ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/984/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
прокурора - Керничного Н. І.
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - не з`явилися,
відповідача-3 - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Харківської міської ради та Фізичної особи - підприємця Журавченка Олександра Олексійовича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 (колегія суддів: Дучал Н. М. - головуючий, Гетьман Р. А., Склярук О. І.) і рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 (суддя Смірнова О. В.) у справі
за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області
до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Фізичної особи - підприємця Журавченка Олександра Олексійовича
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення майна,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління), Фізичної особи - підприємця Журавченка Олександра Олексійовича (далі - ФОП Журавченко О. О.), в якій просив:
1) визнати незаконним та скасувати пункт 31 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18;
2) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.09.2018 № 5636-В-С, укладений між Управлінням та ФОП Журавченком О. О., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С. А. і зареєстрований у реєстрі за № 1402, скасувавши запис про проведену державну реєстрацію права власності;
3) зобов`язати ФОП Журавченка О. О. повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення першого поверху № 26-:-31, 33-:-43 площею 275,0 м2, другого поверху № 56-:-59, 61-:-66, 68 площею 268,1 м2 в літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1, 52/100 часток у праві власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:- № 0-3 загальною площею 38,6 м2, 1-го поверху № 22-:- № 25 загальною площею 34,7 м2 в літ. "А-2" (місць спільного користування), розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
1.2. Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав про незаконність прийнятого Харківською міською радою пункту 31 додатку до рішення від 21.02.2018 № 1008/18 щодо відчуження ФОП Журавченку О. О. приміщень шляхом викупу, незаконність обраного нею способу приватизації нерухомого майна комунальної форми власності шляхом викупу, а не шляхом продажу на аукціоні або за конкурсом. Прокурор наголошував, що ФОП Журавченко О. О. не подавав до органу приватизації документи про невід`ємні поліпшення орендованого майна, здійснені ним за час оренди за згодою орендодавця, які неможливо відокремити від об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
Прокурор також стверджував, що у зв`язку із прийняттям оспорюваного рішення Харківської міської ради у процесі здійснення процедури відчуження об`єктів нерухомості та укладення спірного договору купівлі-продажу відповідачі порушили вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017- 2022 роки, що призвело до порушення прав та інтересів територіальної громади міста Харкова.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 позов Прокурора задоволено.
Визнано незаконним та скасовано пункт 31 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 року № 1008/18.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.09.2018 № 5636-В-С, укладений між Управлінням та ФОП Журавченком О. О., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 1402, скасовано запис про проведену державну реєстрацію права власності.
Зобов`язано ФОП Журавченка О. О. повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення першого поверху № 26-:-31, 33-:-43 площею 275,0 м2, другого поверху № 56-:-59, 61-:-66, 68 площею 268,1 м2 в літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1, 52/100 часток у праві власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:- № 0-3 загальною площею 38,6 м2, 1-го поверху № 22-:- № 25 загальною площею 34,7 м2 в літ. "А-2" (місць спільного користування), розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Прокурора, виходив із того, що здійснення Харківською міською радою розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади; Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації спірного майна шляхом викупу орендарем. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції також зазначив, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень укладений на виконання цього рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 № 1008/18 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", прийнятого з порушенням спеціального законодавства щодо приватизації нежитлових приміщень, тому дійшов висновку, що зміст цього договору є таким, що суперечить вимогам статей 1, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що свідчить про його недійсність.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога Прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.09.2018 № 5636-В-С шляхом скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції також виснував, що позбавлення набувача його майна шляхом часткового скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним є пропорційним втручанням з боку держави, яке переслідує "суспільний" та "публічний інтерес", ґрунтується на розумних підставах. При цьому така особа не несе "індивідуальний і надмірний тягар", оскільки часткове скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним є єдиним законним та справедливим способом усунення виявленого порушення. Правовим наслідком задоволення позову є повернення сторонами всього, що вони отримали на виконання спірного правочину, тобто фактично повернення набувачу коштів, сплачених на виконання правочину. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що позбавлення набувача його майна шляхом часткового скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним є пропорційним втручанням з боку держави, а тому є законним в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
2.3. Згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 у справі № 922/984/20 скасоване в частині скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності за Журавченком О. О. на нежитлові приміщення першого поверху № 26-:-31, 33-:-43 загальною площею 275,0 м2, другого поверху № 56-:-59, 61-:-66, 68 загальною площею 268,1 м2 в літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1; 52/100 часток у праві власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:- № 0-3 загальною площею 38,6 м2, 1-го поверху № 22-:- № 25 загальною площею 34,7 м2 в літ. "А-2" (місць спільного користування), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, та прийнято нове рішення у справі № 922/984/20 про відмову у задоволенні позову Прокурора в цій частині.
В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 у справі № 922/984/20 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ФОП Журавченко О. О. не довів належними та допустимими доказами, що він за згодою орендодавця під час оренди майна здійснив поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від об`єкта оренди, вартістю не менш 25 % ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності; не надано таких доказів і Харківською міською радою та Управлінням.
Тому суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову Прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 31 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18; про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.09.2018 № 5636-В-С, укладеного між Управлінням та ФОП Журавченком О. О.; про зобов`язання ФОП Журавченка О. О. повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення першого поверху № 26-:-31, 33-:-43 загальною площею 275,0 м2, другого поверху № 56-:-59, 61-:-66, 68 загальною площею 268,1 м2 в літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1; 52/100 часток у праві власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:- № 0-3 загальною площею 38,6 м2, 1-го поверху № 22-:- № 25 загальною площею 34,7 м2 в літ. "А-2" (місць спільного користування), розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Водночас, ураховуючи, що на час звернення Прокурора до суду із позовом та ухвалення рішення судом першої інстанції такий спосіб захисту порушених речових права як скасування запису про проведену державну реєстрацію права законодавцем виключений, суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення вимоги Прокурора про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності за Журавченком О. О. на спірне майно.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 922/984/20, Управління, Харківська міська рада та ФОП Журавченко О. О. звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.
3.2. ФОП Журавченко О. О. в касаційній скарзі просить Верховний Суд скасувати оскаржувані судові рішення, а справу № 922/984/20 передати на новий розгляд. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. ФОП Журавченко О. О. стверджує, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки під час ухвалення судових рішень не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18 (щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 (щодо принципу змагальності сторін).
3.3. Управління, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, просить Верховний Суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021, позовну заяву Прокурора залишити без розгляду.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Управління вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки під час ухвалення судових рішень не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 16.12.2020 у справі № 922/534/19, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 від 03.04.2019 у справі № 909/63/18, від 19.02.2019 у справі № 925/226/18 (щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
3.4. Харківська міська рада, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Прокурора до Харківської міської ради, Управління, ФОП Журавченка О. О. про визнання незаконним та скасування пункту 31 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 року № 1008/18, визнання недійсним спірного договору, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, повернення спірних приміщень.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункти 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки під час ухвалення судових рішень не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 922/3014/19, від 16.12.2020 у справі № 922/534/19 (щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Харківська міська рада також просить відступити від висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20, щодо порушення процедури приватизації Харківською міською радою. Скаржник вважає, що орендар мав право на викуп орендованого майна переважно перед іншими особами згідно з умовами договору оренди нежитлових приміщень (пункт 5.6). Харківська міська рада також зазначає, що відповідно до Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки ініціатива щодо визначення способу приватизації належить Управлінню. Приватизація об`єктів здійснювалася шляхом викупу, викуп як спосіб приватизації застосовується щодо об`єктів комунальної власності. Тому Харківська міська рада стверджує, що нею було дотримано вимоги щодо способу та порядку проведення приватизації орендованого майна. У зв`язку з наведеним Харківська міська рада просить передати справу № 922/984/20 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
3.5. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу Управління просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 922/984/20 - без змін. Прокурор стверджує, що, звертаючись із позовною заявою, він дотримався вимог частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Тому Прокурор вважає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухвалені відповідно до норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
3.6. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу Харківської міської ради просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 922/984/20 - без змін. Прокурор зазначає, що, звертаючись із позовною заявою, він дотримався вимог частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Прокурор також вважає безпідставними вимоги Харківської міської ради про необхідність відступлення від висновків викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20.
3.7. ФОП Журавченко О. О. подав до Верховного Суду 09.08.2021 та 06.06.2023 додаткові доводи касаційної скарги. Оскільки зазначені додаткові доводи касаційної скарги подані поза межами строків, встановлених частиною 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України, тому їх слід залишити без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України як такі, що подані після закінчення процесуальних строків.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 13.07.2011 між Управлінням (орендодавець) та ФОП Журавченком О. О. (орендар) укладено договір оренди № 483 на нежитлову будівлю загальною площею 1127,2 м2, яка належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-2".
4.2. Згідно з додатковою угодою від 13.06.2014 № 4 до договору оренди № 483 договір викладено у новій редакції.
4.3. Додатковою угодою № 6 до договору оренди № 483 пункт 1.1 додаткової угоди № 4 від 13.06.2014 до договору оренди № 483 викладено в такій редакції:
"1.1. З 01.09.2017 Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху № 26-:-31, 33-:-43 площею 275,0 м2, другого поверху № 56-:-59, 61-:-66, 68 площею 268,1 м2 та 52/100 часток місць спільного користування приміщень 1-го поверху № 22-:-25 площею 18,0 м2 і підвалу приміщень № 0-1-:-0-3 площею 20,1 м2, загальною площею 581,2 м2, далі - Майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-2" та відображається на обліку Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради".
Отже, суди установили, що згідно з умовами договору оренди № 483 у ФОП Журавченка О. О. в оренді перебували нежитлові приміщення першого поверху № 26-:-31, 33-:-43 площею 275,0 м2, другого поверху № 56-:-59, 61-:-66, 68 площею 268,1 м2 та 52/100 часток місць спільного користування приміщень 1-го поверху № 22-:-25 площею 18,0 м2 і підвалу приміщень № 0-1-:-0-3 площею 20,1 м2, загальною площею 581,2 м2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-2".
4.4. Пунктом 5.6 договору оренди № 483 визначено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.
4.5. За змістом пункту 10.1 додаткової угоди від 29.05.2017 № 5 до договору оренди № 483 цей договір діє до 13.04.2020 .
4.6. Суди попередніх інстанцій зазначили, що 21.08.2017 ФОП Журавченко О.О. звернувся з листом до Управління, в якому просив дозволити приватизацію нежитлових приміщень, першого поверху площею 257,0 м2, другого поверху площею 268,1 м2, а також місця загального користування першого поверху площею 18,0 м2 та підвального приміщення площею 20,1 м2, загальна площа 581,2 м2, за адресою АДРЕСА_1.
До цього листа додано: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; договір оренди № 483 та додаткові угоди до нього (копії); технічний паспорт.
4.7. На підставі вказаного звернення Харківська міська рада прийняла рішення, а саме відповідно до пункту 31 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18 дозволила приватизувати вказаний об`єкт нерухомого майна шляхом викупу.
4.8. Відповідно до пункту 31 додатку до цього рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 № 1008/18 "Перелік об`єктів, що підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу" підлягали відчуженню шляхом викупу ФОП Журавченком О. О. нежитлові приміщення підвалу, 1-го, 2-го поверхів на АДРЕСА_1, літ. "А-2", площею 581,2 м2.
4.9. 23.02.2018 Журавченко О. О. подав до Управління заяву про приватизацію від 23.02.2018 № 3595/1, розглянувши яку, орган приватизації визначив спосіб приватизації - шляхом викупу.
4.10. Журавченко О. О. звернувся до Управління із заявою від 26.02.2018 вх. № 3058, в якій просив доручити Товариству з обмеженою відповідальністю "СІТ Консалт" проведення експертної оцінки нежитлових приміщень для приватизації шляхом викупу згідно з договором оренди № 483, розташованих за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 581,2 м2.
4.11. Управління звернулося до суб`єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТ Консалт" (лист від 27.02.2018 року № 2419) із пропозицією провести оцінку нежитлових приміщень з метою визначення вартості об`єкта для приватизації шляхом викупу на підставі договору з ФОП Журавченком О. О.
4.12. На підставі вказаного листа Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТ Консалт" склало звіт про незалежну оцінку об`єкта нерухомості (нерухомих приміщень), площею 581,2 м2, розташованого за адресою АДРЕСА_1, від 28.02.2018, відповідно до якого вартість об`єкта оцінки становить (без ПДВ) 1 071 200,00 грн, ціль оцінки - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для приватизації шляхом викупу.
4.13. Суди попередніх інстанцій установили, що звіт не містить відомостей про проведення будь-яких ремонтних робіт в орендованих ФОП Журавченком О. О. нежитлових приміщеннях, у тому числі невід`ємних поліпшень. У звіті зазначено, що експлуатація будівлі можлива після проведення ремонту деяких елементів будівлі. Фізичний знос будівлі - 40%.
4.14. Між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління (продавець), та ФОП Журавченком О. О. (покупець) на підставі рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17 "Про програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки", рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 № 1008/18 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", наказу Управління "Про оформлення договору купівлі-продажу" від 21.09.2018 № 460 укладено договір купівлі-продажу від 21.09.2018 № 5636-В-С, згідно з яким продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти:
- нежитлові приміщення першого поверху № 26-:-31, 33-:-43 площею 275,0 м2, другого поверху № 56-:-59, 61-:-66, 68 площею 268,1 м2 в літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт приватизації);
- 52/100 часток у праві власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:- № 0-3 загальною площею 38,6 м2, що складає 20,1 м2, 1-го поверху № 22:- № 25 загальною площею 34,7 м2, що складає 18,0 м2 в літ "А-2" (місць спільного користування), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт приватизації).
Загальна площа нежитлових приміщень складає 581,2 м2.
Оціночна вартість об`єкта приватизації, що відчужується, складає 1 071 200,00 грн без ПДВ. Згідно з Податковим кодексом України сума ПДВ становить 20 % від вартості нежитлових приміщень та складає 214 240,00 грн.
Разом ціна продажу нежитлових приміщень становить 1 285 440,00 грн.
4.15. Згідно з рішеннями приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гаврилової С. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № № 43728593, 43735042 від 29.10.2018 зареєстровано право власності за Журавченком О. О. на нежитлові приміщення першого поверху № 26-:-31, 33-:-43 загальною площею 275,0 м2, другого поверху № 56-:-59, 61-:-66, 68 загальною площею 268,1 м2 в літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1 ; на нежитлові приміщення підвалу № 0-1-:-№ 0-3 загальною площею 38,6 м2, 1-го поверху № 22:-№ 25 загальною площею 34,7 м2 (місця спільного користування) в літ "А-2", за адресою: АДРЕСА_1 (52/100 спільної часткової власності).
4.16. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення майна.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно з ухвалами Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 922/984/20 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Харківської міської ради та Управління на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 у справі № 922/984/20.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 922/984/20 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Журавченка О. О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 у справі № 922/984/20.
Верховний Суд постановив ухвалу від 26.08.2021 у справі № 922/984/20, якою зупинив касаційне провадження за касаційними скаргами Управління, Харківської міської ради та ФОП Журавченка О. О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 у справі № 922/984/20 до закінчення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.
Суд установив, що ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023 справу № 925/1133/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
11.06.2024 Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/1133/18 ухвалила постанову, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.07.2024.
Верховний Суд постановив ухвалу від 05.08.2024 у справі № 922/984/20, якою поновив касаційне провадження за касаційними скаргами Управління, Харківської міської ради та ФОП Журавченка О. О. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 у справі № 922/984/20.
З урахуванням зупинення касаційного провадження № 922/984/20, а також необхідності його поновлення, ця справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і розгляду касаційної скарги.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Отже, суд касаційної інстанції у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги, не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги.
5.3. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги Управління, Харківської міської ради та ФОП Журавченка О. О. належить задовольнити частково з огляду на таке.
5.4. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах держави про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення майна. Підставою позовних вимог є порушення органом місцевого самоврядування вимог законодавства щодо способу приватизації об`єктів комунальної власності (без проведення орендарем поліпшень орендованого майна в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду).
5.5. Як установили суди попередніх інстанцій, в рішенні Харківської міської ради від 21.02.2018 № 1008/18 зазначено, що його прийнято на підставі Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17, та статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про місцеве самоврядування", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
5.6. За змістом частини 1 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (тут і далі - в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення про відчуження об`єктів комунальної власності) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: А, В, Г, Д, Е, Ж.
Група "А" - єдині майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб`єкти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу господарського товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані; окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано.
Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно державних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном; майно державних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств.
5.7. Частиною 2 статті 5-1, частиною 2 статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що об`єкти приватизації, які належать до груп "А", "Д" і "Ж", є об`єктами малої приватизації. Викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
5.8. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.
5.9. З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкової ціни об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.
5.10. Викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України (частини 1, 3 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
5.11. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об`єктів групи "А" здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
5.12. Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439.
5.13. Згідно з пунктом 8.1 Порядку продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженого Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439, викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.
5.14. Відповідно до пункту 1.1 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 21.06.2017 № 691/17, її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.
5.15. Метою приватизації є підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету (пункт 1.2 цієї Програми).
5.16. Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою. Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.
5.17. Отже, Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20 та постановах Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/4169/19, від 13.04.2021 у справі № 922/2934/19, від 13.04.2021 у справі № 922/3852/19, від 20.06.2023 у справі № 922/243/22.
5.18. Задовольняючи позовні вимоги Прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 31 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 року № 1008/18, суди виходили з того, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації спірного майна шляхом викупу орендарем.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що ФОП Журавченко О. О. не довів належними та допустимими доказами, що він за згодою орендодавця під час оренди майна здійснив поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від об`єкта оренди, вартістю не менш 25 % ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності; не надано таких доказів і Харківською міською радою та Управлінням. Тому суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.08.2018 № 1008/18 в частині пункту 31 додатку № 1 до рішення щодо проведення приватизації шляхом викупу прийнято з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022, затвердженої рішенням ради від 21.06.2017 № 691/17, відтак не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади. Суд апеляційної інстанції зазначив, що це рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки не спрямоване на досягнення мети, визначеної у зазначених Законах і Програмі, тому порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності. Суд апеляційної інстанції також установив, що обраний органом місцевого самоврядування спосіб приватизації спірного майна не відповідає положенням Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", свідчить про свідоме непроведення конкурсного продажу об`єктів нерухомості, відтак виключає можливість отримання за об`єкт приватизації більшої ринкової вартості, а також суперечить меті, принципам та завданням приватизації щодо максимального наповнення бюджету, зазначеним у статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" та Програмі, що суперечить інтересам держави та територіальної громади.
5.19. Задовольняючи позовні вимоги Прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, суди виходили з того, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень укладений на виконання рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 № 1008/18 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", яке прийнято з порушенням спеціального законодавства щодо приватизації нежитлових приміщень, тому зміст цього договору є таким, що суперечить вимогам статей 1, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", та свідчить про його недійсність.
Суд першої інстанції також зазначив, що позовна вимога Прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.09.2018 № 5636-В-С шляхом скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Проте суд апеляційної інстанції, враховуючи, що на час звернення Прокурора до суду із позовом та ухвалення рішення судом першої інстанції законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, зазначив, що визначений у позовній заяві спосіб судового захисту у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати відновлення порушеного права. Тому суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення вимоги Прокурора про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності ФОП Журавченка О. О. на спірне майно.
5.20. Задовольняючи позовну вимогу Прокурора про зобов`язання повернути ФОП Журавченка О. О. Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення, суд першої інстанції виходив із того, що позбавлення набувача його майна шляхом часткового скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним є пропорційним втручанням з боку держави, яке переслідує "суспільний" та "публічний інтерес", ґрунтується на розумних підставах. При цьому суд першої інстанції зазначив, що відповідна особа не несе "індивідуальний і надмірний тягар", оскільки часткове скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним є єдиним законним та справедливим способом усунення виявленого порушення. Правовим наслідком задоволення позову, як зазначив суд першої інстанції, є повернення сторонами усього, що вони одержали на виконання спірного правочину, тобто фактично повернення набувачу коштів, сплачених на виконання правочину. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позбавлення набувача його майна шляхом часткового скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним є пропорційним втручанням з боку держави, а отже є законним у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
5.21. Харківська міська рада, Управління, ФОП Журавченко О. О. не погодилися з висновками господарських судів попередніх інстанцій, тому звернулися з касаційними скаргами на рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 922/984/20.
5.22. Харківська міська рада, Управління, ФОП Журавченко О. О., звертаючись із касаційними скаргами, посилаються на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Харківська міська рада також у касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.23. Пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.