ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2019 року
Київ
справа № 826/15456/17
провадження № К/9901/48227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Міністерства охорони здоровʼя України до Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, за участю третіх осіб: Всеукраїнська екологічна громадська організація (далі - ВЕГО) "МАМА-86", Асоціація "Українське Хризотилове обʼєднання", Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Дніпровська хвиля", про визнання протиправними дій та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства охорони здоровʼя України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва постановлену 26 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Васильченко І. П., Вєкуа Н. Г., Федорчука А. Б., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 14 березня 2018 року у складі колегії суддів: Глущенко Я. Б., Кузьмишиної О. М., Шелест С. Б.
І. Обставини справи
1. У листопаді 2017 року Міністерство охорони здоровʼя України (далі також - позивач, МОЗ України) звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, за участю третіх осіб: ВЕГО "МАМА-86", Асоціація "Українське Хризотилове обʼєднання", Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Завод "Дніпровська хвиля", про визнання протиправними дій та скасування наказу, у якому просило:
1.1. визнати дії Державної регуляторної служби України щодо направлення до Міністерства юстиції України повідомлення, оформленого листом від 11 серпня 2017 року № 6753/0/20-17 протиправними;
1.2. скасувати наказ Міністерства юстиції України від 11 вересня 2017 року № 2859/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акту" та зобовʼязати відновити державну реєстрацію наказу МОЗ від 29 березня 2017 року № 339 "Про затвердження Державних санітарних норм і правил "Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2017 року за № 702/30570.
2. У позовній заяві позивачем також заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 11 вересня 2017 року № 2859/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно - правового акту".
2.1. В обґрунтування вимог клопотання позивач посилався на те, що оскільки виконання п. 20 Положення про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 1992 року № 731, навіть у разі задоволення даного позову, унеможливить введення в дію наказу МОЗ від 29 березня 2017 року № 339 "Про затвердження Державних санітарних норм і правил "Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2017 року за № 702/30570, зазначений позов потребує вжиття заходів його забезпечення.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 26 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовив.
4. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того зазначено, що протиправність дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення повинно бути встановлено в ході розгляду даної справи.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Позивач, уважаючи вказані судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій ухваленими з порушенням вимог процесуального закону, подало касаційну скаргу.
6. Автор касаційної скарги, серед іншого, наполягає на тому, що судами невірно застосовано абзац 6 пункту 2.36 Порядку подання нормативно - правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно - правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно - правових актів" від 12 квітня 2005 року № 34/5 та пункт 20 Положення про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №73.
7. У касаційній скарзі представник МОЗ України просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення яким задовольнити клопотання позивача про вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.
8. Представник відповідача - Міністерства юстиції України та представник третіх осіб: Асоціації "Українське Хризотилове обʼєднання" та ТОВ "Завод "Дніпровська хвиля", подали відзиви на касаційну скаргу, в яких наголошують на необґрунтованості останньої і просять відмовити в її задоволенні.
ІV. Релевантні джерела права й акти їх застосування
9. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.