П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 312/92/18
провадження № 61-47825 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В.М. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Агрофірма "Гюнівська",
відповідач - ОСОБА_4,
третя особа - Великобілозерська районна державна адміністрація Запорізької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Гюнівська" на постанову Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року в складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В. Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" звернулось до суду з позовом, в якому просило суд визнати договір оренди землі б/н від 20 січня 2014 року, укладений між ним та ОСОБА_4, поновленим на умовах додаткової угоди, запропонованої товариством.
На обґрунтування своїх вимог ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" посилалось на те, що за умовами укладеного 20 січня 2014 року договору оренди землі, відповідач надав товариству в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Гюнівської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, кадастровий № НОМЕР_1, загальною площею 11,01 га, строком на три роки. Державна реєстрація за товариством права оренди земельної ділянки за договором проведена 19 березня 2014 року, а отже договір діяв у період з 19 березня 2014 року по 19 березня 2017 року.
05 квітня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)", нормами якого передбачено, внесення змін до статті 19 Закону України "Про оренду землі" та встановлено, що строк дії договору оренди не може бути меншим як сім років. З метою приведення змісту договору до вимог статті 19 Закону України "Про оренду землі" позивач звернувся до відповідача з письмовою пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі, а також установити орендну плату в розмірі 23000 грн на рік (без утримання податків та зборів). Однак, до теперішнього часу пропозиція товариства щодо зміни правовідносин шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, залишена відповідачем без задоволення. Протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі, відповідач не направив на адресу товариства повідомлення про заперечення у поновленні вказаного договору, товариство до цього часу продовжує користуватися земельною ділянкою та виконувати свої зобовʼязання за договором оренди землі, а тому в силу приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди землі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великобілозерського районного суду Запорізької області від 8 серпня 2018 року позовні вимоги товариства задоволено. Визнано договір оренди землі б/н від 20 січня 2014 року, укладений між ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" та ОСОБА_4 поновленим на умовах додаткової угоди,запропонованої ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" до договору оренди землі б/н від 20 січня 2014 року.Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що після закінчення строку дії договору оренди землі б/н від 20.01.2014 року, позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, яка належить відповідачу, а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не повідомила позивача щодо свого небажання поновлювати договір оренди землі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 8 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що договір оренди землі є поновленим - не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач не скористався своїм правом на поновлення договору оренди землі, оскільки до закінчення строку дії договору оренди землі він не повідомив відповідача ОСОБА_4 про намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, а остання, в свою чергу, після закінчення строку дії договору оренди землі письмово повідомила позивача про відмову в поновленні договору оренди землі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року та залишити в силі рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 8 серпня 2018 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що спірний договір оренди земельної ділянки відповідно до положень частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" був поновленим, оскільки позивач направив відповідачу повідомлення про намір продовжити строк дії договору оренди землі від 20 лютого 2014 року, заперечень від орендодавця не надійшло, орендар нараховував орендну плату та не переставав користуватись орендованою земельною ділянкою. Вважає, що лист, яким відповідачка повідомила його про небажання поновлювати договір оренди не створює будь-яких наслідків для сторін у розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки воно ухвалене з дотриманням норм процесуального права та відповідно до норм матеріального права, та є законним і обґрунтованим.
Третя особа наданим йому правом на подачу відзиву не скористалась.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 є власником земельної ділянки загальною площею 11,01 га, розташованої на території Гюнівської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1.
20 січня 2014 року між ОСОБА_4 та ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" було укладено договір оренди землі б/н.
Державна реєстрація права оренди земельної ділянки була проведена 19 березня 2014 року.
Відповідно до пунктів 1, 8 договору оренди землі орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування обʼєкт оренди - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на три роки, з урахуванням ротації культур, згідно з проектом землеустрою. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.
Відповідно до умов пункту 20 цього договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється в триденний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі обʼєкта оренди.
Позивач після закінчення строку дії договору оренди землі продовжує користуватися земельною ділянкою відповідача, обробляє її та вирощує сільськогосподарські культури. Також товариством було нараховано ОСОБА_4 орендну плату за землю в розмірі та в строки, які встановлені в договорі оренди землі.
10 травня 2017 року ПрАТ "Агрофірма "Гюнівська" надіслало цінним листом на адресу відповідача лист від 27 квітня 2017 року, який містить пропозицію позивача укласти додаткову угоду до договору оренди землі, а також проект додаткової угоди до договору оренди землі від 20 січня 2014 року.
ОСОБА_4, посилаючись на статті 8, 14, 41, 55, 68 Конституції України та статті 33, 34 Закону України "Про оренду землі", відмовилась підписувати додаткову угоду до договору оренди землі.
1. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи обох касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовʼязків.
Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.