ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 336/5077/20
провадження № 61-4692св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -
Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач),
суддів:
Білоконь. О. В., Сакари Н. Ю.,
Осіяна О. М. Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_3,
треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова Вікторія Олегівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2023 року у складі судді Дацюк О. Ю. та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Трофимової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" (далі - ТОВ "Укрдебт Плюс"), Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) (далі - Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі), про визнання електронних торгів недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що вона з 28 вересня 2001 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . За час шлюбу ними за спільні кошти на підставі договору купівлі-продажу від 30 липня 2008 року був придбаний недобудований житловий будинок площею 60,7 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 518,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . У 2008-2020 роках за рахунок спільних з чоловіком коштів житловий будинок був добудований. Його площа складає 193,7 кв. м. Право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року у справі № 336/3578/14-ц з неї та ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") заборгованість за кредитним договором у сумі 804 589,10 грн та судові витрати.
На виконання вищевказаного рішення Шевченківським ВДВС у м. Запоріжжі відкрито виконавче провадження за № НОМЕР_1 щодо ОСОБА_2 .
У межах цього виконавчого провадження Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі ДП "Сетам" організували і провели 03 січня 2020 року електронні торги з продажу належного їй та ОСОБА_2 будинку.
За результатами торгів, оформленими актом державного виконавця від 14 січня 2020 року і протоколом від 03 січня 2020 року № 458535, переможцем визнано ОСОБА_3 .
Посилалася на те, що будинок є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2, тому його відчуження на електронних торгах без її згоди є незаконним.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати недійсними електронні торги, проведені ДП "Сетам" 03 січня 2020 року з реалізації арештованого майна за лотом № 389379, а саме - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, площею 193,7 кв. м, розташованого на земельній ділянці площею 518,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 : визнати недійсним протокол № 458535 проведення електронних торгів від 03 січня 2020 року з реалізації арештованого майна за лотом № 389379; визнати недійсним свідоцтво № 126, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусовою В. О. від 22 січня 2020 року про належність ОСОБА_3 на праві власності вказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.
Суди неодноразово розглядали цю справу.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 14 червня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач у своєму позові не посилалась на порушення організатором торгів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядок реалізації арештованого майна), реалізації арештованого майна, а обґрунтувала свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Доказів того, що обставини, на які посилається позивач, вплинули на результати торгів, суду надано не було.
Постановою Верховного Суду 08 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 червня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-6686св22).
Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд виходив із того, що суди попередніх інстанцій:
- не встановили, чи дотримані приватним виконавцем вимоги статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, володіння цим нерухомим майном особисто чи спільно з іншими особами; щодо з`ясування сімейного стану боржника та перевірки факту придбання спірного майна в період шлюбу;
- не звернули увагу на те, що спірне нерухоме майно було продане на електронних торгах у межах виконавчого провадження тільки щодо ОСОБА_2, а ОСОБА_1 не була його учасником;
- не встановили факту об`єднання виконавчих проваджень щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- не перевірили факту наявності згоди ОСОБА_1 на реалізацію спільного майна подружжя під час торгів або під час укладення договору іпотеки.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2023 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна відбулися з дотриманням процедури їх проведення, а факти порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорювала ці торги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Водночас ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2023 року замінено у цій цивільній справі № 336/5077/20 третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору - Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі на його правонаступника - Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Центральний ВДВС у м. Запоріжжі).
Останньою постановою Запорізького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2023 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У березні 2024 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування судами правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18, від 22 березня 2021 року у справі № 756/6374/17, від 05 квітня 2021 року у справі № 741/496/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Крім того, заявниця вказує на те, що суди не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також під час нового розгляду не врахували вказівок Верховного Суду, що викладені у постанові від 08 березня 2022 року (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України)
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, є спільним сумісним майном заявниці і ОСОБА_2, набутим у шлюбі, тому для реалізації цього майна на публічних торгах була потрібна згода заявниці;
- не врахували, що оспорювані електронні торги, проведені у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 боржником у якому є лише ОСОБА_2, а виконавчі провадження, відкриті щодо заявниці, завершені.
У серпні 2024 року ТОВ "Укрдебт Плюс", в інтересах якого діє Пововаров В. І., подало до Верховного Суду письмові пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_1, у яких просило відхилити їх, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 01 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя матеріали цивільної справи № 336/5077/20; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У квітні 2024 року матеріали справи № 336/5077/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2024 року справу № 336/5077/20 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 10 грудня 2024 року для розгляду справи № 336/5077/20 визначено колегію судів у складі: судді-доповідача Гулейкова І. Ю.; суддів, які входять до складу колегії: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.
У ході розгляду Верховним Судом справи № 336/5077/20 судді Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д. заявили про самовідвід у справі з тих підстав, що вони брали участь у Верховному Суді у розгляді цієї справи (№ 336/5077/20), а саме: 08 березня 2023 року при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 червня 2022 року (провадження № 61-6686св22).
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року заяву суддів Верховного Суду Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д. про самовідвід задоволено. Постановлено відвести суддів Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д. від участі у розгляді справи № 336/5077/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ДП "Сетам", ОСОБА_3, треті особи: Шевченківський ВДВС у місті Запоріжжі, ТОВ "Укрдебт Плюс", приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова В. О., про визнання недійсними електронних торгів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року (провадження № 61-4692св24). Справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 січня 2025 року № 39/0/226-25 у зв`язку з постановленням Верховним Судом ухвали від 15 січня 2025 року про самовідвід суддів призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 336/5077/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 16 січня 2025 року для розгляду справи № 336/5077/20 визначено колегію судів у складі: судді-доповідача Гулейкова І. Ю.; суддів, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 вересня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб.
30 липня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Буцикіною Л. О., зареєстрованого в реєстрі за № 3720, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_5 у власність житловий будинок АДРЕСА_2 .
23 вересня 2008 року право власності на цей житловий будинок було зареєстроване за ОСОБА_2 .
Згідно з державним актом про право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 також є власником земельної ділянки площею 0,0544 га за вказаною адресою.
Відповідно до технічного паспорта станом на березень 2012 року на земельній ділянці розташовано недобудований житловий будинок площею 193,7 кв. м, недобудований підвал під будинком, сарай, паркани, тощо.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2014 року у справі № 336/3578/14-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором на загальну суму 804 589,10 грн, з яких: тіло кредиту - 583 818,38 грн, заборгованість за відсотками - 220 770,73 грн, а також судові витрати у розмірі 3 654,00 грн.
20 травня 2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчі листи у справі № 336/3578/14-ц
Вказані виконавчі листи пред`явлені стягувачем для примусового виконання до Шевченківського ВДВС в м. Запоріжжі.
10 липня 2019 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа № 336/3578/14-ц від 20 березня 2015 року, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Дельта Банк" заборгованості у сумі 804 589,10 грн.
30 квітня 2015 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо позивачки ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 13 травня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 у межах виконання виконавчого листа № 336/3578/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором на загальну суму 804 589,10 грн.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 23 вересня 2008 року за ОСОБА_2 зареєстровано на праві приватної власності житловий будинок на АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л. О. за реєстровим номером 3720.
Згідно з цим реєстром, 29 липня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є. внесено обтяження - заборона відчуження на нерухоме майно - житловий будинок на АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки № 3700, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, де обтяжувачем було ПАТ "Дельта Банк".
За договором купівлі-продажу прав вимоги від 07 листопада 2019 року ТОВ "Укрдебт плюс" набуло право вимоги до позичальників та поручителів за договорами, які були укладені ПАТ "Дельта Банк", зокрема за кредитним договором між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2
22 листопада 2019 року до ДП "Сетам" з Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя надійшла заявка про реалізацію арештованого майна від 12 листопада 2019 року № 39413/11 разом з пакетом документів.
Відповідно до протоколу № 458535 проведення електронних торгів від 03 січня 2020 року переможцем торгів з реалізації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, визнано ОСОБА_3 .
Згідно зі свідоцтвом від 22 січня 2020 року, виданим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусовую В. О., ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .