ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 757/27226/19-ц
провадження № 61-1108св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Барселона",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕСІС СА КИЇВ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Майдан-Плаза", ОСОБА_5,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Девелопмент", ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корнієць Лариса Іванівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Шейбут Денис Вікторович, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року у складі судді Литвинової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Вербової І. М., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" (далі - ПАТ "Банк Камбіо") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕСІС СА КИЇВ" (далі - ТОВ "ГЕСІС СА КИЇВ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-Плаза" (далі - ТОВ "Майдан-Плаза"), ОСОБА_5, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Девелопмент" (далі - ТОВ "Капітал Девелопмент"), ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І., про визнання недійсними договорів застави майнових прав та відступлення прав вимоги, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, отриманої судом 06 серпня 2019 року, обґрунтовано тим, що 09 вересня 2011 року між банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 017/2-2011/840 на суму 2 000 000,00 доларів США зі строком повернення до 29 вересня 2011 року. 29 грудня 2010 року між банком та ТОВ "Капітал Девелопмент" укладений договір іпотеки № 3007, предметом якого є нежилі приміщення № 1-8 (група приміщень № 53) (в літ. А), які заходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належать іпотекодавцю на праві власності (далі також договір іпотеки № 1). Цього ж дня між банком та ТОВ "Майдан-Плаза" укладений договір іпотеки № 3005, предметом якого є нежилі приміщенні № 1-34 (група приміщень № 52) (в літ. А), які заходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належать іпотекодавцю на праві власності (далі також договір іпотеки № 2). 27 вересня 2011 року, 28 вересня 2012 року, 02 вересня 2013 року між банком та ОСОБА_1 укладені додаткові угоди до кредитного договору, якими змінено суму кредиту та дату повернення, зокрема, на 3 220 000,00 доларів США зі строком повернення до 25 серпня 2014 року. 27 вересня 2011 року внесені зміни до договорів іпотеки від 29 грудня 2010 року, згідно з якими іпотека забезпечує повне виконання грошових зобов`язань ТОВ "ГК "Газовий альянс", ОСОБА_6 та ОСОБА_1 22 березня 2011 року між банком та ОСОБА_6 укладений договір іпотеки № 804, предметом якого є житловий будинок (на плані - літ. А), що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та належить іпотекодавцю на праві власності.
19 серпня 2014 року Правлінням Національного банку України (далі - НБУ) встановлено особливий режим контролю за діяльністю ПАТ "Банк Камбіо".
01 вересня 2014 року з метою виведення активів банку між банком та ОСОБА_3 укладений договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги № 017/2-2011/840/1 (право вимоги грошових коштів у розмірі 200 000,00 доларів США за договором строкового банківського вкладу) (далі також договір застави № 1).
10 вересня 2014 року з метою виведення активів банку між банком та ОСОБА_4 укладений договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги № 017/2-2011/840/1 (право вимоги грошових коштів у розмірі 100 000,00 доларів США за договором строкового банківського вкладу) (далі також договір застави № 2).
10 вересня 2014 року з метою виведення активів банку між банком та ОСОБА_2 укладений договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (право вимоги грошових коштів у розмірі 474 596,69 доларів США за договором строкового банківського вкладу) (далі також договір застави № 3).
01 вересня 2014 року та 10 вересня 2014 року звернуто стягнення на предмет застави за договорами застави № 1-3.
25 вересня 2014 року Правлінням НБУ віднесено ПАТ "Банк Камбіо" до категорії проблемних.
04 грудня 2014 року Правлінням НБУ банк віднесено до категорії неплатоспроможних.
08 травня 2015 року та 13 травня 2015 року припинено іпотеку за договорами іпотеки № 1, 2.
Банк вважав, що укладення додаткових забезпечувальних договорів мало удаваний характер. Укладання договорів застави після прострочення основного зобов`язання та одномоментне звернення стягнення на предмети застави не відповідає сутності та меті забезпечувальних зобов`язань та свідчить про умисне відступлення права вимоги. Як наслідок, розрахунок відбувся у період фактичної відсутності грошових коштів на рахунках банку, про що усім учасникам правовідносин було відомо, механізм розрахунку відбувся у порядку, який не відповідав імперативним вимогам, установленим НБУ. Відсутність дотримання імперативних норм, які регулюють процедуру звернення стягнення на предмет застави, підтверджує удаваність такого правочину та протиправність відступлення права вимоги. Належного виконання зобов`язання не відбулося, тобто повернення виданого кредиту банк не отримав.
З урахуванням наведеного банк просив: визнати за позивачем право вимоги за кредитним договором від 09 вересня 2011 року № 017/2-2011/840, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_1 ; визнати за ПАТ "Банк Камбіо" право іпотеки за договором іпотеки від 29 грудня 2010 року, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" (іпотекодержатель) та ТОВ "Капітал Девелопмент" (іпотекодавець), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаренко О. С. за № 3007; визнати за ПАТ "Банк Камбіо" право іпотеки за договором іпотеки від 29 грудня 2010 року, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" (іпотекодержатель) та ТОВ "Майдан-Плаза" (іпотекодавець), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаренко О. С. за № 3005; визнати за ПАТ "Банк Камбіо" право іпотеки за договором іпотеки від 22 березня 2011 року, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (іпотекодавець), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І. за № 804; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 травня 2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І., індексний номер рішення: 21273728, щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 9648955 та індексний номер рішення: 21275908, щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 9649774; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 травня 2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І., індексний номер рішення: 21271484, щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 9647834, та індексний номер рішення 21269507, щодо реєстрації припинення запису про обтяження: 9646789; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 травня 2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І., індексний номер рішення: 21203747, щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 9615686, та індексний номер рішення: 21203214, щодо реєстрації припинення запису про обтяження: 9615454; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 травня 2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І., індексний номер рішення: 21203664, щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 9615648, та індексний номер рішення: 21202329, щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 9615019.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Банк Камбіо" про заміну сторони позивача у справі на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінмарк" (далі - ТОВ "ФК "Фінмарк"), оскільки зазначене товариство із заявою про заміну сторони, що означає волевиявлення з наміром вступити у справу, не зверталося.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Барселона" (далі - ТОВ "ФК "Барселона") про заміну сторони позивача, оскільки набуття права вимоги за кредитним договором від 09 вересня 2011 року № 017/2-2011/840 не є підставою для здійснення заміни позивача з банку на ТОВ "ФК "Барселона" у спорі про визнання недійсними договорів застави майнових прав та відступлення прав вимоги за договорами строкових банківських вкладів (депозитів).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року задоволено заяву про залучення третьої особи у справі, що не заявляє самостійних вимог, та залучено ТОВ "ФК "Барселона" до участі у справі як третю особу, оскільки судове рішення у справі може вплинути на права та обов`язки ТОВ "ФК "Барселона", тому залучення його до участі у розгляді справи є доцільним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року позов задоволено.
Визнано за ПАТ "Банк Камбіо" право вимоги за кредитним договором від 09 вересня 2011 року № 017/2-2011/840, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_1 .
Визнано за ПАТ "Банк Камбіо" право іпотеки за договором іпотеки від 29 грудня 2010 року, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" (іпотекодержатель) та ТОВ "Капітал Девелопмент" (іпотекодавець), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаренко О. С. за № 3007.
Визнано за ПАТ "Банк Камбіо" право іпотеки за договором іпотеки від 29 грудня 2010 року, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" (іпотекодержатель) та ТОВ "Майдан-Плаза" (іпотекодавець), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаренко О. С. за № 3005.
Визнано за ПАТ "Банк Камбіо" право іпотеки за договором іпотеки від 22 березня 2011 року, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (іпотекодавець), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І. за № 804.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 травня 2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І., індексний номер рішення: 21273728, щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 9648955, та індексний номер рішення: 21275908, щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 9649774.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 травня 2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І., індексний номер рішення: 21271484, щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 9647834, та індексний номер рішення: 21269507, щодо реєстрації припинення запису про обтяження: 9646789.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 травня 2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І., індексний номер рішення: 21203747, щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 9615686, та індексний номер рішення: 21203214, щодо реєстрації припинення запису про обтяження: 9615454.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 травня 2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І., індексний номер рішення: 21203664, щодо реєстрації припинення запису про іпотеку: № 9615648, та індексний номер рішення: 21202329, щодо реєстрації припинення запису про обтяження № 9615019.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ГЕСІС СА КИЇВ", ТОВ "Майдан-Плаза", ОСОБА_5 на користь ПАТ "Банк Камбіо" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 195,42 грн з кожного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що станом на 01 січня 2014 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 є власниками істотної частки у статутному капіталі ПАТ "Банк Камбіо". Право вимоги за кредитним договором було відступлено на користь пов`язаних із банком осіб (інсайдерів), яким було відомо про фінансовий стан банку та установлені обмеження у його діяльності. Отже, власникам істотної участі ПАТ "Банк Камбіо" ОСОБА_4 (11,31 %), ОСОБА_9 (28,17 %), як окремим кредиторам, надано переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Уповноважені особи банку, після прийняття постанови Правління НБУ № 510/БТ та установлення низьких показників ліквідності, що є передумовою імовірного визнання банку проблемним та неплатоспроможним, звернулися до частини вкладників (кредиторів банку) та боржників (згідно з кредитними договорами) з пропозицією надання їм пільги у вигляді уникнення черговості задоволення власних вимог як кредиторів банку. Способом виведення активів банку було укладення договорів застави/поруки з вкладниками банку та відступлення права вимоги за кредитними та іпотечними договорами. Одномоментність укладення договорів застави (10 вересня 2014 року) та його виконання (11 вересня 2014 року), прострочення виконання зобов`язання на момент укладення договорів застави, свідчить про те, що дії уповноважених осіб банку, поручителів та боржника мали на меті не додаткове забезпечення кредитного зобов`язання, а безпосереднє відступлення права вимоги за кредитним договором. Перевага, яку отримали поручителі за результатом укладення договорів застави, полягає у тому, що вони отримали право вимоги за кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 . Водночас, згідно з постановою Правління НБУ від 25 вересня 2014 року № 603/БТ, ПАТ "Банк Камбіо" мав високий ризик ліквідності та був неспроможний своєчасно виконувати зобов`язання перед клієнтами/кредиторами, його діяльність не відповідала вимогам нормативно-правових актів НБУ. Також при зверненні стягнення не дотримано процедури, встановленої Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Розглянувши заяву відповідачів про застосування позовної давності до вимог позивача, суд першої інстанції вказав, що лише з часу запровадження процедури тимчасової адміністрації уповноважена особа має право та можливість здійснити перевірку правочинів на наявність ознак нікчемності, тому саме з 18 липня 2018 року належить відраховувати перебіг позовної давності, що свідчить про те, що він позивачем не пропущений.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року замінено позивача у справі його правонаступником - ТОВ "ФК "Барселона", оскільки банк відступив право вимоги за кредитним договором від 09 вересня 2011 року № 017/2-2011/840 з усіма змінами до нього, за договорами іпотеки від 29 грудня 2010 року № 3007, від 29 грудня 2010 року № 3005, від 22 березня 2011 року № 804 ТОВ "ФК "Фінмарк", яке у свою чергу відступило право вимоги за вказаними договорами ТОВ "ФК "Барселона".
Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діяв ОСОБА_10, залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У січні 2023 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Шейбут Д. В., із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Також матеріали касаційної скарги містять заяву про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявниця, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на:
неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 911/3880/15, від 02 липня 2019 року у справі № 911/1122/18, від 12 серпня 2019 року у справі № 904/4953/18, від 14 серпня 2019 року у справі № 911/1123/18, від 14 серпня 2019 року у справі № 903/373/18, від 10 вересня 2019 року у справі № 915/495/18, від 18 жовтня 2019 року у справі № 826/17410/16, від 29 жовтня 2019 року у справі № 910/16152/18, від 29 жовтня 2019 року у справі № 910/16477/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 910/15740/18, від 26 травня 2020 року у справі № 826/17586/16, від 05 червня 2020 року у справі № 920/653/18, від 14 липня 2020 року у справі № 910/14838/18, від 21 липня 2020 року у справі № 910/16476/18, від 18 травня 2021 року у справі № 911/2711/18, від 16 червня 2021 року у справі № 915/2222/19, від 11 серпня 2021 року у справі № 191/2592/19-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України);
відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах щодо відмови банку у реструктуризації позичальникам валютних кредитів на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті", у зв`язку з вчиненням таким позичальником фраудаторних правочинів (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на обставини справи, також вказує на: 1) порушення судами положень частин першої, третьої статті 10, частин першої, четвертої статті 263 ЦПК України, частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в частині розгляду справи відповідно до Конституції України, законів України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Суди не врахували положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; 2) неправильне застосування судами положення частини четвертої статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній у період укладання спірних договорів) та положень постанови Правління НБУ від 19 серпня 2014 року № 510/БТ щодо заборони ПАТ "Банк Камбіо" використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки; 3) неправильне застосування судами пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній станом на 05 грудня 2014 року) щодо надання переваги окремим вкладникам банку; 4) неправильне застосування судами вимог постанови Правління НБУ від 19 серпня 2014 року № 510/БТ щодо тлумачення встановлених обмежень та повноважень куратору ПАТ "Банк Камбіо"; 5) неправильне застосування судами частини четвертої статті 26, частини другої статті 38, пунктів 7, 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній станом на 05 грудня 2014 року) щодо строків здійснення перевірки правочинів на нікчемність, ознак нікчемних правочинів, права власників істотної участі банку на отримання відшкодування за вкладом; 6) неправильне застосування судами положень статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо початку перебігу позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемності правочину, які є такими в силу вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 7) порушення апеляційним судом статті 55 ЦПК України щодо залучення до участі у справі правонаступника; 8) порушення позивачем та апеляційним судом пунктів 2, 8, 9 статті 83 ЦПК України, а саме: неподання позивачем усіх доказів разом з позовною заявою; долучення та розгляд судом апеляційної інстанції доказів, не поданих у встановлений законом строк, без обґрунтування позивачем неможливості їх подання у строк із причин, що не залежали від нього; відсутність підтвердження завчасного надсилання копій доказів, що подаються до суду, іншим учасникам справи.
Окрім цього, заявниця наполягає, що всі договори застави укладені та виконані самим банком до визнання банку проблемним, неплатоспроможним та введення тимчасової адміністрації, що підтверджується матеріалами справи. На час укладання договорів застави та їх виконання жодних обмежень у діяльності банку щодо формування черги кредиторів та дотримання порядку задоволення вимог кредиторів встановлено не було. Укладені договори застави із відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідають вимогам законодавства України та не мають жодної з ознак "більш сприятливої умови", а позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження пов`язаності цих відповідачів із ПАТ "Банк Камбіо" на дату укладення договорів застави. У матеріалах справи відсутня належним чином завірена копія форми № 670 або її оригінал, які б підтверджували, що станом на 01-10 вересня 2014 року власниками істотної участі були вказані особи. Прийняття банком на забезпечення кредиту ОСОБА_1 майнових прав на грошові кошти у доларах США, розміщених у ПАТ "Банк Камбіо" на депозитних рахунках відповідачів, є цілком обґрунтованим для банку як з точки зору можливості миттєвого погашення кредиту, мінімізації фінансових ризиків, пов`язаних із реалізацією заходів щодо його тривалого погашення за рахунок реалізації заставного майна (предметів іпотеки) у скрутний час за заниженою вартістю, економічної суті, так і з точки зору формування резервів банку. Жодним доказом не підтверджується те, що укладені між банком та відповідачами договори застави майнових прав та відступлення прав вимоги мають ознаки нікчемності, передбачені пунктами 7, 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Постанова Правління НБУ від 19 серпня 2014 року № 510/БТ не є нормативно-правовим актом, не була зареєстрована в Міністерстві юстиції України, є актом індивідуальної дії та має персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямована передусім на ПАТ "Банк Камбіо", якому вона адресована. Ця постанова не доводилася до відома вкладників і позичальників, заставодавці не мали доступу до неї, оскільки вона містить гриф "БТ" - "банківська таємниця". Наслідком порушення цього акта може бути лише застосування НБУ до банку-порушника заходів впливу за порушення банківського законодавства відповідно до статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положення про застосування НБУ заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346. Водночас постановою Правління НБУ від 19 серпня 2014 року № 510/БТ не встановлено заборон щодо проведення розрахунків в іноземній валюті. Враховуючи, що кредит ОСОБА_1 видано в іноземній валюті (доларах США), а згідно з договорами в заставу передані майнові права - право вимоги грошових коштів за депозитними договорами також в іноземній валюті (в доларах США), тому в цьому випадку відсутні будь-які заборони щодо проведення розрахунків за спірними договорами.
На думку заявниці, апеляційний суд зробив помилковий висновок, що починаючи із 19 серпня 2014 року, після прийняття постанови Правління НБУ від 19 серпня 2014 року № 510/БТ, всі правочини, вчинені банком, мали бути погоджені куратором. Здійснивши проведення відповідних розрахункових операцій, банк своїми діями підтвердив наявність на рахунку заставодавців необхідної суми коштів, так само, як і відсутність заборони на проведення цих розрахункових операцій у відповідний спосіб зі сторони уповноваженої особи-куратора НБУ, на якого, в силу приписів постанови Правління НБУ від 19 серпня 2014 року № 510/БТ, покладено обов`язок щодо здійснення контролю за операціями, які проводяться банком. Жодними доказами не підтверджено, що відповідачі були обізнані про фінансовий стан банку та установлені обмеження у його діяльності. Ураховуючи норму частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у відповідній редакції, уповноважена особа на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" не була наділена правом здійснювати перевірки правочинів, вчинених протягом року до запровадження тимчасової адміністрації в банку. Уповноважена особа Фонду зобов`язана була в термін до 01 березня 2015 року забезпечити перевірку правочинів ПАТ "Банк Камбіо", вчинених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, на предмет нікчемності. Разом з тим другу перевірку щодо виявлення нікчемних правочинів здійснено 18 липня 2018 року, тобто після спливу понад трьох років з граничного терміну проведення відповідної перевірки. Договори застави були укладені і виконані у період з 01 до 11 вересня 2014 року, тобто до набрання чинності відповідних змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Тому твердження щодо правомірності здійснення перевірки правочинів уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" та неможливості отримати гарантоване відшкодування за вкладом ОСОБА_2 є безпідставним. Посилання судів на норми закону, які набули чинності у 2015 році та 2021 році, на операції, які мали місце у 2014 році, порушують загальний принцип права, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Заявниця також не погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність пропуску позивачем позовної давності у справі, оскільки виконання договорів застави майнових прав та відступлення прав вимоги відбулося 10 вересня 2014 року, тому саме із цієї дати належить відраховувати початок перебігу позовної давності. Граничним строком для звернення до суду із цим позовом про застосування наслідків недійсності договорів застави є 10 вересня 2017 року. Якщо розраховувати позовну давність із часу запровадження в банку процедури тимчасової адміністрації (з 05 грудня 2014 року до 01 березня 2015 року), коли уповноважена особа має право здійснити перевірку та виявити нікчемні правочини в ПАТ "Банк Камбіо", то граничним строком звернення до суду уповноваженої особи Фонду з позовом є 01 березня 2018 року, а не з 18 липня 2018 року, як неправильно вказує суд першої інстанції. Позовна заява подана позивачем до суду 27 травня 2019 року, тобто із суттєвим пропуском позовної давності і без зазначення поважних причин її пропуску.
Також заявниця вважає безпідставною ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року про заміну позивача у справі, оскільки на час укладення договорів відступлення та звернення нових кредиторів із заявою про заміну позивача правонаступником, ПАТ "Банк Камбіо" не мав прав вимоги і майнових прав за іпотекою, оскільки спір у справі ще не було вирішено.
Додатково заявниця звертає увагу на те, що представником ТОВ "ФК "Барселона" при розгляді справи в апеляційному суді, на порушення приписів статті 83 ЦПК України, подані копії документів, в яких нібито містилася інформація щодо пов`язаних осіб ПАТ "Банк Камбіо", що є недопустимим доказом із таких підстав: 1) відповідно до статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація про пов`язаних осіб з банком є банківською таємницею і розкривається відповідно до статті 62 цього Закону; відповідно до акта приймання-передачі документації, згідно з договором про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги та майнових прав від 01 листопада 2019 року № 1111/10/19-К інформація щодо пов`язаних осіб/інсайдерів з банком ТОВ "ФК "Барселона" не передавалася; 3) ураховуючи приписи частини третьої статті 367 ЦПК України, апеляційний суд не може брати до уваги такі докази. ТОВ "ФК "Барселона" брало участь у розгляді справи в суді першої інстанції та не було позбавлено можливості реалізувати свої права. Строки подачі доказів пропущені.
У березні 2023 року до Верховного Суду від ТОВ "ФК "Барселона" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якій товариство, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вони є законними.
Інші відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_2 станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
У травні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Шейбут Д. В., надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
19 лютого 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення до касаційної скарги.
22 лютого 2024 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "ФК "Барселона" надійшли додаткові пояснення у справі.
18 березня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_10, надійшли додаткові пояснення у справі.
Пункт 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначає, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частинами першою та другою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої та другої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_10 направили до Верховного Суду додаткові письмові пояснення, які по суті є доповненням до її касаційної скарги, з пропуском строку на касаційне оскарження, тому вказані письмові пояснення суд залишає без розгляду.
Із цих підстав додаткові пояснення, надані ТОВ "ФК "Барселона" у лютому 2024 року, тобто поза межами десятиденного строку для подання відзиву на касаційну скаргу, суд також залишає без розгляду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2023 року касаційна скарга ОСОБА_2 передана на розгляд судді-доповідачу ОСОБА_11 .
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне оскарження у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 757/27226/19-ц із Печерського районного суду м. Києва, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу та відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Шейбут Д. В., про зупинення дії рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року.
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 757/27226/19-ц.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року № 1357/0/226-23 у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_11 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та матеріали справи № 757/27226/19-ц передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанційвстановили, що 09 вересня 2011 року між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 017/2-2011/840, згідно з пунктом 1.1 якого банк видав позичальнику суму кредиту у розмірі 2 000 000,00 доларів США зі строком повернення - 29 вересня 2011 року (пункт 1.2 кредитного договору). Кредит надано за умови оформлення фінансової поруки ТОВ "Майдан-Плаза" та іпотеки від ТОВ "Капітал Девелопмент" та ТОВ "Майдан-Плаза" (пункт 1.6 кредитного договору).
29 грудня 2010 року (з урахуванням змін від 27 вересня 2011 року за договором № 3229), між ПАТ "Банк Камбіо" (іпотекодержатель) та ТОВ "Капітал Девелопмент" (іпотекодавець) укладений договір іпотеки (нежилі приміщення з № 1 до № 8 (групи приміщень № 53) (в літ. А), загальною площею 168,60 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належать іпотекодавцю на праві власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 32335874), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаренко О. С. за № 3007 та внесено запис про іпотеку від 29 грудня 2010 року № 9648955 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер іпотеки: 10683047 від 29 грудня 2010 року (відомості про реєстрацію до 01 січня 2013 року).
29 грудня 2010 року (з урахуванням змін від 27 вересня 2011 року за договором №3228), між банком (іпотекодержатель) та ТОВ "Майдан-Плаза" (іпотекодавець) укладений договір іпотеки (нежилі приміщення з № 1 до № 34 (групи приміщень № 52) (в літ. А), загальною площею 535,00 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належать іпотекодавцю на праві власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 32336136), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаренко О. С. за № 3005, та внесено запис про іпотеку від 29 грудня 2010 року № 9647834 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер іпотеки: 10683082 від 29 грудня 2010 року (відомості про реєстрацію до 01 січня 2013 року).
22 березня 2011 року (з урахуванням змін від 16 січня 2012 року за договором №153), між банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (іпотекодавець) укладений договір іпотеки (житловий будинок на плані - літ. "А", загальною площею 454,20 кв. м, крім того, споруди № 1, 3, 4 та земельна ділянка, загальною площею 0,0730 га, кадастровий номер: 8000000000:82:079:0029, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, та належать іпотекодавцю на праві власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 31716424), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнієць Л. І. за № 804, та внесено запис про іпотеку від 23 березня 2011 року № 9615686 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер іпотеки: 10979330 від 23 березня 2011 року (відомості про реєстрацію до 01 січня 2013 року).
27 вересня 2011 року між ПАТ "Банк Камбіо" та боржником укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно з якою суму кредиту змінено на 4 000 000,00 доларів США, із строком повернення кредиту - 28 вересня 2012 року.
28 вересня 2012 року між ПАТ "Банк Камбіо" та боржником укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно з якою суму кредиту змінено на 3 220 000,00 доларів США, із строком повернення кредиту - 02 вересня 2013 року.
02 вересня 2013 року між банком та боржником укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно з якою суму кредиту змінено на 3 220 000,00 доларів США, із строком повернення кредиту - 25 серпня 2014 року.
19 серпня 2014 року Правлінням НБУ видано постанову № 510/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Банк Камбіо" шляхом призначення куратора" і заборонено банку використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки; зобов`язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок № 32003197901, який відкритий в НБУ.
01 вересня 2014 року між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_3 укладений договір застави № 017/2-2011/840/1 майнових прав та відступлення прав вимоги, предметом якої є право вимоги грошових коштів у розмірі 200 000,00 доларів США за договором строкового банківського вкладу у ПАТ "Банк Камбіо".
10 вересня 2014 року ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_4 укладений договір застави № 017/2-2011/840/1 майнових прав та відступлення прав вимоги, предметом якої є право вимоги грошових коштів у розмірі 100 000,00 доларів США за договором строкового банківського вкладу у ПАТ "Банк Камбіо".
10 вересня 2014 року між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_2 укладений договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, предметом якої є право вимоги грошових коштів у розмірі 474 596,69 доларів США за договором строкового банківського вкладу у ПАТ "Банк Камбіо".