законодавства України. Використання Портовим оператором (Відповідачем) причалу(ів) для інших потреб, ніж передбачені в пункті 1.1 цього договору, та/або отримання інших послуг від Адміністрації (Позивача) є предметом іншого договору або здійснюється за заявками Портового оператора (Відповідача), згідно із затвердженими Адміністрацією (Позивачем) вільними цінами (тарифами).
Частиною 1 пункту 3.1, підпунктів 3.6, 7.1 Договору передбачено, що нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора (Відповідача) до Причалу(ів), що перебуває(ють) у господарському віданні Адміністрації (Позивача), здійснюється за тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.15 № 541 „Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.12.15 за № 1608/28053. Нарахування плати за додаткові послуги (роботи) Адміністрації (Позивача) здійснюється відповідно до затверджених та діючих вільних тарифів (цін) Адміністрації (Позивача) на дату надання (виконання) такої послуги (роботи). Додаткові роботи (послуги), виконані (надані) Адміністрацією (Позивачем) за заявкою Портового оператора (Відповідача), сплачуються Портовим оператором (Відповідачем) на підставі рахунків, виставлених Адміністрацією (Позивачем) відповідно до затверджених вільних тарифів (цін) Адміністрації (Позивача) та нарядів, довідок або Актів наданих послуг, підписаних сторонами. Цей договір набирає чинності з дати його підписання обох сторін і діє протягом 3 років з дати його підписання.
3.2 Позивач запропонував у додатку № 3 до Договору викласти пункт 6 в такій редакції: "Копії тальманських розписок в 1 примірнику на ____арк. (надаються виключно для кількості вантажу, що у процесі вантажно-розвантажувальних робіт кілька разів була навантажена на борт та вивантажена з борту судна або плавучої споруди або вивантажена з борту та навантажена на борт судна або плавучої споруди відповідно до особливостей технологічного процесу)".
Ця умова залишилась сторонами неврегульованою, що було викладено Відповідачем в протоколі розбіжностей до Договору та Позивачем в протоколі врегулювання розбіжностей до Договору від 09.02.2018.
3.3 В преамбулі наказу Позивача № 321 від 08.11.2017 "Про внесення змін до наказу ДП „АМПУ від 22.09.2017 № 277 "Про оптимізацію та систематизацію укладення договорів про забезпечення доступу портового оператора до причалу" відзначено, що з метою оптимізації роботи з укладення Договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) з урахуванням пропозицій, наданих філіями Позивача та субʼєктами господарювання, а також наказано внести зміни до наказу Позивача від 22.09.2017 № 277 "Про оптимізацію та систематизацію укладення про забезпечення доступу портового оператора до причалу": 1) виключити підпункти 2, 4, 5 пункту 4; 2) викласти Додатки 1 і 2 до наказу в новій редакції, що додаються. Додатками до цього наказу № 321 є договір та додаток № 3 в редакції викладеній Позивачем в поданому на підписання Відповідачу вигляді.
3.4 У справі № 916/1255/17 вимоги за позовом Позивача в особі Ізмаїльської філії Позивача до Відповідача про стягнення 4 915 грн 72 коп. заборгованості за перевалку вугілля марки "Т" в обсязі 1926,350 тонн через причал № 14 морського порту Ізмаїл, що знаходиться в господарському відданні Позивача, яке за своїм характером є вимогами, що стосуються внутрішньопортового переміщення, тобто такого, що відбувалось з причалу на причал або баржу, без навантаження/розвантаження на судно та відповідно без оформлення з цього приводу коносаментів, вантажних маніфестів. За результатами розгляду справи № 916/1255/17 суди всіх інстанцій відмовлено Позивачу у задоволенні позову через не доведеність первинними документами обсягів внутрішнопортового переміщення вантажу.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1 12.01.2019 Відповідач подав касаційну скаргу, а 21.02.2019 - доповнення до касаційної скарги, у яких просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1 Суди не надали правової оцінки аргументам Відповідача стосовно правової природи правовідносин, що є предметом спірного пункту Договору, які виникають при здійснення господарської діяльності Відповідача.
5.2 Існування між сторонами протягом 2018 року правовідносин щодо доступу портового оператора до причалів за договором, укладеним у спрощений спосіб, та можливість сторін співпрацювати на підставі нормативних актів України без укладення окремого договору щодо доступу портового оператора до причалів в редакції, запропонованій Позивачем, спростовує вимоги та твердження Позивача щодо необхідності укладення Договору у запропонованій ним редакції.
5.3 Суди неправильно застосували норми чинного законодавства, які не містять вимог щодо надання (оформлення) тальманської розписки або можливості її використання як доказу кількості вантажу, що може бути застосована для розрахунку вартості послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалів, а також не містять вимоги щодо укладення будь-якого договору при виконанні внутрішньопортових транспортних операцій, а тальманська розписка оформлюється лише у разі приймання вантажу, що ввозиться на територію України (імпортний вантаж).
5.4 Договір у редакції, затвердженій рішеннями судів, порушує майнові права Відповідача у випадках виробничої необхідності внутрішньопортового транспортного переміщення, оскільки внутрішньопортове переміщення вантажу є складовою частиною загального процесу навантажувально-розвантажувальних робіт, а отже є і складовою часткою виконання вантажний операцій при забезпеченні доступу портового оператора до причалів, а тому не підлягає окремій оплаті.
5.5 Суди неправильного застосували до спірних правовідносин норми пунктів 9.13 та 9.14 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013№ 348, як підстави для необхідності надання тальманських розписок, не врахувавши наслідки внесення відповідних умов до Договору, оскільки вказані пункти стосуються взаємовідносин, які виникають між портовим оператором та перевізником і не стосуються правовідносин, що виникають між сторонами у цій справі.
6. Позиція Позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
6.1 Доводи скаржника викладені без врахування того, що будь-які послуги з навантаження-вивантаження вантажу із використанням причалу мають оплачуватись, а тальманські розписки є підставою для визначення відповідного обсягу наданої послуги та для нарахування відповідної оплати.
6.2 Посилання скаржника на надання Позивачем Відповідачу послуг доступу портового оператора до причалу (ів) без укладення Договору, за наявності лише заявок (тобто договору, укладеного у спрощеній формі) та за відсутності при цьому зауважень і заперечень між сторонами щодо умов цього договору протягом всього періоду є виходом Відповідача за межі позовних вимог, оскільки предметом спору є не виконання окремих заявок, а визнання укладеним Договору.
6.3 Інші доводи у відзиві на касаційну скаргу аналогічні мотивам, наведеним в оскаржуваних судових рішеннях.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
7.1 Нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначені загальні умови та порядок укладення договору.
Пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України визначає серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору.
Поряд з цим, частинами 1, 2, 3 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обовʼязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
7.2 Згідно з частиною 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: