ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2024 року
м. Київ
справа №420/693/23
адміністративне провадження № К/990/36339/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року (головуючий суддя - Турецька І. О., судді - Шевчук О.А., Шеметенко Л.П.),
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова КМУ № 168) до складу його місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ); компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2014 - 2022 роки, що передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ); компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, що передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та указаних компенсацій за невикористані основну та додаткові відпустки, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, та з урахуванням раніше виплачених сум.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем було нараховано та виплачено йому матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік, компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015- 2022 роки, без урахування сум щомісячної грошової винагороди в розмірі 30 000,00 грн, установленої постановою КМУ № 168, яку він щомісячно отримував під час проходження служби.
1.2. Позивач зазначив, що за усталеною практикою Верховного Суду у подібній категорії спорів до грошового забезпечення військовослужбовців, з якого проводиться розрахунок, не включаються лише одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, до яких указана винагорода не відноситься. Тому, за розрахунками ОСОБА_1, йому мали б виплатити 30 000,00 грн матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік, 41 000,00 грн компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та 112 000,00 грн додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015- 2022 роки. Проте відповідач протиправно не включив у розрахунок його місячного грошового забезпечення для обчислення розміру допомоги на оздоровлення та компенсації за відпустки щомісячну грошову винагороду, передбачену постановою КМУ № 168, у зв`язку ыз чим він отримав меньші, ніж належить йому суми.
1.3. Позивач, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, вважає, що щомісячна додаткова грошова допомога, передбачена постановою КМУ №168, має бути включена до складу грошового забезпечення з якого обчислюються інші виплати, адже ця виплата має постійний характер і отримувалася ним щомісячно.
ІІ. Установлені судами обставини справи
2. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки штабу, з якої його звільнено в запас Збройних Сил України за наказом від 02 грудня 2022 року № 1293-ОС за підпунктом "г" (через такі сімейні обставини та інші поважні причини якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років)) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу.
Цим же наказом зобов`язано виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік за 41 день та грошову компенсацію за 112 невикористаних календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015- 2022 роки.
3. З 16 грудня 2022 року позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення за наказом від 16 грудня 2022 року № 610-ОС.
4. Перед звільненням, 29 березня 2022 року, ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату йому матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік (вх. №5487-22-Вн), а в листопаді 2022 року - рапорт про виплату компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток.
5. Згідно з архівною довідкою, у травні 2022 року позивачу виплачено 27 288,00 грн матеріальної допомоги на оздоровлення, а в грудні 2022 року - 362 054,73 грн компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та 98 903,47 грн компенсації невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
6. Також під час проходження служби позивачу з квітня по грудень 2022 року виплачувалася щомісячна додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168, що підтверджується довідкою від 21 грудня 2022 року № 11/174 про щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 (архівна відомість із січня по грудень 2022 року).
Суми допомоги на оздоровлення та компенсацій за основну та додаткову відпустки відповідач обчислив, виходячи із розміру грошового забезпечення позивача, без урахування винагороди, запровадженої постановою КМУ № 168.
7. Не погоджуючись із розмірами нарахованих та виплачених йому сум, 17 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом, у якому, зокрема, просив надати відповідь на його рапорт щодо виплати компенсації за невикористані дні відпустки.
8. Листами від 22 грудня 2022 року №11/8867-22-вих та від 23 грудня 2022 року №11/8913-22-вих військова частина НОМЕР_1 повідомила позивачу про виплату йому грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток у сумі 135109,20 грн та відсутність підстав для перерахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік (виплаченої у травні 2022 року), з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168.
9. Предметом спору у цій справі є правильність обчислення розміру допомоги на оздоровлення за 2022 рік, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015 - 2022 роки, без урахування сум, щомісячної грошової винагороди в розмірі 30 000,00 грн, передбаченої постановою КМУ № 168.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ; компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 рік, що передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ; компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, що передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII; компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 рік, що передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ; компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, що передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168. В іншій частині позову відмовлено.
11. Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що зі змісту постанови КМУ № 168, слідує, що додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер, а тому відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (далі - Інструкція № 558) вона включається до складових грошового забезпечення, з яких обчислюється розмір спірних виплат. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не враховано ці виплати, що отримував ОСОБА_1 перед звільненням, до розміру грошового забезпечення, з якого обчислювалися суми, що належать йому до виплати після звільнення.
12. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові.
13. Перевіряючи рішення суду першої інстанції і скасовуючи його, суд апеляційної інстанції виходив із того, що передбачена постановою КМУ № 168 додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто її виплата залежить від певних умов та виплачується лише в означений період і її розмір не є сталим, оскільки визначається наказами командирів (начальників) у відповідній сумі, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, тому така виплата не включається до складу грошового забезпечення для обчислення розміру грошової матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
14. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, з посиланням на підпункти "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, просить переглянути оскаржене судове рішення на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скасувати його, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
14.1. Заявник вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми Законів № 2011-XII та № 3551-ХІІ та не врахували положення постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою визначені складові грошового забезпечення.
14.2. Спірна грошова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 мала постійний характер, виплачувалась позивачу щомісячно і з її суми сплачувався єдиний соціальний внесок, тому її розмір підлягає врахуванню до складу грошового забезпечення, для обчислення суми допомоги на оздоровлення та компенсацій за невикористані відпустки.
14.3. У касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує про безпідставне застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, сформованих у справі № 240/11441/19 (в якій Суд також відступив від попередньої позиції) про те, що винагорода за участь в АТО не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, що включається до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії, через їхню нерелевантність та одночасно послався на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання врахування грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 під час обчислення розміру допомоги на оздоровлення та компенсацій за невикористані відпустки.
15. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, оскільки зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність формування висновку Верховного Суду щодо урахування/неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 30 000,00 грн, передбаченої постановою КМУ № 168 до складу грошового забезпечення при обчисленні розміру компенсацій за невикористану щорічну та додаткові відпустки та допомоги на оздоровлення.
16. У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Відповідач зазначає, що виплати позивачу здійснювалися відповідно до положень Інструкції № 558, у розділі ІІІ якої відсутня додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168. За таких обставин відсутні підстави для урахування цієї винагороди до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислювалися спірні виплати.
17. Верховний Суд не бере до уваги пояснення, надіслані Адміністрацією Державної прикордонної служби України на касаційну скаргу, оскільки указаний суб`єкт владних повноважень не брав участі у розгляді цієї справи і не є її стороною.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
18. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
21. За умовами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.