ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 820/3056/18
касаційне провадження № К/9901/10963/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 (головуючий суддя - Бегунц А.О., судді - Лях О.П, Яковенко М.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення контролюючим органом порядку розгляду поданої ним в порядку адміністративного оскарження скарги, в межах якої він оскаржував рішення, прийняті контролюючим органом. Позивач зазначає, що за позивачем рахується заборгованість, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000, а також на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.04.2017 №0000244000, №0000254000, №0000264000, №00000274000, від 31.08.2016 №00001124000, №0001114000. Також, позивач зазначив, що згодом позивачу стало відомо, що податкові повідомлення - рішення від 06.04.2017 №0000244000, №0000254000, №0000264000, №00000274000 мають інші номери, а саме №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003. Водночас, позивач зазначив, що податкові зобов`язання, що нараховані на підставі податкових повідомлень - рішень від 31.08.2016 №00001124000, №0001114000 були сплачені позивачем до бюджету. При цьому, податкові повідомлення - рішення від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000 були оскаржені ним в адміністративному та в судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі №820/1516/17 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Петроль-РЗС" про скасуванні вказаних податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000. Разом з тим, рішенням податкового органу за результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення - рішення були скасовані, відтак, визначений відповідачем податковий борг має фактично здвоєння сум податкового зобов`язання, через що позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12.11.2018 позов задовольнив частково: визнав протиправними дій Управління щодо включення до інтегрованої картки платника податків Товариства суми заборгованості, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000; зобов`язав Управління виключити з інтегрованої картки платника податків Товариства заборгованість, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000. У задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2017 №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003 - відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги у визначені судом першої інстанції частині, суд з посиланням на положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, виходив з того, що ані за результатами адміністративного оскарження, ані за результатами судового розгляду, Товариством по суті не спростовано висновки акту перевірки стосовно порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних за період квітень - вересень 2016 року на суму акцизного податку 383356,09 грн.
Суд першої інстанції застосував положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та вийшов за межі позовних вимог, визнав протиправними дії Управління щодо включення до інтегрованої картки платника податків Товариства суми заборгованості, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000, а також зобов`язав Управління виключити з інтегрованої картки платника податків Товариства заборгованість, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.03.2019 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов Товариства задовольнив: скасував податкові повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що порушення контролюючими органами порядку та строків прийняття спірних рішень є безумовною підставою для скасування таких рішень.
Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 19-1.16 пункту 19-1 статті 19 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та порушення норм процесуального права, зокрема, статті 242 КАС України, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на неврахування судами наданих ним доказів та доводів. Скаржник доводить, що рішенням контролюючого органу розглянуто скаргу позивача, за результатами розгляду якої скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведеної перевірки та прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0000244003, №0000254003, №0000264003, №0000274003, №0000284003, які були надіслані позивачу з дотриманням вимог Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 №124/28254 (далі - Порядок №1204). Відповідач зауважує, що позивач знав про прийняття контролюючим органом цих податкових повідомлень-рішень, водночас своїм правом на зміну предмета позову не скористувався.
Скаржник також зазначає про неврахування судами практику Верховного Суду, викладену у постанові від 13.02.2018 у справі №820/1975/17, в якій суд дійшов висновку про те, що порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення само по собі не впливає на його законність. Зауважує про неврахування судом апеляційної інстанції наявності постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі №820/1516/17, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, якою було відмовлено Товариству у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, №0000154000, №0000164000, в межах розгляду якої встановлено правомірність висновків акта перевірки, на підставі якого відповідачем прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.05.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою 06.08.2024 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов наступних висновків.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку Товариства з питань своєчасності реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за квітень вересень 2016 року, за результатами якої складено акт від 23.12.2016 №3973/20-31-40-09/21193656 (далі - акт перевірки), яким встановлено несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період квітень - вересень 2016 року.
На підставі висновків акта перевірки Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.01.2017:
№0000124000, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 2% у сумі 504,20 грн;
№0000134000, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 10% у сумі 3011,22 грн;
№0000144000, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 20% у сумі 13199,61 грн;
№0000154000, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 30% у сумі 36623,90 грн;
№0000164000, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 40% у сумі 55976,06 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем як в адміністративному, так і в порядку судовому порядку.
Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі №820/1516/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, було відмовлено у задоволенні позову Товариства до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017 №0000124000, №0000134000, №0000144000, № 0000154000, №0000164000.
Разом з тим, за результатами адміністративного оскарження цих податкових повідомлень-рішень, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято рішення від 21.03.2017 №2499/10/20-40-10-01-14 (раніше, ніж прийнято рішення в порядку судового розгляду), яким скарга Товариства була задоволена, скасовані зазначені вище податкові повідомлення-рішення. При цьому, у рішенні контролюючим органом вказано, що дані порушення не спростовують по суті висновок акту перевірки стосовно порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних за період квітень - вересень 2016 року, на суму акцизного податку 383356,09 грн.
На підставі рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.03.2017 №2499/10/20-40-10-01-14 відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення рішення, а саме від 06.04.2017:
№0000244003, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 2% у сумі 504,20 грн;
№0000254003, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 10% у сумі 3011,22 грн;
№0000264003, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 20% у сумі 13199,61 грн;
№0000274003, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 30% у сумі 36623,90 грн;
№0000284003, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 40% у сумі 55976,06 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд, враховуючи межі касаційної скарги, виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Так, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.