ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 457/227/16-ц
провадження № 61-7585св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович,
стягувач - Акціонерне товариство "Універсал Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 02 грудня 2021 року у складі судді Грицьківа В. Т. та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округ Львівської області Маковецького З. В. (далі - приватний виконавець Маковецький З. В.) щодо організації проведення оцінки квартири.
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця Маковецького З. В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 457/227/16-ц, виданого Трускавецьким міським судом Львівської області 22 квітня 2020 року про стягнення з неї на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") заборгованості за кредитним договором у розмірі 26 049,06 дол. США.
В межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватний виконавець описав та наклав арешт на її квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою приватного виконавця Маковецького З. В. від 12 жовтня 2021 року залучено оцінювача для участі у виконавчому провадженні з метою оцінки описаного майна. За результатами оцінки належного їй нерухомого майна, проведеної оцінювачем Семко В. З., вартість квартири АДРЕСА_1 становить 458 687,00 грн.
Проведена оцінка квартири є недостовірною та необ`єктивною, оскільки для порівняння оцінювач відібрав 5 квартир, характеристики яких є відмінними від її квартири, тому такі квартири не можуть вважатися подібними.
Оцінювачем не враховано стан квартири, а також те, що проведено ремонт, встановлено індивідуальне газове опалення, частково замінено сантехніку, утеплено балкон, що впливає на вартість квартири, а звіт про оцінку майна має неточності, що призвели до істотного заниження вартості квартири, чим порушено її права та інтереси.
Заявник просила:
визнати протиправними дії приватного виконавця Маковецького З. В. щодо організації проведення оцінки її квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати протиправними дії оцінювача Семка В. З. при проведенні оцінки її квартири, яка знаходиться за вказаною адресою;
визнати необ`єктивною і недостовірною оцінку нерухомого майна (звіт від 29 жовтня 2021 року про оцінку спірної квартири) та скасувати її;
зупинити передачу на реалізацію зазначеної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 02 грудня 2021 року, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовивши у скарзі, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що заявниця не довела неправомірність дій приватного виконавця Маковецького З. В. при організації проведення оцінки арештованої квартири АДРЕСА_1 для подальшої її реалізації на торгах, а також не надала суду належних та допустимих доказів недостовірності чи неправильності проведеної оцінювачем Семко В. З. оцінки спірної квартири, заниження її ціни.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 02 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що держава допустила у сферу виконання судових рішень приватних виконавців та приватних експертів-оцінювачів, проте необхідно встановити прозорі способи забезпечення законності їх дій та оскарження незаконних дій з метою усунення порушення закону у виконавчому провадженні.
Приватний виконавець Маковецький З. В. не виконав заходи, передбачені законом для забезпечення доступу до об`єкта оцінки майна, оскільки вона не створювала перешкоди для здійснення приватним виконавцем його обов`язків.
Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на інші мотиви подання скарги, а саме: для порівняння оцінювач відібрав п`ять квартир, характеристики яких є відмінними від її квартири, тому такі не можуть вважатися подібними; належна їй квартира знаходиться на третьому поверсі, тому її вартість є більшою, ніж в аналогічних квартирах, що розташовані на нижніх та верхніх поверхах; оцінювачем не враховано стан квартири, а також те, що проведено ремонт, встановлено індивідуальне газове опалення, частково замінено сантехніку, утеплено балкон, що впливає на вартість квартири; звіт про оцінку майна має неточності.
Отже, кожна з цих обставин та в їх сукупності мали наслідком істотне заниження вартості квартири, чим порушено її права та інтереси у виконавчому провадженні.
В матеріалах справи є висновок про вартість майна цієї квартири, який більше ніж у два рази перевищує оспорюваний висновок.
Відсутність рецензування не є обов`язковою підставою для оскарження оцінки майна.
Аргументи інших учасників справи
У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив приватного виконавця Маковецького З. В. на касаційну скаргу, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що заявнику було відомо про відкрите виконавче провадження та про проведений опис майна боржника.
Згідно з актом приватного виконавця від 19 жовтня 2021 року, при виході за адресою: АДРЕСА_1 боржником не надано доступ до вказаної квартири.
06 листопада 2021 року приватний виконавець направив на адресу боржника повідомлення про результати оцінки майна з копією звіту про оцінку майна. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, копії повідомлення про оцінку та звіту про оцінку майна боржник отримав особисто 12 листопада 2021 року.
Також боржник мав право звернутися до приватного виконавця з клопотанням провести рецензування звіту про оцінку майна якщо у неї були сумніви щодо його обґрунтованості та об`єктивності.
Проте, боржник не використала надані їй законом права та можливості, до приватного виконавця з такими клопотаннями не зверталася.
Суд першої інстанції розглядав справу та постановив оскаржувану ухвалу за наявності тих доказів, які заявник подав разом зі скаргою.
Звіт про ринкову вартість об`єкта нерухомого майна (квартири), що виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс" (далі - ТОВ "Експерт-Сервіс") 21 липня 2022 року, предметом дослідження судом першої інстанції не був, оскільки виготовлений вже після постановлення оскаржуваної ухвали та поданий до суду апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції правильно не взяв до уваги звіт про ринкову вартість об`єкта нерухомого майна (квартири), що виготовлений ТОВ "Експерт-Сервіс" 21 липня 2022 року, оскільки такий доказ мав бути поданий до суду першої інстанції, а заявник не надала доказів неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї.
Вимогу від 12 жовтня 2021 року про надання доступу до житла з метою його огляду суб`єктом оціночної діяльності, як і всі інші документи виконавчого провадження надсилалися на вказану боржником адресу.
Таким чином, доводи заявника про те, що боржник не отримала вимогу приватного виконавця від 12 жовтня 2021 року у зв`язку з тим, що така вимога була надіслана на помилкову адресу, не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі, не можуть бути застосовані при вирішенні цього спору, оскільки за обставинами вказаних справ виконавці не здійснювали жодних дій з метою забезпечення можливості суб`єкту оціночної діяльності ознайомитися з об`єктом оцінки, що прямо суперечить вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Національному стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 02 грудня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На виконанні у приватного виконавця Маковецького З. В. перебуває виконавче провадження у справі № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 457/227/16, виданого 22 квітня 2020 року Трускавецьким міським судом Львівської області, яке відкрито 16 серпня 2021 року, що підтверджується постановою приватного виконавця від 16 серпня 2021 року, яка рекомендованим листом з повідомленням про вручення була направлена ОСОБА_1
29 вересня 2021 року описано та накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1, а саме на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 39,6 кв. м, житловою площею 18,7 кв. м, що підтверджується постановою приватного виконавця Маковецького З. В. про опис та арешт майна боржника від 29 вересня 2021 року, яка рекомендованим листом була направлена ОСОБА_1 та отримана нею 30 вересня 2021 року, що підтверджується інформацією з вебсайту Державного підприємства "Укрпошта" (далі - ДП "Укрпошта").
12 жовтня 2021 року приватним виконавцем Маковецьким З. В. прийнято постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою оцінки описаного майна боржника.
Відповідне повідомлення про результати оцінки майна 06 листопада 2021 рок було направлено боржнику за її місцем постійного проживання.
Згідно з інформацією з вебсайту ДП "Укрпошта" відправлення боржнику не було вручено та повернуто відправнику.
Відповідно до акта приватного виконавця Маковецького З. В. від 19 жовтня 2021 року при виході за адресою: АДРЕСА_1, суб`єкту оціночної діяльності Семко В. З. не надано доступу до вказаної квартири.
06 листопада 2021 року на адресу приватного виконавця Маковецького З.В. від Семко В. З. надійшов звіт про оцінку квартири боржника. Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання вартість вказаного об`єкта нерухомого майна станом на 29 жовтня 2021 року становить 458 678,00 грн.
06 листопада 2021 року приватним виконавцем Маковецьким З. В. підготовлено та направлено заявку в Державне підприємство "СЕТАМ" на реалізацію зазначеної квартири в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважать, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
У статті 10 Закону № 1404-VIII передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
На підставі частин першої, другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.
У пункті 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII виконавчий лист, виданий судом, є виконавчим документом, який відповідно до цього Закону підлягає примусовому виконанню.
Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У частині першій статті 28 Закону № 1404-VIII визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечить частині першій статті 28 Закону № 1404-VIII, згідно з якою копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням, та боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 643/8028/15, провадження
№ 61-10442св20, від 18 березня 2021 року у справі № 520/10954/15-ц (провадження № 61-7198св20).
Частина перша статті 48 Закону № 1404-VIII визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
З огляду на статтю 61 Закону № 1404-VIII реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до приписів статті 57 Закону № 1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель
у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.
У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
За змістом пункту 20 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 у разі якщо оцінку майна проводив суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, виконавець надсилає сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна.
Відповідно до частин першої та третьої розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна.
У справі, що переглядається, суди встановили, що дії приватного виконавця щодо надсилання документів виконавчого провадження відповідають правилам статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки копію постанови про відкриття виконавчого провадження та інші документи надіслано боржнику рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому листі, яку боржник отримав 30 вересня 2021 року.
Всі інші постанови, вимоги, повідомлення приватного виконавця надіслані на зазначену адресу також рекомендованою кореспонденцією.
Посилання у касаційній скарзі на те, що приватний виконавець направив їй вимогу про надання доступу приватному виконавцю та суб`єкту оціночної діяльності за неправильною адресою є необґрунтованими й спростовуються матеріалами справи.
Отже, за приписами частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" ОСОБА_1 належно повідомлена про початок примусового виконання судового рішення, оскільки їй надіслано копію постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що дії приватного виконавця при здійсненні виконавчих дій відповідали наведеним вимогам закону, порядок здійснення виконавчих дій та направлення документів виконавчого провадження приватним виконавцем дотримані, а отже він діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та у спосіб, визначені чинним законодавством України.
У постанові Верховного Суду від 08 серпня 2024 року у справі № 824/10/23, провадження № 61-5854ав24, зазначено, що "закон визначає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника. Згідно з частиною четвертою статті 57 Закону
№ 1404-VIII виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". В інших випадках Закон № 1404-VIII не передбачає обов`язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 442/649/17, від 08 листопада 2023 року у справі № 761/38243/21, від 01 травня 2024 року у справі № 569/24240/21. З огляду на вказане суд першої інстанції, виснувавши, що дії приватного виконавця щодо визначення вартості майна (залучення суб`єкта оціночної діяльності та ін.) відповідали статті 57 Закону № 1404-VIII, помилково керувався тим, що вимога ОСОБА_1 у частині оскарження звіту з оцінки майна є оскарженням рішення та дій приватного виконавця щодо оцінка майна та підлягає задоволенню. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що у матеріалах справи немає доказів того, що отримавши звіт про оцінку майна, ОСОБА_1 скористалася законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки квартири АДРЕСА_1".
Враховуючи, що ОСОБА_1 не скористалася законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки квартири, тому суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в частині визнання протиправними дій оцінювача Семка В. З. при проведенні оцінки її квартири та визнання необ`єктивною і недостовірною оцінку нерухомого майна (звіт від 29 жовтня 2021 року про оцінку спірної квартири) та скасування її.
У зв`язку з цим, не заслуговують на увагу і доводи касаційної скарги про те, що вказані нею обставини мали наслідком істотне заниження вартості квартири, чим порушено її права та інтереси у виконавчому провадженні.