ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 756/1537/21
провадження № 61-13156св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне підприємство "Сетам", приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Дмитро Валентинович, ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна,
третя особа - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду
м. Києва від 14 липня 2022 року у складі судді Белоконної І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), приватного виконавця виконавчого округу м. Києва (далі - приватний виконавець) Ляпіна Д. В., Прокопчука О. П., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Чорнєй В. В., третя особа - Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), про визнання недійсними електронних торгів, акта про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позов мотивований тим, що у провадженні приватного виконавця Ляпіна Д. В. перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа № 761/11066/16-ц, виданого 22 червня 2017 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ "Альфа-Банк" (ПАТ "Укрсоцбанк") 1 201 685,04 грн заборгованості за договором кредиту.
У межах виконавчих дій на електронні торги, які відбулися 11 січня 2021 року, було виставлено її нерухоме майно, а саме 1/2 частини двокімнатної квартири
АДРЕСА_1 . Переможцем торгів визнано ОСОБА_2, який на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна
з прилюдних торгів оформив за собою право власності на 1/2 частини вказаної квартири.
Позивачка вважала, що продаж 1/2 частини квартири відбувся за простроченим звітом про оцінку та за значно заниженою вартістю, оскільки дата проведення оцінки - 21 травня 2020 року, а дата проведення торгів - 11 січня 2021 року. Оцінка, на підставі якої проводилися торги, була дійсна до 21 листопада
2020 року. Після цієї дати, на думку позивачки, мала відбутися повторна оцінка квартири.
Вказувала, що продаж відбувся за суттєво нижчою ціною, адже відповідно до висновку про вартість майна, який робився на замовлення приватного виконавця, вартість квартири становить 653 300,00 грн, а 1/2 частини -
326 650,00 грн. Проте, на думку позивачки, реальна ринкова вартість квартири становить 1 154 970 грн, а 1/2 частина відповідно 577 485,00 грн, що підтверджується офіційною оцінкою з ідентифікатором доступу від 26 січня
2021 року. До того ж, оцінка майна, яке продавалося з торгів, повинна бути офіційно зареєстрована.
Позивачка вказувала, що приватного виконавця було повідомлено про подання апеляційної скарги ще 30 листопада 2020 року, тому він мав об`єктивну можливість та обов`язок відслідкувати стан судової справи та після цього передавати 1/2 частини квартири на торги і підписувати акт про проведені електронні торги. Тобто, приватний виконавець не міг за таких обставин приймати будь-які рішення в межах виконавчого провадження, а був зобов`язаний зупинити його.
Також позивачка зазначала, що у неї є автомобіль, на придбання якого був взятий кредит, в результаті чого і утворилася заборгованість, що стягується приватним виконавцем. Тому лише після стягнення предмета застави, у разі недостатності коштів на погашення боргу, приватний виконавець міг виставити на торги єдине житло боржника. У цьому випадку порушено черговість стягнення.
Приватний виконавець не виділив у натурі частку боржника, оскільки спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 і членам її сім`ї: ОСОБА_6 в рівних частках. Квартира не була зареєстрована
в установленому законом порядку, тому виконавець мав звертатися до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Приватний виконавець порушив Порядок реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року
№ 2831/5, оскільки покупець зробив цінову пропозицію в 17:59:11, а мав не пізніше 17:55, оскільки електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години. Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронні торги автоматично продовжуються на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 22-ї години. Електронні торги підлягають продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за
5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці другому цього пункту.
До того ж позивачка наголошувала, що в неї є четверо дітей, тому для передання на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний дозвіл органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.
Вказувала, що постановою Київського апеляційного суду від 17 березня
2021 року скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року, на підставі якого відбулися електронні торги.
З огляду на наведене, з урахуванням уточнення і зміни предмета позову, ОСОБА_1 просила визнати недійсними електронні торги з продажу 1/2 частини двокімнатної квартири за адресою:
АДРЕСА_2, оформлені протоколом від 11 січня 2021 року № 521298; визнати недійсним акт про проведені електронні торги ВП № НОМЕР_1 від
12 січня 2021 року приватного виконавця Ляпіна Д. В. щодо 1/2 частини двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 48, видане 13 січня 2021 року приватним нотаріусом Чорнєй В. В.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та ї обтяжень, індексний номер 56128892 від 13 січня 2021 року, приватного нотаріуса
Чорнєй В. В. щодо 1/2 частини цієї двокімнатної квартири; витребувати
з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року
в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що прийняття постанови Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року не є підставою для витребування майна, яке вибуло в результаті скасування заочного рішення Шевченківського суду
м. Києва від 27 липня 2016 року. З урахуванням викладеного суд першої інстанції зробив висновок, що 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві приватної власності боржнику ОСОБА_4, правомірно реалізована приватним виконавцем Ляпіним Д. В. на електронних торгах 11 січня 2021 року, а електронні торги з реалізації зазначеної квартири відбулись відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5. Доказів того, що на момент реалізації квартири на електронних торгах у ній були зареєстровані неповнолітні діти, немає.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, залишено без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
05 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду
м. Києва від 14 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року й ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що приватний виконавець не визначив частку боржника в спільній сумісній власності. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки постанові Київського апеляційного суду від 17 березня
2021 року, якою скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 27 липня 2016 року, на підставі якого відбулися електронні торги.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 641/2498/17, від 19 серпня 2020 року у справі
№ 202/1698/17, від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18, постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі
№ 367/6231/16-ц, від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункти 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи інших учасників справи
30 листопада 2023 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення,
а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року- без змін.
Відзив мотивовано тим, що звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника не потрібно, оскільки ці частки вже були визначені. Прийняття постанови Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року не
є підставою для витребування майна, яке вибуло в результаті скасування заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня
2016 року, оскільки скасування заочного рішення відбулося лише в частині суми заборгованості в бік її зменшення, а тому це не є підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Оболонського районного суду м. Києва.
29 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня
2016 року у справі № 761/11066/16-ц стягнено з ОСОБА_6 на користь АТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту від 23 липня 2008 року № 032/29-581К у загальному розмірі 1 201 685,04 грн. На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист № 761/11066/16-ц.
18 жовтня 2018 року приватний виконавець Ляпін Д. В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі заяви, поданої представником АТ "Укрсоцбанк", та виконавчого листа № 761/11066/16-ц, виданого 22 червня 2017 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_6 на користь АТ "Укрсоцбанк" заборгованості за договором кредиту від 23 липня 2008 року № 032/29-581К
у сумі 1 201 685,04 грн.
Зазначеною постановою зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Лист із постановою надіслано боржнику 19 жовтня 2018 року за адресою, вказаною у виконавчому документі.
24 листопада 2018 року лист із постановою повернувся у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
23 квітня 2020 року приватний виконавець провів опис і арешт квартири боржника.
20 травня 2020 року приватний виконавець виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі
у виконавчому провадженні, відповідно до якої призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання TOB "СЕЙВ КОМПАНІ" щодо надання звіту про оцінку майна боржника, а саме 1/2 частини квартири
АДРЕСА_1 .
Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості майна від 21 травня 2020 року вартість 1/2 частини спірної квартири становила 326 650,00 грн.
22 травня 2020 року сформовано та подано до ДП "Сетам" заявку на реалізацію зазначеного арештованого майна за вартістю 326 650,00 грн.
Вказана оцінка частини квартири та дії приватного виконавця щодо призначення суб`єкта оцінки боржником не оскаржувалися.
11 червня 2020 року винесено акт уцінки арештованого майна у зв`язку з тим, що відповідно до протоколу (№ 484392) організатора торгів ДП "Сетам" від
11 червня 2020 року електронні торги за лотом № 423142 не відбулися через відсутність допущених учасників торгів. Після уцінки загальна вартість майна становила 277 652,05 грн.
02 липня 2020 року винесено акт уцінки арештованого майна у зв`язку з тим, що відповідно до протоколу (№ 488106) організатора торгів ДП "Сетам" від
02 липня 2020 року електронні торги за лотом № 426922 не відбулися через відсутність допущених учасників торгів. Після уцінки загальна вартість майна становила 228 655,00 грн.
Наступні торги були проведені 11 січня 2021 року.
У протоколі № 521298 про проведені електронні торги від 11 січня 2021 року зазначено, що переможцем торгів є учасник 6 - ОСОБА_2 . Грошові кошти були перераховані переможцем торгів 12 січня 2021 року на рахунок приватного виконавця.
Відповідно до вказаного протоколу складено акт про проведені електронні торги від 12 січня 2021 року.
11 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця
Ляпіна Д. В. про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1 до винесення Київським апеляційним судом судового рішення у справі та зупинення реалізації нерухомого майна боржника.
Постановою приватного виконавця Ляпіна Д. В. від 12 січня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви про зупинення виконавчих дій.
Постанова мотивована тим, що лише факт звернення боржника з апеляційною скаргою до суду не є підставою для зупинення виконавчого провадження.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Миронюка Д. Д. задоволено частково.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня
2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким стягнено
з ОСОБА_4 на користь АТ "Альфа-Банк", яке є правонаступником ПАТ "Укрсоцбанк", заборгованість за договором кредиту від 23 липня 2008 року № 032/29-581К, що на 24 листопада 2016 року становить 15 608,98 дол. США, що еквівалентно 375 552,05 грн, з яких: 8 379,00 дол. США, що еквівалентно
201 598,74 грн, - заборгованість за тілом кредиту; 4 216,60 дол. США, що еквівалентно 101 451,39 грн, - заборгованість за відсотками; 2 232,06 дол. США, що еквівалентно 53 703,36 грн, - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту та 781,32 дол. США, що еквівалентно 18 798,55 грн, - сума пені за несвоєчасне повернення відсотків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 вересня 1998 року, що підтверджується повідомленням
КП КМР "Київське міське БТІ" (№ 062/14-206 (И-2019) від 08 січня 2019 року).