1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8050/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

позивача - Балійчук Л. І., Бобруйко Г. В.,

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - Барановська А. М.,

третьої особи 1 - не з`явився,

третьої особи 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Ярмак О. М.

від 03.10.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Руденко М. А., Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю.

від 21.03.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пераспера"

до ОСОБА_1, Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Копеліна", Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталія Вікторівна

про витребування частки в статутному капіталі, скасування наказу та зобов`язання відновити запис,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пераспера" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України з позовом про:

- стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" у розмірі 100%, що складає 733 200,00 грн;

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1560/5 від 02.05.2023 "Про задоволення скарги", виданого на підставі висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України;

- зобов`язання відновити записи стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме:

а) запис № 1000741070018013083, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

б) запис № 1000741070019013083, зміна видів економічної діяльності юридичної особи; зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна місцезнаходження юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталею Вікторівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" від 03.02.2023 ним було набуто у власність частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" у розмірі 733 200,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу вказаного товариства. Однак, за наслідками розгляду поданої ОСОБА_1 до Мін`юста скарги, предметом якої було оскарження реєстраційних дій, вчинених за наслідками набуття у власність позивачем частки в статутному капіталі товариства, Мін`юст вийшов за межі вимог скарги та шляхом обрання власних аргументів, які не відповідають дійсності, скасував реєстраційні дії, що призвело до відновлення корпоративних прав відповідача-1, позбавивши при цьому права власності позивача на корпоративні права у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Копеліна". За твердженням позивача, його право порушене тим, що право власності зареєстроване за іншою особою - ОСОБА_1, а тому належним способом захисту є позовна вимога про витребування частки в статутному капіталі з ОСОБА_1, оскільки у разі задоволення вимоги судове рішення буде підставою для внесення відповідного запису до державного реєстру прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Водночас, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту, а також зобов`язання його відновити скасовані записи, - спрямовані на захист порушеного, внаслідок незаконного скасування реєстраційних дій, права (інтересу) позивача на частку Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна".

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

03.02.2023 між ОСОБА_1 (відчужувач), від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої Айрапетяном А.Г., нотаріусом нотаріальної території Єреван Республіки Вірменія 12.01.2023 за № 378, діє представник ОСОБА_3, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пераспера" (набувач) було укладено договір про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", за умовами якого відчужувач зобов`язався в день підписання договору безоплатно передати набувачу у власність свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" (ЄДРПОУ 33945914), у розмірі 733 200,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу вказаного товариства, а набувач зобов`язався прийняти у власність таку частку у статутному капіталі вказаного товариства, та внаслідок цього набути права та обов`язки учасника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", із часткою 100 % статного капіталу вказаного товариства.

У пункті 2.1 договору зазначено, що договір є безоплатним та у сторін не виникає грошових зобов`язань згідно із даним договором.

Зі змісту пунктів 3.1, 3.2 договору вбачається, що передача майна здійснюється в момент підписання даного договору, про що сторонами складається акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна". З моменту передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" зобов`язання сторін вважаються повністю виконаними та майно вважається переданим відчужувачем набувачу, та прийнятим набувачем від відчужувача.

Згідно із умовами пункту 4.1 договору за наслідками укладення договору та виконання передбачених ними зобов`язань, до набувача переходить право власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" у розмірі 733 200,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу вказаного підприємства, у зв`язку із чим виникають наступні наслідки: всі права і обов`язки відчужувача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" вважаються такими, що передані набувачу в повному обсязі; відчужувач втрачає усі права та обов`язки, які виникли у нього внаслідок належності йому частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", як учаснику вказаного товариства; набувач отримує усі права та обов`язки як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", у зв`язку із набуттям частки в статутному капіталі вказаного товариства згідно умов договору.

Відповідно пункту 4.2 договору внаслідок виконання зобов`язань згідно із даним договором виникають правові підстави для внесення змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" та для звернення до суб`єктів державної реєстрації органів державної влади з метою внесення змін до ЄДР щодо вказаного товариства.

03.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пераспера" (набувач) та ОСОБА_1 (відчужувач), в особі представника за довіреністю ОСОБА_3, було складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталією Вікторівною за реєстровими номерами №№ 118, 119.

03.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Копеліна", в особі директора ОСОБА_1, якого за довіреністю представляє ОСОБА_3, передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Пераспера" статут товариства від 11.10.2018; витяг з ЄДР від 27.12.2022; печатку Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна".

03.02.2023 єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пераспера" прийнято рішення № 1 про звільнення з посади директора ОСОБА_1 ; призначено на посаду директора ОСОБА_4 ; змінено місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна"; виключено із переліку видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" види діяльності 47.11, 47.19, 47.25, 47.26, 47.71, 55.10, 56.10; включено до переліку види діяльності 68.10, 68.32; затверджено нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна"; уповноважено ОСОБА_3 на здійснення представництва товариства перед суб`єктами державної реєстрації.

Зі змісту опису документів від 03.02.2023, які подавались Товариством з обмеженою відповідальністю "Копеліна" для проведення державної реєстрації в ЄДР вбачається, що ОСОБА_3 було подано: - заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; - документ про сплату адміністративного збору; - договір, інший документ про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; - акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; - довіреність; - згода. Вказані документи отримав Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталія Вікторівна.

06.02.2023 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталією Вікторівною здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Копеліна" № 1000741070018013083 (а.с. 31 том 1), зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Зі змісту опису документів від 06.02.2023, які подавались Товариством з обмеженою відповідальністю "Копеліна" для проведення державної реєстрації в ЄДР вбачається, що ОСОБА_4 було подано: - заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; - опис структури власності; - документ про сплату адміністративного збору; - рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни; - статут (нова редакція); - нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи. Вказані документи отримав Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталія Вікторівна.

07.02.2023 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталією Вікторівною здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу № 1000741070019013083, зміна видів економічної діяльності юридичної особи; зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна місцезнаходження юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.

04.04.2023 ОСОБА_1, в особі представника адвоката Завойко Д. І., звернувся до Мін`юсту зі скаргою, в якій вважав протиправними та просив скасувати вищенаведені реєстраційні дії.

Вказана скарга обґрунтована тим, що 13.12.2022 ОСОБА_1 маючи статус учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", оформив довіреність відповідно до якої уповноважив ОСОБА_5 на представництво його інтересів, зокрема, в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Копеліна" з питань, що виникли, чи будуть виникати у нього як у учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", яка була посвідчена нотаріусом нотаріальної контори Єреван Республіки Вірменія Айрапетяном А.Г. (зареєстрована в реєстрі за № 30147). Водночас, з дати оформлення довіреності (13.12.2022) до дати вчинення оскаржуваних реєстраційних дій (06.02.2023 та 07.02.2023) минуло більше одного місяця та відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", нотаріус станом на дату вчинення реєстраційної дії повинен був отримати від довірителя відповідну заяву про підтвердження дії довіреності, він же такої заяви нотаріусу не подавав, що свідчить про незаконність вчинення реєстраційної дії № 1000741070018013083 від 06.02.2023 відносно державної реєстрації зміни складу засновників (учасників), відповідно до якої Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталією Вікторівною було змінено засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Пераспера". Також зазначав, що підписання акта приймання-передачі частки в статутному капіталі, прийняття документів та вчинення вказаної реєстраційної дії здійснювалося на підставі довіреності від 13.12.2022 з пропуском строку її дії. У скарзі зазначено, що реєстраційна дія від 07.02.2023 за № 1000741070019013083 є похідною від реєстраційної дії від 06.02.2023, тому вона також підлягає скасуванню. Крім того, в скарзі вказував, що між ОСОБА_1 та повіреною було обумовлено, що відступлення частки заявника, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", можливо здійснити тільки шляхом продажу за вартістю частки або частини частки не нижче 150 000,00 грн, однак повіреною вказаних дій вчинено не було, що свідчить про порушення інтересів та корпоративних прав скаржника, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", та наявністю підстав для скасування вказаних реєстраційних дій.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталія Вікторівна направила до Мін`юсту письмові пояснення по суті скарги, в яких вказала, що довіреність від імені ОСОБА_1 від 13.12.2022, зареєстрована в реєстрі за № 30147 від 13.12.2022, описана в скарзі, третій особі-2 для проведення реєстраційної дії № 1000741070018013083 не подавалась, а для проведення реєстраційної дії заявником була надана довіреність, видана в Республіці Вірменія, місто Єреван, 12.01.2023 від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3, засвідчена нотаріусом території Єреван РВ Айрапетяном А.Г. 12.01.2023 за реєстровим номером № 378, код нотаріального акта: 545-20230112-79-6588180, перевірка дійсності довіреності, сформовано Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталією Вікторівною через веб-портал нотаріальної палати Республіки Вірменія 01.02.2023. Проведення реєстраційної дії № 1000741070019013083 від 07.02.2023 відбувалось без подачі заявником будь-якої довіреності, так як в межах цієї реєстраційної дії вона не була потрібна. Третьою особою-2 додатково були проведені перевірки відповідно до абзацу 3 частини 6 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а саме: - відсутність зареєстрованих обтяжень щодо частки власника шляхом отримання відомостей з державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 82373044 від 03.02.2023; - відсутність власника частки ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників від 03.02.2023. Третьою особою-2 були проведені вказані реєстраційні дії після розгляду наданих заявником документів згідно із описами та проведення нею всіх перевірок за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених статтею 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Пераспера" також були подані письмові пояснення по суті скарги ОСОБА_1, в яких зазначено, що реєстраційні дії були вчинені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталією Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", які не пов`язані із здійсненням представництва ОСОБА_1 повіреною ним особою - ОСОБА_5, оскільки вказана особа не здійснювала його представництво, не подавала від його імені та в його інтересах документів до реєстратора, та будь-яким чином не приймала участі у реалізації своїх повноважень як представника. З цих підстав, нотаріусом не бралися і не могли братися до уваги довіреності видані ОСОБА_1 щодо вказаної особи.

Наказом Мін`юсту № 1560/5 від 02.05.2023 скарга ОСОБА_1 від 03.04.2023 задоволена; скасовані реєстраційні дії в ЄДР № 1000741070018013083 від 06.02.2023 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та № 1000741070019013083 від 07.02.2023 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталією Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна". Також було тимчасово блоковано Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталії Вікторівні доступ до ЄДР строком на 1 місяць та покладено виконання наказу на Офіс протидії рейдерству та на ДП "Національні інформаційні системи".

Підставою для прийняття такого наказу був висновок № 1268-33.1.2-23 від 27.04.2023 центральної колегії Мін`юста з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юста від 24.04.2023 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 03.04.2023, зареєстрованої в Мін`юсті 04.04.2023 за № СК-1198-23. Відповідно до вказаного висновку, колегією встановлено, що приватний нотаріус Пахниць Наталія Вікторівна провела реєстраційну дію щодо відчуження частки учасника ОСОБА_1, відомості про якого були внесені до Єдиного реєстру боржників, що заборонено Законом. У висновку зазначено, що відповідно до пункту 3-1 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації у зв`язку з тим, що заяву про державну реєстрацію змін до відомостей ЄДР, пов`язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників. Водночас, комісією встановлено, що на момент проведення приватним нотаріусом Пахниць Наталією Вікторівною оскаржуваної реєстраційної дії від 06.02.2023 щодо ОСОБА_1 було відкрите 23.11.2017 виконавче провадження, у зв`язку з чим відомості про нього містились у Єдиному реєстрі боржників. Крім того, для проведення оскаржуваних реєстраційних дій приватному нотаріусу Пахниць Наталії Вікторівні подано один комплект документів неналежним заявником, тоді як документи повинні подаватись різними заявниками в рамках різних реєстраційних дій. Тобто, приватний нотаріус провела реєстраційну дію в ЄДР щодо зміни складу учасників та кінцевого бенефіціарного власника товариства однією реєстраційною дією, на підставі документів, що згідно із Законом повинні подаватись різними заявниками в рамках різних реєстраційних дій. Також, встановлено, що реєстраційна дія від 07.02.2023 проведена приватним нотаріусом на підставі, зокрема, рішення єдиного учасника товариства № 1 від 03.02.2023, а тому вона підлягає скасуванню як така, що випливає з факту скасування реєстраційної дії від 06.02.2023.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 позов задоволено:

- стягнуто (витребувано з володіння) з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пераспера" частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" у розмірі 100%, що складає 733 200,00 грн;

- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1560/5 від 02.05.2023 "Про задоволення скарги";

- зобов`язано Міністерство юстиції України відновити записи стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:

- Мін`юст повинен був здійснювати розгляд скарги ОСОБА_1 в першу чергу в межах її доводів, однак в основу висновку були покладені доводи, на які скаржник не посилався. При цьому, у висновку, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного наказу Мін`юстом вказано лише, що скаржник вважає оскаржувані реєстраційні дії здійснені усупереч законодавчим вимогам, а подані документи для їх проведення не були перевірені на достовірність та обсяг повноважень у осіб, які їх підписували; однак не наведено оцінки таким мотивам, що спростовує твердження апелянта про те, що під час розгляду даної скарги Мін`юст не лише перевіряв доводи, а також встановлював інші обставини, які мають значення для її об`єктивного розгляду;

- повідомлена ОСОБА_1 у поданій Мін`юсту скарзі інформація не відповідала дійсності, оскільки між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пераспера" укладались договір та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", які від імені ОСОБА_1 вчинялись ОСОБА_3 (колишньою дружиною ОСОБА_1, на утриманні якої п`ятеро спільних з ОСОБА_1 дітей) на підставі довіреності від 12.01.2023, посвідченої нотаріусом нотаріальної території Єреван РВ Айрапетяном А.Г. та зареєстрованої у реєстрі за № 378. При цьому, акт приймання-передачі документів та печатки від 03.02.2023 зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", а також подача документів для проведення державної реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Копеліна" в ЄДР від 03.02.2023 згідно із описом, - також підписані ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_1 в скарзі вказував, що ним було обумовлено з ОСОБА_5 (усне обговорення; документів на підтвердження такої домовленості до матеріалів справи не надано), що відступлення його частки має відбуватись на оплатній основі, проте 12.01.2023 ОСОБА_5 надала згоду на будь-яке відчуження такої частки (в тому числі дарування). Попри наведене, даним обставинам не надано оцінки у висновку Мін`юсту. Даний висновок мотивований тим, що державний реєстратор мав відмовити в реєстраційній дії, оскільки відчужувач частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" був внесений до Єдиного реєстру боржників у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, а також з огляду на подання одного комплекту документів неналежним заявником для проведення оскаржуваних реєстраційних дій приватним нотаріусом Пахниць Наталією Вікторівною;

- матеріалами справи підтверджується, що Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталія Вікторівна здійснювала перевірку інформації у Єдиному реєстрі боржників щодо ОСОБА_1, що підтверджується інформацією від 03.02.2023, та вказана особа була відсутня у такому реєстрі боржників, про що Мін`юсту було відомо, оскільки результати пошуку (відповідна інформація з реєстру) була долучена приватним нотаріусом Пахниць Наталією Вікторівною до пояснень на скаргу ОСОБА_1 . Однак, маючи докази виконання приватним нотаріусом Пахниць Наталією Вікторівною дій з перевірки інформації у Єдиному реєстрі боржників щодо ОСОБА_1 та відсутності останнього у такому реєстрі, Мін`юст у своєму висновку зазначив, що ОСОБА_1 є у Єдиному реєстрі боржників;

- постановою від 07.11.2017 Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві старшим державним виконавцем Бабенко О. О. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 07.03.2017 у справі № 761/24062/16-к щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 1 600,00 грн. У вказаній постанові державним виконавцем допущено помилку у по батькові боржника та замість ОСОБА_1, вказано ОСОБА_1 . В свою чергу, дана описка зумовила залишення без виконання вказаної ухвали суду від 07.03.2017 аж до вересня 2023 року (більш як п`ять років; постановою від 04.09.2023 Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Мін`юсту головним державним виконавцем Бабенко О.О. закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1), поки в межах розгляду даної справи не виникло питання з приводу наявності в Єдиному реєстрі боржників ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції зазначив, що видавав довіреність 12.01.2023 на свою колишню дружину - ОСОБА_3, яка залишилась в Україні (в той час як він разом із теперішньою дружиною перебував у Вірменії), довіреність на представництво інтересів як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна", отже видавши вказану довіреність відповідач-1 розумів її зміст та погоджував відчуження своєї частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Копеліна". Проте після вчинення дій визначених довіреністю, ОСОБА_1 передумав відчужувати свою частку у такому товаристві та вирішив нівелювати вчинений правочин шляхом подання до Мін`юсту скарги;

- отже, ОСОБА_1 був обізнаний, що ним видавалась довіреність на реалізацію свого майна як колишній дружині - ОСОБА_3, так і нинішній - ОСОБА_5, проте будучи обізнаним про ці обставини, відповідач-1 послався на неправдиві відомості щодо відчуження частки в статутному капіталі саме ОСОБА_5 з метою ініціювання процесу розгляду скарги відповідачем-2;

- таким чином, Мін`юстом належним чином не було розглянуто доводи скарги ОСОБА_1, не надано можливості заінтересованим особам подати будь-які пояснення з приводу самостійно виявлених Мін`юстом та розглянутих обставин, про які в скарзі не зазначалось, що свідчить про незабезпечення Мін`юстом при розгляді скарги змагальності, неупередженості та безсторонності її розгляду;

- крім того, неможливість виявлення приватним нотаріусом Пахниць Наталією Вікторівною інформації у Єдиному реєстрі боржників щодо ОСОБА_1 обумовлена встановленими Мін`юстом правилами пошуку інформації у такому реєстрі (абзацом 8 пункту 1 розділу VІI Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Мін`юстом № 2432/5 від 05.08.2016) та вчиненою старшим державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенко О.О. помилкою у по батькові боржника - ОСОБА_1 ;

- посилання Мін`юста на те, що не обов`язково заповнювати реквізит "по батькові" не спростовує вказаних висновків, оскільки графа - по батькові містить примітку - за наявності (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors), тобто приватним нотаріусом Пахниць Наталією Вікторівною здійснено витяг з відповідного реєстру за наявними повними даними (ПІБ) боржника. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що приватним нотаріусом Пахниць Наталією Вікторівною проведено перевірку відповідно до абзацу 3 частини 6 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", зокрема, щодо відсутності ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників, і підстави для відмови у проведенні державної реєстрації були відсутні;

- державна реєстрація зміни складу учасників здійснена 06.02.2023 на підставі заяви та документів, які подавались представником ОСОБА_1 (довіреність була видана в установленому Законом порядку на ОСОБА_3 ), а державна реєстрація зміни складу бенефіціарного власника здійснена 07.02.2023 на підставі заяви та документів, які подавались директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Копеліна" ОСОБА_4

Крім того, суд першої інстанції, розглядаючи заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 120 000 грн не є співмірними із складністю предмету спору, та керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості, розумності, справедливості та пропорційності дійшов висновку про зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу на 50% до 60 000 грн, які порівну стягнуто з відповідачів по 30 000 грн з кожного.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зазначив, що з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг наданих послуг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, а також заперечення відповідача-2 проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції правомірно обмежено їх розмір до 60 000,00 грн.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 910/8050/23, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині задоволених позовних вимог про скасування наказу Міністерства юстиції України № 1560/5 від 02.05.2023 "Про задоволення скарги" та зобов`язання відновити скасовані цим наказом записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі № 910/8050/23 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пераспера" про скасування пунктів 3, 5 наказу Міністерства юстиції України від 02.05.2023 № 1560/5 "Про задоволення скарги", а у задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пераспера" про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 02.05.2023 № 1560/5 "Про задоволення скарги", зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив:

- пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 24.01.2019 у справі № 592/5576/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 20.03.2023 у справі № 640/9782/21 щодо стандартів доказування та ролі суду у належному з`ясуванні всіх обставин справи, що призвело до порушення норм процесуального права, зокрема, статей 73, 74, 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України та, як наслідок, неправильного застосування положення частин 6, 7 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та пунктів 9, 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 в частині обов`язку Міністерства юстиції України встановлювати інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, а також щодо обов`язку інформувати заінтересованих осіб про кожен крок розгляду скарги, зокрема, про самостійно виявлені порушення законодавства в оскаржуваних реєстраційних діях; не враховали висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.01.2024 у справі № 320/3339/23 щодо визначення юрисдикції спорів про скасування наказу Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації в частині застосування санкцій до державного реєстратора, чим було порушено приписи пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник також зауважує, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2023 у справі № 826/10888/18, щодо процедурних рішень, які не вплинули на прийняття правильного по суті рішення; не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, стосовно принципу права "jura novit curia" ("суд знає закони"); не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20 щодо дотримання принципу пропорційності при вирішенні питання розподілу судових витрат та врахування критеріїв здійснення такого розподілу.

- пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: необхідність формування висновків Верховного Суду щодо абзацу 8 пункту 1 розділу VІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 від 05.08.2016, в редакції від 13.01.2023, яка була чинною на момент вчинення спірних реєстраційних дій.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пераспера" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Крім того, у відзиві на касаційну скаргу позивач просить стягнути з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пераспера" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн. Відзив обґрунтовано, зокрема тим, що, посилання Міністерства юстиції України в касаційній скарзі на постанови Верховного Суду є безпідставними, оскільки предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, фактичні обставини, матеріально-правове регулювання відрізняються у цих справах й у справі, яка переглядається. Тобто спірні питання виникли не у подібних правовідносинах. А тому твердження Міністерства юстиції України, що суд першої інстанції та апеляційний суд застосував норми права без врахування зазначених у касаційній скарзі висновків Верховного суду є необґрунтованим.

15.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пераспера" подало клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить стягнути з Міністерства юстиції України на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн.

5. Позиція Верховного Суду

За чинним конституційним правопорядком, що його визначено приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд кожної справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.

У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя (пункти 5.10, 5.16, 5.21 постанови).

У статті 287 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1).

Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Наведене узгоджується із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:

- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови);

- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями (пункт 25 постанови);

- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови);

- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).


................
Перейти до повного тексту