ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 520/5107/22
адміністративне провадження № К/990/19572/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
за участі:
секретаря судового засідання - Лабунської П.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 - Бут-Абдулаєвої Т.В.,
представника Державної податкової служби України - Пізняк О.Є.,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерства фінансів України - Лісовської Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції справу №520/5107/22
за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Міністерство фінансів України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, порушеної за
касаційною скаргою Державної податкової служби України
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року, ухвалене у складі головуючого судді Волошина Д.А.,
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді: Бегунца А.О., суддів: Курило Л.В., Рєзнікової С.С.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач або ДПС), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерства фінансів України (далі - третя особа, Мінфін), у якому, з урахуванням уточнень, просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ДПС від 01.03.2022 № 4-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким попереджено начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) ОСОБА_1 про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ДПС від 02.03.2022 № 5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким було застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII);
1.3. визнати протиправним та скасувати наказ ДПС від 11.04.2022 № 8-дс "Про закриття дисциплінарного провадження", в частині встановлення винним начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 у вчиненні ним дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні ним своїх посадових обов`язків, у недотриманні ним пункту 2 розділу 3 посадової інструкції державного службовця у частині виконання основних посадових обов`язків;
1.4. визнати протиправним та скасувати наказ ДПС від 02.03.2022 № 2-о "Про припинення державної служби ОСОБА_1";
1.5. зобов`язати ДПС України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ ДПС у Харківській області з 02.03.2022 шляхом видачі відповідного наказу про таке поновлення на посаді.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що оскаржувані накази від 01.03.2022 № 4-дс, від 02.03.2022 № 5-дс та від 02.03.2022 № 2-о є протиправними, оскільки його притягнуто до дисциплінарної відповідальності з порушенням процедури і прав, наданих державному службовцю у такій процедурі, за відсутності у його діях складу дисциплінарного проступку, який може свідчити про невиконання або неналежне виконання позивачем службових обов`язків чи порушення Присяги, а тому підлягають скасуванню, а наказ ДПС України від 11.04.2022 № 8-дс "Про закриття дисциплінарного провадження" з тих же мотивів підлягає скасуванню в частині щодо встановлення позивача винним у скоєнні дисциплінарного проступку, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні основних посадових обов`язків.
2.1. Позивач наголошував на тому, що оскаржувані накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не містять чітких формулювань суті та обставин допущеного ним дисциплінарного проступку, часу вчинення і часу виявлення самого проступку та обґрунтування обрання виду стягнення з урахуванням передбачених законом обставин.
2.2. На переконання позивача, наказ ДПС України від 02.03.2022 № 5-дс, яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, винесений відповідачем без додержання вимог закону, який передбачає погодження такого звільнення з Мінфіном, а оскільки такого погодження не було отримано у процедурі його звільнення, то, позивач вважає, що керівник ДПС перевищила свої повноваження під час прийняття оскаржуваних наказів про звільнення позивача.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Наказом ДПС від 10.06.2021 № 1167-0 ОСОБА_1 з 11.06.2021 призначено на посаду начальника ГУ ДПС у Харківській області, як переможця конкурсу.
4. На підставі наказу ДПС від 25.01.2022 № 52 "Про порушення дисциплінарного провадження", доручення в.о. Голови ДПС від 18.01.2022 № 7-д(14) до доповідної записки Управління з питань запобігання та виявлення корупції від 17.01.2022 № 55/99-00-14-01-13 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України (далі - дисциплінарна комісія) проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 .
5. За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до наказу ДПС від 10.01.2022 № 9 "Про проведення тематичної перевірки" робочою групою розпочато тематичну перевірку. У процесі перевірки 14.01.2022 робочою групою проведено нараду, під час якої начальником ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 стосовно членів робочої групи було вчинено дії у вигляді висловлювань, які можуть бути розцінені як залякування або погрози на адресу членів робочої групи. Висловлювання начальника ГУ ДПС у Харківській області відрізнялися від загальної направленості розмови, виголошувалися з підвищеною емоційністю, зухвалістю та мали ознаки порушення правил етичної поведінки державного службовця. За результатами дослідження наявної інформації у дисциплінарній справі встановлено, що причинами й умовами, що призвели до вчинення начальником ГУ ДПС у Харківській області проступку, є недотримання ним особисто нормативно-правових та організаційно-розпорядчих документів ДПС у частині дотримання правил етичної поведінки державного службовця. Дисциплінарною комісією (протокол від 21.02.2022 № 7) встановлено недотримання ОСОБА_1 пункту 2 розділу 3 посадової інструкції у частині виконання основних посадових обов`язків, а саме: організації та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Харківській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну та інших міністерств з питань, що належать до компетенції ДПС, наказів ДПС та ГУ ДПС у Харківській області, доручень Голови ДПС, судових рішень та Правил.
6. Наказом ДПС України від 01.03.2022 № 4-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VІІІ, оскільки у його діях встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VІІІ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що полягає у порушенні пункту 2 частини першої статті 8 Закону № 889-VІІІ, пунктів 3.1, 3.4 Правил, пункту 2 розділу 11 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 (зі змінами), пункту 2 розділу 3 посадової інструкції, на підставі статей 65, 66 Закону № 889-VІІІ.
7. На підставі наказу ДПС від 15.02.2022 № 128 "Про порушення дисциплінарного провадження", доручення в.о. Голови ДПС від 15.02.2022 № 29-д(02) до доповідної записки Департаменту відомчого контролю від 15.02.2022 № 279/99-00-02-01-01-14, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДПС проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 . За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною комісією встановлено, що на виконання наказу ДПС від 10.01.2022 № 9 "Про проведення тематичної перевірки" (із змінами, внесеними наказами ДПС "Про внесення зміни до наказу ДПС від 10.01.2022 № 9" від 18.01.2022 № 36 та від 31.01.2022 № 78) у період з 12.01.2022 по 04.02.2022 робочою групою у складі працівників ДПС та її територіальних органів проведено тематичну позапланову виїзну перевірку стану організації роботи ГУ ДПС у Харківській області з основних питань організації роботи, за результатами якої складено акт від 04.02.2022 № 210/99-00-02-01-01-14.
8. Проведеною перевіркою та аналізом наявної інформації відповідачем було встановлено, що причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу є незабезпечення начальником ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 належної організації роботи структурного підрозділу та ефективного контролю підлеглих, що призвело до вказаних у довідці негативних наслідків.
9. Наказом ДПС від 02.03.2022 № 5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VІІ.
10. Наказом ДПС № 2-о від 02.03.2022 "Про припинення державної служби" на підставі наказу ДПС від 02.03.2022 № 5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" припинено державну службу ОСОБА_1, начальнику ГУ ДПС у Харківській області 02.03.2022 у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VІІ.
11. Позивач у позовній заяві зазначив, що з метою надання письмових пояснень та ознайомлення з матеріалами всіх відкритих дисциплінарних проваджень щодо нього з ДПС була узгоджена дата 01.03.2022, коли він повинен був прибути до міста Києва до ДПС разом зі своїм представником. Однак 24.02.2022 на всій території України було введено правовий режим воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", продовжений і до теперішнього часу.
12. Наказом ДПС від 24.02.2022 № 243-о "Про встановлення простою у роботі ДПС та її територіальних органів" було запроваджено простій, як такий що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю і здоров`ю.
13. На підставі наказу ДПС від 11.02.2022 № 122 "Про порушення дисциплінарного провадження", доручення в.о. Голови ДПС від 15.02.2022 № 29-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 15.02.2022 № 279/99-00-02-01-01-14 дисциплінарною комісією проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 .
14. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до Положення про ГУ ДПС у Харківській області, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 (зі змінами), головне управління області здійснює відомчий контроль за додержанням вимог законодавства, виконанням службових, посадових обов`язків в ГУ ДПС у Харківській області та підтверджує статус податкового резидента України. Дисциплінарною комісією встановлено не дотримання ОСОБА_1 пункту 2 розділу 3 посадової інструкції державного службовця у частині виконання основних посадових обов`язків, а саме: організація та забезпечення у межах компетенції виконання ГУ ДПС у Харківській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну та інших міністерств з питань що належать до компетенції ДПС, наказів ДПС та ГУ ДПС у Харківській області, доручень Голови ДПС. Водночас в ході розгляду цієї дисциплінарної справи Департаментом персоналу повідомлено дисциплінарну комісію про звільнення начальника ГУ ДПС у Харківській області із займаної посади наказом ДПС від 02.03.2022 № 5-дс "Про накладання дисциплінарного провадження". У зв`язку з цим, дисциплінарною комісією рекомендовано на підставі статей 65 та 77 Закону № 889-VІІ закрити дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 .
15. На підставі подання дисциплінарної комісії про результати розгляду дисциплінарної справи начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 . ДПС видано наказ від 11.04.2022 № 8-дс, яким закрито дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням з займаної посади.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
16. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023, позов задоволено частково:
16.1. визнано протиправним та скасовано наказ ДПС від 01.03.2022 № 4-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким попереджено начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців;
16.2. визнано протиправним та скасовано наказ ДПС від 02.03.2022 № 5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким було застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII;
16.3. визнано протиправним та скасовано наказ ДПС № 2-о від 02.03.2022 "Про припинення державної служби ОСОБА_1";
16.4. поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ ДПС у Харківській області з 03.03.2022 та в цій частині судове рішення допущене до негайного виконання;
16.5. в іншій частині позову відмовлено.
17. Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що накази відповідача від 01.03.2022 № 4-дс та від 02.03.2022 № 5-дс є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на таке:
17.1. по-перше, ДПС порушено процедуру проведення дисциплінарних проваджень в частині забезпечення права особи надати свої пояснення та прийняти участь в засіданнях в межах дисциплінарного провадження, що призвело до позбавлення особи права надати свої пояснення по суті виявлених порушень та свідчить про порушення основних засад визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України);
17.2. по друге, у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення Присяги до позивача застосовано за несумлінне виконання останнім своїх службових обов`язків, суть якого зводиться до невиконання (неналежного виконання) покладених на позивача, як на начальника ГУ ДПС в Харківській області, посадових обов`язків в частині загального контролю за діяльністю підлеглих, однак, кваліфікуючи вказані діяння позивача як порушення Присяги державного службовця, ані у поданні дисциплінарної комісії від 21.02.2022, ані в наказі ДПС від 02.03.2022 не викладено мотивів, з яких дисциплінарна комісія та ДПС дійшли висновку, що характер допущених позивачем порушень та спричинені такими порушеннями наслідки призвели до підриву довіри як носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби;
17.3. по-третє, звільнення позивача відбулося без додержання положень нормативно-правового акту, який передбачає перед тим як його звільняти, погодити таке звільнення з Міністром фінансів України у відповідності до пунктів 1, 10, 11 Порядку погодження Міністром фінансів України призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, затвердженого наказом Мінфіну від 04.05.2018 № 467.
18. Щодо наказу ДПС № 2-о від 02.03.2022 "Про припинення державної служби ОСОБА_1" суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що він є похідним від наказу ДПС України від 02.03.2022 № 5-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", а тому також підлягає скасуванню.
19. У зв`язку із встановленням незаконності звільнення ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій на підставі частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України поновили позивача на посаді, з якої його було звільнено, з 03.03.2022.
20. У задоволенні позовних вимог про скасування наказу ДПС України від 11.04.2022 № 8-дс "Про закриття дисциплінарного провадження" в частині встановлення винним начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 у вчиненні ним дисциплінарного проступку суд першої інстанції відмовив, виходячи з того, що оскаржуваним наказом до позивача не застосовувались дисциплінарні стягнення, у зв`язку з чим законом не передбачено право на оскарження такого наказу, а тому прийняття цього наказу не впливає на права та обов`язки позивача та до жодних негативних наслідків для позивача не призводить.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
21. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог ДПС звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду (далі - Суд), у якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким залишити адміністративний позов без розгляду або відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
21.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права відповідно до пунктів 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
21.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України касатор зауважив, що позивач звернувся до суду із пропуском місячного строку з дня, коли він повинен був дізнатися про винесення щодо нього оскаржуваних наказів, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, та посилався на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постановах від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, від 21.05.2021 у справі № 1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі № 340/141/21, від 16.09.2021 у справі № 240/10995/20, від 12.09.2022 у справі № 120/16601/21-а, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, від 29.04.2021 у справі № 160/4622/20 щодо застосування норм статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та статті 121 КАС України, що призвело до безпідставного поновлення пропущеного строку.
21.3. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини першої статті 36 та пункту 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VІІІ стосовно такого складу дисциплінарного проступку, як порушення Присяги державного службовця, в частині ознак, які його відрізняють від суміжних юридичних складів дисциплінарних проступків у вигляді невиконання чи неналежного виконання посадових обов`язків. Касатор зазначив, що неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій наведених норм обумовило невстановлення ними фактичних обставин по суті вказаного дисциплінарного проступку та неналежне дослідження наявних в матеріалах справи доказів.
21.4. Скаржник підкреслив, що одним із основних завдань ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення, серед іншого, в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів (підпункт 1 пункту 3 Положення про ДПС), а начальник ГУ ДПС у Харківській області згідно з Положенням про ГУ ДПС у Харківській області, затвердженим наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 (із змінами), здійснює відомчий контроль за додержанням вимог законодавства, виконання службових, посадових обов`язків у ГУ ДПС у Харківській області; здійснює загальне керівництво діяльності ГУ ДПС у Харківській області, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності; у межах компетенції організовує та забезпечує виконання в Головному управлінні ДПС у Харківській області Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну та інших міністерств, що належать до компетенції ДПС України, наказів ДПС України та Головного управління ДПС у Харківській області, доручень Голови ДПС України, судових рішень.
21.5. У цьому зв`язку скаржник наголосив на тому, що з висновку, на підставі якого відповідач прийняв оскаржуваний наказ від 02.03.2022 № 5-дс про звільнення позивача, випливає, що дисциплінарною комісією порушенням Присяги кваліфіковані діяння державного службовця як керівника територіального органу, які полягали у незабезпеченні належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу, що призвело, зокрема, до таких негативних наслідків:
- не забезпечено проведення належного аналізу діяльності платників податків, якими реєструвалися податкові накладні по операціям з ознаками ризиковості на загальну суму понад 1,5 млрд грн ПДВ;
- комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Харківській області, прийняті рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних відомостей, які свідчать про ймовірне здійснення платників податків у схемах з ухилення від сплати ПДВ протягом 2020-2021 років на загальну суму ПДВ у розмірі 99,73 млн грн;
- узгоджені до відшкодування суми ПДВ за результатами камеральних перевірок суб`єктів господарювання на суму 9,86 млн грн ПДВ без фактичного дослідження ризикових операцій, а також не вжиті дієві заходи щодо відпрацювання схемного податкового кредиту під час проведення документальних перевірок;
- не забезпечено проведення нарахувань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 11,3 млн грн, неналежно організована робота у напрямку погашення податкового боргу та інш.
21.6. Отже, виходячи з того, що інтереси служби повністю збігаються з інтересами держави та народу України (оскільки сплачені платниками податки, доходи та збори спрямовуються, зокрема, на обороноздатність нашої країни та соціальні виплати), то несумлінне та неналежне виконання посадових обов`язків керівником, територіального органу ДПС, який забезпечує дохідну частину бюджету, що несе персональну відповідальність за роботу цього територіального органу, на переконання касатора, є саме порушенням Присяги.
21.7. На підставі викладеного касатор констатував, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для звільнення позивача з посади за порушення Присяги державного службовця спростовуються наказом ДПС від 02.03.2022 № 5-дс та матеріалами дисциплінарної справи № 62, є такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме без реального аналізу встановлення об`єктивної та суб`єктивної сторони означеного складу дисциплінарного проступку, а також без аналізу суттєвості ряду порушень та недоліків, зафіксованих в акті перевірки від 04.02.2022 № 210/99-00-02-01-01-14 із додатками, відтворених у доповідній записці від 15.02.2022 № 279/99-00-02-01-01-14 та відображених у мотивувальній та резолютивній частинах подання дисциплінарної комісії про результати розгляду дисциплінарної справи начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 від 21.02.2022 (протокол від 21.02.2022 № 7).
21.8. У зв`язку з цим, касатор уважав, що судами попередніх інстанцій не враховані загальні підходи Верховного Суду у питанні притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності, викладені зокрема у постановах від 29.04.2021 у справі № 160/4622/20, від 17.04.2020 у справі № 826/8164/16.
21.9. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник також посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 18 та частини четвертої статті 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".
21.10. На думку касатора, суди попередніх інстанцій невірно витлумачили вищевказані норми в частині сформованого висновку про те, що відсутність погодження звільнення позивача з Мінфіном є підставою для скасування наказу про звільнення, не взявши до уваги ту обставину, що відповідач не мав можливості отримати таке погодження у визначений законом строк з об`єктивних підстав (військовий стан, бойові дії). При цьому, скаржник зауважив, що Верховний Суд ще не сформував висновок стосовно питання, яким є наслідок непогодження Міністром фінансів звільнення особи з посади начальника ГУ ДПС у Харківській області внаслідок неможливості отримати таке погодження у визначений законом строк з об`єктивних підстав (військовий стан, бойові дії).
21.11. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України в частині порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права з посиланням на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України касатор наполягав на тому, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, зокрема, статті 242 КАС України, оскільки оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені на підставі неповно з`ясованих обставин у справі. Зокрема, судами попередніх інстанцій не досліджені докази направлення позивачу повідомлень та листів у процедурі дисциплінарного провадження, а також проігноровано той факт, що оскаржувані накази від 01.03.2022 № 4-дс та від 02.03.2022 № 5-дс прийняті на підставі подань дисциплінарної комісії від 21.02.2022, тобто ще до введення воєнного стану та запровадженого у зв`язку з цим простою у роботі ДПС та її територіальних органів.
22. Ухвалою Суду від 18.07.2023 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
23. Ухвалою Суду від 18.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ДПС про зупинення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі № 520/5107/22 .
24. Ухвалою Суду від 13.02.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.
Позиція інших учасників справи
25. Не погодившись із доводами касаційної скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокатка Бут-Абдулаєва Т.В., подав письмовий відзив, за змістом якого просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
25.1. У письмовому відзиві стосовно оскаржуваного наказу від 01.03.2022 № 4-дс про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців сторона позивача наполягала на тому, що дисциплінарна справа відповідачем належним чином не була сформована, тому була розглянута дисциплінарною комісією за відсутності основних документів, обов`язкова наявність яких визначена законом, в тому числі без відібрання в установленому порядку пояснень позивача, а також інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, за наслідками якого прийнято вищевказаний оскаржуваний наказ.
25.2. По-перше, дисциплінарна комісія направляла листи з повідомленням про час та місце проведення її засідання на адресу ГУ ДПС у Харківській області, а не на адресу позивача, як того вимагає постанова Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження".
25.3. По-друге, відповідачем не надано жодних доказів належного отримання чи вручення позивачу зазначених листів, а міститься лише інформація про направлення цих листів.
25.4. По-третє, відповідач зазначив, що означені листи були направленні позивачу засобами системи електронного документообігу ДПС, однак наказом ДПС від 11.02.2022 № 122 "Про порушення дисциплінарного провадження" начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 було відсторонено від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження, та відповідно він не мав доступу до будь яких електронних баз даних ДПС, а відповідно не мав змоги отримувати листи засобами електронного документообігу ДПС. Оскільки відповідачу було відомо про вказані обставини, але він все одно надсилав листи електронним документообігом, то, на думку сторони позивача, це свідчить про свідоме та цілеспрямоване небажання відповідача повідомляти позивача про дату та час проведення засідань дисциплінарної комісії, а також позбавлення права позивача на надання відповідних пояснень.
25.5. По-четверте, листами від 22.02.2022 ДПС надала вказівку ГУ ДПС у Харківській області повідомити позивача про внесення дисциплінарною комісією суб`єкту призначення подань про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності та необхідність надання ним письмового пояснення за контактними даними які містяться у особовій справі, проте ГУ ДПС у Харківській області також не надано доказів здійснення такого повідомлення позивача, позаяк відповідно до вказівки в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області всі справи працівників були вивезені ще 19.02.2022 на зберігання до іншої місцевості у тому числі і особиста справа позивача, а відтак у відповідача не було доступу до неї щоб достовірно встановити адресу для відправлення кореспонденції позивачу.
25.6. По-п`яте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, усі листи з повідомленнями про час та місце засідання дисциплінарної комісії та необхідність надання пояснень були направлені позивачу із порушенням строків, передбачених Законом № 889-VІІ та Положенням № 1039, у зв`язку з чим дисциплінарна комісія на момент проведення засідання була обізнана про те, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення цього засідання та не мав можливості скористатися правом бути присутнім на цьому засіданні та подати свої пояснення щодо обставин дисциплінарного провадження.
25.7. На спростування доводів касаційної скарги в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права стосовно оскаржуваного наказу ДПС від 02.03.2022 № 5-дс про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку - порушення Присяги державного службовця, а саме залишення поза увагою та не дослідження під час ухвалення оскаржуваних судових рішень складових елементів (об`єктивної та суб`єктивної сторони) цього складу дисциплінарного проступку, сторона позивача наголосила на тому, що відповідач конкретно не зазначив, до яких саме суспільних відносин позивач проявив нехтування, що знайшло прояв в зовнішньому вираженні протиправної поведінки державного службовця, яка саме складова об`єктивної сторони такого проступку, яка б мала значні наслідки, що дискредитують та/або ганьблять особу позивача як державного службовця, які підірвали довіру до нього як носія влади та призвели до приниження державного органу та унеможливили подальше виконання ним своїх обов`язків.
25.8. Підкреслюючи ту обставину, що дисциплінарна комісія у своєму поданні про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення Присяги державного службовця посилалася виключно на висновки акта тематичної перевірки, за результатами якої встановлено неналежну організацію та контроль за підпорядкованим територіальним органом ДПС, висновки якого, на переконання сторони позивача, є особистою думкою перевіряючих, представниця позивача звертала увагу Суду на той факт, що до початку цієї перевірки проводилося щорічне оцінювання результатів службової діяльності державних службовців цього територіального органу ДПС, в тому числі і його начальника ОСОБА_1 . Приймаючи до уваги той факт, що за наслідками указаного щорічного оцінювання складений позитивний висновок, відповідно до якого позивача оцінено на "відмінно", то неврахування цього висновку дисциплінарною комісією під час розгляду дисциплінарних проваджень, порушених за наслідками тематичної перевірки, без надання оцінки тій обставині, що рівень виконавської дисципліни позивача вже знайшов своє відображення в оцінці діяльності цього ж державного службовця за цей же період його роботи в ході проведеного ДПС щорічного оцінювання, на думку сторони позивача, вплинуло на обґрунтованість висновків комісії за наслідками дисциплінарного провадження.
25.9. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги в тій частині, що оскаржуваним наказом ДПС від 02.03.2022 № 2-о "Про припинення державної служби ОСОБА_1" відповідач правомірно виконав вимоги пункту 4 частини першої статті 83 пункту 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VІІ, а оскаржуваний наказ є наказом з кадрових питань, виданим на підставі наказу ДПС від 02.03.2022 № 5-дс про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, сторона позивача наполягала на його протиправності, оскільки, на її думку, в.о. керівника ДПС України приймаючи цей наказ перевищила свої повноваження та прийняла його в порушення Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, та Положення про Державну податкову службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, без погодження із Міністром фінансів України.
25.10. Крім того, на переконання сторони позивача, в матеріалах справи наявні всі документи, які свідчать про той факт, що наказ ДПС від 02.03.2022 № 2-о було прийнято лише в липні 2022 року, оскільки за наказом ГУ ДПС у Харківській області від 03.02.2023 № 39-В "Про відпустку ОСОБА_1" з 28.02.2022 він вибув у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, а табелювання ОСОБА_1 в ГУ ДПС до липня 2022 року (доки не отримали наказ ДПС від 02.03.2022 № 2-0) здійснювалося як такого, що перебуває у декретній відпусті (ВП).
25.11. Доводи скаржника про недодержання судами попередніх інстанцій процесуального права з покликанням на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України, на переконання сторони позивача, є безпідставними.
25.12. Посилання скаржника в обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України на те, що в оскаржуваних судових рішеннях суди обох інстанцій застосували статтю 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та статтю 121 КАС України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у вищенаведених справах, сторона позивача також вважає безпідставними, позаяк правовідносини у тих справах не є подібними до обставин цієї справи.
25.13. Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом представниця позивача підкреслила, що оскаржувані накази не були направлені позивачеві установленим порядком, та просила врахувати особливості цієї справи, відповідно до яких оскаржувані накази винесені відповідачем майже одразу після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, у той час, коли у зв`язку з активними бойовими діями в місті Харкові в ГУ ДПС у Харківській області запроваджено простій, більшість державних службовців цього територіального органу, в тому числі і позивач, вимушено стали внутрішньо переміщеними особами, електронне листування в органах державної влади зупинено, а поштова кореспонденція засобами поштового зв`язку доставлялася із суттєвими затримками. Представниця позивача пояснила, що за дорученням свого довірителя, дізналася про існування наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності лише отримавши наприкінці червня 2022 року на її адвокатський запит відповідь ДПС від 24.06.2022 № 6083/6/99-00-11-02-02-06, до якої були додані ці накази. Після отримання означених наказів позивач невідкладно (05.07.2022) звернувся до адміністративного суду про їх оскарження. Резюмуючи наведене, представниця позивача зауважила, що всі отримані відповіді та поштові конверти з відбитками поштових штемпелів надані до суду першої інстанції, оцінивши які суд прийняв обґрунтоване рішення про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, який було подано протягом місяця з моменту, коли особа дізналась про існування спірних наказів.
26. У відзиві на касаційну скаргу Мінфін просив урахувати, що відповідно до пунктів 7, 8 частини другої статті 18 Закону України від 17.03.2022 № 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади", Міністр погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується ним; погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади. У пунктах 16, 17 частини четвертої статті 19 цього Закону передбачено, що керівник центрального органу виконавчої влади призначає на посади за погодженням із відповідним міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посади керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади; призначає на посади за погодженням з міністром, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.
26.1. Під час розгляду Мінфіном питань погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, в рамках повноважень такого міністерства застосовується наказ Мінфіну від 04.05.2018 № 467 "Про затвердження Порядку погодження Міністром фінансів України призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України".
26.2. У цьому зв`язку Мінфін наголосив на тому, що призначення та звільнення особи з державної служби має відбуватися у спосіб, визначений Законом № 889-VІІІ, який є спеціальним актом вищої юридичної сили в системі законодавства про державну службу та визначає особливості правового регулювання у цій сфері. За нормами цього Закону накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця за допущені ним дисциплінарні проступки належать до самостійних повноважень суб`єкта призначення, яким у цьому випадку є ДПС України, а не Мінфін.
26.3. Цей учасник справи підкреслив, що між сторонами у справі № 520/5107/22 та Мінфіном у контексті позовних вимог не існує матеріально-правових відносин, оскільки Мінфін не бере участі у дисциплінарному провадженні стосовно позивача, зокрема, у питанні накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
27. Статтею 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади та основи державної служби.
29. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон № 889-VIIІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом з питань вступу, проходження та припинення державної служби.
30. Особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки" (частина перша статті 36 Закону № 889-VIIІ).
31. Відповідно до статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.
32. За приписами статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
33. Статтею 65 Закону № 889-VIII визначено підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
34. Відповідно до частини другої статті 65 Закону № 889-VIIІ дисциплінарними проступками, зокрема, є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців.
35. Статтею 66 Закону № 889-VIII передбачено види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування.
36. Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VІІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
37. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність (частина четверта статті 66 Закону №889-VІІІ).
38. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VІІІ).
39. Відповідно до частини сьомої статті 66 Закону № 889-VIII за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
40. Державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення (частина перша статті 72 Закону № 889-VIII).
41. Під час відсторонення від виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження (частина п`ята статті 72 Закону № 889-VIII).
42. Частиною першої статті 67 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
43. Згідно зі статтею 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
44. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення (абзац другий частини другої статті 69 Закону № 889-VIII у редакції Закону № 117-IX від 19.09.2019).
45. Відповідно до частин десятої та одинадцятої статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є […] подання дисциплінарної комісії, яке має рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі […] подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
46. Згідно зі статтею 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
47. З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку […] дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (частина перша статті 73 Закону №889-VIII).
48. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) […] подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі (частина друга статті 73 Закону № 889-VIII).
49. Статтею 74 Закону № 889-VIII передбачені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.
49.1. Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби (частина перша статті 74 Закону № 889-VIII).
49.2. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення (частина друга статті 74 Закону № 889-VIII).
49.3. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення (частина третя статті 74 Закону № 889-VIII).
49.4. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні (частина четверта статті 74 Закону № 889-VIII).
49.5. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення (частина п`ята статті 74 Закону № 889-VIII).
49.6. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку (частина шоста статті 74 Закону №889-VIII).
49.7. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника (частина сьома статті 74 Закону № 889-VIII).
50. Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців встановлена Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039), пунктом 4 якого визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
51. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: 1) прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; 2) формування дисциплінарної комісії та її склад; 3) визначення повноважень дисциплінарної комісії; 4) визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; 5) формування дисциплінарної справи; 5) формування дисциплінарної справи; 3) прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
52. Пунктом 31 Порядку № 1039 встановлено, що […] дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати пояснення у письмовому вигляді.
53. Відповідно до пункту 32 Порядку № 1039 про дату, час і місце засідання […] дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання […] дисциплінарної комісії. У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, […] дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні […] дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
54. Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що […] дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
55. Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
56. Відповідно до пункту 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є […] подання дисциплінарної комісії. […] подання готується […] дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
57. Також відповідно до пунктів 35 вказаного вище Порядку […] дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення (керівникові державної служби) […] подання разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання. Одночасно із внесенням суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) відповідно до статті 75 Закону. Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу. У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення (керівником державної служби) рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.
58. Частиною першою статті 75 Закону № 889-VIII передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
59. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформлюється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення (частини друга та третя статті 75 Закону № 889-VIII).
60. Частинами першою та другою статті 77 Закону № 889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
60.1. Подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (частина п`ята статті 77 Закону № 889-VIII).
60.2. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення (частина шоста статті 77 Закону № 889-VIII).
60.3. У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина сьома статті 77 Закону № 889-VIII).
61. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
62. Частиною першою статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
63. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 18 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011 № 3166-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3166-VI) до повноважень міністра у відносинах з центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується через міністра, віднесено погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.
64. За приписами пунктів 16 та 17 частини четвертої статті 19 Закону № 3166-VI керівник центрального органу виконавчої влади, серед іншого, призначає на посади за погодженням із відповідним міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади, а також призначає на посади за погодженням з міністром, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.
65. Згідно з абзацом 4 пункту 20.4 статті 20 розділу I Загальні положення Податкового кодексу України керівники територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначаються на посади та звільняються з посади керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до законодавства про державну службу без погодження з головами місцевих державних адміністрацій.
66. Відповідно до пункту 1 Положення про ДПС України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування
67. Згідно з підпунктом 16 пункту 11 цього ж Положення Голова ДПС призначає на посаду та звільняє з посади керівників (за погодженням з Міністром фінансів) та заступників керівників територіальних органів ДПС.