ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №520/10306/2020
адміністративне провадження № К/990/16547/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Єзерова А.А., Тацій Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №520/10306/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року (постановлену у складі головуючого судді Кононенко З.О., суддів Калиновського В.А., Мінаєвої О.М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19 червня 2020 року №2361 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років згідно заяви від 16 червня 2020 року відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII (далі - Закон №1789-ХІІ), з доповненнями згідно із Законом України " Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про прокуратуру" від 26 листопада 1993 року №3662-12 (далі - Закон №3662-12), у редакції Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" від 12 липня 2001 року №2663-ІІІ (далі - Закон №2663-ІІІ);
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років згідно заяви від 16 червня 2020 року з розрахунку 90% від розміру всіх складових заробітної плати, без обмеження максимального розміру заробітної плати та без обмеження максимального розміру пенсії, відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12, у редакції Закону №2663-ІІІ.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №2361 від 19 червня 2020 року про відмову у призначенні пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України міста Харкова призначити та виплачувати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) пенсію за вислугою років з 16 червня 2020 року, відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12, у редакції Закону №2663-111, виходячи з розрахунку 90% від розміру заробітної плати, без обмеження розміру заробітної плати та пенсії.
Ухвалено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, поштовий індекс 61022, місто Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
3. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 повернуто скаржнику.
4. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року виправлено описку у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року.
Викладено вступну частину рішення у наступній редакції:
"Харківський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мар`єнко Л.М., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -"
Абзац 1 описової частини рішення викладено у наступній редакції:
"Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд, з урахуванням уточнень:".
Абзац 1 резолютивної частині рішення викладено у наступній редакції:
"Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.".
Абзац 3 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції:
"Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) пенсію за вислугою років з 16.06.2020 року, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-111, виходячи з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати, без обмеження розміру заробітної плати та пенсії.".
5. ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року №520/10306/2020, в частині того, чи слід розуміти, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №520/10306/2020 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в повному розмірі за вислугою років з 16 червня 2020 року, відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12, у редакції Закону №2663-111, обчисливши місячний розмір пенсії з розрахунку 90 відсотків від розміру всіх складових заробітної плати, вказаних в довідках про складові заробітної плати №11/1/71 від 15 червня 2020 року та №11/1/71 від 11 червня 2020 року, без обмеження розміру заробітної плати та пенсії.
6. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №520/10306/2020.
Роз`яснено, що Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, необхідно для належного виконання рішення суду призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з 16 червня 2020 року, відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12, у редакції Закону №2663-111, обчисливши місячний розмір пенсії з розрахунку 90% від всіх складових заробітної плати, вказаних в довідках про складові заробітної плати №11/1/71 від 15 червня 2020 року та №11/1/71 від 11 червня 2020 року, без обмеження розміру заробітної плати та пенсії.
7. 21 травня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області оскаржило ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року в апеляційному порядку.
8. 07 липня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області оскаржило ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року в апеляційному порядку.
9. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (від 21 травня 2021 року) на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
10. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (від 07 липня 2021 року) на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року.
11. ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №520/10306/2020, у якій просила роз`яснити судове рішення наступним чином:
- при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №520/10306/2020 необхідно здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12, у редакції Закону №2663-ІІІ з 01 квітня 2024 року з розрахунку 90% від розміру заробітної плати з урахуванням усіх її складових, згідно з довідкою Київської обласної прокуратури від 18 січня 2024 року №21ф-14, відповідно до якої фактично нарахована заробітна плата на посаді начальника відділу (самостійного) обласної прокуратури складає 100500,00 грн, без обмеження максимального розміру заробітної плати для перерахунку пенсії за вислугу років та проводити виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмежень граничного (максимального) розміру виплати перерахованої пенсії та без обмежень перерахунку та виплати перерахованої пенсії за вислугу років, передбачених працюючим особам-пенсіонерам за спеціальним законом - Законом України "Про прокуратуру", незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України та незалежно від працевлаштування і займаної посади.
12. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення від 29 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Роз`яснено, що при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №520/10306/2020 необхідно здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-ХІІ, у редакції Закону №2663-ІІІ з 01 січня 2024 року з розрахунку 90% від розміру заробітної плати з урахуванням усіх її складових, згідно з довідкою Київської обласної прокуратури від 18 січня 2024 року №21ф-14, відповідно до якої фактично нарахована заробітна плата на посаді начальника відділу (самостійного) обласної прокуратури складає 100500,00 грн (сто тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), без обмеження максимального розміру заробітної плати для перерахунку пенсії за вислугу років та проводити виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмежень граничного (максимального) розміру виплати перерахованої пенсії та без обмежень перерахунку та виплати перерахованої пенсії за вислугу років, передбачених працюючим особам-пенсіонерам за спеціальним законом - Законом України "Про прокуратуру", незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України та незалежно від працевлаштування і займаної посади.
13. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року.
14. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не виконані вимоги ухвали від 13 березня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху (у зв`язку з пропуском процесуального строку).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
15. Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося з касаційною скаргою Верховного Суду.
16. На обґрунтування касаційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначає, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою поза межами встановленого процесуальним законом строку не обумовлено суб`єктивною поведінкою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а обумовлено об`єктивними обставинами, а отже не залежало від волевиявлення останнього.
17. Так об`єктивними обставинами, на думку відповідача, є саме запровадження воєнного стану на території України у зв`язку з військовою агресією рф проти України та такі наслідки як масовані ракетні обстріли, затяжні повітряні тривоги та тривала відсутність належного електроживлення.
18. В цілому вищезазначені обставини впливають на звичайний режим роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, створюють труднощі, які не залежать від належної організації роботи діловодства суб`єкта владних повноважень та не потребують доказуванню, оскільки відображають загальновідомі обставини.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
19. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року.
20. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року.
21. Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 02 жовтня 2024 року.
22. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
23. 24 травня 2024 року ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу, який обґрунтований тим, що пропуск процесуального строку пов`язаний бездіяльністю та неналежним виконанням обов`язків представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо належного апеляційного оскарження. Звертає увагу на те, що електронна копія судового рішення надійшла в електронний кабінет відповідача через систему "Електронний суд" 25 січня 2024 року о 17:42, а апеляційну скаргу подано представником лише 29 лютого 2024 року. При цьому такі обставини як запровадження воєнного стану на території України у зв`язку з військовою агресією рф проти України та наслідки такої агресії, такі як масовані ракетні обстріли, затяжні повітряні тривоги та тривала відсутність належного електроживлення не можуть бути беззаперечною підставою для визнання пропущеного строку обґрунтованим без подання належних і допустимих доказів. Таким чином, оскільки відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою не було поставлено питання про поновлення процесуального строку, позивач вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції і доводів учасників справи
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
25. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
26. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
27. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
28. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
29. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є безпідставними з огляду на таке.
30. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII і стаття 13 КАС України.
31. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
32. Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.
33. Так у постанові від 05 січня 2021 року у справі №1718/2-а-834/11 суд касаційної інстанції зазначив, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року №9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
34. На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення.
35. Аналогічна правова позиція була застосована Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі №560/11791/21, від 25 травня 2022 року у справі №380/8038/21, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а, від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 23 жовтня 2023 року у справі №480/3867/22 та від 13 березня 2024 року у справі №420/9728/23.
36. З матеріалів справи вбачається, що 29 лютого 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року.
37. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без руху, оскільки апеляційну скаргу подано з пропуском процесуального строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС України і особа, яка її подала не ставить питання про поновлення цього строку, та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
38. Станом на 15 квітня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не звернулося з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року.
39. У подальшому ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою, оскільки встановлені судом недоліки апеляційної скарги не усунуто скаржником у визначений судом строк.
40. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується та вважає за необхідне вказати таке.
41. Відповідно до частин першої-другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
42. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
43. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
44. На рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
45. На ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
46. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
47. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
48. Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначеної статті КАС України сформована, зокрема, у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №591/6152/17, від 29 жовтня 2018 року у справі №826/1908/16, від 29 жовтня 2018 року у справі №826/9524/15, від 31 жовтня 2018 року у справі №522/24958/16-а, від 31 жовтня 2018 року у справі №817/355/17, від 27 листопада 2018 року у справі №815/5032/15, від 27 листопада 2018 року у справі №826/6806/14, від 27 листопада 2018 року у справі №2а-10491/11/1270 та від 11 грудня 2018 року у справі №826/9832/15.
49. Зі змісту наведених норм процесуального права вбачається, що строк, визначений частиною першою статті 295 КАС України, є процесуальним строком встановленим законом, який суд може поновити якщо визнає причини його пропуску поважними, проте не може його встановлювати.
50. Частинами першою і другою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
51. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
52. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
53. Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначеної статті КАС України сформована, зокрема, у постановах від 15 травня 2018 року у справі №296/6390/17, від 22 травня 2018 року у справі №295/9940/17, від 28 серпня 2018 року у справі №825/971/17, від 29 жовтня 2018 року у справі №686/21593/16-а, від 23 жовтня 2023 року у справі №280/6435/22, від 13 березня 2024 року у справі №420/9728/23, від 27 березня 2024 року у справі №380/1105/23 та від 29 травня 2024 року у справі №260/8779/23.
54. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
55. При цьому колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
56. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
57. З огляду на викладене, особа, яка подала апеляційну скаргу з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України, зобов`язана навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
58. Так, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку її подання та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
59. Згідно з довідкою про доставку електронного листа через систему "Електронний суд", що знаходиться у матеріалах справи, вказану ухвалу в електронному вигляді скаржником отримано 14 березня 2024 року о 01:35.
60. Разом з тим, у зв`язку з тим, що у визначений судом строк, відповідачем не усунуто недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу від 15 квітня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
61. У касаційній скарзі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області наголошується на тому, що запровадження воєнного стану в Україні є поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Крім того, скаржник просить врахувати те, що такі обставини як тривалі повітряні тривоги, масовані ракетні обстріли та тривала відсутність належного електроживлення вплинули на можливість дотримання строку, не залежали від можливості належної організації роботи та є загальновідомим фактом, який не потребує доведення.
62. Аналізуючи мотиви зазначені в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року, та доводи поданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
63. Запровадження воєнного стану в Україні, як поважної підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказаної у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 вересня 2023 року у справі №280/6530/21, поважність підстав пропуску строку, в тому числі пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте лише сам факт запровадження воєнного стану не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, зокрема для органу державної влади, без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
64. Відповідно до частин першої і другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
65. Відтак, в силу вимог закону, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження в умовах воєнного стану.
66. Колегія суддів зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не наведено жодних обґрунтованих мотивів та не надано належним і допустимих доказів, таких як зміна графіку роботи у зв`язку із запровадженням воєнного стану, припинення або збоїв у роботі інформаційно-комунікаційних систем, наявних програмно-технічних засобів і електроживлення будівлі на підтвердження того, що у результаті збройної агресії рф проти України, скаржник не міг скористатися своїми процесуальними правами, зокрема щодо своєчасної подачі апеляційної скарги у справі №520/10306/2020.
67. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23 жовтня 2023 року у справі №280/6435/22.
68. Суд наголошує, що неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
69. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21, від 18 січня 2023 року у справі №560/2836/22, від 31 січня 2023 року у справі № 380/4273/21, від 28 лютого 2023 року у справі №400/6312/21.
70. Частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
71. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
72. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
73. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
74. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
75. Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
76. Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
77. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
78. Таким чином Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а тому колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі №520/10306/2020 відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
79. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
80. Враховуючи викладене Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення статті частини першої статті 295, частини третьої статті 298 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.