ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 480/1364/23
адміністративне провадження № К/990/36248/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року (головуючий суддя - Воловик С.В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Любчич Л.В., Присяжнюк О.В.)
у справі №480/1364/22
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Центр пробації), у якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за період з 24 лютого 2022 року по 07 грудня 2022 року пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за період з 24 лютого 2022 року по 07 грудня 2022 року пропорційно дням служби в розрахунку на місяць.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у період з 01 листопада 2001 року по 07 грудня 2022 року проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, проте, всупереч приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, не отримувала додаткову винагороду у розмірі 30 000, 00 грн щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року по день звільнення зі служби.
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000, 00 грн щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року.
Зобов`язано Державну установу "Центр пробації" Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. Не погодившись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Центр пробації звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. ОСОБА_1, підполковник внутрішньої служби, у період з 24 лютого 2022 року по 07 грудня 2022 року проходила службу на посаді начальника Шосткинського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Сумській області.
7. Шосткинський районний відділ філії Державної установи "Центр пробації" в Сумській області є установою Державної кримінально-виконавчої служби, місцем розташування якої є місто Шостка, тобто, адміністративно-територіальна одиниця, територія якої, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06 березня 2022 року, включена до Переліку територій, на яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
8. В той же час, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, місто Шостка не включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
9. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо виплати щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Частково задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право позивачки на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно встановлено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, відповідно до якого указана додаткова винагорода виплачується, серед інших, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
11. Суди попередніх інстанцій зважили, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"", місто Шостка було включено до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".
12. В той же час, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, місто Шостка не включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
13. За таких обставин, суди дійшли висновку, що у період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року, позивачка мала право на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30 000 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, оскільки проходила службу в установі Державної кримінально-виконавчої служби, що розташована в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми "єПідтримка".
14. З 01 червня 2022 року позивачка втратила таке право, оскільки проходила службу межах територіальної громади, яка не включена до переліку громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
15. Оцінюючи аргументи відповідача про відсутність цільових бюджетних асигнувань для здійснення виплат додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про те, що суб`єкт владних повноважень не може посилатись на відсутність бюджетних асигнувань, як на підставу не виплати додаткової винагороди, передбаченої чинним на час вирішення спору підзаконним нормативно-правовим актом.
16. Також відхилено судом апеляційної інстанції доводи відповідача про те, що характер виконуваної позивачкою роботи не передбачає призначення їй додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", оскільки положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які залучені до виконання завдань, передбачених Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), або особам, які несуть службу у складі наряду чергової частини, блокпосту, оперативно-пошукової групи, групи швидкого реагування; несуть службу у нічний час: несуть гарнізовану та вартову службу, тощо.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі Державна установа "Центр пробації" Міністерства юстиції України просить переглянути та скасувати рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
18. Так, заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень:
1) частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, що була чинна до 18 липня 2022 року;
2) пункту 1 постанови КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28 лютого 2022 року, а саме: щодо права на отримання виплати щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн особами, що працюють в Державній кримінально-виконавчій службі.
19. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на неправильне тлумачення судами першої та апеляційної інстанції пункту 1 Постанови № 168 (в редакції від 22 березня 2022 року), оскільки вказаною нормою чітко визначено, що:
- право на додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн мають лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які саме несуть (тобто, заступають у наряд чергування тощо) службу в органах та установах зазначеної Служби, а не всі співробітники Державної кримінально-виконавчої служби України, які навіть не мають посадових завдань та обов`язків дотичних до несення служби. На переконання скаржника, оскільки, поняття "несення служби" включає в себе чергування у складі наряду чергової частини, участь в оперативних заходах, несення варти тощо, то пункт 1 Постанови № 168 (в редакції від 22 березня 2022 року) не потребує додаткових застережень, так як там вже використано поняття "несення служби";
- виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), а відтак за відсутності таких наказів, підстави для нарахування та виплати такої винагороди відсутні;
- для виплати винагороди служба має бути несена в органах та установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
20. У цьому аспекті касатор вказує, що Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України є таким, що затверджений наказом Міністерств юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5 (далі - Порядок №925/5), яким визначено поняття несення служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби України, яке стосується виконання певної роботи у складі наряду чергової частини, караулу, зміни, патруля, контрольного пункту, поста, оперативно-пошукової групи, групи швидкого реагування.
21. Отже, за доводами відповідчача, Верховний Суд має сформувати правову позицію щодо застосування пункту 1 Постанови КМУ № 168 в частині визначення критеріїв, які підлягають врахуванню при застосуванні цієї норм права у справах подібної категорії, яка полягає у тому, що право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно мали лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які:
1) несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, тобто залучаються до участі в оперативних заходах, несення варти, в тому числі в нічний час, несення служби у наряді та інших заходах, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану;
2) несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, на підтвердження чого командирами (начальниками) видаються відповідні накази, а уповноваженими посадовими особа складаються графіки наряду чергування, облікові форми часу несення служби тощо;
4) несуть службу лише в тих органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
22. За твердженнями касатора, пункт 1 Постанови №168 є таким, що не поширюється на позивачку у цій справі, оскільки він не відповідає вимогам, які встановлені цією нормою, так як не залучалася до участі в оперативних заходах, несення варти, в тому числі в нічний час, несення служби у наряді та інших заходах, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, не входив до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
23. Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою ту обставину, що за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим та стосується проходження публічної служби, на який поширюється не лише юрисдикція адміністративних судів, а й застосування спеціального місячного строку для звернення до суду, як то передбачено частиною п`ятою статті 122 КАС України
24. Так, частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
25. Своєю чергою, позивачка звернулася до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою у цій справі 15 лютого 2023 року, де просила суд, крім іншого, зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці додаткову винагород у в розмірі 30 000 грн щомісячно починаючи з 24 лютого 2022 року по 07 грудня 2022 року. За таких умов, на переконання відповідача, позивачка пропустила місячний строк (встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України) на звернення до суду.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
27. Спір у цій справі виник з приводу наявності/відсутності підстав для виплати позивачці - підполковнику внутрішньої служби, начальнику Шосткинського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" додаткової винагороди, передбаченої постановою №168 (в редакції постанови від 22 березня 2022 року), за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року у розмірі 30 000 гривень щомісячно.
28. Колегія суддів враховує, що на час розгляду цієї справи Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2023 року у справі № 160/11851/22 сформував висновок щодо застосування пункту 1 Постанови №168 у подібних правовідносинах, який у подальшому було підтримано Верховним Судом у постановах від 18 січня 2024 року у справі №200/297/23, від 25 січня 2024 року у справі №520/8343/22.
29. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, уважає їх застосовними до обставин цієї справи і надалі зауважує таке.
30. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України від 23 червня 2005 року №2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (далі - Закон № 2713-IV) держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
31. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.