ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 200/763/23
адміністративне провадження № К/990/31038/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №200/763/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, військової частини НОМЕР_2, про визнання протиправною бездіяльності (дії) щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мандрик Владислав Володимирович,
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, ухвалене у складі головуючого судді Аканова О.О.,
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченко І.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяла адвокатка Задорожня В.О., звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_3 прикордонного загону Держприкордонслужби України (далі - відповідач, НОМЕР_3 прикордонний загін Держприкордонслужби, в/ч НОМЕР_1 ), де просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) у розмірі до 100 000 грн починаючи з 10.10.2022 по 08.01.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу означену додаткову винагороду пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за вказаний період.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), виконував бойові завдання на кордоні з білорусією на підставі бойових наказів (розпоряджень), які видавалися начальником цього прикордонного загону, у зв`язку з чим уважає, що набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до Постанови № 168, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2023 № 3926.
2.1. Не погоджуючись із доводами відповідача у відповідях на адвокатські запити представника позивача, за змістом яких військова частина повідомляє про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу означеної додаткової винагороди через ненадання начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки з інформацією про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 392-АГ) за формою, наведеною у додатках 1 чи 2 до цього наказу, позивач наголошує, що цей наказ не зареєстрований та не оприлюднений у встановлений законом спосіб, а тому не є актом Адміністрації Державної прикордонної служби України у розумінні Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". У цьому зв`язку позивач наполягає, що він не може бути позбавлений на підставі цього наказу підвищеної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
3. Ухвалою суду від 07.04.2023 залучено в якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив (військова частина НОМЕР_2 ).
Установлені судами фактичні обставини справи
4. Солдат ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні (довідка військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2022 № 1833) та в період з 10.10.2022 по 08.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).
5. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2023 № 3926 позивач, який проходить службу у військовій частині НОМЕР_1, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чергігівської області з 10.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023.
6. Листом відповідача від 03.01.2023 позивачу повідомлено про те, що у разі надання НОМЕР_4 прикордонним загоном підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу № 392-АГ щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах, військовослужбовцю буде нарахована та виплачена додаткова винагорода до 100000 грн за відповідні періоди (дні) такої участі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
7.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висноками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
7.2. Так суди попередніх інстанцій урахували, що позивач у період з 10.10.2022 по 08.01.2023 перебував у службвому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1, підрозділи якого охороняють ділянку державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь у межах Чернігівської області. Своєю чергою відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), Чернігівська область віднесена до територій можливих бойових дій. При цьому НОМЕР_4 прикордонний загін повідомив відповідача про те, що підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення.
7.3. Вирішуючи цей спір суди попередніх інстанцій погодилися із доводами сторони позивача про те, що спірні правовідносини не можуть врегульовуватися наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 392-АГ) та наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 628/0/81-22-АГ), оскільки ці накази, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку, не пройшли правової експертизи і не набули чинності у порядку, встановленому законодавством, а тому, за оцінкою судів обох інстанцій, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.
7.4. Тож, враховуючи що як у спірний період, так і нас час розгляду даної справи на території України діє особливий період, а також виходячи з того, що відповідно до частини 4 статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, суди попередніх інстанцій на підставі частини шостої статті 7 КАС України уважали за можливе за аналогією застосувати до спірних правовідносин положення Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/28618 (далі -Інструкція № 188), як таку, що визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України […] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях […] чи в антитерористичній операції […], інших заходах в умовах особливого періоду.
7.5. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги довідку військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2023 № 3926 про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, позаяк відомості цієї довідки не підтверджені документами, передбаченими пунктом 3 розділу IV Інструкції № 188.
7.6. Ураховуючи, що за період з 10.10.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023 відсутні докази участі позивача у бойових діях або безпосереднього забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про нарахування та виплату додаткової щомісячної винагороди у розмірі 100000 гривень на підставі пункту 1 Постанови № 168.
7.7. Поряд із цим, приймаючи до уваги доводи відповідача у відзиві про те, що у зв`язку з надходженням від ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджуючих документів щодо прийняття участі у бойових діях позивачем у грудні 2022 позивачу нарахована та виплачена збільшена додаткова винагорода до 100000 грн, а позивачем ці доводи не спростовано, то за висновком суду першої інстанції в частині позовних вимог за грудень 2022 року також слід відмовити.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
8. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мандрик В.В., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі № 200/763/23 та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
8.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
(1) пункту 1 постанови № 168 та частинам 1 та 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин у зв?язку з невиплатою таким військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168 внаслідок віднесення конкретних населених пунктів, районів чи областей (де військовослужбовець бере безпосередню участь у бойових діях чи забезпечує здійснення заходів із захисту Батьківщини) саме до територій "можливих", а не "активних" бойових дій протягом спірного періоду;
(2) пункту 2-1 постанови № 168 - пунктами 2, 3, 4, 5, 6 розділу IV Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої Наказом МВС України від 18.03.2016 № 188, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв?язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 постанови № 168, а саме:
- визначення вичерпного переліку документів, обов?язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
- необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
- порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
(3) пункту 2-1 постанови № 168 - пунктами 2, 3, 4, 11 наказів № 392-АГ та № 628-АГ у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв?язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 постанови № 168, а саме з ідентичними питаннями до попереднього пункту.
8.2. Касатор зазначив, в контексті наведених судами обов?язкових умов виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн не є обов?язковою лише безпосередня участь у бойових діях, оскільки пункт 1 Постанови № 168 передбачає також здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як підставу для такої виплати.
8.3. На думку касатора, суди правильно виснували, що здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів є підставою виплати 100 000 грн "бойових", але посилаючись на Постанову № 168, яка не містить переліку можливих доказів здійснення зазначених заходів, суди зробили абстрактний висновок, що без таких доказів право отримати 100 000 грн "бойових" - відсутнє. Це, за твердженням касатора, і зумовило необхідність отримання висновків Верховного Суду щодо прогалини в законодавстві, яке регулює спірні правовідносини.
8.4. Висновки судів, що виконання бойових розпоряджень керівника НОМЕР_4 прикордонного загону Держприкордонслужби не надає позивачу безумовного права на одержання додаткових виплат через відсутність доказів його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, на переконання касатора, нівелюють інститут судового захисту та можливість звернутися до суду за захистом прав, адже презюмують неможливість відповідача вчиняти будь-які протиправні дії у відношенні позивача по справі.
8.5. Касатор наполягає, що надані ним докази є належними та достатніми і у співвідношенні з доказами відповідача мають, на його думку, перевагу як по кількості, так і по їх значенню, а враховуючи, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, то, на переконання касатора, суди попередніх інстанцій безпідставно встановили для позивача надзвичайні та заздалегідь недосяжні стандарти доказування, що призводить до порушення права на справедливий суд, передбачене частиною першою статті 2 КАС України.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 13.09.2023 відкрито касаційне провадження №К/990/31038/23 за цією скаргою.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 16.10.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
11. Не погодившись із доводами касаційної скарги, НОМЕР_3 прикордонний загін Держприкордонслужби (в/ч НОМЕР_1 ) направив суду письмові заперечення, за змістом яких просив відмовити у задоволенні цієї касаційної скарги, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
11.1. У цьому відзиві НОМЕР_3 прикордонний загін підкреслює, що для виплати підвищеної грошової винагороди військовослужбовцям відрядженим з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби за дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 Наказу № 392-АГ, подаються довідки начальниками органів держприкордонслужби ( НОМЕР_4 прикордонним загоном, в/ч НОМЕР_2 ) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу ( НОМЕР_3 прикордонний загін, в/ч НОМЕР_1 ), але довідки за додатком № 2 до наказу № 392-АГ на адресу в/ч НОМЕР_1 за період із 10.2022 до 11.2022 не направлялися. Довідка видана позивачу не відповідає формі, затвердженій додатком до Наказів № 392-АГ та №628-АГ, і у цій довідці відсутні (не зазначені) документ, у яких саме і фіксується як факт участі у бойових діях, так і дні такої участі. Тож підстав нарахувати збільшену грошову винагороду (до 100 000 грн) в НОМЕР_3 прикордонного загону не було.
11.2. Окремо просить Суд звернути увагу на ту обставину, що НОМЕР_3 прикордонний загін - за наказами №№ 392-АГ та 628-АГ - не повноважний перевіряти достовірність наданої інформації чи отримувати додаткові документи від НОМЕР_4 прикордонного загону, у разі надання НОМЕР_4 прикордонним загоном належно оформлених підтверджуючих документів (довідки) відповідно до наказів №№ 392-АГ та 628-АГ щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах, військовослужбовцю буде нарахована та виплачена додаткова винагорода до 100 000 грн за відповідні періоди (дні) такої участі.
11.3. Акцентує увагу Суду на тому, що 25.11.2022 через не отримання довідки до 5 числа (щомісячно) в/ч НОМЕР_1 для реалізації постанови № 168 та наказу № 392-АГ, - на адресу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону відповідач направляв клопотання про надання інформації щодо відряджених військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах, за встановленою формою (у виді довідок) визначених наказом № 392-АГ, для нарахування і виплат підвищеної додаткової винагороди. У відповіді начальник НОМЕР_4 прикордонного загону указав про відсутність підстав надати довідки для виплати підвищеної (до 100 000 грн) додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) військової частини НОМЕР_1, за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону, позаяк підрозділи (військовослужбовці) які знаходяться у межах Чернігівської і Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення, у зв`язку з вищевикладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1, які брали участь у бойових діях або заходах за вересень 2022 року та жовтень 2022 року не опрацьовувались.
11.4. На переконання НОМЕР_3 прикордонного загону, визнати дії військової частини НОМЕР_1 протиправними і зобов`язати нарахувати і виплатити кошти підвищеної грошової винагороди позивачу, можливо лише за умов:
- визнання незаконним наказу № 392-АГ;
- встановлення за пунктом 2-1 постанови № 168 іншого (нового) способу нарахування і виплати підвищеної грошової винагороди до 100 000 грн для військовослужбовців Держприкордонслужби.
Оцінка Верховним Судом висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
12. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
13. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
14. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
15. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в Держприкордонслужбі, збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, за період відрядження до інших органів Держприкордонслужби.
16. Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у ЗСУ та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
17. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
18. Частиною другою статті 2 Закону України "Про державний кордон" від 04.11.1991 №1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
19. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.
20. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 № 661-IV (у редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.
21. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Держприкордонслужби визначаються законодавством.
22. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
23. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
24. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
25. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
26. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.
27. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306.
28. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
29. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
30. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
31. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
32. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
33. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 09.08.2023 № 836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (з 19.07.2022 з набранням чинності постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 01.06.2022) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
34. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
35. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розр