ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 380/18771/22
адміністративне провадження № К/990/31575/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року (суддя: Желік О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року (судді: Шевчук С.М., Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівія Трейдінг" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівія Трейдінг" (далі - ТОВ "Олівія Трейдінг", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2022 року №0062850706.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 11 вересня 2019 року у справі №814/1932/17 та від 05 березня 2020 року у справі №826/17374/18.
Зокрема у касаційній скарзі контролюючий орган посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спору не врахували специфіки та особливостей законодавчого регулювання операцій із зерновими культурами. Так, відповідач вказує, що вимоги Закону України від 04 липня 2002 року №37-IV "Про зерно та ринок зерна в Україні" (далі - Закон №37-IV) зобов`язують суб`єктів господарювання, які здійснюють господарські операції із зерновими культурами, скласти документи, які підтверджують факт складського обліку та здійснення аналізу якості поставленого зерна. Водночас позивач ані під час перевірки, ані в ході судового розгляду справи не надав сертифікатів та посвідчень якості зерна, відповідно до яких можна було б ідентифікувати виробника зернових, посвідчень на аналіз проб до відправлення зерна зі зберігання, карток аналізу зерна, якими підтверджується його приймання на зберігання, трьохсторонніх актів приймання-передачі сільськогосподарської продукції та складські квитанції.
Крім того, ГУ ДПС у Волинській області зазначає, що висновки Акта перевірки ґрунтуються на тому, що господарські операції між позивачем та його контрагентами: ТОВ "Дельтіка Компані", ТОВ "Агроком ГРАНТ", ТОВ "Натан Констракшн", ТОВ "ПІЛЛАР ЛОДЖИСТІК", ТОВ "ОМЕЛА", ТОВ "КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО", ТОВ "СМТ ЮЖНИЙ ЛТД", ТОВ "ЄВТ ГРЕЙН" не мали реального характеру, оскільки не підтверджені належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, а тому, на думку відповідача, ТОВ "Олівія Трейдінг" безпідставно сформовано по цих господарських операціях податковий кредит та, відповідно, без правових підстав визначило від`ємне значення суми з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду або підлягає бюджетному відшкодуванню.
На обґрунтування наведеного вказує, що у позивача відсутні власні або орендовані приміщення, які б слугували як зерносховища або склади, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) за 2021 рік, згідно якого не вбачається придбання послуг оренди складських приміщень, а також довідкою форми 20-ОПП, яка подана 23 лютого 2021 року, в якій зазначено лише про офісне приміщення у м. Миколаїв. Крім того, згідно відповіді Державного підприємства "Держреєстри України" від 28 травня 2024 року відсутня інформація щодо складських документів, за якими зберігалося зерно, яке належало ТОВ "Олівія Трейдинг" та ТОВ "Дельтіка Компані", ТОВ "Агроком Грант" за період з 01 червня 2021 року по 01 лютого 2022 року.
Зокрема щодо контрагента Позивача - ТОВ "КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО" -відповідач зазначає, що не встановлено джерело походження товару від контрагента - постачальника у січні 2022 року, останнє не є виробником сільськогосподарської продукції (відсутні земельні ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції, основні фонди, трудові ресурси, необхідні умови тощо), первинні документи не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку при декларуванні позивачем правовідносин з цим контрагентом у січні 2022 року на суму ПДВ 12 965 843 грн в декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року.
Вказане свідчить про порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта до схеми формування штучного податкового кредиту для покупців.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ТОВ "Олівія Трейдінг" є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 43963271, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ТОВ "Олівія Трейдінг" подало до контролюючого органу в електронній формі податкову декларацію з ПДВ за січень 2022 року, в якій: у рядку 20.2.1 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку зазначено "-", у рядку 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду зазначено 13215869 грн.
30 квітня 2022 року позивачем було подано в електронній формі уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ, у зв`язку із самостійним виправленням виявлених помилок за звітний період, а саме за січень 2022 року.
Згідно наведеного розрахунку сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 12968543 грн, а сума від`ємного значення у рядку 21, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, - 247 326 грн.
До уточнюючого розрахунку від 30 квітня 2022 року позивачем також подано: заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (додаток №4), в якій просив перерахувати бюджетне відшкодування, зазначене у декларації за звітний період січень 2022 року у сумі 12 968 543 грн, на його банківський рахунок та розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток №3).
У зазначеному розрахунку, у таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному періоді постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" у рядках "від`ємне значення", зазначив: 1) постачальника з індивідуальним податковим номером 43827842554, звітний період, в якому виникло значення - вересень 2021 року, у тому числі сума, сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України - 4 138 759,58 грн; 2) постачальника з індивідуальним податковим номером 43827842554, звітний період, в якому виникло значення - жовтень 2021 року, у тому числі сума, сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України - 8829783,21 грн.
Усього ТОВ "Олівія Трейдінг" до бюджетного відшкодування за січень 2022 року заявлено ПДВ у розмірі 12968543 грн. Вказане бюджетне відшкодування виникло за рахунок від`ємного значення, сформованого за період вересень-жовтень 2021 року по постачальнику товарів, яким є ТОВ "Компанія Астерія Агро".
Також позивачем було подано в електронній формі податкову декларацію з ПДВ за лютий 2022 року, в якій у рядку 20.2.1 зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 12968543 грн, а у рядку 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, складає 247 326 грн.
До вказаної декларації з ПДВ за лютий 2022 року позивач подав розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток №3) із аналогічними показниками, зазначеними у розрахунку, поданому від 30 квітня 2022 року.
Позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області.
Згідно Наказу Державної податкової служби України від 09 червня 2022 року №311, яким внесено зміни до наказу ДПС України від 28 березня 2022 року №173 "Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС", виконання повноважень ГУ ДПС у Миколаївській області, передбачених положеннями про головні управління ДПС в областях, затверджених наказом №643, було закріплено за ГУ ДПС у Волинській області.
На підставі Наказу ГУ ДПС у Волинській області від 26 серпня 2022 року №1360-п контролюючим органом у період з 28 вересня 2022 року по 04 жовтня 2022 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Олівія Трейдінг" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено 11 жовтня 2022 року складено Акт №5687/07-02/43963271 (далі - Акт перевірки).
У Акті перевірки відповідачем зазначено, що керівнику ТОВ "Олівія Трейдінг" 28 вересня 2022 року було направлено запит №1833/12/03-20-07-02-12 від 28 вересня 2022 року про надання до перевірки документів та регістрів бухгалтерського обліку, що підтверджують дані податкової декларації (розрахунку) з ПДВ за січень 2022 року. Крім того, на адресу позивача було надіслано лист №1970/12/03-20-07-02-12 від 03 жовтня 2022 року із вимогою провести у термін до 04 жовтня 2022 року інвентаризацію наявності товарно-матеріальних цінностей і устаткування.
Станом на 04 жовтня 2022 року інвентаризація ТОВ "Олівія Трейдінг" не була проведена, та, відповідно, не надано матеріали інвентаризації наявності товарно-матеріальних цінностей та устаткування. На запит №1833/12/03-20-07-02-12 від 28 вересня 2022 року відповідь також не надано.
Зокрема в Акті перевірки контролюючим органом вказано про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування на суму ПДВ 12968543 грн, у зв`язку з тим, що перевіркою не підтверджено надходження товарно-матеріальних цінностей, використання їх у господарській діяльності ТОВ "Олівія Трейдінг" та наявність залишків зі здійснення операцій з придбання зернових культур на митній території України, оскільки до перевірки не надано первинних документів, які підтверджують задекларовані позивачем показники податкової звітності за січень 2022 року.
При цьому відповідачем зазначено, що у рядку 16.1 декларації за січень 2022 року позивачем задекларовано від`ємне значення попередніх періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 13215869 грн. Згідно даних перевірки від`ємне значення з ПДВ, яке заявлене до бюджетного відшкодування, задеклароване у січні 2022 року виникло в інших (попередніх) звітних періодах. При цьому, перевірка достовірності показника рядка 16.1 такої декларації має проводитися через оцінку показників рядка 21 декларацій з ПДВ за попередні звітні періоди (в яких цей показник наявний безперервно, починаючи із першого звітного періоду його виникнення, неохопленого документальною перевіркою). Періодом, у якому задекларовано від`ємне значення, та яке не було охоплене попередніми документальними перевірками, зважаючи на те, що такий показник наявний безперервно, є вересень 2021 - січень 2022 року. У зв`язку з вищенаведеним, при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, періодом, що підлягав перевірці, був вересень 2021 - січень 2022 року.
Контролюючим органом в Акті перевірки вказано, що ТОВ "Олівія Трейдінг" до перевірки не надано:
1) первинні документи на підтвердження формування рядка 1.1 декларації з ПДВ за січень 2022 року, а саме первинні документи на реалізацію (видаткові накладні, накладні на переміщення товару зі складу), договори на реалізацію товару, документи, що підтверджують походження товару (сертифікати якості, відповідності) за період з січня 2021 року по січень 2022 року;
2) первинні документи на підтвердження формування рядка 10.1 декларації з ПДВ за період з січня 2021 року по січень 2022 року, зокрема, але не виключно: договори купівлі-продажу кукурудзи, пшениці, ячменю, транспортно-експедиційні послуги, послуги з організації проведення сертифікації походження вантажу, оформлення митних декларацій; первинні документи на придбання товарів та послуг (видаткові накладні, акти виконаних робіт, наданих послуг, ТТН, документи про походження ТМЦ, документи про внутрішнє переміщення, документи про виробничі потужності обладнання, договори з січня 2021 року по січень 2022 року) по контрагентах: ТОВ "КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО" ( код ЄДРПОУ 43827842), ТОВ "ПІЛЛАР ЛОДЖИСТІКС" (код ЄДРПОУ 43956964), ТОВ "НАТАН КОНСТРАКШН" (код ЄДРПОУ 42255574), ТОВ "ОМЕЛА" (код ЄДРПОУ 19218693), ТОВ "СМТ ЮЖНИЙ ЛТД" (код ЄДРПОУ 20937387), ТОВ"ЄВТ ГРЕЙН" (код ЄДРПОУ 41730338);
3) первинні документи, що підтверджують оприбуткування придбаних товарів та послуг, наявність залишків ТМЦ на складах, використання ТМЦ в господарській діяльності позивача, списання ТМЦ зі складського обліку за період з січня 2021 року по січень 2022 року; документів щодо наявності основних засобів (власних та орендованих) для зберігання зернових культур;
4) документи, що підтверджують формування сум податкового кредиту по рядку 16.1 декларації з податку на додану вартість за період з січня 2021 року по січень 2022 року;
5) загальні оборотно-сальдові відомості в розрізі субрахунків помісячно за період з січня 2021 року по січень 2022 року: - обороти субрахунків 101-106, 109, 112, 113, 115, 117, 12, 13, 151-154, 201, 203-205, 207, 209, 22, 30, 31, 361, 362, 371, 377, 631, 632, 685, 702, 71, 74, 79, 902, 92-94 в розрізі номенклатури, періоду та кореспондуючих субрахунків, статей доходів та витрат за період з січня 2021 року по січень 2022 року;
6) банківська виписка по всіх відкритих рахунках товариства за період з січня 2021 по січень 2022 року;
7) платіжні доручення, що підтверджують сплату заявлених сум до бюджетного відшкодування;
8) митні декларації за період з січня 2021 по січень 2022 року, CMR, специфікації, сертифікати про походження ТМЦ,
9) документи, що підтверджують транспортні перевезення вантажів (договори перевезення, транспортне експедирування та документи про їх виконання, CMR, заявки-замовлення, акти наданих послуг);
10) документи, що підтверджують виконані роботи/надані послуги (акти прийому -передачі, акти виконаних робіт, тощо).
З урахуванням викладеного, відповідачем вказано, що підпунктом 69.29 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що суми податку на додану вартість, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.
Згідно обставин, наведених в Акті перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ "Олівія Трейдінг" пункту 200.1, абзацу "б" пункту 200.4, пункту 200.14 статті 200 ПК України, внаслідок чого у позивача відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування за січень 2022 на загальну суму 12968543 грн.
28 листопада 2022 року на підставі вищеозначеного Акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0062850706, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період 4.2022 у розмірі 12968543 грн та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що всі документи, надані позивачем, відповідають вимогам, встановленим Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV) до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами. Судом зазначено, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО", ТОВ "ПІЛЛАР ЛОДЖИСТІКС", ТОВ "НАТАН КОНСТРАКШН", ТОВ "ОМЕЛА", ТОВ "СМТ ЮЖНИЙ ЛТД", ТОВ"ЄВТ ГРЕЙН" за інші періоди підтверджується рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі №380/12821/22. Крім того, в обґрунтування рішення суд вказав, що відсутність у підприємства матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу. Судом зауважено, що норми ПК України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг), а неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з підпунктом "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено ст. 198 ПК України.
За приписами підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічн