ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 711/635/20
провадження № 51-3325км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Черкаського апеляційного суду від 17 червня 2021 року, ухвалений стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2020 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, та виправдано його за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 згідно наказу Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)" № 58/ОС-19 від 14 травня 2019 року, працюючи на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)", маючи спеціальне звання молодшого сержанта внутрішньої служби, незаконно придбав, зберігав та перевіз з метою збуту особливо небезпечні наркотичні засоби, які в подальшому збув у місце позбавлення волі за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6, працюючи на зазначеній посаді, будучи зобов`язаним відповідно до вимог Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" забезпечувати правопорядок, додержуватись вимог режиму, правил внутрішнього трудового розпорядку в установі виконання покарань, у невстановлений слідством час у серпні 2019 року та від не встановленої слідством особи отримав через мережу поштових відправлень "Нова Пошта", а саме у відділенні № 7, яке знаходиться за адресою - м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 33, пакунок, в якому у пачці з-під чаю знаходилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, який у подальшому з корисливих мотивів, маючи умисел на зберігання з метою збуту та подальший збут особливо небезпечних наркотичних засобів у місця позбавлення волі, перевіз та зберігав за своїм місцем проживання у АДРЕСА_1 . У подальшому, вказану подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, яка знаходилася у поліетиленовому пакеті білого кольору ОСОБА_6 перемотав липкою стрічкою з метою її перевезення, пронесення і збуту на території Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)".
Окрім того, ОСОБА_6 приблизно 24 чи 25 вересня 2019 року через мобільний додаток для обміну повідомлень "Телеграм" придбав на території м. Черкаси у невстановлених слідством осіб психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку також перевіз та зберігав за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 . У подальшому, з метою її перевезення, пронесення і збуту на території Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)" помістив її до верхньої частини пластикового корпусу кулькової ручки білого кольору.
Продовжуючи свої умисні дії, маючи прямий умисел, направлений на збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу та психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, відповідно до наказу Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)" від 26 вересня 2019 року № 240 дск "Про забезпечення охорони та нагляду на добу", будучи призначеним на чергування по нагляду за засудженими Черкаської виправної колонії № 62 з 09 год 27 вересня 2019 року до 09 год 28 вересня 2019 року, ОСОБА_6 помістив усередину рюкзака, серед своїх особистих речей кулькову ручку білого кольору, у верхній частині пластикового кольору якої заховав порошкоподібну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, а також зашив у ручку даного рюкзака поліетиленовий згорток, обгорнений липкою стрічкою з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом та в подальшому перевіз і проніс на територію Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)", за адресою: вул. Сурікова, 30, м. Черкаси.
Близько 08 год 30 хв 27 вересня 2019 року, пронісши зазначений особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 2,31 г, а в перерахунку на висушену речовину - 2,13 г та порошкоподібну речовину білого кольору масою 0,067 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,036 г, на територію Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)" з метою подальшого збуту невстановленим слідством особам, ОСОБА_6 був викритий оперуповноваженими вказаної установи під час догляду особистих речей у приміщенні кімнати для огляду працівників Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)".
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.
Вироком Черкаського апеляційного суду від 17 червня 2021 року вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2020 року скасовано. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі статті 54 КК його позбавлено спеціального звання - молодший сержант внутрішньої служби.
Вирішено питання судових витрат та речових доказів.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзізахисник,посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувативирок Черкаського апеляційного суду від 17 червня 2021 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги захисник указує на те, що суд апеляційної інстанції зробив невірний висновок про те, що працівники установи виконання покарань уповноважені проводити обшуки інших осіб, крім засуджених, які по своїй суті є відмінними від оглядів та обшуків, які проводяться в рамках кримінального процесуального законодавства слідчими, дізнавачами та прокурорами. А тому не можуть бути визнані допустимими докази, отримані під час незаконного обшуку.
Крім того, зазначає про те, що ні у формулюванні обвинувачення, ні у правовій кваліфікації кримінального правопорушення не вказано, що ОСОБА_6 вчиняв незаконні дії з психотропною речовиною. Натомість, суд апеляційної інстанції, засуджуючи його за частиною 2 статті 307 КК, його дії кваліфікував, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, а також незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин у місця позбавлення волі, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, чим суттєво вийшов за межі обвинувачення та за межі апеляційної скарги прокурора.
Указує на те, що суд апеляційної інстанції надав оцінку неіснуючому доказу, адже послався на дані відео до протоколу огляду місця події від 27 вересня 2019 року, проте, відповідна слідча дія не фіксувалась на відео. Натомість, апеляційний суд не надав оцінку доказу, що наявний в матеріалах кримінального провадження, та який було досліджено в судовому засіданні, а саме відео, що було зроблено оперативними співробітниками виправної колонії під час проведення обшуку, що зроблено до проведення огляду місця події слідчо-оперативною групою.
Зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, в порушення принципу безпосередності дослідження доказів, послався на відео, що було досліджено в судовому засіданні, та на якому зафіксовано його незаконний обшук оперативними співробітниками виправної колонії, відповідно до якого ОСОБА_6 "добровільно давав пояснення з приводу походження вилучених предметів, способу їх придбання" незважаючи на те, що під час судового розгляду ОСОБА_6 винуватим себе не визнавав, пояснив, що злочину не вчиняв, та що його незаконно затримали та незаконно провели обшук, та від дачі детальних показань відмовився. А під час апеляційного перегляду відмовився давати показання.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника.
Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не зʼявилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Розглядаючи доводи касаційної скарги захисника щодо проведеного огляду/обшуку працівниками установи виконання покарань, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 102 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені, їхні речі і одяг, а також приміщення та територія колоній підлягають обшуку і огляду. Особистий обшук проводиться особами однієї статі із засудженими. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. Адміністрація колонії має право, за наявністю підстав, проводити огляд громадян, їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на території колонії, а також вилучати документи, а також предмети, вироби і речовини, зберігання і використання яких засудженим заборонено. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 року за № 1010/32462, затверджені Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, розділ 24 яких регламентує порядок проведення оглядів і обшуків засуджених, персоналу і громадян, які перебувають на території установ виконання покарань та прилеглій території, а також контрагентських об`єктах, їхніх речей і одягу, транспортних засобів, приміщень, територій житлових та виробничих зон, які проводяться з метою виявлення предметів, виробів, речей та продуктів харчування, не передбачених переліком, а також грошей, цінних паперів і речей, предметів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, приготувань до втечі з-під варти, розшуку засуджених, які переховуються, тощо.
Так, під час допиту в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_8 пояснив, що працюючи на посаді старшого оперуповноваженого колонії, 27 вересня 2019 року в його присутності ОСОБА_9 в кімнаті догляду персоналу виявив у обвинуваченого порошкоподібну речовину та речовину рослинного походження, після чого викликали слідчу групу поліції, вказані речі були вилучені слідчим поліції в ході огляду місця події. При цьому ОСОБА_6 пояснив, що приніс дані речі для засуджених, придбав їх попередньо через "Нову пошту".
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що працював на посаді начальника відділу нагляду і безпеки колонії та надав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що 27 вересня 2019 року він, як оперативний співробітник Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)" проводив огляд особистих речей працівників колонії, які заступали на чергування, зокрема, обвинуваченого ОСОБА_6, який виклав свої особисті речі, у тому числі й ручку, всередині якої свідок виявив згорток із порошком. Далі свідок оглянув рюкзак обвинуваченого і виявив в ручці рюкзака сторонній предмет, після чого розпоров ручку та дістав із неї згорток із речовиною зеленого кольору. Далі було викликано оперативно-слідчу групу відділу поліції.
Відповідно до протоколу огляду місця події 27 вересня 2019 року в кімнаті огляду персоналу Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)", розташованої по вул. Сурікова, 30 у м. Черкаси, де перебував обвинувачений ОСОБА_6, слідчим, у присутності понятих, проведено огляд, під час якого виявлено поліетиленовий згорток із подрібненою речовиною зеленого кольору і кулькову ручку із поліетиленовим згортком з порошкоподібною речовиною білого кольору, які були вилучені й поміщені до спеціальних пакетів.
За наслідками апеляційного розгляду колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції, що місцевий суд провів неналежний аналіз кримінально-виконавчих норм, регламентуючих проведення обшуків та оглядів засуджених, персоналу і громадян, які перебувають на території установ виконання покарань та прилеглій території, і зазначив, що з норм кримінально-виконавчого законодавства слідує, що працівники установ покарань уповноважені, в рамках даного законодавства, проводити огляди та обшуки, які по своїй суті є відмінними від оглядів та обшуків, які проводяться за правилами, передбаченими КПК слідчими, дізнавачами та прокурорами.
Стосовно доводів касаційної скарги про посилання апеляційного суду у вироку на неіснуючий доказ, колегія суддів зазначає наступне.
Дійсно, як убачається з вироку апеляційного суду від 17 червня 2021 року, як на доказ винуватості Суд послався на дані відеозапису до протоколу огляду місця події від 27 вересня 2019 року.
Проте, відповідно до протоколу огляду місця події від 27 вересня 2019 року під час огляду використовувався фотоапарат "Sony" та не зазначено про застосування відеозаписуючих засобів.
Натомість, за наслідками прослуховування судового засідання в суді апеляційної інстанції від 31 березня 2021 року, колегією суддів встановлено, що апеляційний суд за клопотанням прокурора досліджував докази, і, зокрема, відеозапис наявний на флеш накопичувачі, на якому зафіксовані події 27 вересня 2019 року, під час яких працівниками Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)" виявлені у ОСОБА_6 заборонені речі.
Вказана у вироку помилка у назві безпосередньо дослідженого джерела доказів колегією суддів не розцінюється, як порушення вимог кримінального процесуального закону.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги про порушення безпосередності дослідження доказів, що виразилося в посиланні суду у вироку на пояснення, надані ОСОБА_6, зафіксовані на відео під час його догляду співробітниками установи.
Суд апеляційної інстанції, як на докази винуватості ОСОБА_6 у вироку послався на показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, відеозапис, на якому зафіксовані події 27 вересня 2019 року, під час яких працівниками Державної установи "Черкаська виправна колонія (№ 62)" виявлені у ОСОБА_6 заборонені речі, дані протоколу огляду місця події 27 вересня 2019 року, висновок експерта № 11-2/6860, дані висновку комп`ютерно-технічної експертизи та інші.
При цьому, як убачається з вироку, суд апеляційної інстанції не посилався як на доказ винуватості на пояснення ОСОБА_6, надані ними під час проведення його догляду працівниками установи виконання покарання, натомість, у вироку вказав, що в суді апеляційної інстанції останній з приводу виявлених заборонених речей давати показання відмовився, скориставшись своїм правом на захист.
Стосовно доводів касаційної скарги захисника про те, що ані у формулюванні обвинувачення, ані у правовій кваліфікації кримінального правопорушення не вказано, що ОСОБА_6 вчиняв незаконні дії з психотропною речовиною, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом пункту 13 частини 1 статті 3 КПК обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 291 КПК обвинувальний акт має містити, окрім іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (пункт 5).
Згідно із частиною 1 статті 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Наведені правові норми у їх системному зв`язку указують на те, що "межі висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта" (частина 1 статті 337 КПК) визначаються не тільки "формулюванням обвинувачення", але й викладеним у обвинувальному акті змістом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та визначеною в обвинувальному акті правовою кваліфікацією кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункт 5 частини 2 статті 291 КПК), оскільки "формулювання обвинувачення" є підсумком кримінально-правової оцінки фактичних обставин, а тому безпосередньо та нерозривно з ними пов`язане.
Проте, відповідно до частини 3 статті 337 КПК вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, суд має право лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Як убачається з обвинувального акта, дії ОСОБА_6 були кваліфіковані за частиною 2 статті 307 КК, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.
Натомість, суд апеляційної інстанції, засуджуючи його за частиною 2 статті 307 КК, його дії кваліфікував, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, а також незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин у місця позбавлення волі, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, чим, на думку колегії суддів, допустив порушення вимог частини 3 статті 337 КПК, яке з огляду на статтю 412 КПК є істотним.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок Черкаського апеляційного суду від 17 червня 2021 року стосовно ОСОБА_6, виключити з мотивувальної частини вироку з кваліфікації інкримінованого йому діяння за частиною 2 статті 307 КК посилання на психотропну речовину.
Проте, такі зміни не впливають на обґрунтованість призначеного апеляційним судом ОСОБА_6 за частиною 2 статті 307 КК покарання, яке відповідає вимогам статей 50, 65 КК.
Інших істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено, а тому касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд