ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 120/6851/23
адміністративне провадження № К/990/40305/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 120/6851/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року (суддя - Воробйова І.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року (головуючий суддя - Залімський І.Г., судді: Сушко О.О., Мацький Є.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (Постанова КМУ №168) у розмірі до 100 000 грн, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпечені заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.062022 по 25.06.2022 року (спірний період) пропорційно дням участі у таких діях або заходах;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168 у розмірі до 100 000 грн, за спірний період пропорційно дням участі у бойових діях або заходах з врахуванням проведених виплат за цей період, на загальну суму 186 640 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача, який не здійснив нарахування та виплату позивачу підвищеної винагороди у спірний період за безпосередню участь у бойових діях на території Чернігівської і Сумської областей, право на яку передбачено пунктом 1 Постанови КМУ № 168.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №5-вв від 07.04.2022 ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " для участі у заходах.
У листі ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.07.2023 зазначено, що за бойовим розпорядженням від 09.04.2022 №978 ОСОБА_1 приступив до виконання бойових завдань. Надати розпорядження неможливо через гриф "таємно". Зазначено, що рапорти про виплату 70 000 грн за квітень і травень 2022 року, в тому числі щодо ОСОБА_1, направлені до ВЧ НОМЕР_1 супровідним листом від 24.06.2022.
За довідкою в/ч НОМЕР_2 від 05.08.2022 №1469 позивач (який проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 ) приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у періоди:
07.04.2022- 30.04.2022,
01.05.2022- 31.05.2022,
01.06.2022- 25.06.2022.
Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПСУ №56 гриф від 02.04.2022.
Позивач вважає, що НОМЕР_3 прикордонний загін (ВЧ НОМЕР_1 ) допустив бездіяльність щодо не видачі наказу про виплату додаткової винагороди, тому звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови №168 у розмірі до 100?000 грн на місяць за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022, пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату цієї додаткової винагороди ОСОБА_1 за зазначені періоди з врахуванням проведених виплат за цей період; в решті позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції встановив, що факт участі позивача у бойових діях та заходах з національної безпеки та оборони на території Чернігівської та Сумської областей підтверджується достатніми доказами, а саме - довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 №1462, яка засвідчує проходження позивачем служби у військовій частині НОМЕР_1 та його безпосередню участь у бойових діях у вказані періоди.
Суд підкреслив, що позивач безпосередньо брав участь у бойових діях у зазначені періоди, і це не заперечується жодною стороною. Незважаючи на це, він не отримав додаткову винагороду через те, що відповідачу не було надіслано інформацію у встановленій формі та строки, як того вимагає пункт 4 Наказу № 164-АГ. Це стало перешкодою для виплати винагороди та порушило право позивача на отримання належного грошового забезпечення.
Цей суд спростував аргументи відповідача, що виплата винагороди можлива лише за наявності списків за формою додатку 2 до Наказу № 164-АГ, які мала направити військова частина. Він зазначив, що ці списки є лише елементом процедури, а право позивача підтверджується довідкою від 05.08.2022, виданою на підставі бойового розпорядження. Враховуючи, що позивач виконав усі умови для отримання винагороди, суд постановив, що відповідач не може відмовити у виплаті через недотримання формальних процедур іншою військовою частиною, оскільки це покладає на позивача несправедливий тягар і порушує його право на повне грошове забезпечення.
Суд узагальнив, що участь позивача у бойових діях у періоди зазначені у довідці надає йому право на додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі.
Перший апеляційний адміністративний суд 01 листопада 2023 року залишив без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року.
IV. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції.
Позиція інших учасників справи
Відповідач в/ч НОМЕР_1 подав касаційну скаргу у якій просить Верховний Суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Касаційна скарга обґрунтована пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) а саме тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 2-1 Постанови КМУ № 168 та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ, які стосується правовідносин між військовослужбовцями ДПСУ та командуванням військових частин щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень та стосується випадків, коли:
- військові частини не надали списків підтвердження участі у бойових діях у формі, передбаченій пунктом 4 Наказу № 164-АГ та його Додатком 2;
- довідки про участь у бойових діях не містять необхідних даних, як того вимагає пункт 3 Наказу № 164-АГ, хоча підстави для виплати винагороди існують;
- виникає питання про достатність інформації та джерел, які надають право на отримання додаткової винагороди, з урахуванням вимог пункту 2 Наказу № 164-АГ, що визначає види службової діяльності, які відносяться до безпосередньої участі у бойових діях.
Касаційна скарга, як указує відповідач, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування норм права, що передбачають отримання додаткової винагороди на період дії воєнного стану, відповідно до постанови КМУ №168.
Верховний Суд ухвалою від 15 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Позивач не подав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
V. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами першої чи апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні чи постанові суду або були відхилені ним; вирішувати питання про достовірність доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти їх (частина друга статті 341 КАС України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги відповідача та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із такого.
У справі, що розглядається, ОСОБА_1, військовослужбовць Держприкордонслужби, просить виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови КМУ № 168, у розмірі до 100 000 гривень за фактичну участь у бойових діях та заходах з національної безпеки та оборони на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.062022 по 25.06.2022 року (у період відрядження).
Згідно з частиною першою статті 6 та частиною першою статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року №661-IV, Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якого входять військовослужбовці та працівники. За статтею 16 цього Закону, умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників визначаються законодавством.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, до грошового забезпечення військовослужбовців входять посадовий оклад, оклад за званням, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, премії тощо). Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Воно повинно покривати потреби ЗСУ та інших військових формувань. Порядок його виплат встановлюють Міністр оборони України та керівники відповідних органів.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, згідно зі змінами, внесеними Постановою КМ № 400 від 01.04.2022).
У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та іншим виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби). Тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Постанова №793) до Постанови № 168 були внесені зміни, Зокрема, у пункті 1 абзаці першому слова "додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн щомісячно" замінено словами "додаткова винагорода в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць". Також постанову доповнено пунктом 2-1 такого змісту: " 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
В іншій чатині зміст пункту 1 Постанови № 168, щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України на час виникнення спірних правовідносин (з 07.04.2022 по 25.06.2022), не змінювався.
Ключовими у цій справі є питання наявності підстав для виплати ОСОБА_1, як військовослужбовцю Держприкордонслужби, збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови КМУ № 168 у спірний період з 07.04.2022 по 25.06.2022.
Суди обох інстанцій дійшли висновку, ОСОБА_1 має право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100?000 гривень на місяць за безпосередню участь у бойових діях у періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022. Це право підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_2 від 05.08.2023 №1469, яка є належним та достатнім доказом участі позивача у бойових діях згідно з пунктом 3 Наказу №164-АГ. Форма довідки затверджена додатком №1 до Наказу №164-АГ.
Недотримання відповідачем та в/ч НОМЕР_2 формальних процедур, зокрема ненадання вчасно необхідних списків за встановленою формою (згідно додатку 2 до Наказу №164-АГ), не може бути підставою для відмови у виплаті додаткової винагороди позивачу. Покладення на позивача негативних наслідків через процедурні недоліки військових частин порушує його законне право на отримання належного грошового забезпечення.
Реалізація приписів постанови КМУ №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах. Це було необхідно, оскільки Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, не врегульовувала цих питань.
Протягом періоду, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду (з 07.04.2022 по 25.06.2022) діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - Наказ №164-АГ), який застосовується з 24.02.2022.
Пунктом 1 Наказу №164 -АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень. Тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 2 Наказу №164 -АГ під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" слід розуміти виконання військовослужбовцем певних бойових завдань, зокрема у складі військової частини, яка веде бойові дії, або завдань з всебічного забезпечення угруповань військ (сил) безпосередньо в районі ведення бойових дій.
Пунктом 3 Наказу №164 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій або інших відповідних документів;
- рапорту начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Пунктом 4 Наказу №164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах (додаток 2).
Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов`язковим зазначенням підстав для його видання.
У подальшому з 1 серпня 2022 року набув чинності Наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", в якому змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у таких бойових діях або заходах.
Верховний Суд зазначає, що питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, неодноразово досліджувалося судом. Практика Верховного Суду свідчить, що виплата додаткової винагороди у розмірі до 100 ?000 гривень обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.
За позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2024 року справа №360/290/23 встановлена постановою КМУ №168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 року у справі № 200/193/23 розглядав питання застосовності наказів № 392-АГ та № 628-АГ та Інструкції №188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою КМУ № 168. У цій постанові Верховний Суд підтвердив застосування цих наказів у період їх застосування (№392-АГ з 01.08.2022 та №628-АГ - 01.12.2022) та дійшов висновку, що Накази № 392/0/81-22-АГ від 30.07.2022 та № 628/0/81-22-АГ від 09.12.2022 є єдиним механізмом реалізації Постанови КМУ № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби. Також Суд зазначив, що без цих наказів облік та виплата винагороди не здійснювалися б, що могло б призвести до повернення вже виплачених коштів. У зазначеній постанові Суд вказав на помилкове застосування положень Інструкції № 188 для визначення виплат за Постановою КМУ № 168 на період воєнного стану, оскільки ця інструкція регулювала виплати за участь у заходах з національної безпеки та оборони, відповідно до Постанови КМУ від 20.01.2016 № 18.
Враховуючи згадану вище позицію щодо застосовності наказів № 392-АГ і № 628-АГ до правовідносин, які, подібно до спірних, що виникли у зв`язку з (не)виплатою військовослужбовцям Держприкордонслужби додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у справі, що розглядається, варто також дотримуватися послідовності та застосовності наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 31 березня 2022 року № 164-АГ до спірних правовідносин.
У цій справі позивач є військовослужбовцем Держприкордонслужби та під час служби у прикордонному загоні (в/чі НОМЕР_1) був відряджений до НОМЕР_4 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ).
Суди встановили, що наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5-вв від 07.04.2022 ОСОБА_1 відряджено до оперативного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " для участі в заходах.
Листом НОМЕР_4 прикордонного загону від 06.07.2023 (на виконання ухвали від 13.06.2023) зазначено, що за бойовим розпорядженням начальника загону від 09.04.2022 № 978 ОСОБА_1 приступив до виконання бойових завдань. Рапорти про виплату додаткової винагороди 70 000 грн за квітень, травень 2022, в тому числі. щодо ОСОБА_1, направлені до в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1462, позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 07.04.2022- 30.04.2022, 01.05.2022- 31.05.2022, 01.06.2022- 25.06.2022. Підставою для видачі цієї довідки слугувало: бойове розпорядження Адміністрації ДПСУ №56 гриф від 02.04.2022.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили, що наявність бойового розпорядження та довідки від 05.08.2022 №1462 є достатніми доказами безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, що дають право на отримання додаткової винагороди згідно з пунктом 1 Постанови КМУ №168.
Колегія суддів погоджується з цими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки зазначені документи відповідають вимогам нормативних актів і підтверджують право позивача на додаткову винагороду за вказані періоди.
Суди першої й апеляційної інстанцій надали належну оцінку тим обставинам, що указана довідка видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом 3 Наказу № 164-АГ.
За таких обставин і правового регулювання суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що оформлена стосовно позивача довідка в/ч НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1462 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.
Щодо доводів відповідача про необхідність надання списків за формою додатку 2 до Наказу №164-АГ, суд зазначає, що відсутність таких списків не може позбавити позивача права на отримання належних виплат. Надіслання цих списків є частиною процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право ОСОБА_1 отримати спірні суми підтверджує довідка від 05.08.2022 № 1462, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації ДПСУ від 02.04.2022 № 56 гриф.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 120/4953/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.
Водночас невідповідність довідки від 05 серпня 2022 року № 1462 критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди попередніх інстанцій не встановили.
Зрештою, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у позивача права на таку винагороду (аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23).
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у період з 07 квітня 2022 року до 25 червня 2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не впливають на законність й обґрунтованість ухвалених судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.