ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 200/440/23
адміністративне провадження № К/990/26229/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 200/440/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мандрик Владислав Володимирович,
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року, ухвалене суддею Голуб В.А.,
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяла адвокатка Задорожня Вікторія Олександрівна, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) у розмірі 100000 грн, у зв`язку з безпосередньою участю у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 31.12.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу вищевказану додаткову винагороду за період з 26.09.2022 по 31.12.2022.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), виконував бойові завдання на кордоні з білорусією на підставі бойових наказів (розпоряджень), які видавалися начальником цього прикордонного загону, у зв`язку з чим уважає, що набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до Постанови № 168.
2.1. Не погоджуючись із доводами відповідача у відповідях на адвокатські запити представника позивача, за змістом яких військова частина повідомляє про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу означеної додаткової винагороди через ненадання начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки з інформацією про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 392-АГ) за формою, наведеною у додатках 1 чи 2 до цього наказу, ОСОБА_1 наголошує, що цей наказ не зареєстрований та не оприлюднений у встановлений законом спосіб, а тому не є актом Адміністрації Держприкордонслужби у розумінні Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". У цьому зв`язку позивач наполягає, що він не може бути позбавлений на підставі цього наказу підвищеної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ) Держприкордонслужби на посаді молодший інспектор прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2" (тип Б). З 09.09.2022 призначений на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічником гранатометника 3 відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави.
4. На підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 27.06.2022 №106 (гриф) наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) від 11.07.2022 № 153-ВВ позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону (в/ НОМЕР_5 ), АДРЕСА_1, з метою проведення визначених розпорядженням заходів з 11.07.2022 до особового розпорядження.
5. Відповідно до розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 16.09.2022 № (гриф)/25-2075-Е позивача передислоковано з НОМЕР_4 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_6 прикордонного загону, у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника якого і перебував у період з 28.09.2022 по 01.01.2023.
6. Згідно з наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 09.01.2023 № 7-ВВ ОСОБА_1 09.01.2023 прибув із службового відрядження до НОМЕР_3 прикордонного загону і приступив до виконання обов`язків відповідно до наказу.
7. У відповідь на адвокатський запит адвокатки Задорожньої В.О. НОМЕР_3 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_1 ) з листом від 18.01.2023 № 14/350-23-вих надав архівну відомість про заробітну плату позивача. Із змісту цієї відповіді слідує, що додаткова винагорода у збільшеному розмірі за період перебування військовослужбовця у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки начальником цього прикордонного загону не надано інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу № 392-АГ, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу № 392-АГ. На запит НОМЕР_3 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) з клопотанням про надання наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах, передбачених наказом № 392-АГ за встановленою формою, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) листом від 04.12.2022 № 22/4928-22 надано відповідь про відсутність підтверджуючої інформації (щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій) відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу № 392-АГ. У цьому зв`язку НОМЕР_3 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_1 ) повідомив представницю позивача, що документи, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії позивача у цій військовій частині відсутні, оскільки не надходили із ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ), а тому відсутні підстави для внесення ОСОБА_1 в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 грн за період перебування військовослужбовця у відряджені на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 .
8. У відповідь на адвокатський запит представниці позивача Задорожньої В.О. ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_2 ) повідомив, що молодшого сержанта ОСОБА_1 у відповідності до бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 16.09.2022 № 165/гриф (володільцем даного бойового наказу є Адміністрація Державної прикордонної служби України), у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2022 № 276/гриф (втратило чинність 25.09.2022), від 25.09.2022 № 1348/гриф (втратило чинність) та від 25.10.2022 №1697/гриф молодший сержант ОСОБА_1 у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) приступив до виконання. Бойові накази (розпорядження) видавалися стосовно 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), проте, надати їх немає можливості, оскільки мають обмежений гриф доступу. Списки, передбачені додатком 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ, на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) не направлялись.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
9.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", який затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), Чернігівська область віднесена до територій можливих бойових дій. Сам лише факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з республікою білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168. За оцінкою судів обох інстанцій матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах, а сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах. Позивач не звертався з відповідним рапортом у встановленому порядку за отриманням довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.
9.2. Вирішуючи цей спір суди попередніх інстанцій погодилися із доводами сторони позивача про те, що спірні правовідносини не можуть врегульовуватися наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 392-АГ) та наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 628/0/81-22-АГ), оскільки ці накази, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку, не пройшли правової експертизи і не набули чинності у порядку, встановленому законодавством, а тому, за оцінкою судів обох інстанцій, не можуть прийматись до виконання та не викликають правових наслідків.
9.3. Своєю чергою Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 26.01.2023 № 36 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252, почав діяти з 01.02.2023, а тому, за висновком судів попередніх інстанцій, також не врегульовує спірні правовідносини у заявлений позивачем період [з 26.09.2022 по 31.12.2022].
9.4. Тож, враховуючи що як у спірний період, так і нас час розгляду даної справи на території України діє особливий період, а також виходячи з того, що відповідно до частини 4 статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, суди попередніх інстанцій на підставі частини шостої статті 7 КАС України уважали за можливе за аналогією застосувати до спірних правовідносин положення Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 №188, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/28618 (далі -Інструкція № 188), як таку, що визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби та розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби […] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях […] чи в антитерористичній операції […], інших заходах в умовах особливого періоду.
9.5. Суд апеляційної інстанції підкреслив, що в межах позовних вимог та предмету спору у цій справі позивачем не оскаржується бездіяльність начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо нескладання та ненаправлення відповідачу інформації та документів (в тому числі довідок), передбачених Наказом № 392-АГ, стосовно позивача, а тому, за висновком суду цієї інстанції, суд не може надавати оцінки таким діям (бездіяльності) ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) в межах цієї справи.
9.6. Водночас, суд апеляційної інстанції урахував ту обставину, що в листах відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) зазначено, що підрозділи Держприкордонслужби, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення, визначення якої - це лінія зіткнення передових підрозділів протиборчих сторін на театрі воєнних дій у ході ведення воєнних дій. Тобто, відповідач та ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_2 ) заперечують виконання відповідними підрозділами саме бойових завдань під час ведення воєнних дій, бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
10. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мандрик В.В., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі № 200/440/23 та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
10.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
(1) пункту 1 Постанови № 168:
- в цілому Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309,
- в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв?язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, внаслідок віднесення конкретних населених пунктів, районів чи областей (де військовослужбовець бере безпосередню участь у бойових діях чи забезпечує здійснення заходів із захисту Батьківщини) саме до територій "можливих", а не "активних" бойових дій протягом спірного періоду;
(2) пункту 2-1 Постанови № 168:
- в цілому Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом МВС України від 18.03.2016 № 188,
- в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв?язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168, а саме:
визначення вичерпного переліку документів, обов?язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
(3) пункту 2-1 Постанови № 168:
- в цілому наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168";
- в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв?язку із застосуванням положень зазначених наказів для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168.
10.2. Касатор зазначив, в контексті наведених судами обов?язкових умов виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн не є обов?язковою лише безпосередня участь у бойових діях, оскільки пункт 1 Постанови № 168 передбачає також здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як підставу для такої виплати.
10.3. На думку касатора, суди правильно виснували, що здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів є підставою виплати 100 000 грн "бойових", але посилаючись на Постанову № 168, яка не містить переліку можливих доказів здійснення зазначених заходів, суди зробили абстрактний висновок, що без таких доказів право отримати 100 000 грн "бойових" - відсутнє. Це, за твердженням касатора, і зумовило необхідність отримання висновків Верховного Суду щодо прогалини в законодавстві, яке регулює спірні правовідносини.
10.4. Висновки судів, що виконання бойових розпоряджень керівника НОМЕР_6 прикордонного загону Держприкордонслужби не надає позивачу безумовного права на одержання додаткових виплат через відсутність доказів його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, на переконання касатора, нівелюють інститут судового захисту та можливість звернутися до суду за захистом прав, адже презюмують неможливість відповідача вчиняти будь-які протиправні дії у відношенні позивача по справі.
10.5. Касатор наполягає, що надані ним докази є належними та достатніми і у співвідношенні з доказами відповідача мають, на його думку, перевагу як по кількості, так і по їх значенню, а враховуючи, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, то, на переконання касатора, суди попередніх інстанцій безпідставно встановили для позивача надзвичайні та заздалегідь недосяжні стандарти доказування, що призводить до порушення права на справедливий суд, передбачене частиною першою статті 2 КАС України.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.08.2023 відкрито касаційне провадження №К/990/26229/23 за цією скаргою.
12. Згідно з довідкою про доставку електронного листа касаційна скарга доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 26.07.2024 о 16.06, а ухвала про відкриття касаційного провадження - 07.08.2023 о 19.36. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20.09.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
Оцінка Верховним Судом висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
14. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
15. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
16. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
17. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в Держприкордонслужбі, збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, за період відрядження до інших органів Держприкордонслужби.
18. Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у ЗСУ та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
19. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
20. Частиною другою статті 2 Закону України "Про державний кордон" від 04.11.1991 №1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
21. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.
22. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 № 661-IV (у редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.
23. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Держприкордонслужби визначаються законодавством.
24. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
25. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
26. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
27. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
28. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.
29. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306.
30. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
31. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
32. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
33. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
34. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
35. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 09.08.2023 № 836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (з 19.07.2022 з набранням чинності постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 01.06.2022) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
36. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
37. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах" є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника "або", який має розділовий характер.
38. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
39. З 01.02.2023 ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).
40. А то того означені порядок та умови визначалися, зокрема, наказами Адміністрації Держприкордонслужби "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, прийняті на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану" на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.
41. Протягом періоду, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду [з 26.09.2022 по 31.12.2022] діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - Наказ № 392-АГ), уведений в дію з 01.08.2022.
42. У пункті 2 цього Наказу конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:
(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
(4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
(5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
(6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;
(7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
(8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
43. Пунктом 4 Наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
(1) бойового наказу (бойового розпорядження);
(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
44. Згідно з пунктом 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряд