ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 205/2535/17
провадження № 61-5578св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь. О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2 ;
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року у складі судді Остапенко Н. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у складі колегії суддів: Гапонова А.В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, (далі - Новокодацький ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області), державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), ОСОБА_2, третя особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", яке змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк), про визнання електронних торгів недійсними.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 23 березня 2017 року за результатами електронних торгів, проведених ДП "Сетам", предметом яких була 1/2 частина нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 лютого 2007 року, виданого держаним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори Корсун А. Є., було визначено переможця торгів - ОСОБА_2 .
Про продаж майна їй стало відомо у квітні 2017 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1, відкритого на виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за рішенням суду у справі № 205/4528/16-ц про стягнення з неї на користь банку заборгованості за кредитним договором у розмірі 59 321,13 грн.
У ході проведення виконавчого провадження, 11 січня 2017 року на вищевказане майно було накладено арешт, а 16 лютого 2017 року державний виконавець подав заявку на реалізацію майна в ДП "Сетам", яке в подальшому було реалізовано.
Разом із цим заочне рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 серпня 2016 року у справі № 205/4528/16-ц, на підставі якого видано виконавчий лист, було скасовано ухвалою цього суду від 07 червня 2017 року, а ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 жовтня 2018 року позов АТ КБ "ПриватБанк" до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
Вважала, що оскільки заочне рішення районного суду, на підставі якого було відкрито виконавче провадження й відбулася подальша реалізація майна на електронних торгах, було скасовано, то вона не має заборгованості перед банком.
Також вказувала, що державним виконавцем порушувалися її права у виконавчому провадженні, оскільки вона не повідомлялася про вчинення виконавчих дій та винесення державним виконавцем відповідних постанов. При цьому оцінка майна (157 000 грн) є заниженою, а звіт про оцінку - необ`єктивним, так як ні державний виконавець, ні суб`єкт оціночної діяльності не оглядали майно, про проведення оцінки її не повідомляли, як і про його реалізацію.
Зазначала, що вона зверталася до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, яку ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 червня 2017 року задоволено (справа № 205/4528/16-ц), проте постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року вказану ухвалу районного суду скасовано й у задоволенні її скарги відмовлено. Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року залишено без змін (провадження № 61-35720св18).
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати електронні торги від 23 березня 2017 року недійсними;
- визнати недійсним протокол проведення електронних торгів від 23 березня 2017 року № 244948;
- визнати недійсним акт про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна, затверджений виконувачем обов`язків начальника Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, із реалізації 1/2 частини торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, лот № 204043;
- вирішити питання про повернення переможцю торгів - ОСОБА_2, грошових коштів у розмірі 355 000 грн, сплачених за договором купівлі-продажу, оформленого протоколом про результати торгів від 23 березня 2017 року № 244948.
Короткий зміст самостійних вимог третьої особи щодо предмета спору
У лютому 2018 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, ДП "Сетам", ОСОБА_2, третя особа - АТ КБ "ПриватБанк", в якому просила: визнати недійсними електронні торги від 23 березня 2017 року з реалізації спірного нерухомого майна; визнати недійсними протокол проведення електронних торгів від 23 березня 2017 року № 244948 та акт про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна; визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину спірного торгівельного павільйону й застосувати наслідки недійсності правочину.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що вона є власником 1/2 частини спірної нежитлової будівлі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08 лютого 2007 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори Корсун А. Є. Проведені у березні 2017 року електронні торги 1/2 частини спірної нежитлової будівлі, яка належала ОСОБА_1, порушують її права, як співвласника нежитлової будівлі, оскільки її не було повідомлено про відчуження вказаної частини будівлі.
Посилалася на судову практику Верховного Суду України щодо належного способу судового захисту та відповідні норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у тому числі, які регулюють правовий режим спільної часткової власності.
Протокольною ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 лютого 2018 року позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 залучено до матеріалів справи.
У грудні 2019 року ОСОБА_3 подала до суду уточнену редакцію своєї позовної заяви, прохальна частина якої була аналогічною прохальній частині позову ОСОБА_1 .
Протокольною ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 грудня 2019 року прийнято уточнений позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 березня 2020 року клопотання начальника Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі ? Новокодацький ВДВС) про заміну відповідача у справі задоволено. Замінено відповідача ? Новокодацький ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області на правонаступника ? Новокодацький ВДВС.
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ? ОСОБА_3, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні факти порушення організатором електронних торгів вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5). При цьому ОСОБА_1 не довела порушення відповідачами її прав та законних інтересів у спірних правовідносинах.
Суд першої інстанції застосував відповідні норми ЦК України й врахував судову практику Верховного Суду України у справах про визнання прилюдних торгів недійсними.
Районний суд відхилив посилання ОСОБА_1 щодо порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень до призначення прилюдних торгів, у тому числі, щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Крім того, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року у справі № 205/4528/16-ц, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року (провадження № 61-35720св18), встановлено, що дії державного виконавця, направлені на примусове виконання заочного рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 серпня 2016 року у справі № 205/4528/16-ц у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відповідали нормам Закону України "Про виконавче провадження".
Районний суд також урахував, що заочне рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 серпня 2016 року, на підставі якого видано виконавчий лист у справі 205/4528/16-ц, було скасовано ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 червня 2017 року уже після закінчення виконавчого провадження його фактичним виконанням, що є підставою для вирішення питання про поворот виконання рішення.
При вирішенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3, суд виходив із того, що вона як співвласник у праві спільної часткової власності, не мала переважного права на купівлю спірної частки торгівельного павільйону. Посилання ОСОБА_3 щодо неповідомлення її, як співвласника майна, про реалізацію вказаної частки майна ОСОБА_1 суд першої інстанції вважав безпідставними, оскільки таке повідомлення не передбачено законодавством.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 лютого 2021 року судові витрати по сплаті судового збору за подання позову ОСОБА_1 у розмірі 640 грн віднесено на рахунок держави. Судові витрати по сплаті судового збору, понесені ОСОБА_3, у розмірі 1 410 грн, віднесено за її рахунок.
ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні її позовних вимог.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року в оскаржуваній частині скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними: електронні торги від 23 березня 2017 року з реалізації нерухомого майна - 1/2 частини торгівельного павільйону, загальна площа якого становить 65,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 355 000 грн; протокол проведення електронних торгів 1/2 частини вказаного торгівельного павільйону від 23 березня 2017 року № 244948, лот № 204043; акт про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна, затверджений виконувачем обов`язків начальника Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Пономаренко О. О., з реалізації вказаного нерухомого майна, повернуто сторони у первісний стан.
Мотивуючи судове рішення, апеляційний суд застосував відповідні норми ЦК України, Закону України "Про виконавче провадження", положення Порядку № 2831/5, врахував судову практику Верховного Суду України у справах про визнання прилюдних торгів недійсними, а також преюдиційні судові рішення апеляційного та касаційного судів у справі № 205/4528/16-ц, якими не встановлено протиправності дій державного виконавця, вчинених у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції про те, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак, не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб. У цій частині апеляційним судом враховано судову практику Верховного Суду України та Верховного Суду у подібних справах.
Проте, суд апеляційної інстанції з урахуванням правових позицій, викладених Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18), вказав, що для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
У даному спорі заочне рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 серпня 2016 року у справі № 205/4528/16-ц, на підставі якого видано виконавчий лист, було скасовано ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 червня 2017 року й ухвалою цього самого районного суду від 29 жовтня 2018 року позов банку у вказаній цивільній справі залишено без розгляду.
Установивши, що судове рішення, на виконання якого районним судом видано виконавчий лист, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, у процесі виконання якого проведено оскаржувані електронні торги, видано оскаржуваний протокол та акт, а також видано свідоцтво про право власності на реалізоване за результатами торгів майно, було скасовано й відповідні позовні вимоги стягувача було залишено без розгляду, тобто відсутня стягнута заборгованість, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки проведення оскаржуваних електронних торгів на виконання судового рішення, яке у подальшому було скасовано, суперечить вимогам закону та призводить до порушення прав і законних інтересів позивача, який без наявності встановленого боргового зобов`язання позбавлений права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційними скаргами АТ КБ "ПриватБанк", Новокодацького ВДВС, витребувано дану цивільну справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Безрукової С. О.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року заяву начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Другий Правобережний ВДВС м. Дніпра) про заміну сторони задоволено. Замінено відповідача у даній справі ? Новокодацький ВДВС, на його правонаступника - Другий Правобережний ВДВС м. Дніпра. Справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Постановою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року касаційні скарги АТ КБ "ПриватБанк", Другого Правобережного ВДВС м. Дніпра, представника ОСОБА_2 - адвоката Безрукової С. О. задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольняючи її позов про визнання електронних торгів недійсними, апеляційний суд виходив лише з того, що торги проведено у березні 2017 року на виконання судового рішення, яке в подальшому, у червні 2017 року, було скасовано. Однак суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що саме по собі скасування судового рішення згідно положень ЦК України не є підставою для визнання правочину недійсним. Про вказане зазначено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 450/4257/20, до розгляду якої зупинялося провадження в цій справі. Інших законних підстав недійсності електронних торгів апеляційним судом не встановлено. Доводи касаційних скарг у цій частині є обґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що оспорювані позивачем торги відбулися 23 березня 2017 року, проте ОСОБА_3 як представник за довіреністю ОСОБА_1 ще 07 лютого 2017 року ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1, тобто знала або повинна була знати про заплановані торги.
Крім того, задовольняючи позов ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції фактично не надав правової оцінки доводам позивача, які стосуються оцінки спірного майна, обмежившись посиланням на те, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 201/585/17, а також - не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.
10 травня 2023 року справа № 205/2535/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2023 рокуклопотання Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Другий Правобережний ВДВС м. Дніпра Південного МУМЮ) про залучення процесуального правонаступника задоволено. Залучено до участі у справі Другий Правобережний ВДВС м. Дніпра Південного МУМЮ правонаступником Другого Правобережного ВДВС м. Дніпра
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позову, не звернули увагу на те, що заочне рішення районного суду, на підставі якого було відкрито виконавче провадження й відбулася подальша реалізація майна на електронних торгах, було скасовано, і вона не має заборгованості перед банком.
Проведення оскаржуваних електронних торгів на виконання судового рішення, яке в подальшому було скасоване, суперечить вимогам закону та призводить до порушення її прав і законних інтересів.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2023 року Другий Правобережний ВДВС м. Дніпра Південного МУМЮ подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.