ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2024 року
м. Київ
справа № 200/2319/23
адміністративне провадження № К/990/38275/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: військової частини НОМЕР_2, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 (колегія суддів у складі: Сіваченка І. В., Блохіна А. А., Гаврищук Т. Г.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_2, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 85 927,84 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44);
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078);
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць у загальній сумі 268 076,95 грн за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 06.08.2009 по 15.04.2022 він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2, з якої 16.04.2022 був переведений до військової частини НОМЕР_1, де проходив військову службу до 02.03.2023. Відповідно до наказу від 02.03.2023 № 99-ОС позивача було звільнено з військової служби. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 по 02.03.2023 не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Окрім того, на думку позивача, усупереч абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 відповідачем за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 не було виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 06.08.2009 по 15.04.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.04.2022 № 144-ОС, зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення майстер-сержанта ОСОБА_1, який прибув з НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України 16.04.2022 та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.04.2022 № 102-ОС зарахований в розпорядження начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20.02.2023 № 80-ОС звільнено з військової служби за підпунктом "г" (один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років), пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону, у запас майстер-сержанта ОСОБА_1, інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 4 відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави відділу прикордонної служби № 1, без права носіння військової форми одягу.
02.03.2023 наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 99-ОС виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення майстер-сержанта ОСОБА_1, інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 4 відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави відділу прикордонної служби № 1, який звільнений в запас наказом НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20.02.2023 № 80-ОС, за підпунктом "г" (один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років), пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону, без права носіння військової форми одягу.
Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 із заявами від 25.04.2023, в яких просив надати, зокрема, довідку про розмір виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 15.04.2022 та з 16.04.2022 по 02.03.2023, із вказанням застосованих базових місяців. Відповідь на свої заяви позивач не отримав.
Разом з тим, як встановлено з наданої відповідачем архівної відомості з січня 2022 по грудень 2022, позивачу виплачена індексація у травні - 913,01 грн, у червні - 1017,12 грн, у липні - 1066,00 грн, у серпні - 1281,80 грн, у вересні - 1281,80 грн, у жовтні - 1281,80 грн, у листопаді - 1424,80 грн, у грудні - 1470,83 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4463,15 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1294, у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 "Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України". Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних відносинах саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.12.2015 по 28.02.2018. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки доказів нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідачем не надано, а у відзиві на позов відповідач заперечує проти встановлення базового місяця - січня 2008 року, то обґрунтованими є позовні вимоги у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення позивачу період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно та про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць у загальній сумі 268 076,95 грн за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд першої інстанції зазначив, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01.03.2018 не є спірними. Щодо "фіксованої" суми індексації суд зазначив, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Ураховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно з абзацом 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (дохід не підвищився) та становить: 4463,15 грн - 0 грн = 4463,15 грн. Тобто, відповідач зобов`язаний був з березня 2018 року виплачувати суму індексації грошового забезпечення, визначену на підставі положень Порядку № 1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації. Проте, як зазначено судом першої інстанції, відповідач указаного не здійснив, що свідчить про його протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу, починаючи з 01.03.2018, так званої "індексації-різниці" в розмірі 4463,15 грн щомісячно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. При цьому суд першої інстанції послався на відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5, відповідно до яких у березні 2018 року розмір грошового забезпечення позивача складав 14 263,08 грн, у лютому 2018 року - 14 677,63 грн.
З метою ефективного захисту прав позивача суд першої інстанції уважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та обрати такий спосіб захисту його порушених прав, як визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4463,15 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки суми індексації, що є дискреційними повноваженнями відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за спірні періоди у конкретній сумі слід відмовити. Також відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44, оскільки згідно з матеріалами справи нарахування та виплата позивачу спірних сум індексації за зазначений період часу відповідачем проведена не в повному обсязі, тому відсутні підстави уважати, що під час проведення такого нарахування ним будуть порушені приписи чинного законодавства, у зв`язку з чим, на думку суду, передчасним є покладення обов`язку на відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44.
Щодо зауважень відповідача, що позивач у спірний період проходив військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні, а у списки особового складу НОМЕР_3 прикордонного загону позивач був зарахований 16.04.2022, суд першої інстанції зазначив, що оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача є військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонний загін), на день виключення із списків особового складу саме остання повинна розраховувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, у тому числі, індексації грошового забезпечення. Крім цього, суд зазначив, що згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.03.2023 № 99-ОС, яким позивача виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, позивачу виплачено компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2023 роки, тобто за період, коли позивач проходив військову службу в іншій військовій частині.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2023 змінено в мотивувальній частині, а також в резолютивній частині: в абзаці четвертому період з 01.03.2018 по 02.03.2023 замінено періодом з 01.03.2018 по 31.12.2022, а також виключено слова і цифри "в розмірі 4463,15 грн"; в абзаці п`ятому період з 01.03.2018 по 02.03.2023 замінено періодом з 01.03.2018 по 31.12.2022, а також виключено слова і цифри "в сумі 4463,15 грн". В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2023 залишено без змін.
Рішення суду першої інстанції переглядалося судом апеляційної інстанції лише в частині задоволених позовних вимог.
Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки доказів нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідачем не надано, а у відзиві на позов відповідач заперечує проти встановлення базового місяця - січня 2008 року, то обґрунтованими є позовні вимоги у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення позивачу період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно та про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас суд апеляційної інстанції не у повному обсязі погодився з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4463,15 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 02.03.2023 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5, на які послався суд першої інстанції, не містять даних щодо складових грошового забезпечення, що унеможливлює визначення, чи включають ці суми складові грошового забезпечення, які мають чи не мають разового характеру. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, відомості цього Реєстру не можна використати як належний доказ того, чи збільшився/зменшився розмір грошового забезпечення в березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не довів обґрунтованість вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення саме в сумі 4463,15 грн в місяць за період з 01.03.2018.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача за період з 01.01.2023 по 02.03.2023, оскільки пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Разом з тим, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача є військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонний загін), на день виключення із списків особового складу саме остання повинна розраховувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, в тому числі, індексації грошового забезпечення. Крім цього, згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.03.2023 № 99-ОС, яким позивача виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, позивачу виплачено компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2023 роки, тобто за період, коли позивач проходив військову службу в іншій військовій частині.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2023.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми Порядку № 1078 без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22, від 09.05.2023 у справі № 120/2234/22-а, від 09.05.2023 у справі № 400/12702/21, від 09.05.2023 у справі № 560/538/22, від 09.05.2023 у справі № 580/8769/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 27.07.2023 у справі № 160/12028/22, від 03.08.2023 у справі № 420/23183/21, від 15.08.2023 у справі № 580/9339/21, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22, від 15.08.2023 у справі № 520/1800/22, від 17.08.2023 у справі № 160/4155/22, від 17.08.2023 у справі № 580/3967/22, від 28.08.2023 у справі № 420/17338/22, від 07.09.2023 у справі № 480/5766/22, від 07.09.2023 у справі № 160/16084/22, від 07.09.2023 у справі № 420/12787/22, від 26.09.2023 у справі № 200/4531/22, від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 02.11.2023 у справі № 420/21528/21 (щодо отримання індексації-різниці грошового забезпечення).
Крім того, скаржник зазначає, що на момент прийняття судом апеляційної інстанції рішення існувала правова позиція Верхового Суду у постановах від 28.09.2022 у справах № 400/1119/21 та № 560/3965/21, яка передбачала, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи мають дослідити розмір збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року, визначити суму індексації, яка припадає на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) при застосуванні базового місяця січень 2008 року та, як наслідок, визначити чи належить позивачу індексація починаючи з березня 2018 року, що не було зроблено судом апеляційної інстанції.
Також скаржник покликається на те, що судом апеляційної інстанції проігноровано норми абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, висновки Верховного Суду щодо необхідності визначення розміру індексації-різниці грошового забезпечення у грошовому еквіваленті за період з 01.03.2018 по 02.03.2023, право на яку визначено Урядом; при вирішенні спору не досліджено обставини наведені у цій нормі права та не встановлено фактичні обставини справ, а саме: розмір грошового доходу позивача в лютому 2018 року; розмір грошового доходу позивача в березні 2018 року; грошовий дохід позивача збільшився чи зменшився в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року; розмір індексації грошового забезпечення в березні 2018 року при застосуванні базового місяця січень 2008 року, внаслідок чого позбавлено позивача права на отримання індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по дату звільнення.
Скаржник наголошує, що у період з 01.03.2018 позивач не оскаржував розрахунок величини приросту індексу споживчих цін. Так звана "поточна" індексація грошового забезпечення у військовослужбовців виникла тільки в грудні 2018 року в сумі 71,08 грн, внаслідок перевищення порогу в 103%, що не заперечується ні позивачем, ні відповідачем. Позивачем же в період з 01.03.2018 оскаржується сума індексації яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, які судом не досліджено. Тобто, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції, досліджуючи період з 01.03.2018, фактично неправильно визначив характер спірних правовідносин та ігнорує позовну заяву позивача, в якій було чітко зазначено, що визначення березня 2018 року як базового місяця у межах цієї справи не є спірним, а відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%. Такі обставини не є спірними між сторонами.
Позиція інших учасників справи
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Рух касаційної скарги
15.11.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 200/2319/23.
Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав законну силу 01.01.2016.
Тож з 01.01.2016 за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до 02.04.2021) цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній після 02.04.2021) визначено, що цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону № 1282-ХІІ.
Так, абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013.
Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15.03.2018 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 02.04.2021 у редакції постанови Уряду від 31.03.2021 № 278 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15.03.2018 дотепер діє у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Цей же абзац діяв з 02.04.2021 у редакції постанови Уряду від 31.03.2021 № 278 і встановлював, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01.12.2015 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15.03.2018 до 01.04.2021 діяв у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац діяв з 02.04.2021 у редакції постанови Уряду від 31.03.2021 № 278 і встановлював, що до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.