ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 800/498/17
провадження № А/9901/14/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 800/498/17
за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними;
за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України (у складі колегії суддів: Бухтіярової І. О., Веденяпіна О. А., Маринчак Н. Є., Приходько І. В., Усенко Є. А.) від 20 листопада 2017 року, встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 14 листопада 2017 року ОСОБА_2 у порядку ст. 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Кодексу, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) звернувся до Вищого адміністративного суду України з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя, в якому просив визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя, які проявилися у розгляді скарги ОСОБА_3 від 12 вересня 2016 року на дії судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 Позивач також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради правосуддя.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що дії Вищої ради правосуддя з розгляду скарги ОСОБА_3 від 12 вересня 2016 року є протиправними, оскільки вчинені з порушенням установленої законом компетенції дисциплінарних органів на здійснення дисциплінарних проваджень.
Зокрема позивач зазначав, що за скаргою ОСОБА_3 станом на 12 вересня 2016 року дисциплінарне провадження стосовно судді місцевого суду відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI мала право здійснювати Вища кваліфікаційна комісія суддів України, а перевірку на прийнятність скарги про притягнення судді до відповідальності міг здійснити виключно відповідний член Комісії.
3. Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2017 року відкрито провадження у даній справі.
4. Водночас, одночасно з позовною заявою ОСОБА_2 подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17 на підставі якого до судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 було застосоване дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, до ухвалення рішення в адміністративній справі.
5. Необхідність забезпечення позову позивачем обґрунтовувалася тим, що з дня ухвалення зазначеного рішення Вищою радою правосуддя, в даному випадку - з 17 жовтня 2017 року, суддя вважається таким, до якого вже застосовано дисциплінарне стягнення і який вже є притягнутим до дисциплінарної відповідальності.
У звʼязку з наведеним, позивач зазначає, що підставою для подання клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17 є те, що на підставі зазначеного рішення, яке очевидно свідчить про протиправність дій відповідача з розгляду скарги ОСОБА_3 від 12 вересня 2016 року, за час розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання таких дій протиправними, відбудеться фактичне виконання рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17. Зазначене призведе до того, що для відновлення прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль, витрат та часу.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17 про застосування до судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
7. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 28 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року з підстав, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 237 КАС України.
У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року та ухвалити постанову про задоволення клопотання ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17.
8. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (далі - Закон № 2147-VІІІ) та розпочав роботу Верховний Суд.
Згідно з пп. 1 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ (що діє з 15 грудня 2017 року), заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
9. Відповідно до правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09 лютого 2018 року у справі № 800/441/17, заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень Вищого адміністративного суду України, ухвалених ним як судом першої інстанції, подані до Верховного Суду України до набрання чинності КАС України у редакції Закону № 2147-VIII, підлягають розгляду на підставі пп. 1 п. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України у редакції Закону № 2147-VIII Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду.
10. 11 січня 2018 року вказану заяву було передано на розгляд Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, яка ухвалою судді-доповідача від 18 січня 2018 року була залишена без руху та надано заявнику пʼятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення заяви без руху для усунення виявлених її недоліків. У строк встановлений судом, ОСОБА_2 усунуто недоліки заяви.
11. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року відкрито провадження за вказаною заявою.
12. Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
13. Станом на 03 квітня 2019 року заперечень на заяву про перегляд судового рішення до Верховного Суду не надходило.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що суд не наділений повноваженнями щодо забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення актів Вищої ради правосуддя.
15. В обґрунтування такого висновку Вищий адміністративний суд України зазначив, що у відповідності з п. 1 ч. 5 ст. 117 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя та встановлення для них заборони вчиняти певні дії.
IV. ДОВОДИ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД СУДОВОГО РІШЕННЯ
16. У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року ОСОБА_2 зазначає, що застосовуючи п. 5 ч. 1 ст. 117 КАС України як підставу для відмови у застосуванні заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 800/498/17, Вищий адміністративний суд України дійшов невірних висновків про відсутність у нього повноважень на розгляд заявлених вимог.
17. На думку позивача, аналіз ч. 1, 3, 4 ст. 117 КАС України, п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06 березня 2008 року № 2, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року № 9, свідчить про те, що законом встановлена можливість із застосуванням судом забезпечення позову у формі зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя.