ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 523/12378/21
провадження № 61-3500св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргупредставника ОСОБА_2 - адвоката Павлишина Юрія Миколайовича на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року, ухвалене у складі судді Кисельова В. К., та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Комлевої О. С., Цюри Т. В., касаційну скаргуприватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року, ухвалене у складі судді Кисельова В. К., постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Комлевої О. С., Цюри Т. В., та постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т. С. (далі - приватний виконавець Шевченко Т. С.), Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал"), про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що приватним виконавцем Шевченко Т. С. незаконно реалізовано належне їй нерухоме майно (квартиру), розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на електронних торгах у рамках виконання рішення суду, оскільки у неї відсутній будь-який борг перед ТОВ "Вердикт Капітал".
Позивач указувала, що рішення суду, яке примусово виконувалося у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, скасовано, а виконавчий лист, на підставі якого проводилась примусова процедура з продажу нерухомого майна на оспорюваних електронних торгах у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, що дає підстави дійти висновку про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого листа. Указане призвело до порушення її майнових прав.
Крім того, позивач зазначала, що було порушено вимоги законодавства щодо порядку визначення вартості та оцінки майна. Майно боржника, тобто її майно, реалізовано за ціною, що суттєво занижена та не відповідала реальній вартості.
Приватний виконавець Шевченко Т. С. порушила Закон України "Про виконавче провадження" у частині черговості звернення стягнення на різні види майна боржника, першочергово звернула стягнення на квартиру, що призвело до незаконного позбавлення її права власності на житло. Оскільки спірна квартира вибула з її володіння та була реалізована на електронних торгах з порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна, на підставі судових рішень, які були надалі скасовані, та виданого на їх виконання виконавчого листа, який був визнаний таким, що не підлягає виконанню, спірне майно вибуло із її володіння поза волею та підлягає витребуванню.
ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсними електронні торги, проведені 27 липня 2020 року ДП "СЕТАМ" з реалізації арештованого нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 493612, проведених 27 липня 2020 року ДП "СЕТАМ" із реалізації нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним акт приватного виконавця про електронні торги, проведені 27 липня 2020 року ДП "СЕТАМ" із реалізації арештованого нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, складений 05 серпня 2020 року приватним виконавцем Шевченко Т. С.;
- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а саме квартири, загальною площею 74,0 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, видане на ім`я ОСОБА_2 05 серпня 2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т. А., зареєстроване у реєстрі за № 1395;
- витребувати квартиру, загальною площею 74,0 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, із незаконного володіння ОСОБА_2 та передати у власність ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного виконавця Шевченко Т. С., ДП "СЕТАМ", ОСОБА_2, третя особа - ТОВ "Вердикт Капітал", про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено.
Визнано недійсними електронні торги, проведені 27 липня 2020 року ДП "СЕТАМ" з реалізації арештованого нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів № 493612, проведених 27 липня 2020 року ДП "СЕТАМ" із реалізації нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним акт приватного виконавця про електронні торги, проведені 27 липня 2020 року ДП "СЕТАМ" із реалізації арештованого нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, складений 05 серпня 2020 року приватним виконавцем Шевченко Т. С.
Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а саме квартири, загальною площею 74,0 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, видане на ім`я ОСОБА_2 05 серпня 2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т. А., зареєстроване у реєстрі за № 1395.
Витребувано квартиру, загальною площею 74,0 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, із володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Поновлено право власності ОСОБА_1 на квартиру, загальною площею 74,0 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1107101851101, що була здійснена на підставі рішення державного реєстратора КП "Новоселівська сільська Рада "Регіональне бюро державної реєстрації" від 01 грудня 2016 року.
Повернуто ОСОБА_1 сплачену суму зустрічного зобов`язання у розмірі 8 000,00 грн, яка сплачена згідно з квитанцією від 03 серпня 2021 року, відповідно до ухвали суду від 12 липня 2021 року.
Стягнуто з приватного виконавця Шевченко Т. С. на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 276,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у приватного виконавця Шевченко Т. С. не було правових підстав для першочергового звернення стягнення на квартиру, в якій проживає боржник, за наявності в останньої грошових коштів та рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, що суперечить вимогам статті 50 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому суд уважав, що позивач не надала доказів того, що реальна вартість спірної квартири є значно більшою, аніж встановлено звітом про оцінку майна, тому спростував доводи позивача про те, що оцінка спірного майна проведена на основі необґрунтованих припущень та є неякісною. Однак суд установив, що відсутні докази того, що позивача було повідомлено про призначення проведення оцінки, а також про її результати.
Встановивши, що підставою для вчинення виконавчих дій із наступної реалізації квартири, що належить позивачу, були судові рішення щодо стягнення з неї заборгованості, які скасовані, оскільки зобов`язання перед ТОВ "Кредит Фінанс" виконано, а порука припинена, що підтверджено довідкою про відсутність заборгованості від 29 грудня 2014 року, суд уважав, що права позивача порушено.
Суд першої інстанції вважав, що особливістю цього спору є те, що позивач у результаті проведення електронних торгів втратила право власності на належне їй на праві власності майно, в якому вона постійно проживала та була зареєстрована, а ОСОБА_2 фактично ніколи не проживав, а також не володів спірною квартирою, оскільки він лише набув право власності на квартиру за результатами проведення електронних торгів.
При цьому, врахувавши справедливий баланс між інтересами суспільства та інтересами сторін, суд вважав, що втрата права власності на майно, в якому особа постійно проживала, є більшим порушенням права особи, ніж ймовірне спричинення збитків ОСОБА_2 у результаті позбавлення його права власності на майно, яке ним фактично не використовувалось. Крім того, ОСОБА_2 зберігає за собою право на відшкодування шкоди, яка була спричинена неправомірними діями виконавця та ТОВ "Вердикт-Капітал", у тому числі право на повернення його коштів, сплачених за придбання квартири на електронних торгах з відшкодуванням завданих збитків.
Суд першої інстанції урахував необхідність дотримання принципу пропорційності та вважав, що вказані конкретні обставини справи обмежили права позивача як власника квартири та створили для неї надмірний тягар, тому задовольнив позов у повному обсязі.
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Павлишина Ю. М. залишено без задоволення, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками про те, що приватним виконавцем реалізовано нерухоме майно на електронних торгах у рамках виконання незаконних рішень суду, оскільки у ОСОБА_1 відсутній будь-який борг перед ТОВ "Вердикт Капітал".
Пославшись на статті 203, 215 ЦК України, суд апеляційної інстанції вказав, що позов підлягає задоволенню у частині визнання недійсними електронних торгів з продажу квартири, а також виданих за результатами цих торгів протоколу проведення електронних торгів, акта приватного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності на спірну квартиру.
Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача поза її волею, тому застосуванню підлягає положення статті 388 ЦК України, спростувавши доводи відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, вказавши, що спірна квартира вибула з володіння позивача та була реалізована на електронних торгах з порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна на підставі судових рішень, які надалі були скасовані, а виданий на їх виконання виконавчий лист, визнано таким, що не підлягає виконанню.
При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про порушення приватним виконавцем частин першої, третьої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у приватного виконавця не було правових підстав для першочергового звернення стягнення на квартиру, в якій проживає боржник, за наявності в останньої грошових коштів та рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 березня 2024 року апеляційну скаргу приватного виконавця Шевченко Т. С. залишено без задоволення, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції врахував, що рішення суду, на підставі яких були видані виконавчі листи та проводилась примусова процедура продажу нерухомого майна на оспорюваних електронних торгах, скасовані згодом, та погодився з висновком суду першої інстанції про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі скасованих рішень суду, що призвело до порушення майнових прав позивача.
Пославшись на статті 203, 215 ЦПК України, суд апеляційної інстанції погодився, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів з продажу квартири, а також виданих за результатами цих торгів протоколу проведення електронних торгів, акта приватного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності на спірне майно.
При цьому суд апеляційної інстанції вважав зайвими висновки суду першої інстанції про те, що під час вчинення виконавчих дій приватним виконавцем Шевченко Т. С. були допущені порушення Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вказані дії підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом, та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Однак указані висновки суду не є підставою для скасування по суті правильного судового рішення.
Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що позивач просила визнати недійсними електронні торги, оскільки вони проведені з порушенням вимог законодавства, зокрема, порушено порядок визначення вартості та оцінки майна, та звернув увагу, що позивач не довела, що реалізація майна здійснена за заниженою ціною, останньою не було долучено до матеріалів справи рецензування звіту оцінки майна, тому спростував посилання позивача на вказані обставини.
Встановивши, що спірне майно вибуло із володіння ОСОБА_1 поза її волею, а саме на підставі судового рішення, яке в подальшому скасовано, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про витребування майна від добросовісного набувача також підлягають задоволенню.
При цьому зазначив, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Суд апеляційної інстанції врахував необхідність дотримання принципу пропорційності, погодився з судом першої інстанції, що конкретні обставини, встановлені у цій справі, обмежили права власника квартири та створили для неї надмірний тягар. Висновки суду першої інстанції у цій частині відповідають принципу справедливості та забезпечують ефективне поновлення порушеного права позивачки.
Спростовуючи доводи ТОВ "Вердикт Капітал" про застосування строку позовної давності, суд апеляційної інстанції вказав, що ТОВ "Вердикт Капітал" було повідомлене про розгляд справи у суді першої інстанції, однак із заявою про застосування строків позовної давності не зверталося.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У березні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Павлишин Ю. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У травні 2024 року приватний виконавець Шевченко Т. С. подала до Верховного Суду касаційну скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року та від 21 травня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Павлишина Ю. М. залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
28 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Павлишина Ю. М. у справі, витребувано її матеріали із Суворовського районного суду м. Одеси, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
07 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу приватного виконавця Шевченко Т. С. залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
14 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Шевченко Т. С. у справі, витребувано її матеріали із Суворовського районного суду м. Одеси, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У травні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
17червня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
03 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24).
25 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у цій справі.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Павлишина Ю. М. мотивована тим, що:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19), від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) та у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 766/3470/16-ц (провадження № 61-38424св18), від 14 лютого 2018 року у справі № 490/5475/15 (провадження № 61-435св18), від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17;
- необхідно відступити від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 199/4891/19 (провадження № 61-15558св20).
Крім того, заявник указує, що дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Висновки про те, що приватний виконавець належним чином не повідомила боржника про результати оцінки переданого на реалізацію майна, чим порушила вимоги частини п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" та позбавила боржника права на оскарження оцінки майна в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення, є необґрунтованими, оскільки дії, рішення та бездіяльність приватного виконавця, зокрема і проведення оцінки у ВП № НОМЕР_1 та ВП № НОМЕР_2, не оскаржувались позивачем.
Скасування судових рішень після проведення електронних торгів не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними.
У цій справі суд першої інстанції не встановлював обставин, які могли б свідчити про недобросовісність відповідача, а натомість його добросовісність не поставив під сумнів.
Також суди не встановили обставин про те, що відповідач, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що на момент набуття ним права власності на спірне майно буде в подальшому скасовано судове рішення, яке стало підставою для примусового відчуження спірного майна на прилюдних торгах.
Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості, надані ДП "СЕТАМ" та приватним виконавцем, які також не знали і не могли знати про скасування судового рішення.
ОСОБА_2 не повинен був передбачати наявність ризику того, що право власності на квартиру може бути припинено у зв`язку з бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для ухвалення, перегляду і виконання рішень суду, продажу майна боржника та вчинення правочинів з нерухомим майном.
Касаційна скарга приватного виконавця Шевченко Т. С.мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження № 61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20), від 23 грудня 2020 року у справі №639/7253/18 (провадження № 61-1287св20), від 11 березня 2021 року у справі № 644/8749/18 (провадження № 61-14428св20), від 14 грудня 2022 року у справі № 205/2535/17 (провадження № 61-16534св21), від 06 грудня 2023 року у справі № 755/12274/20 (провадження № 61-12411св22), від 28 лютого 2024 року у справі № 205/2535/17 (провадження № 61-5578св23).
Вказує, що серед підстав для визнання торгів недійсними суд першої інстанції послався на заниження вартості майна. Враховуючи те, що боржник до суду не надала рецензії, яка є єдиним допустим доказом неякісності звіту, висновки суду першої інстанції стосовно заниження вартості майна ґрунтувались на припущеннях. Твердження боржника про "реальну площу оцінюваної квартири, що становить близько 100,00 кв. м.", покладені в основу рішення суду першої інстанції, не підтверджуються як матеріалами судової справи, ні матеріалами виконавчого провадження.
Крім того, звіт суб`єкта оціночної діяльності про оцінку майна від 03 липня 2020 року містить дані про огляд суб`єктом оціночної діяльності об`єкта оцінки (том 1, а.с. 40).
Позивач не посилається на будь-які інші порушення організатором торгів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, а обґрунтовує свої вимоги діями виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження. Будь-яких аргументів з приводу порушень підготовки та проведення електронних торгів позивач не вказує.
Із огляду на вказане принциповим для обрання належного та ефективного способу захисту (судовий контроль чи позовне провадження) є не тільки факти, що відбулися торги чи ні, а ще і саме конкретні дії виконавця, незгоду із якими заявляє позивач.
Із шести підстав, на основі яких суд першої інстанції визнав торги недійсними (відсутність огляду майна; заниження вартості майна унаслідок неврахування його дійсної площі; порушення черговості звернення стягнення на майно; недійсність договору поруки та неврахування "дійсної" площі квартири; скасування після торгів рішення суду, на підставі якого торги були проведені та визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа вже після торгів), апеляційний суд погодився із однією підставою та із доводами апелянта щодо недопустимості здійснення судом першої інстанції судового контролю поза межами правил, передбачених Розділом VII ЦПК України. Однак з порушенням статей 374-376 ЦПК України апеляційний суд не задовільнив частково апеляційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 374 ЦПК України), а змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції у постанові про відхилення апеляційної скарги (пункт 1 частини першої статті 374 ЦПК України), що порушує права апелянта, оскільки за наслідком цього залишилась незадоволеною вимога виконавця про стягнення судових витрат, заявлених в апеляційній скарзі.
Суди не звернули увагу, що боржниця 16 квітня 2021 року подала заяву, в якій просила виконавця перерахувати залишок суми від проданого майна на вказаний нею рахунок, тобто вичинила конклюдентні дії, що свідчить про визнання нею результатів проведених торгів. Після чого звернулася з позовом до суду, в якому оскаржила електронні торги. Таку поведінку боржника виконавець вважає недобросовісною, суперечливою, що не повинно залишатися поза увагою суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Попова О. А. подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу ОСОБА_2 - адвоката Павлишина Ю. М. залишити без задоволення, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Звертає увагу, що за результати оскаржуваних електронних торгів позивачка втратила квартиру, яка є її єдиним житлом.
У листопаді 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Попова О. А. подала до Верховного Суду відзив, у якому просила поновити строк на подачу відзиву на касаційну скаргу приватного виконавця Шевченко Т. С. та залишити цей відзив без задоволення, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року, постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2024 року - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 14 травня 2024 року про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Шевченко Т. С. у цій справі зазначено, що сторони мають право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Копію зазначеної ухвали ОСОБА_1 отримала 08 червня 2024 року (за даними сайту АТ "Укрпошта"), а відзив на касаційну скаргу представник подала 05 листопада 2024 року, тобто з пропуском строку, визначеного ухвалою Верховного Суду.
Дослідивши наведені у клопотанні про поновлення строку на подання відзиву підстави, клопотання приватного виконавця Шевченко Т. С. про заперечення проти прийняття відзиву, врахувавши частину другу статті 127 ЦПК України, Верховний Суд уважає, що строк на подання відзиву для представника ОСОБА_1 - адвоката Попової О. А. продовженню не підлягає, у зв`язку недоведеністю поважності підстав його пропуску.
Отже, відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Попової О. А. на касаційну скаргу приватного виконавця Шевченко Т. С. Верховний Суд залишає без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" (далі - ТОВ "Кредекс Фінанс"). видало Дрюмі Т. Г. довідку про відсутність заборгованості за вих. № 2912, згідно з якою повідомлено, що поручитель ОСОБА_1 умови додаткової угоди до договору поруки від 12 травня 2006 року № 494-17/1, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсиббанк", станом на 29 грудня 2014 року виконала у повному обсязі. Договір поруки № 494-17/1 вважається достроково припиненим та зобов`язання поручителя за кредитним договором від 12 травня 2006 року № 494-17ДОУ1А, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ "Укрсиббанк", є виконаними.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2016 року у справі № 505/257/16-ц задоволено позов ТОВ "Кредекс Фінанс". Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ТОВ "Кредекс Фінанс" заборгованість за кредитом у розмірі 109 874,09 грн, судові витрати у розмірі 1 648,11 грн, тобто по 549,37 грн з кожного.
12 травня 2016 року Котовським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист № 505/257/16-ц, боржники: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, стягувач - ТОВ "Кредекс Фінанс".
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 03 лютого 2021 року визнано виконавчий лист № 505/257/16-ц, виданий 12 травня 2016 року Котовським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредекс Фінанс" заборгованості за кредитним зобов`язанням у розмірі 109 874,09 грн та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредекс Фінанс" судових витрат у розмірі 549,37 грн, таким, що не підлягає виконанню.
Підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стало те, що з 29 грудня 2014 року договір поруки від 12 травня 2006 року № 494-17/1 є припиненим, а зобов`язання поручителя ОСОБА_1 з приводу заборгованості за кредитним договором від 12 травня 2006 року № 494-17ДОУ1А, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, є виконаними.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у справі № 505/257/16-ц задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попової О. А.
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2016 року у частині позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості скасовано.
Ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Кредекс Фінанс", правонаступником якого є ТОВ "Вердикт Капітал", до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року у справі № 505/3201/17 задоволено позов ТОВ "Кредекс Фінанс" до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредекс Фінанс" заборгованість у розмірі 196 003,11 грн за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 26 листопада 2007 року № 11257800000, судові витрати у розмірі 2 001,75 грн, тобто по 1 000,88 грн з кожного.
Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Кредекс Фінанс" від 01 серпня 2018 року № 01/08-2018 ТОВ "Кредекс Фінанс" змінило назву на ТОВ "Вердикт Капітал".
16 січня 2019 року Котовський міськрайонний суд Одеської області видав виконавчий лист № 505/3201/17, боржники: ОСОБА_4, ОСОБА_1, стягувач - ТОВ "Вердикт Капітал".
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у справі № 505/3201/17 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кассир Є. О. задоволено.
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ТОВ "Вердикт Капітал" до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Стягнуто з ТОВ "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 1501,4 грн.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_1
22 липня 2019 року приватний виконавець Шевченко Т. С. відкрила виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 505/3201/17, виданого 16 січня 2019 року Котовським міськрайонним судом Одеської області, боржник - ОСОБА_1, стягувач - ТОВ "Вердикт Капітал".
24 червня 2020 року приватний виконавець Шевченко Т. С., у ВП № НОМЕР_1, винесла постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно з якою описано та накладено арешт на квартиру, загальною площею 74 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_1
24 червня 2020 року постановою приватного виконавця Шевченко Т. С. призначено суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 505/3201/17, виданого 16 січня 2019 року Котовським міськрайонним судом Одеської області, запропоновано надати звіт про незалежну оцінку майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна, проведеного суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ОСОБА_5 від 03 липня 2020 року, ринкова вартість об`єкта оцінки загальною площею 74,0 кв. м - квартири за адресою: АДРЕСА_1, складає 382 035,00 грн.
Встановлено, що відсутні докази того, що ОСОБА_1 була повідомлена про призначення та проведення оцінки майна та про її результат.
06 липня 2020 року приватний виконавець Шевченко Т. С. на адресу Одеської філії ДП "СЕТАМ" направила заявку на реалізацію арештованого майна, належного ОСОБА_1
23 липня 2020 року приватний виконавець Шевченко Т. С. відкрила ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 505/257/16-ц, виданого 12 травня 2016 року Котовським міськрайонним судом Одеської області, боржник - ОСОБА_1, стягувач - ТОВ "Вердикт Капітал".
23 липня 2020 року постановою приватного виконавця Шевченко Т. С. об`єднано ВП № НОМЕР_1 та ВП № НОМЕР_2 у зведене ВП № НОМЕР_3.
27 липня 2020 року проведено електронні торги, на яких реалізовано майно боржника ОСОБА_1 - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, (номер лота 431129).
Згідно з протоколом проведення електронних торгів від 27 липня 2020 року № 493612, нерухоме майно реалізовано за ціною 489 597,00 грн, стартова ціна становила 382 035,00 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_2, який надав найвищу цінову пропозицію.
05 серпня 2020 року приватний виконавець Шевченко Т. С., на підставі протоколу проведення електронних торгів № 493612, склала акт приватного виконавця про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.
З інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, від 06 червня 2021 року встановлено, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_2 . Підставою для державної реєстрації стало свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1395, виданий 05 серпня 2020 року, видавник - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Т. А.
Матеріли справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 була повідомлена про відкриття виконавчого провадження, а також про хід виконавчого провадження, а саме: про накладення арешту на її нерухоме майно, про призначення суб`єкта оцінювання, про результати оцінки майна, про направлення заявки на реалізацію квартири до ДТ "СЕТАМ".
Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 й отримує пенсію за віком.