ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024 року
м. Київ
справа № 280/6017/21
адміністративне провадження № К/990/25541/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/6017/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхолд" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Лукманова О. М., Божко Л. А., Дурасова Ю. В.) від 18 травня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромхолд" (далі - ТОВ "Агропромхолд") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20 листопада 2020 року № 0030440705, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 807 459 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) внаслідок нереальності господарських операцій з його контрагентом гуртуються лише на припущеннях.
Позивач наголошує, що до перевірки ТОВ "Агропромхолд" у повному обсязі надано первинні документи на підтвердження фактичного отримання товарів позивачем, його перевезення та зберігання.
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2020 року № 0030440705,винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Агропромхолд" судові витрати у розмірі 59 915 грн.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 20 липня 2023 року Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року залишити в силі.
6. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає подальшого розгляд у відкрите судове засідання.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області у період з 30 вересня 2020 року по 06 жовтня 2020 року було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Агропромхолд" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додатку вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (грудень 2019 року, січень 2020 року та червень 2020 року), за результатами якої складено Акт перевірки № 97/08-01-07-05/39398740 від 16 жовтня 2020 року.
10. Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Агропромхолд" вимог чинного законодавства, а саме:
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2020 року на суму 1 807 459 грн;
- пункту 121.1 статті 121 ПК України, внаслідок не надання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.
11. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Іст Оілс Україна", встановлено відсутність придбання товарів, що не були реалізовані.
12. За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 20 листопада 2020 року винено податкове повідомлення-рішення № 0030440705, яким ТОВ "Агропромхолд" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, за липень 2020 року, у розмірі 1 807 459 грн.
13. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами не спростовуються висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій.
15. Зокрема суд виснував, що при перевірці господарської діяльності позивача податковий орган встановив відсутність первинних документів, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій, а саме, не підтверджено дійсність отримання товарів, доказів оплати за отримані товари, незрозумілі шляхи його транспортування.
16. Водночас суд першої інстанції зауважив, що проаналізована контролюючим органом податкова інформація свідчить про неможливість фактичної реалізації товарів у обсягах, задекларованих ТОВ "Іст Оілс Україна", у тому числі на адресу ТОВ "Агропромхолд". При цьому, у контрагента позивача - ТОВ "Іст Оілс Україна" відсутні виробничі потужності, складські приміщення, трудові ресурси (відсутні наймані працівники), що унеможливлює виконання договору по продажу зерна, відсутні основні фонди, виробниче обладнання. Зокрема, згідно податкової звітності щодо нарахування єдиного внеску за липень 2019 року та за серпень 2019 року, наданої контрагентом - ТОВ "Іст Оілс Україна", встановлено, що на підприємстві працювала 1 особа, що свідчить про відсутність необхідного штату співробітників для здійснення завантаження товару в транспорт власними силами, а згідно ЄРПН, не встановлено придбання послуг по навантаженню.
17. Також суд першої інстанції вказував, що первинні документи позивача, які стали підставою для формування податкового кредиту та формування фінансового результату, оформлено з порушеннями, які не підтверджують факт придбання товару, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Позивачем не здійснено оплату товару на адресу постачальника ТОВ "Іст Оілс Україна" на підставі рахунків-фактур.
18. Крім того, наявні зауваження щодо товарно-транспортних накладних, які надані як доказ транспортування товару, в графі "пункт навантаження" зазначено: Одеська обл. м. Чорноморськ, у вищевказаній графі, всупереч вимогам пункту 11.1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, не зазначено повну адресу пункту навантаження.
19. Окремо суд звернув увагу й на те, що паспорти якості (сертифікати відповідності або інші відповідні документи) до перевірки не надані, що унеможливлює встановлення походження (виробника, імпортера) товарів, в тому числі у зв`язку з невідповідністю обсягів його фактичного придбання підприємством ТОВ "Іст Оілс Україна" у контрагентів - продавців по ланцюгу постачання, обсягам його реалізації на ТОВ "Агропромхолд".
20. Крім того, щодо наданих позивачем до матеріалів справи документів, які не були надані ним під час перевірки, суд першої інстанції зазначив, що з огляду на приписи пункту 44.6 статті 44 ПК України, вважається, що документи, які не були надані під час перевірки (чи на протязі 5 днів після її проведення) вважаються відсутніми у такого платника податків.
21. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог, виходив з того, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Іст Оілс Україна", прослідковується мета замовлення та отримання товарів, його транспортування та складське зберігання. В свою чергу, відповідач не довів відповідно частини другої статті 77 КАС України правомірність свого рішення.
22. При цьому, апеляційний суд визнав необґрунтованими твердження податкового органу про відсутність у позивача та його контрагента виробничих потужностей, працівників, оскільки такі твердження сформовані на припущеннях, податковим органом при аналізі господарської діяльності позивача, не враховано специфіку товару.
23. Водночас суд апеляційної інстанції виснував, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших первинних документів (рахунків-фактур, податкових накладних тощо) можливо встановити зміну власного капіталу та виникнення зобов`язання сплатити виконавцю послуг кошти. Наявність у товарно-транспортної накладної непоновної адреси навантаження товару не може ставити під сумнів всю господарську операцію, нівелювати податкові накладні та робити нечинними інші первинні документи. При цьому зазначено, що нормами податкового законодавства не заборонено здійснення оплати новому кредитору після переуступлення боргу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
25. Як на підставу для касаційного оскарження Головне управлінням ДПС у Запорізькій області посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано пункт 44.1 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2 статті ПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року по справі № 400/987/19, від 31 березня 2021 року по справі № 826/3842/17, від 16 лютого 2021 року по справі № 815/5285/16.
26. Зокрема, в доводах касаційної скарги скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції не враховано, що копії платіжних доручень, копія договору оренди від 01 січня 2019 року складського приміщення за адресою: с. Степне, вул. Урожайна 17, копія нотаріально посвідченого договору за яким ОСОБА_1 набула це майно у власність, копія складської довідки щодо знаходження на складі ТОВ "Агроінвест-2013" за адресою: с. Степне, вул. Урожайна 17 зерна у кількості 1620 тон не надавались при проведенні перевірки, не були покладені в основу оскаржуваного рішення, а тому позивач не може посилатись на ці докази, що прирівнюється до їх відсутності.
27. При цьому скаржник зауважує, про відсутність у позивача складських квитанцій, карток складського обліку, будь-яких документів щодо походження товару, що підтверджує надана до перевірки відповідь від 29 вересня 2020 року № 1019 з ДП "ДЕРЖРЕЄСТРИ УКРАЇНИ" згідно якої всупереч вимогам Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" ТОВ "Агроінвест-2013" у період 2019 - 2020 року не був підключений до основного реєстру складських документів на зерно, прийнятого на зберігання, та інформація щодо зерна, яке знаходилось у нього на зберіганні в основному реєстрі відсутня.
28. Водночас скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу. Зокрема, апеляційним судом не прийнято до уваги відсутність у контрагента ТОВ "Іст Оілс Україна" нерухомого майна у м. Чорноморськ Одеської області, відсутність транспортних засобів, на підприємстві працювала 1 особа, що свідчить про відсутність необхідного штату співробітників для здійснення завантаження товару в транспорт власними силами, а згідно ЄРПН не встановлено придбання послуг по навантаженню.
29. Окремо скаржник звертає увагу й на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме пункту 44.6 статті 44 ПК України та статті 308 КАС України без урахування висновку щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року по справі № 520/3948/19 та від 06 серпня 2019 року по справі № 520/8681/18.
30. Зокрема скаржник вказує, що апеляційним судом прийнято до уваги нові докази, а саме: договір купівлі-продажу від 17 травня 2014 року, укладений між ТОВ "ОЛВ ЛТД" та покупцем ОСОБА_1, нежитлової будівлі, яка розташована у Запорізькій області, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна 17, договору оренди № 1 від 01 січня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та орендарем ТОВ "Агроінвест-2013" щодо приймання орендарем в оренду нерухомого майна, яке розташоване за адресою Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна 17.
31. При цьому, жодних об`єктивних причин, пов`язаних з неможливістю надати ТОВ "Агропромхолд" доказів наявності у ТОВ "Агроінвест-2013" орендованого майна за адресою Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна 17 під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не надано, тому такі документи відповідно до частини четвертої статті 308 КАС України не повинні прийматись судом.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
33. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
34. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
35. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
36. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
37. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV.
38. Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.
39. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
40. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 зазначеного Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
41. Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
42. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
43. Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
44. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
45. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
46. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
47. Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
48. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
49. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
50. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
51. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
52. Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
53. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
54. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
55. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
56. Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24 січня 2018 року (справа № 2а-19379/11/2670), від 28 жовтня 2019 року (справа № 280/5058/18), від 26 лютого 2020 року (справа № 826/1308/18), від 06 травня 2020 року (справа № 640/4687/19).
57. Водночас cам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.