ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 18/257
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.
за участю: прокурора Офісу Генерального прокурора Сельської О. З., керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" арбітражного керуючого Тищенко О. І., ОСОБА_1 (у порядку самопредставництва), представника Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області Лазурович С. С. та представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Козченко Н. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024
у справі № 18/257
за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області
до Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Полтавської області знаходиться справа № 18/257 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" (далі - ПАТ "БК "Букрос", Боржник).
Ухвалою суду від 21.11.2017 введено процедуру санації ПАТ "БК "Букрос" та призначено керуючим санацією Боржника арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну (далі - Керуючий санації).
Короткий зміст заявлених вимог
18.07.23 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, Заявник) звернувся до господарського суду із заявою про заміну кредиторів у справі № 18/257 на ОСОБА_1 як правонаступника.
Заяву мотивував тим, що керуючись правом власника майна Боржника, акціонера, уповноваженої особи акціонерів, а також нормою статті 528 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Заявник погасив борги ПАТ "БК "Букрос" у відповідності до ухвали суду від 22.10-24.10.2008 у справі №18/257 про затвердження реєстру вимог кредиторів.
У зв`язку з цим, Заявник вважав, що до нього перейшли права кредиторів у зобов`язанні, які він виконав за Боржника.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою від 17.10.2023 Господарський суд Полтавської області відмовив у задоволенні заяви про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що у цій справі про банкрутство ПАТ "БК "Букрос" план санації не затверджувався, звіт керуючим санацією не подавався, а процедура погашення вимог кредиторів не може суперечити та повинна узгоджуватися з порядком такого погашення, встановленим Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Також суд виснував, що зазначені ОСОБА_1 обставини та надані ним копії платіжних документів на підтвердження своїх вимог не свідчать про погашення вимог кредиторів та не вказують на наявність підстав для заміни конкурсних кредиторів на ОСОБА_1 у порядку правонаступництва.
Не погодившись із постановленою судом першої інстанції ухвалою від 17.10.2023, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
За результатом апеляційного перегляду ухвали від 17.10.2023 у цій справі Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 19.03.2024, якою:
задовольнив частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 ;
скасував ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №18/257;
задовольнив частково заяву про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника;
замінив конкурсного кредитора у справі № 18/257 - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на суму 1 372 641,87 грн на його правонаступника - ОСОБА_1 ;
замінив конкурсного кредитора у справі № 18/257 - Головне управління ДПС у Полтавській області на суму 792 808,99 грн на його правонаступника - ОСОБА_1 ;
замінив конкурсного кредитора у справі № 18/257 - Полтавський обласний центр зайнятості на суму 58 610,70 грн на його правонаступника - ОСОБА_1 ;
відмовив у іншій частині заяви про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника ;
стягнув з ПАТ "БК "Букрос" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 684,00 грн.
Задовольняючи частково заяву про заміну кредиторів, суд апеляційної інстанції керувався наявністю правових підстав для процесуального правонаступництва у відповідності до вимог статей 512, 514, 528 ЦК України та статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також встановленням факту погашення заявником конкурсних вимог замінених кредиторів, що підтверджено відповідними доказами.
Апеляційний господарський суд відхилив посилання кредиторів на наявність поточної заборгованості Боржника, оскільки предметом розгляду є заміна на правонаступника саме конкурсних кредиторів згідно реєстру вимог кредиторів ПАТ "БК "Букрос", а не поточних вимог.
Також суд апеляційної інстанції констатував безпідставність посилання учасників справи на висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 11.03.2021 у цій справі № 18/257, адже відповідні висновки суду касаційної інстанції стосуються питання закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "БК "Букрос" у зв`язку із погашенням його акціонером ОСОБА_1 боргів Боржника за включеними до реєстру конкурсними вимогами кредиторів, тоді як предметом цього судового розгляду є питання щодо наявності/відсутності правових підстав для заміни кредитора у зобов`язанні.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги податкового органу
Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі ГУ ДПС у Полтавській області, податковий орган) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у частині, якою замінено конкурсного кредитора у справі № 18/257 - ГУ ДПС у Полтавській області на суму 792 808,99 грн на його правонаступника - ОСОБА_1, та прийняти в цій частині постанову, якою залишити без змін ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 у цій справі.
Підставою касаційного оскарження постанови податковий орган вказує пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України через застосування судом апеляційної інстанції норм статтей 12, 16, 21, 25, 40 Закону про банкрутство та статтей 11, 104, 509, 512, 528, 656, 718 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, які (висновки) викладені у постановах від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 11.03.2021 у справі № 18/257, від 11.01.2017 у справі № 10/44/2011/5003, від 15.01.2020 № 904/11903/16, від 28.11.2019 у справі № 916/2286/16.
У контексті порушення процесуальних норм скаржник - ГУ ДПС у Полтавській області також стверджує про неврахування судом апеляційної інстанції обставин того, що: (1) у постанові Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у цій справі № 18/257 було встановлено факт вирішення питання погашення вимог податкового органу (у зв`язку з чим суд порушив вимоги частини четвертої статті 75 ГПК України); (2) матеріали справи не містять доказів погашення Боржником податкової заборгованості перед бюджетом, яка була включена до реєстру вимог кредиторів, як і не містять копії судового рішення, за яким би стягувалися кошти з ОСОБА_1 до бюджету; (3) у справі відсутні докази наявності коштів у ОСОБА_1 для погашення вказаних кредиторських вимог; (4) план санації у цій справі не затверджувався, звіт керуючою санацією не подавався, а комітет кредиторів не приймав жодних рішень щодо вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на погашення заборгованості, що прямо порушує вимоги Закону про банкрутство.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги органу Пенсійного фонду
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ у Полтавській області, орган ПФУ) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у цій справі, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.10.2023 залишити без змін.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови орган ПФУ посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та за змістом касаційної скарги стверджує, що судом апеляційної інстанції:
- застосовано норму частини дванадцятої статті 21 Закону про банкрутство без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 11.03.2021 у цій справі №18/257;
- не досліджено зібрані у справі докази; не з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи; викладено висновки, які не відповідають встановленим обставинам справи; здійснено неправильне застосування норм матеріального права у вигляді неправильного тлумачення закону та не застосовано положень закону, які підлягають застосуванню.
Стверджуючи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ГУ ПФУ у Полтавській області посилається на таке: (1) при задоволені вимог ОСОБА_1 судом взагалі не проаналізовано сплату заборгованості до органу ПФУ, не вирішено питання про джерело походження коштів, перерахованих ОСОБА_1 кредиторам; (2) посилання суду, що ОСОБА_1 є уповноваженою особою акціонерів Боржника, "не підкріплені процесуально, а лише зі слів позивача"; (3) судом не визначено черговість задоволених вимог органу ПФУ, внесених до реєстру кредиторів (тобто є незрозумілим, в якій частині черговості є правонаступництво ОСОБА_1 ).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги ОСОБА_1
ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить:
- скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 в частині відмови у заміні кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Ескопівніч" (далі - ТОВ "ЕСК "Ескопівніч") та кредитора ГУ ПФУ у Полтавській області (у частині відмовленої в заміні суми 1 058 508,10 грн) на правонаступника ОСОБА_1 ;
- ухвалити нове рішення, яким здійснити відповідне процесуальне правонаступництво;
- у разі відмови в заміні кредитора ГУ ПФУ в Полтавській області в частині відмовленої в апеляційній інстанції суми 1 058 598,10 грн зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області перерахувати названу суму на рахунок ГУ ПФУ у Полтавській області за згодою скаржника, або повернути кошти ОСОБА_1 як помилково переведені.
ОСОБА_1 мотивує скаргу підставами касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України та полягають у такому:
- застосуванні судом апеляційної інстанції норм частин першої, другої статті 528 ЦК України без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817;
- відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у подібних правовідносинах.
За змістом поданої скарги ОСОБА_1 доводить, що суд апеляційної інстанції не мотивував відмову у заміні кредитора ТОВ "ЕСК "Ескопівніч" на правонаступника, обмежившись висновком, що така відмова судом першої інстанції була законною.
Також вказує на незаконність та необґрунтованість відмови апеляційним судом у задоволенні заяви про заміну кредитора ГУ ПФУ у Полтавській області в частині суми 1 058 508,10 грн, адже заявник сплачував основні пенсійні внески (як єдиний соціальний внесок) у період, коли діяв Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а в податковій вказана сума зарахована за Пенсійним фондом.
Узагальнений виклад позиції учасників у справі щодо поданих касаційних скарг
ГУ ДПС у Полтавській області подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить відмовити у задоволенні вказаної скарги у повному обсязі, оскільки у розумінні норм ГПК України не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (щодо вимоги про зобов`язання податкового органу перерахувати грошові кошти на рахунок ГУ ПФУ у Полтавській області за згодою ОСОБА_1 або повернення цих коштів ОСОБА_1 ).
ГУ ПФУ у Полтавській області подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому також просить відмовити у задоволенні вказаної скарги у повному обсязі. За змістом поданого відзиву орган ПФУ спростовує доводи ОСОБА_1 про те, що страхові внески (заборгованість за якими нараховувалась на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який діяв на дату порушення справи про банкрутство Боржника) це і є Єдиний соціальний внесок (далі - ЄСВ), та зазначає, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не скасовано вже існуючі до цього страхові внески, а введено з 01.01.2011 новий вид збору.
Полтавська обласна прокуратура (на правах учасника справи про банкрутство) подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, який за своїм змістом є тотожним касаційній скарзі ГУ ПФУ у Полтавській області.
ОСОБА_1 подав відзиви на касаційні скарги ГУ ДПС у Полтавській області та ГУ ПФУ у Полтавській області, у яких просить відмовити у задоволенні вказаних скарг у повному обсязі з таких підстав:
- наведені у касаційній скарзі податкового органу підстави касаційного оскарження не знаходять свого фактичного підтвердження, оскільки висновки Верховного Суду викладені у неподібних спірним правовідносинах; сингулярне правонаступництво може здійснюватися не лише на підставі укладення відповідного договору;
- доводи касаційної скарги органу Пенсійного фонду про те, що в процедурі санації закрити борги перед конкурсними кредиторами має право тільки керуючий санації згідно затвердженого плану санації є помилковими, адже не узгоджуються з нормами статті 528 ЦК України; обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди з встановленими апеляційним судом обставинами та не відповідають змісту оскаржуваної постанови.
Касаційне провадження
11.04.2024 та 19.04.2024 до касаційного суду надійшли касаційні скарги ГУ ПФУ у Полтавській області та ГУ ДПС у Полтавській області відповідно.
Згідно протоколів передачі судової справи № 18/257 раніше визначеному складу суду від 11.04.2024 та 19.04.2024 для розгляду касаційних скарг визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Картере В. І.
Ухвалою від 26.04.2024 Верховний Суд залишив касаційну скаргу ГУ ПФУ у Полтавській області без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначеної ухвали до касаційного суду 03.05.2024 надійшла заява ГУ ПФУ у Полтавській області про усунення недоліків касаційної скарги.
У зв`язку з відпусткою судді Картере В. І., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С. В., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024.
Ухвалою від 07.05.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (в частині заміни конкурсного кредитора у справі - ГУ ДПС у Полтавській області на суму 792 808,99 грн на його правонаступника - ОСОБА_1 ) у справі №18/257, призначив її до розгляду на 05.06.2024 о 11:00 год.
Іншою ухвалою від 07.05.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ у Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 18/257, призначив її до розгляду на 05.06.2024 о 11:00 год; об`єднав в одне касаційні провадження за касаційними скаргами ГУ ПФУ у Полтавській області та ГУ ДПС у Полтавській області у справі № 18/257.
21.05.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою від 23.05.2024 Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначеної ухвали до касаційного суду 29.05.2024 надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою від 31.05.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 18/257, призначив її до розгляду на 05.06.2024 о 11:00 год.; об`єднав в одне касаційні провадження за касаційними скаргами ГУ ПФУ у Полтавській області, ГУ ДПС у Полтавській області та ОСОБА_1 у справі № 18/257.
Разом з тим, ухвалами від 20.05.2024, від 23.05.2024, від 28.05.2024 та від 03.06.2024 Верховний Суд задовольнив клопотання відповідно ГУ ПФУ у Полтавській області, Керуючого санацією, ГУ ДПС у Полтавській області та представника Боржника про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 05.06.2024 Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні у справі з розгляду касаційних скарг до 10.07.2024 о 10:30 год.
У судовому засіданні 10.07.2024 взяли участь прокурор Офісу Генерального прокурора, керуючий санацією Боржника арбітражний керуючий Тищенко О. І., ОСОБА_1 та представники ГУ ДПС у Полтавській області та ГУ ПФУ в Полтавській області, які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційних скарг. Інші кредитори явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Провадження у цій справі про банкрутство ПАТ "БК "Букрос" відкрито ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.07.2006.
Ухвалою від 22.10-24.10.2008 у справі №18/257 (з урахуванням ухвали від 20.02.2009 про виправлення описки) Господарський суд Полтавської області, серед іншого, визнав грошові вимоги:
- Управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтава у сумі 900 037,10 грн (ІІ черга), 260 674,13 грн (VІ черга), 1 181 875,78 грн (ІІІ черга);
- Фонду державного загальнообов`язкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Полтавським районним центром зайнятості у сумі 9 420,39 грн (ІІ черга);
- Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Полтаві у сумі 69 853,43 грн (ІІ черга);
- ТОВ "ЕСК "Ескопівніч" у сумі 230 000,00 грн (ІV черга);
- Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області у сумі 35 776,66 грн (ІІІ черга) та 173,15 грн ( VI черга);
- Державної податкової інспекції у м. Полтаві у сумі 748 507,27 грн (ІІІ черга) та 8 351,91 грн (VI черга); 13)
- Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 18 707,84 грн (ІІ черга);
- Полтавського міського центру зайнятості у сумі 49 190,31 грн (ІІ черга).
Зазначеною ухвалою також постановлено визнані судом вимоги внести до реєстру вимог кредиторів Боржника у зазначених вище розмірах.
21.11.2017 господарський суд ухвалив ввести процедуру санації Боржника.
18.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою про заміну кредиторів на ОСОБА_1 як правонаступника.
За змістом вказаної заяви та роз`яснень до неї ОСОБА_1 просив суд затвердити заміну конкурсних кредиторів згідно остаточного реєстру вимог кредиторів Боржника у справі №18/257, а саме:
- друга черга: (п. 5) Управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтава - 900 037,10 грн; (п. 6) Фонд державного загальнообов`язкового соціального страхування на випадок безробіття, представлений Полтавським районним центром зайнятості - 9 420,39 грн; (п. 7) Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Полтава - 69 853,43 грн; (п. 8) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Полтава -18 707,84 грн; (п.10) Полтавський міський центр зайнятості - 49 190,31 грн;
- третя черга: (п. 12) Управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтава - 1 181 875,78 грн; (п. 13) Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області - 35 776,66 грн; (п. 14) Державна податкова інспекція у м. Полтаві - 748 507,27 грн;
- шоста черга: (п. 21) Управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави - 260 674,13 грн; (п. 23) Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області - 173,15 грн; (п. 24) Державна податкова інспекція у м. Полтаві - 8 351,91 грн.
Крім того, як встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1, крім зазначених вище кредиторів, також просив здійснити заміну кредитора ТОВ "ЕСК "Ескопівніч".
Місцевий господарський суд також встановив, що кредитори Управління пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави (код ЄДРПОУ 22529735), Фонд державного загальнообов`язкового соціального страхування на випадок безробіття, представлений Полтавським районним центром зайнятості (код ЄДРПОУ 21061448), Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Полтаві (код ЄДРПОУ 25940885), Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 41319427), Полтавська міжрайонна податкова інспекція Полтавської області (код ЄДРПОУ 21050315), Державна податкова інспекція у м. Полтава (код ЄДРПОУ 21049714) станом на 31.07.2023 мають статус юридичної особи, яка припинена.
Водночас апеляційний господарський суд з`ясував, що правонаступниками припинених юридичних осіб стали: ГУ ПФУ в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927); ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192); Полтавський обласний центр занятості (код ЄДРПОУ 03491234).
У наданому Керуючим санацією під час розгляду справи Східним апеляційним господарським судом реєстрі вимог кредиторів, зазначено, зокрема, наступні відомості про конкурсних кредиторів:
- ГУ ПФУ в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927) - розмір визнаних господарським судом вимог кредитора 2 342 587,01 грн;
- Полтавський обласний центр зайнятості (ідентифікаційний код 03491234) - розмір визнаних господарським судом вимог кредитора 58 610,70 грн;
- ГУ ПФУ в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927) - розмір визнаних господарським судом вимог кредитора 88 561,27 грн;
- Філія (інший відокремлений підрозділ), ГУ ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код ВП 44057192) - розмір визнаних господарським судом вимог кредитора 792 808,99 грн.
Учасники справи під час розгляду справи апеляційним господарським судом підтвердили правильність внесення арбітражним керуючим означених відомостей щодо вимог конкурсних кредиторів до реєстру вимог кредиторів Боржника.
З матеріалів справи суд апеляційної інстанції додатково встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є акціонером Боржника, а процедура санації або ліквідації (якщо таке рішення буде прийнято судом в майбутньому) в процедурі банкрутстві передбачає (може передбачати) погашення вимог кредиторів за рахунок майна Боржника.
За змістом розглядуваної заяви ОСОБА_1 наголошує на тому, що він, керуючись правом власника майна, акціонера, уповноваженої особи акціонерів, а також статтею 528 ЦК України погасив борги відповідно до ухвали суду по справі №18/257 від 22.10-24.10.2008 про затвердження реєстру вимог кредиторів, з огляду на що до ОСОБА_1 перейшли права кредиторів у зобов`язанні, які він виконав за ПАТ "БК "Букрос".
Щодо погашення конкурсних вимог податкового органу
У якості доказів погашення конкурсних вимог ГУ ДПС у Полтавській області ОСОБА_1 надав копії платіжних доручень на загальну суму 794 762,32 грн, а саме: № 13 від 03.02.2017 на суму 50 000,00 грн; № 6 від 07.02.2017 на суму 1 084,81 грн; № 5 від 07.02.2017 на суму 167 667,18 грн; № 7 від 07.02.2017 на суму 451,75 грн; № 8 від 07.02.2017 на суму 6 686,12 грн; № 9 від 07.02.2017 на суму 8 351,91 грн; № 11 від 08.02.2017 на суму 35 776,66 грн; № 12 від 08.02.2017 на суму 173,15 грн; №10 від 15.02.2017 на суму 300 000,00 грн; №14 від 24.03.2017 на суму 70 000,00 грн; № 15 від 29.03.2017 на суму 154 570,74 грн.
У зазначених платіжних дорученнях у призначенні платежу міститься посилання на рішення (ухвалу) Господарського суду Полтавської області від 22.10-24.10.2008 у справі № 18/257.
Суд апеляційної інстанції з`ясував, що у платіжному дорученні № 9 від 07.02.2017 на суму 8 351,91 грн в якості отримувача зазначено УК/Полт р-н/19090000, у платіжних дорученнях № 12 від 08.02.2017 на суму 173,15 грн та № 11 від 08.02.2017 на суму 35 776,66 грн в якості отримувача зазначено УДКСУ у Полтавському районі.
Водночас у наданих до Східного апеляційного господарського суду письмових пояснень (вх.2320 від 14.02.2024) ГУ ДПС у Полтавській області підтвердило, що кошти в розмірі 750 460,60 грн, сплачені ОСОБА_1 відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 22.10.2008, надійшли на рахунки, зазначені в платіжних дорученнях, та обліковуються в інтегрованих картках платника ПАТ "БК "Букрос". Зазначено, що у зв`язку із тим, що ПАТ "Бурова компанія "Букрос" у 2017 році не перебував на обліку за неосновним місцем обліку в Полтавській міжрайонній державній податковій інспекції Полтавської області, кошти в розмірі 44 301,72 грн., сплачені акціонером ОСОБА_1 на бюджетні рахунки, відкриті для обліку доходів Полтавського району Полтавської області, станом на 12.02.2024 обліковуються в ГУ ДПС у Полтавській області, як нез`ясовані платежі.
З наведеного апеляційний господарський суд встановив, що ГУ ДПС у Полтавській області підтвердило факт надходження коштів від ОСОБА_1 у розмірі визнаних ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.10-24.10.2008 конкурсних вимог (792 808,99 грн) та обліку означених коштів на рахунках податкового органу. Водночас внутрішній облік таких коштів ГУ ДПС у Полтавській області, зокрема як нез`ясованих платежів, наведених висновків не спростовує.
Щодо погашення конкурсних вимог органу ПФУ
На доказ погашення конкурсних вимог ГУ ПФУ в Полтавській області ОСОБА_1 надав копії наступних квитанцій: №ПН1660300 від 01.09.2020 на суму 12 352,30 грн; №ПН1654128 від 27.08.2020 на суму 298 000,00 грн; №ПН1660293 від 01.09.2020 на суму 75 523,20 грн; №ПН1663300 від 03.09.2020 на суму 276 491,20 грн; №ПН1657776 від 31.08.2020 на суму 398 000,00 грн; №ПН1655111 від 28.08.2020 на суму 398 000,00 грн; №ПН1670813 від 08.09.2020 на суму 1,00 грн; №ПН1660359 від 01.09.2020 на суму 207 920,40 грн; №ПН1663310 від 03.09.2020 на суму 17 625,50 грн; №ПН1660326 від 01.09.2020 на суму 102 204,10 грн; №ПН1661967 від 02.09.2020 на суму 398 000,00 грн; №ПН1664912 від 04.09.2020 на суму 158 470,00 грн; №ПН1670820 від 08.09.2020 на суму 1,00 грн.
Суд апеляційної інстанції становив, що у означених квитанціях у призначенні платежу міститься посилання на рішення (ухвалу) Господарського суду Полтавської області від 22.10-24.10.2008 у справі № 18/257.
Також апеляційний суд з наданих ГУ ПФУ у Полтавській області письмових пояснень (вх.2383 від 15.02.2024) з`ясував, що на рахунок органу ПФУ від ОСОБА_1, як фізичної особи, надійшли кошти в загальній сумі 1 284 080,60 грн, а саме: 27.08.2020 - 298 000,00 грн; 28.08.2020 - 398 000,00 грн; 31.08.2020 - 398 000,00 грн; 01.09.2020 - 12 352,30 грн; 01.09.2020 - 75 523,20 грн; 01.09.2020 - 102 204,10 грн; 08.09.2020 - 1,00 грн. Кредитор також пояснив, що оскільки згідно даних реєстру страхувальників в органах ПФУ ОСОБА_1 на обліку не перебуває, то зазначені кошти були віднесені до невизначених платежів.
ГУ ПФУ в Полтавській області зазначало, що якщо сплату платежів здійснено не безпосередньо платником, то сума платіжного документу розноситься до картки зі спеціальним кодом "Платежі до з`ясування".
Проте, суд апеляційної інстанції встановив, що визначений постановою Правління ПФУ № 21-2 від 27.09.2010 "Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів" (у редакції станом на момент здійснення платежів) порядок ведення органами ПФУ обліку надходження сум платежів та віднесення на виконання такого порядку платежів до картки зі спеціальним кодом "Платежі до з`ясування" не спростовує факт надходження таких коштів до ПФУ. Крім того Пенсійний фонд, всупереч приписам вказаної постанови, не здійснив з`ясування призначення цих платежів та відпрацювання картки із спеціальним кодом "Платежі до з`ясування" відповідно до вимог п. 2.7.; п. 8 цієї постанови (Платежі, нерознесені до карток особових рахунків платників, щоденно відпрацьовуються підрозділами наповнення бюджету. При цьому виконуються такі процедури: якщо сплату платежів здійснено не безпосередньо платником, то сума платіжного документа розноситься до картки зі спеціальним кодом "Платежі до з`ясування". Суми в картках зі спеціальним кодом "Платежі до з`ясування" відпрацьовуються щоденно).
З наведеного у сукупності апеляційний господарський з`ясував, що наявні підстави для заміни конкурсного кредитора у справі №18/257 - ГУ ПФУ в Полтавській області на суму 1 284 080,60 грн на правонаступника - ОСОБА_1 .
Водночас у квитанціях №ПН1663300 від 03.09.2020 на суму 276 491,20 грн, №ПН1660359 від 01.09.2020 на суму 207 920,40 грн, №ПН1663310 від 03.09.2020 на суму 17 625,50 грн, №ПН1661967 від 02.09.2020 на суму 398 000,00 грн, №ПН1664912 від 04.09.2020 на суму 158 470,00 грн, №ПН1670820 від 08.09.2020 на суму 1,00 грн в якості отримувача визначено Казначейство України, а не ГУ ПФУ в Полтавській області.
ГУ ПФУ у Полтавській області в письмових поясненнях (вх.2383 від 15.02.2024) також зазначило, що з квитанцій №ПН1664912 від 04.09.2020, №ПН1603310 від 03.09.2020, №ПН1663300 від 03.09.2020, №ПН1661967 від 02.09.2020, №ПН1660359 від 01.09.2020, №ПН1670820 від 08.09.2020 вбачається, що отримувачем платежу є Казначейство України код отримувача 43142831 (код належить ГУ ДПС у Полтавській області).
Тобто, сума, яку ОСОБА_1 сплатив згідно означених квитанцій, надійшла на рахунки ГУ ДПС у Полтавській області в розмірі 1 058 508,10 грн.
У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 здійснив вказані платежі не у відповідності до ухвали Господарського суду Полтавської області від 22.10.-24.10 2008 у справі №18/257 (на чому наполягав заявник), оскільки кредитором по майновим вимогах на вказану суму є ГУ ПФУ у Полтавській області.
У наданих до Східного апеляційного господарського суду письмових поясненнях (вх.2320 від 14.02.2024) ГУ ДПС у Полтавській області підтвердило, що кошти в розмірі 1 058 508,10 грн, сплачені у 2020 році на рахунок ЄСВ, нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати, винагород за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності, обліковуються в інтегрованій картці платника ПАТ "БК "Букрос".
Суд апеляційної інстанції врахував, що ГУ ПФ України в Полтавській області є самостійною юридичною особою з власним кодом ЄДРПОУ, розрахунковим рахунком та іншими реквізитами.
Тому, з наведеного апеляційний суд з`ясував, що сплата грошових коштів у розмірі 1 058 508,10 грн не стосується погашення конкурсної заборгованості Пенсійному фонду та не може бути зарахована як таке погашення.
За таких обставин, безпідставними і необґрунтованими є доводи ОСОБА_1 про те, що платежі на суму 1 058 508,10 грн, які він сплатив на рахунки ГУ ДПС у Полтавській області, враховуються як сплата конкурсних вимог ГУ ПФУ в Полтавській області.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість посилання ОСОБА_1 щодо сплати ним конкурсної суми 1 058 506,41 грн заборгованості перед Пенсійним фондом згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки встановив, що означений Закон набрав чинності 01.01.2011, у той час як реєстр вимог кредиторів Боржника у справі № 18/257 був затверджений ухвалою суду від 22.10 - 24.10.2008.
Апеляційним судом також враховано безпідставність посилання ОСОБА_1 на встановлені постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі № 18/257 обставини погашення ОСОБА_1 у повному обсязі конкурсних боргів перед Пенсійним фондом, оскільки постановою Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №18/257 вказану постанову суду апеляційної інстанції від 14.12.2020 скасовано. При цьому зазначено, що всупереч вимогам процесуального закону, суд апеляційної інстанції дійшовши висновку про погашення вимог усіх конкурсних кредиторів обмежився лише посиланням на те, що матеріалами справи підтверджено таке погашення. Із змісту оскаржуваної постанови не убачається про дослідження судом апеляційної інстанції конкретних доказів, які б свідчили про погашення вимог конкурсних кредиторів у цій справі, не зазначено дати, суми такого погашення щодо кожного кредитора, відсутнє посилання на відповідні платіжні документи.
Означене, усупереч твердженням ОСОБА_1, виключає наявність підстав для посилання на викладені у постанові суду апеляційної інстанції висновки як на преюдицію в силу приписів статті 75 ГПК України.
З наведеного апеляційний господарський з`ясував відсутність підстав для заміни конкурсного кредитора у справі №18/257 - ГУ ПФУ в Полтавській області на суму 1 058 506,41 грн на правонаступника - ОСОБА_1 .
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом судового розгляду є питання наявності/відсутності правових підстав для заміни у справі про банкрутство конкурсного кредитора у зобов`язанні з підстав задоволення його вимог іншою особою (акціонером Боржника).
Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Поряд з цим 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Пунктом 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Ураховуючи наведені норми, суд зазначає, що у випадку перебування на дату введення в дію КУзПБ (21.10.2019) справи про банкрутство на стадії санації, то до переходу до наступної судової процедури подальше провадження у такій справі продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та зазначено вище, провадження у цій справі № 18/257 відкрито ухвалою господарського суду від 18.07.2006, а ухвалою суду від 21.11.2017 введено процедуру санації ПАТ "БК "Букрос" (що тривала й на дату розгляду судом заяви про заміну кредиторів на правонаступника).
Тобто, оскільки станом на дату введення в дію КУзПБ провадження у справі про банкрутство Боржника перебувало та досі триває на стадії санації, тому провадження у цій справі продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
При цьому ураховуючи норми пункту 1-1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство (в редакції Закону, що діяла з 19.01.2013), застосуванню до спірних правовідносин та самої процедури санації Боржника підлягають норми цього Закону в його редакції, чинній до 19.01.2013.
Згідно частини першої статті 5 Закону про банкрутство (тут і надалі в редакції, що діяла до 19.01.2013) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Положеннями статті 52 ГПК України (у редакції Кодексу, чинній на дату вирішення питання заміни кредиторів), серед іншого, передбачено, що у разі заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Судова колегія зазначає, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення питань можливості процесуального правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, являє собою перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
При цьому згідно статті 74 ГПК України, обов`язок доведення факту правонаступництва (у спірних відносинах - переходу відповідного права вимоги) покладається на зацікавлену сторону (у цьому випадку - нового кредитора).
Таким чином, процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, які мали місце.
Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні передбачені статтею 512 ЦК України, відповідно до пункту 4 частини першої якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.
Відповідно до частини першої статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Аналіз наведених вище норм ЦК України дає підстави для висновку про те, що можливість передоручення виконання (покладення виконання зобов`язання боржника на третю особу) згідно чинного законодавства може мати місце й без згоди кредитора, однак виключно у випадку, якщо обов`язок виконання зобов`язання не є для боржника особистим.
Отже, норма частини першої статті 528 ЦК України не ставить можливість виконання обов`язку боржника іншою особою у залежність від волі кредитора. Навпаки, кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою, крім винятку, коли згідно вимог закону чи умов договору обов`язок виконання зобов`язання є особистим для боржника.