ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
справа № 760/21193/20
провадження № 61-1423св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Очеретним Юрієм Валентиновичем, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року у складі судді Ковальчук Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання до вчинення певних дій.
В обґрунтування позову посилалось на те, що по території села Петрівське Києво-Святошинського району Київської області проходить магістральний газопровід "Курськ-Київ" діаметром (ДУ) - 1200 мм, ділянка ЛЧ км 13,236 - км 506,559, робочий тиск (Ру)-5.5 МПа. Розмір охоронної зони з обох боків від осі вказаного газопроводу становить 150 м.
Вищевказаний магістральний газопровід "Курськ-Київ" перебуває на балансі ТОВ "Оператор ГТС України", що підтверджується відомостями про державне майно від 11 січня 2020 року, форма № 2б(к).
Під час обстеження охоронної зони зазначеного газопроводу працівниками Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор ГТС України" було виявлено, що в адміністративних межах с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032, ОСОБА_1 в охоронній зоні на ділянці магістрального газопроводу "Курськ-Київ" діаметром (ДУ) - 1200 мм, ділянка ЛЧ км 483,236 - км 506,559, робочий тиск (Ру)-5.5 МПа, здійснюється порушення охоронної зони, а саме: на території побудована огорожа земельної ділянки, висаджено багаторічні насадження та встановлені побутові споруди.
Відповідно до п. п. 10.1.7, п. 10.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві" земляні роботи в охоронній зоні кабелів високої напруги, діючих газопроводів та інших комунікацій необхідно виконувати за нарядом-допуском після одержання дозволу від організацій, що їх експлуатують; виконання земляних робіт в охоронній зоні кабелів, що перебувають під напругою або діючих газопроводів необхідно здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт та працівників організацій, що експлуатують ці комунікації.
Дозволу на проведення будь-яких робіт в охоронній зоні позивач відповідачу не надавав.
Використання земельної ділянки з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032 ОСОБА_1 підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3220435022020 від 23 вересня 2020 року.
Відповідач орендує дану земельну ділянку з 30 березня 2017 року і вона має цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Строк оренди - 49 років.
У свою чергу, у вказаному витягу зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032 має безстрокове обмеження у використанні, а саме "охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта транспорту", про що було відомо відповідачу.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути загрозу магістральному газопроводу "Курськ-Київ" шляхом невідкладного знесення (демонтажу) побутових споруд, огорожі земельної ділянки та викорчування багаторічних насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032, що знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу "Курськ-Київ".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року позов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_1 усунути загрозу магістральному газопроводу "Курськ-Київ" шляхом невідкладного знесення (демонтажу) побутових споруд, огорожі земельної ділянки та викорчування багаторічних насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032, що знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу "Курськ-Київ".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дерева, побутові споруди та огорожа на земельній ділянці, якою користується відповідач, яка розташована в межах охоронної зони магістрального газопроводу, висаджені і зведені ним з порушенням вимог, передбачених частиною четвертою статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів", та перешкоджають ТОВ "Оператор ГТС України" забезпечувати безпечну експлуатацію магістрального газопроводу "Курськ-Київ".
У зв`язку із цим порушені у такий спосіб права позивача слід захистити та зобов`язати відповідача усунути загрозу магістральному газопроводу, вчинивши дії по знесенню (демонтажу) огорожі та викорчовуванню багаторічних насаджень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24 січня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Очеретний Ю. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, а також відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
01 квітня 2024 року від ТОВ "Оператор ГТС України" до Верховного Суду надійшов відзив, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
21 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2024 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 справу № 760/21193/20 розподілено колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що по території села Петрівське Києво-Святошинського району Київської області проходить магістральний газопровід "Курськ-Київ" діаметром (ДУ) - 1200 мм, ділянка ЛЧ км 13,236 - км 506,559, робочий тиск (Ру)-5.5 МПа.
Розмір охоронної зони з обох боків від осі газопроводу становить 150 метрів.
Вищевказаний магістральний газопровід "Курськ-Київ" є об`єктом підвищеної небезпеки та перебуває на балансі ТОВ "Оператор ГТС України".
Під час обстеження охоронної зони зазначеного газопроводу працівниками Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор ГТС України" виявлено, що в адміністративних межах с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032 громадянином ОСОБА_1 в охоронній зоні на ділянці магістрального газопроводу "Курськ-Київ" діаметром ДУ) - 1200 мм, ділянка ЛЧ км 483,236 - км 506,559, робочий тиск (Ру)-5.5 МПа, здійснюється порушення охоронної зони, а саме на території ним побудована огорожа земельної ділянки, висаджено багаторічні насадження та встановлені побутові споруди.
ОСОБА_1 орендує земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032 на підставі договору оренди землі від 22 грудня 2016 року № 22/12. Договір оренди укладено на 49 років (пункт 3.1 Договору).
Власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_3, який отримав її на підставі розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації від 25 жовтня 2006 року № 819, про що отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 098278 від 23 грудня 2007 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010732900048.Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до пункту 2.2 Договору № 22/12 оренди землі від 22 грудня 2016 року вказано, що на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також відсутні інші об`єкти інфраструктури.
Пунктом 2.3 Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду без нерухомого майна та без інших об`єктів.
Таким чином, при укладенні Договору ОСОБА_3 та ОСОБА_1, як його сторони, підтвердили, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032 відсутні будь-які об`єкти станом на 22 грудня 2016 року.
Боярським ЛВУМГ неодноразово вчинялись заходи щодо попередження порушень вимог Закону України "Про правовий режим земель охоронних, зон об`єктів магістральних трубопроводів" та Правил охорони магістральних трубопроводів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 шляхом попередження відповідача про заборону будівництва огорожі, розміщення споруд та висаджування багаторічних насаджень.
Заявою від 26 березня 2018 року, листом № 528 від 26 серпня 2020 року ОСОБА_1 повідомляв позивача про те, що зазначена земельна ділянка взята ним в оренду та йому відомо, що дана земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу, який експлуатується Боярським ЛВУМГ.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до статті 1163 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична особа, життю, здоров`ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.