ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 522/13306/19
провадження № 61-8607св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попової Олени Анатоліївни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня
2021 року у складі судді Свяченої Ю. Б. та постанову Одеського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Комлевої О. С., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М., державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності.
2. Позовна заява обґрунтована тим, що 23 лютого 2006 року вона уклала з АППБ "Аваль" (після зміни назви АТ "Райффайзен Банк Аваль") кредитний договір №014/0027/82/46323, за яким отримала кредит в іноземній валюті у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 46 000,00 доларів США. Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено договором іпотеки
від 24 лютого 2006 року, за яким передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
3. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2013 року у справі №2/1522/10392/11 стягнуто кредитну заборгованість в сумі 20 500,28 дол. США, на виконання рішення суду видано виконавчий лист, в ході виконання якого 24 червня 2019 року проведено електронні торги з реалізації майна боржника.
4. Вважає, що електронні торги з реалізації квартири є незаконними, протокол проведення електронних торгів та акт про реалізацію предмета іпотеки слід визнати недійсними, а свідоцтво скасувати, так як порушено порядок підготовки та передачі майна на примусову реалізацію на підставі недійсної оцінки про вартість майна боржника, з порушенням Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
5. З огляду на вказане ОСОБА_1 просила:
- визнати недійсним електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна квартири
АДРЕСА_2, що належала на праві власності ОСОБА_1 ;
- визнати недійсним та скасувати протокол №414833 проведення електронних торгів від 24 червня 2019 року з реалізації нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 ;
- визнати недійсним та скасувати акт приватного виконавця Притуляка В. М. про реалізацію предмета іпотеки від 10 липня 2019 року квартири АДРЕСА_2 ;
- визнати недійсним на скасувати свідоцтво, видане 11 липня 2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н. П. про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю вимог про визнання недійсними електронних торгів.
8. Також, суд зазначав, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державна виконавча служба укладає відповідний договір.
9. Приватним виконавцем виконанні вимоги щодо належного повідомлення ОСОБА_4 про ринкову вартість спірної квартири.
10. Водночас, у організатора електронних торгів відсутні повноваження надавати правову оцінку діям приватного виконавця, в тому числі перевіряти відомості, наведені у заявці, на відповідність дійсності та законодавству.
11. Відхиляючи доводи позивачки про порушення відповідачами норм Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", суд виходив з того, що спірна квартира не підпадає під дію мораторію, передбаченого цим Законом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Одеського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення місцевого суду змінено в його мотивувальній частині, в іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін.
13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 безпідставно посилається на те, що приватний виконавець порушив вимоги Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав тощо, оскільки оцінку здійснював суб`єкт оціночної діяльності. При цьому нею не надано доказів, що визначена в межах виконавчого провадження вартість майна не відповідає ринковим цінам. Результати визначення вартості (оцінки арештованого майна) у судовому порядку ОСОБА_1 як боржником у виконавчому провадженні не оскаржено. Доводи ОСОБА_1 щодо вартості майна у справі, що переглядається, не мають правового значення, так як визначення вартості майна не входить до предмету доказування за вимогами про визнання електронних торгів недійсним.
14. Водночас позивачкою також не надано доказів на підтвердження порушення Порядку в ході проведення ДП "Сетам" електронних торгів, таких порушень не встановлено й судом, отже відсутні й підстави для визнання порушеними законних інтересів ОСОБА_1 при проведення торгів та встановленні результатів торгів.
15. Позовні вимоги фактично ґрунтуються на незгоді з діями приватного виконавця, порушенні Закону України "Про виконавче провадження", а не на порушенні норм Порядку з реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушенні законних прав та інтересів ОСОБА_1 у результаті проведення торгів.
16. Дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсним.
17. Також враховуючи, що позивачкою недоведено використання спірної квартири як постійного місця проживання, апеляційний суд дійшов висновку, що квартира за адресом: АДРЕСА_3 не є майном, яке підпадало під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18. У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 - адвоката Попової О. А., на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року.
19. Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
20. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
21. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
22. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, від 10 березня
2020 року у справі № 927/1184/15, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18, від 10 серпня 2021 року у справі
№ 461/4240/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 619/4981/13-ц, від 01 вересня 2021 року у справі № 372/3224/15-ц, від 06 жовтня 2021 року у справі
№ 161/21094/19, від 07 червня 2022 року у справі № 442/4621/20, від 21 грудня 2022 року у справі № 707/2879/19, від 12 січня 2023 року у справі № 335/1218/13, від 20 вересня 2023 року у справі № 759/17254/20, від 29 листопада 2023 року у справі № 541/564/21, від 07 лютого 2024 року у справі № 187/998/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
23. Також, підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, а саме: не досліджено зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилено клопотання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
24. Касаційна скарга мотивована тим, щодо правовідносин сторін, які виникли з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки, повинен був бути застосований Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, був переданий банку в забезпечення виконання умов споживчого кредиту, виданого у доларах США, площа спірної квартири становить 34,1 кв. м, що не перевищує 140 кв. м, дане майно використовується позивачем як місце її постійного проживання та іншого майна у неї немає (підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру).
25. Відсутність реєстрації місця проживання позивачки за місцем постійного проживання не може бути доказом того, що вона постійно не проживала в іпотечній квартирі, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що позивачка постійно не проживала у квартирі, що є предметом іпотеки, якщо такі обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
26. Поряд з тим, факт постійного проживання позивача в іпотечній квартирі знайшов відображення в акті проживання, складеному та підписаному сусідами, які проживають у будинку АДРЕСА_4, а також в листуванні з кредитором АТ "Райффайзен Банк Аваль" із зазначенням вказаної адреси. Крім того позивачка здійснювала сплату комунальних послуг за вказаною адресою. Також факт постійного проживання позивачки в іпотечній квартирі на момент її реалізації підтверджується тим, що її намагалися незаконно силою виселити з вказаної квартири і поки позивачка була на роботі, представником ОСОБА_2 було зламано вхідні замки в квартирі, незважаючи на те, що сусіди позивачки попереджали, що у даній квартирі проживає ОСОБА_1 .
27. Крім того, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2023 року у справі № 522/14892/21 було встановлено, що з 2017 року всіх осіб, які проживали у квартирі за адресою: АДРЕСА_5, було виселено новим власником - ТОВ "Кей-Колект", вказані факти є преюдиційними та спростовують доводи приватного виконавця, з якими погодився суд апеляційної інстанції, що на момент реалізації спірної квартири (2019 рік) позивачка проживала за адресою місця реєстрації. ОСОБА_1 не є власником відповідної квартири та не входить до складу членів сім`ї ОСОБА_5, у зв`язку з чим у неї немає іншого житлового приміщення, окрім квартири за адресою: АДРЕСА_3, в якому вона б могла проживати.
28. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали жодної оцінки доказам, які були надані позивачкою в обґрунтування факту постійного проживання в іпотечній квартирі, неповно з`ясували обставини справи, прийшли до висновку, який не відповідає дійсним обставинам справи та допустили порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
29. Судом апеляційної інстанції було взято до уваги нові докази, які були подані представником приватного виконавця до суду апеляційної інстанції, проте відмовлено позивачу в задоволенні її клопотання про долучення доказів, чим порушено принцип змагальності судового процесу.
30. Також не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що дії приватного виконавця, які передували проведенню торгів, мають самостійний порядок оскарження, яким позивачка не скористалася, та не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки про вчинення приватним виконавцем дій, пов`язаних з реалізацією арештованого майна боржника в примусовому порядку, зокрема про порушення порядку визначення вартості та оцінки майна, позивачка дізналася вже після проведення прилюдних торгів, а тому оцінка діям приватного виконавця щодо реалізації спірного майна мала надаватися в рамках розгляду цієї справи про визнання електронних торгів недійсними, що відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду.
31. В даному випадку, зі звіту про незалежну оцінку майна вбачається, що суб`єктом оціночної діяльності не було проведено огляд об`єкта нерухомості та долучено до матеріалів звіту фотографій об`єкта оцінки, звіт був виготовлений на основі технічної документації, у звіті зазначено, що фізичний стан об`єкта оцінки прийнятий відповідно до принципу "розумної обережності як "задовільний", тобто оцінювач не досліджував характеристики та властивості квартири боржника для порівняння цих даних із побідним майном.
32. Більше того, під час розгляду справи у суді першої інстанції представник приватного виконавця підтвердив той факт, що огляд об`єкту оцінки особисто ані приватним виконавцем, ані оцінювачем не здійснювався та приватний виконавець не звертався до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки.
33. Таким чином, оцінка спірного майна була проведена на основі необґрунтованих припущень та є неякісною. Використання оцінювачем не перевірених відомостей щодо технічного стану майна боржника порушує вимоги статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та значно вплинуло на оцінку цього майна, зазначену у звіті, оскільки реальна вартість квартири є більшою.
34. З урахуванням викладеного вважає, що проведення оцінки без безпосереднього огляду квартири не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має недоліки, які суттєво впливають на достовірність оцінки, що в свою чергу призвело до того, що електронні торги відбулись з такими порушеннями вимог законодавства, які вплинули на їх результати, за ціною, яка є значно меншою від ринкової ціни вказаного об`єкта на дату продажу майна, а також порушили права позивачки, як власника реалізованого майна, що є підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
35. У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. на касаційну скаргу, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалено на підставі належним чином оцінених доказів, з дотриманням норм матеріального і процесуального права і доводи скарги висновків судів не спростовують.
36. Також у серпні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_2 - адвоката Павельченко І. В., в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, зазначаючи, що позивачка не надає доказів на підтвердження своїх доводів, жодного порушення процедури проведення електронних торгів судами попередніх інстанцій не встановлено, доводи касаційної скарги ґрунтуються на припущеннях. Доводи ОСОБА_1 не мають відношення до предмету доказування у спірних правовідносинах, з огляду на предмет позову про визнання електронних торгів недійсним.
37. У вересні 2024 року до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу звернувся представник АТ "Райффайзен Банк" - Лозіна О. Ю., яка просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Вказувала, що судом перевірено матеріали виконавчого провадження, порушень Закону України "Про виконавче провадження" з боку приватного виконавця Притуляка В. М. в частині проведення оцінки та повідомлення про ринкову вартість боржника не встановлено. Дії приватного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" носить тимчасовий характер і станом на дату подачі касаційної скарги вже припинив свою дію, а майно до цього часу фактично не було вилучено у касатора.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 лютого 2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (після зміни назви АТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/0027/82/46323, за умовами якого останньою отримано в кредит
46000,00 доларів США на строк до 23 лютого 2009 року.
39. 24 лютого 2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (після зміни назви АТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_1 для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №014/0027/82/46323 від 23 лютого 2006 року було укладено договір іпотеки, за яким передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, належну іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В. М. 16 листопада 2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №13214.
40. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2013 року в справі №2/1522/10392/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором №014/0027/82/46323 від 23 лютого
2006 року заборгованість станом на 09 серпня 2011 року в загальній сумі
20500,28 доларів США, що еквівалентно 163 407,73 грн, та судові витрати в загальній сумі 1754,07 грн.
41. Виконавчий лист №2/1522/10392/11 на боржника ОСОБА_1 видано Приморським районним судом м. Одеси 14 квітня 2014 року.
42. Постановою ВП НОМЕР_1 від 16 квітня 2019 року приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/1522/10392/11, виданого Приморським районним судом м. Одеси 14 квітня 2014 року на боржника ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 20500,28 доларів США, що еквівалентно 163 407,73 грн, та судових витрат в загальній сумі 1754,07 грн.
43. Постановою ВП НОМЕР_1 від 25 квітня 2019 року приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
44. Постановою ВП НОМЕР_1 від 13 травня 2019 року приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме для надання звіту щодо ринкової вартості описаного майна, як то квартири АДРЕСА_1 .
45. Згідно Звіту, складеного ПП "Брокбізнесконсалт" (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності ФДМУ №454/18 от 29 травня 2018 року) про незалежну оцінку квартири загальною площею 34,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, ринкова вартість об`єкта оцінки станом
на 13 травня 2019 року визначена рівною 673 780,00 грн. (еквівалент
25 711,00 доларів США).
46. ДП "Сетам" здійснено публікацію про проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна в газеті "Одеські вісті" від 29 травня 2019 року та в газеті "Чорноморській новини" від 30 травня 2019 року.
47. Відповідно до Протоколу №414833 проведення електронних торгів, складеного ДП "Сетам", торги відбулися 24 червня 2019 року, реєстраційний номер лота: 352231; найменування майна: Іпотеки. Однокімнатна квартира АДРЕСА_2 ; місцезнаходження об`єкта: АДРЕСА_3 ; стартова ціна: 673 780,00 грн; ціна продажу: 673 780,00 грн.; переможець торгів
ОСОБА_2 .
48. У виконавчому провадженні НОМЕР_1 приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком В. М. на підставі Протоколу про проведення електронних торгів №414833 від 24 червня 2019 року складено Акт про реалізацію предмета іпотеки від 10 липня 2019 року, згідно якого предмет іпотеки - однокімнатну квартиру, загальною площею 34,1 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_3, придбано ОСОБА_2 .
49. Свідоцтвом, виданим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н. П. 11 липня 2019 року, зареєстрованим в реєстрі за №1020, на підставі акту приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, виданого приватним виконавцем Притуляком В. М. 10 липня 2019 року, посвідчено, що ОСОБА_6 належить на праві власності майно, яке складається з однокімнатної квартири вартість 673 780,00 грн, що розташована за адресою:
АДРЕСА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
50. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
51. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
52. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
53. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
54. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
55. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
56. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
57. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
58. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині, яка не змінена апеляційний судом, та постанова апеляційного суду відповідають.
59. Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка посилалася на дві підстави для визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме на порушення порядку підготовки та передачі майна на примусову реалізацію на підставі недійсної оцінки про вартість майна боржника, а також на порушення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
60. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
61. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
62. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
63. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
64. Згідно із статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
65. За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України "Про виконавче провадження").
66. Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
67. У постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі
№ 369/2266/21 зазначено, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
68. Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
69. Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
70. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 01 листопада
2023 року у справі № 200/19233/16-ц.
71. Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.
72. У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі
№ 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
73. У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі
№ 668/5633/14-ц викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення положень закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
74. Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
75. Отже, електронні торги можуть бути визнані недійсними лише за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
76. Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час проведення оцінки, у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
77. У цій справі судами установлено, що згідно з довідкою відділу адресно - довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 25 квітня 2019 року, ОСОБА_1 зареєстрована з 04 червня 2004 року за адресою
АДРЕСА_5 .
78. 16 квітня 2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1522/10392/11, виданого 14 квітня 2014 року.
79. Постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2
від 16 квітня 2019 року за вих. № 1654 надіслана на адресу ОСОБА_1 за місцем реєстрації останньої, що підтверджується реєстром поштових відправлень.
80. 25 квітня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В. М. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, згідно якої проведено опис кв. АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, на описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування цим майном.
81. 13 травня 2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП "Брокбізнесконсалт", якому запропоновано надати звіт щодо ринкової вартості описаного майна.
82. Згідно зі звітом, складеним ПП "Брокбізнесконсалт" (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності ФДМУ №454/18 від 29 травня 2018 року) про незалежну оцінку квартири загальною площею 34,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, ринкова вартість об`єкта оцінки станом
на 13 травня 2019 року визначена у сумі 673 780,00 грн (еквівалент
25711,00 доларів США).
83. 17 травня 2019 року приватний виконавець за вих. № 2135 на ім`я ОСОБА_1 за адресою, що зазначена у виконавчому провадженні: АДРЕСА_5, надіслав копію звіту про оцінку майна від 15 травня
2019 року, що підтверджується реєстром поштового відправлення.
84. Судами попередніх інстанцій враховано, що сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеному у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (частина 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").
85. Враховуючи, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_5, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що приватним виконавцем виконанні вимоги щодо належного повідомлення ОСОБА_4 про ринкову вартість спірної квартири.
86. Апеляційний суд на підставі аналізу матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1 дійшов обґрунтованого висновку про виконання виконавцем вимог статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".
87. Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 766/3470/16-ц дійшов висновку про те, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а тому не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.
88. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
89. Частиною п`ятою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна.
90. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
91. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 161/14183/22.
92. Звертаючись до суду з цим позовом у липні 2019 року, позивачка зазначала, що їй не було повідомлено про результати визначення вартості іпотечної квартири, копії звіту вона не отримувала. Вказувала, що визначений у звіті розмір не відповідає дійсній ринковій вартості іпотечного майна, така вартість є значно більшою.
93. У касаційній скарзі позивачка також посилалася на те, що використання оцінювачем не перевірених відомостей щодо технічного стану майна боржника порушує вимоги статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та значно вплинуло на оцінку цього майна, зазначену у звіті, оскільки реальна вартість квартири є більшою.
94. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 рокуу справі № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24), зазначено, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати істотних збитків стягувачу у виді неотриманого доходу, а боржнику - у виді передачі майна на реалізацію за значно нижчою від ринкової вартістю. Велика Палата Верховного Суду висновує, що в разі встановлення такої обставини, як реалізація майна за заниженою ціною, такі торги є несправедливими та не можуть створити для його учасників правомірні наслідки.
95. Водночас, у справі № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що особливістю справи, що переглядається, є те, що заявник в установлений законом спосіб оскаржив дії державного виконавця з проведення оцінки арештованого майна, які вчинені до передачі майна на реалізацію. Ухвалою від 26 серпня 2021 року Октябрський районний суд
м. Полтави визнав такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту про незалежну оцінку майна, а саме про вартість спірної квартири.
96. Отже, реалізація майна за заниженою ціноюможе бути підставою для визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, проте заявник має оскаржити дії державного виконавця з проведення оцінки арештованого майна у встановлений законом порядок, і такі обставини мають бути встановлені в рамках розгляду вказаної скарги.
97. Разом з цим, як вбачається з матеріалів цієї справи, у липні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 звертався до суду із скаргою на дії приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 25 квітня 2019 року, постанови від 13 травня 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та в частині надіслання документів до Одеської філії ДП "СЕТАМ" для проведення електронних торгів у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
98. Зі змісту наявної в матеріалах справи скарги вбачається, що заявниця ОСОБА_1 також обґрунтовувала її порушенням приватним виконавцем Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", та зазначала, що вказаний у звіті розмір вартості іпотечної квартири не відповідає дійсній ринковій вартості іпотечного майна, така вартість є значно більшою.
99. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2019 року у справі № 522/10392/11 у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М., заінтересовані особи акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк В. М., відмовлено ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
100. Зважаючи на вказане та враховуючи, що оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців (правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі
№ 308/12150/16 та в постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі
№ 826/12574/18), а також беручи до уваги, що ОСОБА_1 не надано
будь-яких доказів того, що визначена в межах виконавчого провадження вартість майна не відповідає ринковим цінам, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення цього позову.
101. Апеляційним судом обґрунтовано зазначено, що позовні вимоги фактично ґрунтуються на незгоді з діями приватного виконавця, порушенні ним Закону України "Про виконавче провадження", а не на порушенні Порядку з реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушенні законних прав та інтересів ОСОБА_1 у результаті проведення торгів.
102. Отже, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними, так як позивачка не довела належними та допустимими доказами факт порушення правил проведення торгів, як і не довела, що ці порушення могли вплинути на результати торгів і на її права та законні інтереси, як боржниці (позивальника). Судами наявності таких обставин не встановлено.
103. Також Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, що діюче законодавство та відповідна судова практика вказують на те, що у разі реєстрації місця проживання особи діє презумпція дійсності такого місця проживання, що фактично резюмує проживання особи саме за зареєстрованим місцем її проживання; у випадку проживання особи за адресою, відмінною від адреси реєстрації місця проживання, така особа має довести ці обставини належними, достовірними та достатніми доказами.
104. Належним чином дослідивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність допустимих доказів того, що квартира АДРЕСА_1, яка була реалізована на електронних торгах, є єдиним постійним місцем проживання боржника ОСОБА_1 .
105. Оскільки використання спірної квартири як постійного місця проживання ОСОБА_1 не доведено, апеляційний суд правильно зазначив, що квартира АДРЕСА_1 не є майном, яке підпадало під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
106. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно відмовив позивачці в задоволенні її клопотання про долучення доказів, оскільки докази на підтвердження або заперечення вимог подаються до суду першої інстанції, а суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.
107. Доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доказам, які були надані позивачкою в обґрунтування факту постійного проживання в іпотечній квартирі, є безпідставними та висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
108. Так, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження
№ 14-446цс18).
109. Водночас доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
110. Висновки суду першої інстанції в частині, яка не змінена апеляційним судом, а також суду апеляційної інстанції, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17,
від 10 березня 2020 року у справі № 927/1184/15, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18, від 10 серпня
2021 року у справі № 461/4240/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 619/4981/13-ц, від 01 вересня 2021 року у справі № 372/3224/15-ц, від 06 жовтня 2021 року у справі № 161/21094/19, від 07 червня 2022 року у справі № 442/4621/20,
від 21 грудня 2022 року у справі № 707/2879/19, від 12 січня 2023 року у справі
№ 335/1218/13, від 20 вересня 2023 року у справі № 759/17254/20,
від 29 листопада 2023 року у справі № 541/564/21, від 07 лютого 2024 року у справі № 187/998/16-ц, на які посилається заявниця в касаційній скарзі.
111. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
112. Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду першої інстанції в частині, яка не змінена апеляційним судом, та висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
113. Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду