ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19березня 2025 року
м. Київ
справа № 335/4669/23
провадження № 61-16102 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Вельможко Анна Ігорівна, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року у складі судді Рибалко Н. І. та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А.,Подліянової Г. С., Трофимової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви та її вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області) про встановлення юридичного факту.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, з яким вони з 1969 року і до дня його смерті вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, проживали разом у квартирі АДРЕСА_1 .
Вказувала, що перебувала на утриманні чоловіка, оскільки його пенсія була набагато більшою за розміром, ніж її, та була для них постійним і основним джерелом доходу. Проте, звернувшись до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2, вона отримала відмову у зв`язку з відсутністю підтвердження факту перебування її на утриманні чоловіка.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання її з ОСОБА_2 з 1969 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування її на утриманні ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року заява ОСОБА_1 задоволена частково.
Встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, до дня його смерті.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявник підтвердила належними та допустимими доказами факт фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_2, з яким проживала однією сім`єю до дня його смерті. Враховуючи, що встановлення факту перебування її на утриманні ОСОБА_2 необхідне заявнику її переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, вимоги заяви щодо встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є зайвими.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про залишення заяви без розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що колегія суддів встановила наявність спору про право щодо спадкового майна ОСОБА_2, який належить розглядати в порядку загального позовного провадження, а не в окремому провадженні.
Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2024 рокукасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вельможко А. І. задоволено. Постанову Запорізького апеляційного суду від 30 квітня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що висновок апеляційного суду про наявність спадкового майна, на яке, за умови встановлення відповідного факту, може претендувати заявниця, свідчить про наявність спору про право, є передчасним і нічим не підтверджений, адже суд не встановив і в рішенні не зазначив, між ким саме існує спір про право, хто є спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), які у разі задоволення заяви про встановлення цього факту оспорювали б право ОСОБА_1 на прийняття спадщини як спадкоємиці четвертої черги. Крім того, апеляційний суд не врахував, що метою звернення ОСОБА_1 із цією заявою про встановлення факту є перехід з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Сама по собі необхідність встановлення такого факту не свідчить про наявність спору щодо спадкового майна, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанціїв частині задоволення вимог про встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, до дня його смерті та відсутність підстав для задоволення вимог про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Апеляційний суд зазначив, що згідно з пунктом 2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22. цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
Пославшись на вказані норми, апеляційний суд зробив висновок, що встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в судовому порядку не є єдиним можливим шляхом підтвердження належності заявниці до членів сім`ї померлого при встановленні права на пенсію в разі втрати годувальника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 грудня 2024 року через підсистему Електронний Суд представник ОСОБА_1 - адвокат Вельможко А. І. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви та ухвалити нове рішення про задоволення заяви в цій частині.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 521/10527/22, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 335/4669/23, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У січні 2025 року матеріали цивільної справи № 335/4669/23 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Вельможко А. І. мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно заявниці для переходу з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Суди не звернули увагу на те, що положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено перелік документів, необхідних для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, серед яких: документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником; свідоцтво про шлюб; рішення суду. Саме через відсутність вказаних документів заявниці було відмовлено у призначені пенсії у зв`язку з втратою годувальника, а тому висновок судів попередніх інстанцій про те, що для призначення вказаної пенсії встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не є обов`язковим, є помилковими.
Звертає увагу на те, що у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, суд фактично встановив, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю як чоловік та жінка з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу та перебувала на його утриманні, проте відмовив у задоволенні цієї вимоги.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 02 липня 1969 року зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав у квартирі АДРЕСА_2 з 1969 року до 27 вересня 2022 року.
Батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Власниками квартири АДРЕСА_3 з ідеальними частками 1/5 є: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 (син), ОСОБА_5 (дочка), ОСОБА_6 (онука).
Згідно з актом від 30 тараня 2023 року, складеним комісією у складі майстра ТОВ КК "Надія" Колотухіної Л. О., мешканцями квартир АДРЕСА_4 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 мешкав в квартирі АДРЕСА_2 з 1969 року по 27 вересня 2022 року.
Згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 163630 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, безстроково.
На звернення ОСОБА_1 до відділу обслуговування громадян № 1 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника надано відповідь від 24 квітня 2023 року, у якій зазначено, що "відповідно пункту 2.11 розділу ІІ Порядку 22-1 необхідно надати документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється в судовому порядку".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Вельможко А. І. підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції оскаржуються лише в частині незадоволених вимог провстановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в іншій частині позовних вимог не переглядаються в касаційному порядку.
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
За частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною першою статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Таким чином встановлення певних фактів має на меті підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами. Об`єктом судового захисту у цьому випадку є охоронюваний законом інтерес, тобто обставини, від встановлення наявності або відсутності яких у особи може виникнути, змінитися або припинитися певне суб`єктивне право.
У справі, яка переглядається Верховним Судом, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Вказувала, що встановлення зазначеного юридичного факту необхідно їй для переходу з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 .
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції виходив із того, що такі вимоги є зайвими, оскільки для переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника достатньо встановлення факту перебування заявниці на утриманні годувальника.
При цьому зі змісту мотивувальної частини рішення суду першої інстанції вбачається, що суд встановив обставини проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу та рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції вказав про те, що встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в судовому порядку не є єдиним можливим шляхом підтвердження належності заявниці до членів сім`ї померлого при встановленні права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.
Однак апеляційний суд не мотивував та не конкретизував свої висновки.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, тощо визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженимпостановою Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 2.3. Порядку до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (підпункт 3 пунктом 2.3. Порядку).
За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду (пунктом 2.16 Порядку).
Отже, для переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника заявнику необхідно подати, зокрема документи, які засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником.
Верховний Суд звертає увагу на те, що через відсутність, у тому числі, вказаних документів заявниці листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24 квітня 2023 року було відмовлено у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а тому ОСОБА_1 підставно звернулась з вимогою про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .
Суди попередніх інстанцій не мотивували підстави відмови у задоволенні цієї вимоги, зважаючи на встановлені обставини проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.
Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя є шлюб (частина перша статті 36 СК України).
Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).
У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 383/821/22 (провадження № 61-5935св23) зазначено, що "предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім`єю є, передусім, сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, що визначено частиною другою статті 3 СК України".
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20.
Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17).
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із "подружжя"; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16.
З`ясування питання щодо проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 1969 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу пов`язане зі встановленням фактичних обставин у справі та дослідженням доказів.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц зазначила, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Таким чином, оскільки суди не з`ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог провстановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, не дослідили та не надали належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, то відповідно до статті 411 ЦПК України, керуючись принципом процесуальної економії, Верховний Суд дійшов висновку про скасування постанови апеляційного суду в частині вирішення вимог ОСОБА_1, заінтересована особа: ГУ ПФУ в Запорізькій області, про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та передачу справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.