ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Погрібного С. О., Желєзного І. В.
до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року
у справі № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24)
за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк", Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, акта державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна з чужого незаконного володіння,
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк", Державне підприємство "СЕТАМ", приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, про визнання права власності на нерухоме майно
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2022 року, постановлене суддею Блажко І. О., та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Хіль Л. М., Пилипчук Л. І., Триголова В. М.,
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у січні 2022 року звернувся до суду з позовом до
Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)
(далі - ПСМУ МЮ (м. Суми)), Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"
(далі - ПАТ "МТБ Банк"), Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. (далі - приватний нотаріус), у якій просив:
- визнати незаконними та скасувати результати електронних торгів, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 06 жовтня 2021 року № 555758
(далі - протокол проведення електронних торгів), з продажу квартири АДРЕСА_1, що на праві власності належала ОСОБА_3 ;
- визнати незаконним і скасувати акт державного виконавця про проведені електронні торги від 05 листопада 2021 року, затверджений виконувачем обов`язків начальника Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - ВПВР УЗПВР
у Полтавській області) ОСОБА_4 ;
- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів від 18 листопада 2021 року № 959, видане приватним нотаріусом;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, з одночасним припиненням її права власності;
- витребувати спірну квартиру з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Позивач обґрунтовував пред`явлений позов тим, що у провадженні ВПВР УЗПВР у Полтавській області перебував виконавчий лист від 26 березня 2018 року № 554/4712/15-ц, виданий Октябрським районний судом м. Полтави, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "МТБ Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 29 077, 13 дол. США, заборгованості
за відсотками - 2 911, 04 дол. США, заборгованості за пенею - 67 073, 60 грн та судового збору.
Державний виконавець у цьому виконавчому провадженні вчинив підготовчі дії
з проведення ДП "СЕТАМ" електронних (прилюдних) торгів та реалізував на них спірну квартиру. Торги, за твердженням позивача, провели з порушеннями Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5).
Позивач зазначив, що 13 липня 2021 року йому направили лист, у якому повідомили вартість описаного нерухомого майна (378 000, 00 грн). Ознайомившись зі звітом про незалежну оцінку майна, він не погодився з такою та порядком її проведення, тому звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Ухвалою від 26 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, Октябрський районний суд м. Полтави частково задовольнив скаргу ОСОБА_1 . Суд визнав такою, що не підлягає застосуванню, оцінку вартості квартири у формі письмового звіту про незалежну оцінку майна від 08 липня 2021 року № 615; в іншій частині вимог скарги відмовив.
ОСОБА_1 зазначив, що ДП "СЕТАМ" не надсилало на його адресу відомості про день та час проведення електронного аукціону з реалізації спірної квартири як предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів, зокрема повідомлення про проведення електронних торгів 06 жовтня 2021 року. Він не отримав протоколу проведення електронних торгів, про його існування дізнався 01 грудня 2021 року під час ознайомлення зі змістом акта про проведені електронні торги, а також із Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Стислий виклад змісту вимог зустрічного позову
ОСОБА_2 у лютому 2022 року звернулася до суду зі зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: ПСМУ МЮ (м. Суми), ПАТ "МТБ Банк", ДП "СЕТАМ", приватний нотаріус, у якому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що є добросовісною набувачкою спірної квартири.
Стислий виклад змісту судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 17 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, Октябрський районний суд м. Полтави задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд визнав незаконними та скасував результати електронних торгів від 06 жовтня 2021 року з продажу квартири АДРЕСА_1, що належала на праві власності ОСОБА_3, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 06 жовтня 2021 року № 555758.
Визнав незаконним та скасував акт державного виконавця про проведені електронні торги від 05 листопада 2021 року, затверджений виконувачем обов`язків начальника ВПВР УЗПВР у Полтавській області ОСОБА_4
Визнав недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів від 18 листопада 2021 року, серія та номер 959, видане приватним нотаріусом.
Скасував державну реєстрацію права власності від 18 листопада 2021 року
з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на квартиру
АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23027958.
Витребував із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23027958.
Суд відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, навів такі аргументи. ДП "СЕТАМ" не повідомило ОСОБА_1 про день і час проведення електронних торгів, що є порушенням приписів законодавства. Враховуючи, що електронні торги є незаконними, їх результати скасовані, тому ОСОБА_1 має право на витребування квартири з незаконного володіння ОСОБА_2 .
Також суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що зустрічний позов є безпідставним, оскільки ОСОБА_2 не надала належних і допустимих доказів порушення її права на спірну квартиру.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що до позивача як спадкоємця, який подав заяву про прийняття спадщини померлого ОСОБА_3 у строк, визначений Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), з моменту відкриття спадщини перейшли усі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема, право оспорити торги та витребувати квартиру з чужого незаконного володіння відповідачки.
Апеляційний суд наголосив, що доводи апеляційної скарги про заниження початкової вартості описаного майна, а також про те, що оскарження боржником оцінки майна не вплинуло на результати торгів, є необґрунтованими, адже були порушені правила проведення електронних торгів.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
1. ПАТ "МТБ Банк" 28 березня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначив те, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року
у справі № 6-2988цс15, у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року
у справі № 462/2232/16, за змістом яких самий лише факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання торгів недійсними;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 361/3505/20, відповідно до яких процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 29 червня 2019 року
у справі № 6-370цс16, від 29 червня 2019 року у справі № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, у якій викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення вимог закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути
й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Заявник в касаційній скарзі навів такі аргументи. Оскарження ОСОБА_1 оцінки спірного майна не вплинуло на результати торгів, оскільки після оцінки вартості майна у торгах брала участь лише одна особа. Позивач не надав належних
і допустимих доказів того, що вартість майна, реалізованого на спірних торгах, була нижчою, і що це майно можна було реалізувати за вищою ціною.
ПАТ "МТБ Банк" зазначило, що ОСОБА_1 не надав доказів порушення Порядку № 2831/5, а також того, що такі порушення вплинули на результат електронних торгів і могли обмежити його права та законні інтереси. Самий лише факт неналежного повідомлення боржника про проведення електронних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 у травні 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПАТ "МТБ Банк", в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року- без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 20 квітня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження
у цій справі, а ухвалою від 20 грудня 2023 року призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 14 лютого 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частин третьої, п`ятої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від правових висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 918/351/21 (918/955/21), а також для вирішення виключної правової проблеми щодо вибору ефективного способу захисту порушеного права у справах із подібними правовідносинами.
Ухвалою від 24 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла цю справу до розгляду, посилаючись на обґрунтованість та достатність мотивів, наведених в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року.
ІV. ДОВОДИ ОКРЕМОЇ ДУМКИ СУДДІВ
З наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося, тому відповідно до частини третьої статті 35 ЦПК України висловлюємо окрему думку.
Вважаємо помилковим прийняття справи № 554/154/22
(провадження № 14-24цс24) на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Переконані, що Велика Палата Верховного Суду повинна була повернути цю справу на розгляд Другої судової палати Касаційна цивільного суду у складі Верховного Суду з таких міркувань.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 14 лютого 2024 року про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду посилалася на те, що передача цієї справи до Великої Палати Верховного Суду потрібна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
На наше переконання, практика розгляду справ про захист прав власника (законного користувача) у спорах про продаж майна на електронних торгах у процедурі примусового виконання судового рішення, якщо такий не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем торгів, уже сформована Великою Палатою Верховного Суду, та є усталеною. Колегія суддів в ухвалі про передачу справи на розгляд здійснювала посилання на ці висновки Великої Палати Верховного Суду.
Так, у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18
(провадження № 14-96цс21) за позовом про визнання недійсними електронних торгів із реалізації арештованого приміщення готелю, протоколу та акта про проведені прилюдні торгиВелика Палата Верховного Суду зазначила, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем є їхній переможець. З наведеного випливає, що сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (пункт 34).
Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, тому оспорити його можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід потрібно застосовувати і щодо оспорення іншого документа - акта про проведені електронні торги. З огляду на наведене неналежними та неефективними є відповідні дві вимоги позивача (пункт 35).