ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Желєзного І. В., Банаська О. О.
у справі № 990/61/24 (провадження № 11-96заі24) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Короткий виклад історії справи
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського В. О., у якому просив:
- визнати протиправними дії Президента України Зеленського В. О. щодо відмови у виданні указу на виконання Конституції України;
- зобов`язати Президента України Зеленського В. О. видати указ на виконання Конституції і законів України про виконання постанов суду від 17 листопада 2006 року, 17 жовтня 2012 року та 04 листопада 2022 року в повному обсязі головою правління Пенсійного фонду України Капінусом Є. В .
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є пенсіонером, інвалідом війни третьої групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
17 листопада 2006 року постановою Іванківського районного суду Київської області (справа № 2а-106/06), 17 жовтня 2012 року постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду (справа № 2-А-723/12) та 04 листопада 2022 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва (справа № 640/36765/21) позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок пенсії було задоволено. Постанови набрали законної сили та не скасовані.
Проте ОСОБА_4 вбачає зменшення розрахунку пенсії за вислугу років з 01 січня 2023 року на 403,3 %, що, на його думку, підтверджує невиконання Пенсійним фондом України вказаних вище постанов суду, Конституції і законів України. До того ж Пенсійний фонд України і на теперішній час не виконує цих постанов суду, посилаючись на їх виконання.
17 січня 2024 року позивач звернувся до Президента України та просив його видати указ на виконання пункту 31 частини першої статті 106 Конституції України, яким зобов`язати голову правління Пенсійного фонду України Капінуса Є. В. виконати статті 22, 43 і 124 Конституції України, однак отримав відповідь про те, що розгляд і вирішення вказаних ОСОБА_1 питань щодо перерахунку пенсії та забезпечення виконання рішень судів не віднесено до повноважень Президента України, вичерпно визначених Конституцією України.
Суд першої інстанції установив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 17 листопада 2006 року у справі № 2-а106/06 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про перерахунок пенсії задоволено. Зобов`язано відповідача провести донарахування та виплату пенсії з урахуванням з 01 вересня 1999 року надбавки у розмірі 40 % від посадового окладу, введеної Указом Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99; з 01 травня 2003 року - надбавки за безперервну службу в Збройних силах України в розмірі 90 % від всього грошового забезпечення, введеної Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389; з 01 листопада 1996 року - премії у розмірі 33,3 % від всього грошового забезпечення, передбаченої пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 і наказом міністра оборони України від 05 березня 2001 року № 75; з 01 січня 2003 року - надбавки у розмірі 100 % від усього грошового забезпечення, введеної Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі № 2-А-723/12 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволено частково. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України Житомирської області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням зміни розміру премії (одного з видів грошового забезпечення) відповідно до наказів міністра оборони України від 05 листопада 2010 року № 576 та від 25 червня 2011 року № 355 починаючи з 19 січня 2012 року. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов`язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 довідки про зміну розміру грошового забезпечення починаючи з 19 січня 2012 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2022 року у справі № 640/36765/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу з 71 % до 70 % від сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі 71 % від суми грошового забезпечення з урахуванням проведених раніше виплат починаючи з 01 січня 2018 року. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18 серпня 2021 року № 7898. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 71 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18 серпня 2021 року № 7898 з урахуванням проведених раніше виплат починаючи з 01 квітня 2019 року. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня по 03 вересня 2019 року 75 % суми підвищення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня по 03 вересня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
Позивач зазначає, що Пенсійний фонд України не виконує вказаних судових рішень, у зв`язку із чим 17 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Президента України Зеленського В. О. із заявою, в якій виклав обставини, що стосувались розгляду його заяв у судах, та просив главу держави видати указ, обов`язковий для виконання головою правління Пенсійного фонду України Капінусом Є. В., на захист своїх конституційних прав у сфері виконання таких рішень суду Пенсійним фондом України щодо перерахунку його пенсії відповідно до рішень суду.
20 лютого 2024 року Департамент з питань звернення громадян Офісу Президента України надав позивачу відповідь, відповідно до якої повідомив, що розгляд і вирішення вказаних ОСОБА_1 питань щодо перерахунку пенсії та забезпечення виконання рішень судів не віднесено до повноважень Президента України, вичерпно визначених Конституцією України.
Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, що полягає у невиданні указу на виконання Конституції України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 22 січня 2024 року відмовив у задоволенні позову.
Свої висновки суд першої інстанції мотивував тим, що питання, порушені позивачем у пред`явленому ним адміністративному позові, не належать до конституційних повноважень Президента України.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що оскільки заявлені позивачем у зверненні до відповідача вимоги стосуються зобов`язання Президента України видати указ про виконання судових рішень, ухвалених за результатами розгляду позовів ОСОБА_1, таке звернення не підлягає розгляду в порядку, передбаченому Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", бо такі відносини регулюються нормами Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII"Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що воно прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Скаржник указав, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що питання, порушені ним у поданому позові, не належать до конституційних повноважень Президента України, оскільки Президент України відповідно до статті 104 Конституції України присягався обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції і законів України.
ОСОБА_1 також зазначив, що Пенсійний фонд України виконав постанови суду, а в подальшому при перерахуванні пенсії їх не виконує. Рішення суду діє, доки не скасоване судом вищої інстанції. При цьому Закон № 1404-VIII не передбачає виконання рішення вдруге.
На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня2024 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Суть постанови Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду постановою від 04 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишила без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року - без змін.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимоги позивача у цій справі дійсно стосуються забезпечення виконання судових рішень в інших адміністративних справах про перерахунок пенсії. Водночас визначені позивачем фактичні підстави позову свідчать про наявність публічно-правового спору в цій справі, який підлягає вирішенню адміністративним судом.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, щовирішення порушених позивачем у пред`явленому нимадміністративному позові питань не належить до конституційних повноважень Президента України, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Не погоджуємося з такими висновками Великої Палати Верховного Суду з таких мотивів.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
На підставі положень пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
За змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.