ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 712/11457/19
провадження № 61-8065св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
особа, дії якої оскаржуються, - Перший відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
боржник - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкас від 12 лютого 2024 року у складі судді Романенко В. А. та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 квітня
2024 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г.,
Карпенко О. В.,
Короткий зміст вимог скарги
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргоюна дії Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просила:
- визнати постанову про результати перевірки виконавчого провадження
від 12 січня 2024 року, винесену у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 начальником Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко Альоною Миколаївною, - неправомірною;
- скасувати постанову про результати перевірки виконавчого провадження
від 12 січня 2024 року, винесену у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 начальником Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко А. М.;
- визнати вимогу № 501 від 03 січня 2024 року, складену старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чорною Світланою Андріївною у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, такою, що не відповідає положенням Закону України "Про виконавче провадження";
- скасувати вимогу № 501 від 03 січня 2024 року, складену старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чорною Світланою Андріївною.
2. Скаргу мотивувала тим, що 03 січня 2024 року, під час вчинення дій
у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, старшим державним виконавцем Чорною С. А. складено вимогу № 501 та направлено останню сторонам зазначеного виконавчого провадження на їх електронні адреси.
3. На переконання заявника, вимога була виготовлена поза шаблонами документів, визначених автоматизованою системою виконавчого провадження, що, в свою чергу, є грубим порушенням Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року, № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за
№ 1126/29256.
4. Також вказана вимога була надіслана сторонам виконавчого провадження у формі електронного документа, проте без накладання кваліфікованого електронного підпису та без застосування засобів кваліфікованого електронного підпису, відтак, на її думку, вимога в цьому аспекті також не є законною, оскільки складення виконавцем письмової вимоги
є одним із видів його рішень, які він приймає у випадках, встановлених законом, а не за своїм суб`єктивним бажанням.
5. Таким чином, вона вважала, що саме фактом формування вимоги № 501
від 03 січня 2024 року були створені умови для перешкоджання реальному виконанню рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня
2021 року у справі № 712/114547/19, оскільки цим рішенням державний виконавець фактично змінив необхідність у застосуванні заходів примусового виконання рішення, що співмірні до обсягу вимог за судовим рішенням.
6. Саме з причини прийняття державним виконавцем незаконного рішення у формі вимоги, яке вона вважала неспівмірним заходом примусового виконання, судове рішення не було виконано. За цих обставин були порушені як її права та законні інтереси як стягувача у виконавчому провадженні, так
і малолітньої дитини, а з боку державного виконавця, в свою чергу, допущено втручання у сімейне життя заявника.
7. Не погоджуючись із підставами, формою та змістом вимоги № 501
від 03 січня 2024 року, вона, як стягувач у виконавчому провадженні
№ НОМЕР_1, подала у порядку, передбаченому частиною четвертою
статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", скаргу до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
8. 12 січня 2024 року начальник Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко А. М., за результатами перевірки виконавчого провадження № НОМЕР_1, винесла постанову, якою скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вимогу визнано такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
9. На її переконання, інформація, зазначена керівником органу державної виконавчої служби у частині направлення постанови сторонам не є повною, оскільки не містить відомостей про те, коли постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена сторонам та коли сторонами виконавчого провадження зазначений процесуальний документ був отриманий.
10. Вимога № 501 від 03 січня 2024 року, на її переконання, не є заходом примусового виконання рішення, так як положеннями частини першої статті
13 Закону України "Про виконавче провадження" вимога виконавця визнається одним із видів процесуальних рішень виконавця, які він має повноваження приймати у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
11. З урахуванням положень пункту 8 частини першої статті 2, частини першої, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", вимога № 501 від 03 січня 2024 року не є співмірним заходом примусового виконання до обсягу вимог, що встановлені рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року.
12. Інформація, що зазначена в абзацах з 7 по 14 мотивувальної частини постанови, на переконання заявника, свідчить про те, що керівник органу державної виконавчої служби, яка зобов`язана в силу своєї посади володіти знаннями щодо внутрішньої структури нормативно-правового акту, не знає, що така інформація міститься не у частині дев`ятій та дванадцятій Інструкції з організації примусового виконання рішень, а у пунктах 9 та 12 Розділу І (Загальні положення) Інструкції з організації примусового виконання рішень.
13. Відтак, вважає очевидним факт професійної некомпетентності керівника органу державної виконавчої служби, який дозволяє у процесуальних документах поширювати свою правову безграмотність.
14. Інформація, зазначена в абзаці 15 мотивувальної частини постанови, свідчить про те, що керівник органу державної виконавчої служби, яка зобов`язана в силу своєї посади володіти знаннями щодо внутрішньої структури нормативно-правового акту, не знає, що така інформація міститься не у частині тринадцятій Інструкції з організації примусового виконання рішень, а у пункті 13 Розділу І (Загальні положення) Інструкції з організації примусового виконання рішень.
15. Згідно інформації, що зазначена в абзацах 16 та 17, у разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи. При цьому заявник вказує, що начальник Першого відділу ДВС у місті Черкаси Бондаренко А. М. не надає доказів того, що вимога № 501 була складена не за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження у зв`язку із відсутністю у виконавця доступу до такої системи (наприклад за відсутності електропостачання), як і не надає доказів, що після відновлення роботи автоматизованої системи виконавчого провадження, зазначений документ було внесено до системи.
16. У абзацах з 18 по 23 мотивувальної частини постанови керівник органу державної виконавчої служби намагається за рахунок цитування окремих положень нормативно-правового акту поширити стягувачу виконавчого провадження недостовірну інформацію про те, що старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чорною С. А. при виконанні виконавчого провадження № НОМЕР_1 дотримано вимоги статей 18, 27 та розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, а саме: вимога державного виконавця складена відповідно до вимог чинного законодавства та має юридичну силу, надіслана сторонам
у відповідності до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження". На переконання заявника, керівник органу державної виконавчої служби мала на увазі статтю 28, а не 27 Закону України "Про виконавче провадження", яка регулює питання виконавчого збору.
17. Таким чином, заявник вказує, що мотиви начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко А. М., викладені у її постанові від 12 січня 2024 року, у своїй сукупності не є належним обґрунтуванням для визнання вимоги № 501 від 03 січня 2024 року, складеної старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чорною С. А., такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. Залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 № 1 від 03 січня 2024 року щодо визнання вимоги № 501 від 03 січня 2024 року такою, що суперечить вимогам закону та її скасування.
18. У зв`язку із зазначеним, ОСОБА_1 звернулася до суду із відповідною скаргою.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
19. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року, скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання залишено без задоволення.
20. Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без задоволення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що доводи скарги зводяться виключно до незгоди з видом застосованих засобів примусового виконання рішення, проте не містять обґрунтування, в чому саме дії державного виконавця суперечать нормам Закону України "Про виконавче провадження" та порушують права скаржника. Враховуючи той факт, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій діяв в межах своїх повноважень, на переконання районного суду, начальником Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко А. М. правомірно прийнято постанову про результати перевірки виконавчого провадження від 12 січня 2024 року, винесену у виконавчому провадженні
№ НОМЕР_1, а тому така також не підлягає скасуванню.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкас від 12 лютого 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у вказаній справі.
22. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2024 року справу № 712/11457/19 призначено судді-доповідачеві Олійник А. С., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М.
23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
24. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2024 року справу № 712/11457/19 призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю., судді, які входять до складу колегії:
Білоконь О. В., Осіян О. М.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
26. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.
27. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки, на переконання заявника, внаслідок бездіяльність державного виконавця та відсутності організації останнім примусового виконання рішення суду на конкретний період у часі (перші вихідні січня 2024 року),
ОСОБА_1 зазнає значної моральної шкоди, оскільки наслідком такого порушення є тривала відсутність контакта заявника з рідною дитиною.
28. Крім того, на переконання заявника касаційної скарги, державним виконавцем помилково вчинено виконавчу дію у вигляді складення вимоги виконавця всупереч приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
29. Додатково зазначає, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено лише п`ять випадків, існування яких надає право державному виконавцю складати саме вимогу як окремий процесуальний документ. Таким чином, заявник вважає, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій не було враховано таких випадків.
30. Додатково вказує, що повний текст постанови Черкаського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року в електронній формі не було підписано всіма суддями.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
31. У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги щодо порушення порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженню
є необґрунтованими.
32. Додатково звертає увагу суду, що Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено конкретних випадків, у яких складається саме вимога державного виконавця. Таким чином, на переконання заявника відзиву, якщо законом встановлено викладення вимоги державного виконавця безпосередньо у формі постанови, остання має складатися саме у такій формі, водночас, в інших випадках для реалізації своїх повноважень державним виконавцем складається саме вимога у простій письмовій формі.
33. Таким чином, оскільки предметом оскарження у вказаній справі була безпосередньо вимога державного виконавця від 03 січня 2024 року № 501,
а остання була складена та оформлена у відповідності до пункту 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, заявник вважає, з урахуванням того, що остання не суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
34. На виконанні в Першому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/11457/19
від 16 липня 2021 року про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у вихованні дитини та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
у спосіб, встановлений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 573 від 07 вересня 2018 року "Про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні матері ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_3".
35. Відповідно до рішення служби у справах дітей Черкаської міської ради
№ 573 від 07 вересня 2018 року ОСОБА_1 встановлено спосіб участі
у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 : перші та треті вихідні місяця з 09-00 год суботи до 19-00 год неділі; святкові дні та день народження дитини з 13-00 год до
18-00 год; без присутності батька дитини та з урахуванням обставин, які можуть виникнути.
36. 03 січня 2024 року старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чорною С. А. було складено вимогу
№ 501, якою зобов`язано "боржника ОСОБА_2 виконати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі
№ 712/11457/19 у спосіб, встановлений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 573 від 07 вересня 2018 року "Про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні матері ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_3" на перші вихідні місяця (06 січня 2024 року з 9-00 год по
19-00 год 07 січня 2024 року) за адресою, що визначена виконавчим документом як місце проживання боржника, а саме: АДРЕСА_1".
37. У змісті вимоги зазначено, що відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
38. Не погоджуючись із підставами, формою та змістом вимоги № 501
від 03 січня 2024 року старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чорної С. А., стягувач у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, ( ОСОБА_1 ) відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" подала скаргу до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
39. 12 січня 2024 року начальник Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко А. М., за результатами перевірки виконавчого провадження № НОМЕР_1, винесла постанову, якою скаргу ОСОБА_1
№ 1 від 03 січня 2024 року щодо визнання вимоги № 501 від 03 січня 2024 року такою, що суперечить вимогам закону та її скасування залишено без задоволення. Вимогу старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чорної С. А. визнано такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.