ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/15462/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,
розглянувши у відритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Віджи Продакшн"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024
у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г. - головуючий, Шапран В.В., Буравльов С.І.
та на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2024
суддя: Пукас А. Ю.
у справі № 910/15462/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віджи Продакшн"
до Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Смарт Інвестментс (Сайпрус) ЛТД (Smart Investments (CY) LTD),
2) ОСОБА_1,
3) ОСОБА_2,
4) ОСОБА_3,
5) ОСОБА_4,
6) ОСОБА_5,
7) Державний реєстратор Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області Хижка Раїса Анатоліївна
8) ОСОБА_6,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служба безпеки України,
про визнання незаконними та скасування наказу в частині, скасування реєстраційної дії, зобов`язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивача: не з`явилися,
від відповідача: не з`явилися,
від третьої особи-1: не з`явилися,
від третьої особи-2: не з`явилися,
від третьої особи-3: не з`явилися,
від третьої особи-4: не з`явилися,
від третьої особи-5: не з`явилися,
від третьої особи-6: не з`явилися,
від третьої особи-7: не з`явилися,
від третьої особи-8: не з`явилися,
від третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_14, ОСОБА_7
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віджи Продакшн" звернулося до господарського суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1562/5 від 02.05.2023 "Про задоволення скарги" в частині п. 2 щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 12.01.2023 № 1009201070008000040 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Віджи Продакшн" (ідентифікаційний код юридичної особи 42602802), проведену державним реєстратором виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області Хижою Раїсою Анатоліївною та пункту 6 в частині виконання вказаного пункту 2 наказу;
- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 02.05.2023 №1009209950011000040 "Скасування реєстраційної дії" проведену ОСОБА_8, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Віджи Продакшн" (ідентифікаційний код юридичної особи 42602802);
- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 12.01.2023 № 1009201070008000040 "Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера)" щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Віджи Продакшн" (ідентифікаційний код юридичної особи 42602802), проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний наказ безпосередньо порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, в структурі власності якого відбулася зміна кінцевих бенефіціарних власників. Крім того, на думку позивача, наказ прийнято відповідачем з істотним порушенням процедури його прийняття, він суперечить нормам законодавства, а викладені фактичні обставини, які покладені в основу висновків колегії відповідача, є такими, що не відповідають дійсності, а тому наказ від 02.05.2023 №1562/5 є незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/15462/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги зумовлені необхідністю захисту саме корпоративних прав одноосібного учасника позивача - Верес Холдінг Лімітед, а також його опосередкованих власників. Тобто позивач звернувся з позовними вимогами, які фактично впливають на корпоративні права учасника та його опосередкованих власників, а рішення і дія, які оспорюються, випливають з таких прав безпосередньо третіх осіб, які не заявляли будь-яких самостійних вимог у даній справі щодо предмета спору.
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність порушення спірним наказом прав та інтересів позивача, що є підставою для відмови у позові.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віджи Продакшн" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/15462/23.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
За доводами скаржника, наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо можливості оскарження та захисту національними судами прав та законних інтересів юридичної особи, зареєстрованої в Україні при оскарженні наказу Міністерства юстиції України про задоволення скарги Служби безпеки України у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з питань порушення санкційного законодавства на реєстраційну дію щодо зміни даних про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.
Позивач просить Верховний Суд сформувати правовий висновок, відповідно до якого визначити, що: "Враховуючи приписи частини першої статті 19 Господарського кодексу України, пункту 7 частини першої статті 4, пункту 9 частини другої статті 9, частин першої та четвертої статті 10, частини четвертої статті 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наказ Міністерства юстиції України про задоволення скарги Служби безпеки України у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо тверджень про порушення санкційного законодавства на реєстраційну дію щодо зміни даних про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, проведеною за заявою такої юридичної особи зачіпає законні інтереси такої юридичної особи на відображення об`єктивних, достовірних та повних відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про таку особу, адже: 1) можуть бути використані у спорі з третьою особою; 2) стосуються виконання нею законодавчого обов`язку відображення таких змін; 3) використовуються при ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах; 4) порушує та/або обмежує права юридичної особи на здійснення повноцінної господарської діяльності без обмежень, що не суперечить законодавству під загрозою настання для такої особи юридичної відповідальності. Відтак, не тільки власник юридичної особи (опосередкований власник юридичної особи, бенефіціарний власник, кінцевий бенефіціарний власник, трасті чи особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність підприємства), а й сама юридична особа може звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів шляхом визнання такого наказу Міністерства юстиції України незаконним та його скасування в частині, яка його стосується, відновлення становища, яке існувало до порушення на підставі положень частини першої та четвертої статті 11, пунктів 4, 10 частини другої статті 16, частини першої статті 21 Цивільного кодексу України та частини першою статті 2, частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України".
Скаржник зазначає, що суди нижчих інстанцій безпідставно проігнорували обґрунтовані доводи щодо наявності підстав для задоволення позову, а саме що скаргу було подано Службою безпеки України з пропуском встановлених законодавством строків як особи, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації юридичних осіб не порушено та за відсутності повноважень на її подання.
На думку скаржника, відповідач та СБУ під час розгляду справи посилались на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22 як на підставу наявності у СБУ повноважень на подання скарги та відповідача її розглянути по суті, втім викладені у цій справі висновки не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі не є подібними.
Також скаржник зазначає, що станом на сьогодні відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо можливості/неможливості звернення СБУ зі скаргою до Міністерства юстиції України на реєстраційні дії щодо зміни даних про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи з твердженнями про порушення вимог санкційного законодавства та наявності у Міністерства юстиції України повноважень щодо її розгляду по суті з урахуванням приписів частин третьої, четвертої та шостої статті 34 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у редакції станом на день виникнення спірних правовідносин та з огляду на прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав" від 03.05.2023 № 3103-IX, який набув чинності 22.07.2023, яким були внесені зміни до частини третьої статті 34 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", що на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України є підставою для оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у цій справі.
Також позивач посилається на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.07.2022 у справі № 280/2030/21 та від 23.04.2024 № 910/713/23 щодо застосування положень частини 3 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у подібних правовідносинах, що є підставою для оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції згідно пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Позивач посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.03.2021 у справі № 480/388/19, від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17, від 14.11.2018 у справі № 814/2229/17, від 17.07.2019 у справі №420/5711/18, від 08.08.2019 у справі № 813/2632/18, від 12.12.2019 у справі №540/15/19, від 30.04.2020 у справі №820/5458/17, від 08.07.2021 у справі №640/25601/19, від 16.12.2021 у справі №460/2927/20, від 15.08.2019 у справі №826/3539/17, від 19.06.2019 у справі №826/9614/17, від 01.09.2022 у справі №910/14346/21, від 23.03.2021 у справі №480/388/19, від 15.08.2019 у справі №826/3539/17, від 14.11.2018 у справі №814/2229/17, від 29.11.2023 у справі №440/7773/22, від 16.03.2023 №910/574/22 щодо застосування положень пунктів 10, 12 Порядку №1128 у контексті способів повідомлення про розгляд поданої скарги, належного повідомлення, відсутності обов`язку заінтересованих осіб моніторити оголошення, опубліковані на веб-сайті відповідача у подібних правовідносинах.
Позивач зазначає, що на сьогодні відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 11 Розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5, який суперечив положенням статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" на момент виникнення спірних правовідносин та не міг бути застосований до спірних правовідносин, що є підставою для оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Також стверджує, що на сьогодні відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування роз`яснень Міністерства юстиції України №23983/8.4.3/32-22 від 28.02.2022 про підстави для відмови у державній реєстрації, визначених статтею 28 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 16 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції" у розрізі спірних правовідносин, що є підставою для оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Скаржник зазначає, що опосередкованими власниками корпоративних прав позивача станом на момент проведення державним реєстратором реєстраційної дії вже були іноземні фізичні та юридичні особи, зареєстровані за законодавством Республіки Кіпр, що було встановлено судами нижчих інстанцій: (1) ПРОТЕАС ТРАСТІС ЛТД (непрямий вирішальний вплив здійснює Алківіадус Константіна), що є довірчим власником (трасті) в СТЕП ТРАСТ; (2) ПРОТЕАС ТРАСТІ СЕРВІСEС ЛТД (непрямий вирішальний вплив здійснює Софоклеус Андреас), що є довірчим власником (трасті) в Смарт Траст; (3) Іона Елена - довірчий власник (трасті) в Смарт Траст; (4) Софоклеус Харула - довірчий власник (трасті) в Смарт Траст; (5) Лукаїду Афродіте - довірчий власник (трасті) в Смарт Траст. До цих фізичних та юридичних осіб на момент проведення реєстраційної дії - санкції не застосовувались.
За твердженням скаржника, суди нижчих інстанцій у цій справі безпосередньо встановили, що розпорядження активами належними третій особі (до якої були застосовані санкції) акціями юридичної особи, зареєстрованої за законодавством іноземної держави було здійснено до набрання чинності Указом Президента України та його офіційного опублікування, що по суті не є порушенням санкційного законодавства. У свою чергу реєстраційна дія щодо зміни КБВ була проведена вже після такого розпорядження активами.
Також вказує на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 30 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" пунктів 1, 25 частини першої статті 4, частини третьої статті 5 Закону України "Про санкції", частин четвертої та п`ятої статті 17 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, частини другої статті 106 Конституції України Президент України у розрізі спірних правовідносин.
Скаржник просить рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі №910/15462/23 скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Віджи Продакшн" до Міністерства юстиції України задовольнити повністю.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Служба безпеки України у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою та просить змінити мотивувальну частину оскаржуваних судових рішень.
На думку Служби безпеки України, ОСОБА_6 не втратив контроль над акціями Смарт Інвестментс ЛТД, а з доданих до позовної заяви документів не вбачається хто саме є кінцевим бенефіціарним власником зазначеної юридичної особи.
Також Служба безпеки України вважає безпідставними посилання позивача на те, що Державна служба геології та надр України зупинила дію спецдозволів на користування надрами внаслідок прийнятого відповідачем оскаржуваного наказу, оскільки дію цих спецдозволів вже поновлено.
Також посилається на позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/2529/22, відповідно до якої дії ДЗНД СБУ з подання скарги до Мін`юсту були спрямовані не на захист своїх приватно-правових інтересів, а на захист інтересів держави шляхом реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, що було спрямовано на запобігання протиправних дій особами, щодо яких застосовані персональні санкції.
Служба безпеки України вважає безпідставними доводи скаржника про відсутність повноважень конкретного підписанта скарги від імені СБУ та про відсутність правових підстав для подання скарги. Також зазначає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тверджень щодо пропуску СБУ строку на звернення до Міністерства юстиції України зі скаргою.
На думку СБУ трастові угоди про заснування трастів, датовані 01.12.2022 є нікчемними.
Міністерство юстиції України у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою та безпідставною та стверджує, що Міністерство приймаючи оскаржуваний наказ діяло в межах своїх повноважень, в порядку і спосіб, визначені законом.
Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Інші учасники справи відзивів та заперечень на касаційну скаргу у встановлені Судом строки до Верховного Суду не надали.