ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 160/7027/22
адміністративне провадження № К/990/26588/23, К/990/26682/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України та Міністерства юстиції України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року (головуючий суддя - Ільков В.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року (головуючий суддя - Мельник В.В., судді: Шальєва В.А., Іванов С.М.)
у справі №160/7027/22
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України
треті особи: Первинна професійна спілка "Правозахисники країни", Міністерство юстиції України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України щодо невиплати начальнику Новокодацького районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно починаючи з 24 лютого 2022 року до дня припинення та/або скасування воєнного стану в Україні;
- зобов`язати Державну установу "Центр пробації" Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити начальнику Новокодацького районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області ОСОБА_1 додаткову винагороду у в розмірі 30 000 гривень щомісячно починаючи з 24 лютого 2022 року до дня припинення та/або скасування воєнного стану в Україні.
2. В обґрунтування позовної заяви зазначила, що проходить службу на посаді начальника Новокодацького районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України та відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова №168) має право на додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн щомісячно. Проте виплата такої додаткової винагороди не була їй виплачена з часу запровадження воєнного стану (з 24 лютого 2022 року), у зв`язку з чим уважає протиправною бездіяльність Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 починаючи з 24 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року, включно додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
Зобов`язано Державну установу "Центр пробації" Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року включно у розмірі 30 000 грн щомісячно, з відрахуванням податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Верховного Суду від 25 травня 2023 року скасовано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року, а справу направлено до Третього апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року.
6. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій Державна установа "Центр пробації" Міністерства юстиції України та Міністерство юстиції України звернулися із касаційними скаргами, у яких просять судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
7. Ухвалами Верховного Суду від 07 серпня 2023 року та від 21 серпня 2023 року відкрито касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.
8. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2024 року для розгляду справи №160/7027/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Мацедонська В.Е., Губська О.А.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. ОСОБА_1 проходить службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді начальника Новокодацького районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України.
10. Згідно з табелями використання робочого часу працівників Новокодацького районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області позивач у період з 24 лютого 2022 року по день прийняття судового рішення працювала за встановленим графіком роботи для Новокодацького районного відділу.
11. З 24 лютого 2022 року Державна установа "Центр пробації" Міністерства юстиції України не виплачувала ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн, передбачену пунктом 1 постанови №168, вважаючи відсутніми правові підстави для такої виплати.
12. Позивач, уважаючи, що їй протиправно не виплачено додаткову винагороду за служу в умовах воєнного стану, звернулась до суду з цим позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково дійшов висновків про те, що ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року має право на отримання додаткової винагороди відповідно до постанови №168 в розмірі 30 000 грн щомісячно.
14. Такий висновок зроблений на підставі того, що приписами постанови № 168 передбачено щомісячне нарахування додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
15. З огляду на законодавчо встановлений принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України, суд зазначав, що у період до 19 липня 2022 року редакція пункту 1 постанови № 168 передбачала фіксовану суму, а тому саме такою редакцією у спірний період з 24 лютого по 17 травня 2022 року (день звернення позивача до суду) відповідач повинен був керуватися для здійснення виплати додаткової винагороди позивачу.
16. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та додатково зазначив, що до пункту 1 постанови № 168 вносилися зміни, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 квітня 2022 року № 400, при цьому вказані зміни застосовувалися з 24 лютого 2022 року, а розмір додаткової винагороди залишався незмінним - 30 000 грн щомісячно.
17. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу на те, що перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю. В аспекті спірних правовідносин суд дійшов висновку, що поняття "додаткова винагорода" та "заробітна плата", які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо визнання бездіяльності, яка виразилась у ненарахуванні позивачу додаткової винагороди, охоплюється застосованим у частині другій статті 233 КЗпП України визначенням "законодавство про оплату праці". Відповідно, суд апеляційної інстанції вважав, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не обмежені будь-яким строком.
18. Позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у подальшому по день закінчення воєнного стану (часу дії постанови) не підлягають задоволенню як передчасно заявлені, оскільки завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах, а тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
19. Державна установа "Центр пробації" Міністерства юстиції України у касаційній скарзі з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1 постанови №168 в редакції від 22 березня 2022 року.
20. Міністерство юстиції України у касаційній скарзі також посилалося на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1 постанови №168 в редакції від 22 березня 2022 року, частини п`ятої статті 122 КАС України та частини другої статті 233 КЗпП України в редакції від 07 травня 2022 року.
21. За доводами скаржників, установлена у пункті 1 постанови № 168 додаткова винагорода виплачується не всім службовцям Державної кримінально-виконавчої служби України, а лише тим із них, хто "несе службу" в органах та установах зазначеної Служби у відповідних районах.
22. Водночас під "несенням служби" в аспекті спірних правовідносин необхідно розуміти залучення вказаних осіб відповідними наказами до несення варти, чергувань, нарядів; участь в оперативних заходах тощо, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану.
23. Касатори зазначають, що позивач до участі у вказаних чи подібних заходах не залучалася, а тому у спірних правовідносинах відсутні підстави для виплати їй винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови №168.
24. Крім того, Міністерство юстиції України зазначає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою ту обставину, що за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим та стосується проходження публічної служби, на який поширюється не лише юрисдикція адміністративних судів, а й застосування спеціального місячного строку для звернення до суду, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України.
25. У той же час судом апеляційної інстанції застосовано норму частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України до спірних правовідносин, що на думку касатора є помилковим, та не застосовано частину п`яту статті 122 КАС України,
26. Позивач надіслала відзив на касаційну скаргу Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
27. Зазначає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили наявність у неї права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою №168 у розмірі 30 000 грн щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року.
28. Щодо посилання на те, що характер виконуваної нею роботи не передбачає призначення додаткової винагороди, зазначила, що положення пункту 1 постанови №168 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які залучені до виконання завдань, передбачених Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), або особам, які несуть службу у складі наряду чергової частини, блокпосту, оперативно-пошукової групи, групи швидкого реагування; несуть службу у нічний час: несуть гарнізовану та вартову службу, тощо.
29. Міністерство юстиції України надіслало пояснення щодо касаційної скарги Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України, у яких указує на те, що для правильного вирішення справи суди попередніх інстанцій мали встановити такі обставини:
- чи залучалась особа рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби до несення служби;
- якими документами підтверджено залучення особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби до несення служби;
- чи розташовані органи і установи Державної кримінально-виконавчої служби розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка";
- на який період надавалася допомога в рамках Програми "єПідтримка".
30. Рішення судів попередніх інстанцій не містять застереження щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які залучені до виконання завдань, передбачених Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), або особам, які несуть службу у складі наряду чергової частини, блокпосту, оперативно-пошукової групи, групи швидкого реагування; несуть службу у нічний час: несуть гарнізовану та вартову службу, тощо.
31. Міністерство юстиції України указує, що до завдань та обов`язків позивача як начальника відділу входять організаційні та контрольні функції, що не передбачають участі в оперативних заходах, несенні варти, в тому числі в нічний час, несення служби у наряді та інші заходи, спрямовані на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану. Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року № 925/5 визначено поняття несення служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, яке стосується виконання певної роботи у складі наряду чергової частини, караулу, зміни, патруля, контрольного пункту, поста, оперативно-пошукової групи, групи швидкого реагування.
32. Оскільки позивачем не надано суду жодного наказу командира (начальника) щодо несення служби, жодного графіку наряду чергування, жодної облікової форми часу несення служби, то на неї не поширюється дія пункту 1 постанови № 168 в редакції від 22 березня 2022 року, тобто позивач не має права на виплату спірної додаткової винагороди.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
34. Касаційні провадження відкрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
35. Предметом спірних правовідносин є додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн, встановлена пунктом 1 постанови № 168 (в редакції постанови від 22 березня 2022 року №350) особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
36. У зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на всій території України введений воєнний стан.
37. Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації.
38. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
39. Згідно з пунктом 5 постанови №168 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
40. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 до пункту 1 постанови №168 внесено зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів "та поліцейським" словами "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка"".
41. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 в абзаці першому пункту 1 постанови №168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".
42. Як зазначено у постановах Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 і від 07 липня 2022 року №793, вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.
43. Частиною першою статті 6 Закону України від 23 червня 2005 року №2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (далі - Закон №2713-IV) встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
44. Згідно з частиною першою статті 14 Закону №2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.
45. Частиною п`ятою статті 23 Закону №2713-IV обумовлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
46. У частині першій статті 2 Закону України від 05 лютого 2015 року №160-VIII "Про пробацію" (далі - Закон №160-VIII) визначено, що пробація - це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого; орган пробації - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації; персонал органу пробації - працівники, які відповідно до повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, виконують завдання пробації.
47. Відповідно до частини першої статті 19 Закону №160-VIII права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та цим Законом.
48. Наказом Міністерства юстиції України від 08 грудня 2020 року №4242/5 затверджено Положення про Державну установу "Центр пробації" (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого Центр пробації є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін`юсту.
49. Пунктом 6 Положення передбачено, що у структурі Центру пробації функціонують відокремлені структурні підрозділи, до складу яких входять уповноважені органи з питань пробації. Філії не є юридичними особами та здійснюють частину делегованих функцій Центру пробації відповідно до мети (цілей), завдань та функцій.
50. Згідно з пунктом 7 Положення до складу Центру пробації входять працівники, які працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально-виконавчої служби України.
51. Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5 (далі - порядок №925/5).
52. Пунктом 3 розділу І порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
53. Абзацом першим пункту 4 розділу І порядку №925/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
54. На час відкриття касаційних проваджень у цій справі правового висновку щодо застосування пункту 1 постанови №168 у правовідносинах щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, що обіймають посади в ДУ "Центр пробації", не було сформовано.
55. Проте після відкриття касаційного провадження Верховним Судом у постанові від 02 листопада 2023 року у справі №160/11851/22 було сформовано висновок щодо застосування пункту 1 Постанови №168 в аспекті доводів касаційних скарг у цій справі. Надалі такий висновок підтримано Верховним Судом й в інших справах за подібних обставин, зокрема у постановах від 18 січня 2024 року у справі № 200/297/23, від 25 січня 2024 року у справі №520/8343/22, від 21 березня 2024 року у справі № 160/12980/22, від 28 березня 2024 року у справі № 480/1364/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 160/10532/22, від 08 серпня 2024 року у справі №160/12981/22.
56. У справі №160/11851/22 позивачем є підполковник внутрішньої служби, який обіймав посаду начальника Чечелівського районного відділу філії ДУ "Центр пробації" у Дніпропетровській області, який оскаржував бездіяльність Державної установи "Центр пробації" щодо ненарахування і невиплати винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168. Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2023 року надав оцінку схожим доводам ДУ "Центр пробації", який уважав, що право на отримання додаткової винагороди відповідно до постанови №168 мають лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (зокрема і ДУ "Центр пробації"), які "несуть службу" в органах та установах зазначеної Служби.
57. Відповідаючи на такі аргументи, Верховний Суд у пунктах 41-43 постанови від 02 листопада 2023 року зазначив, що у цьому випадку поняття "несення служби", яке зазначено у пункті 1 постанови № 168, тотожні поняттю "проходження служби". Оскільки законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання, проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть. При цьому, Суд зауважив, що положення пункту 1 постанови № 168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Отже, постанова № 168 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.
58. У справі № 160/12980/22 Верховний Суд відхилив аргументи ДУ "Центр пробації" щодо відмінності терміну "несення служби" від "проходження служби", які були обґрунтовані посиланням на пункт 5 глави 13 розділу ІІІ порядку №925/5, оскільки розділ ІІІ під назвою "Компенсаційні виплати" містить лише 2 глави, в яких відсутнє поняття "несення служби".
59. Верховний Суд зазначив, що таке визначення наведене лише в підпункті 5 пункту 13 "Порядок преміювання осіб рядового і начальницького складу" розділу ІІ "Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу" порядку №925/5 і стосується саме преміювання. Аналіз змісту указаної норми свідчить про вузьке використання цього поняття лише в аспекті виконання службових обов`язків особами рядового і начальницького складу в нічний час, що жодним чином не стосується предмету спору у справі, що розглядається.
60. У справі №200/297/23 Верховний Суд констатував безпідставність доводів ДУ "Центр пробації" про те, що за відсутності відповідних наказів командирів (начальників), на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови №168, відсутні і підстави для нарахування та виплати такої винагороди, позаяк, вказане свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.
61. Таким чином, суди попередніх інстанцій у розглядуваній справі обґрунтовано виходили з того, що постанова №168 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачала виплату з 24 лютого 2022 року на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн на місяць особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
62. Як установили суди попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проходила службу на посаді начальника Новокодацького районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України, що розташована на території Дніпропетровської області.
63. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06 березня 2022 року "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка" затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".
64. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року №213-р унесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204, доповнивши його після позиції "Волинська область" позицією "Дніпропетровська область".
65. Ураховуючи, що Дніпропетровська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) віднесена до адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" і позивач у спірний період проходила службу на посаді начальника Новокодацького районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вона має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168.
66. Колегія суддів зазначає, що питання застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у правовідносинах виплати передбаченої постановою № 168 додаткової грошової винагороди було предметом оцінки Верховного Суду у рішенні від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22.
67. Так, Суд виходив із того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці. До 19 липня 2022 року частина друга статті 233 КЗпП України не обмежувала будь-яким строком право працівника на звернення до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Водночас після цієї дати, з огляду на внесення змін згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
68. При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд зауважив про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
69. Однак приписами частин третьої, п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
70. Зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, Верховний Суд у справі №260/3564/22 дійшов висновку, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
71. Рішення у справі №260/3564/22 набрало законної сили 20 вересня 2023 року на підставі постанови Великої Палати Верховного Суду про залишення рішення без змін.
72. Висновки щодо застосування норм процесуального права, які регулюють питання строку звернення до суду із позовом щодо нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до постанови №168, викладені Верховним Судом у рішенні 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.
73. Повертаючись до обставин цієї справи необхідно зазначити, що ОСОБА_1 у травні 2022 року звернулася до суду із позовом про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови №168 за період з 24 лютого 2022 року, а отже не пропустила строк звернення до суду з такими позовними вимогами.
74. Таким чином, Суд не встановив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час вирішення спірних правовідносин та ухваленні оскаржуваних судових рішень.
75. Положеннями частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
76. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
77. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
78. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційних скарг, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
79. Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд