ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа №804/7439/17
касаційне провадження № К/9901/53040/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Стандарт" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Стандарт" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Стандарт" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправними дії Управління щодо нарахування податкових зобов`язань Товариству відповідно до податкових повідомлень-рішень від 25.07.2017 №0010061400, №0010041400; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.07.2017 №0010061400, №0010041400.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що контролюючий орган безпідставно, всупереч положенням Податкового кодексу України, (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та з порушенням строків, визначених пунктом 86.8 статті 86 ПК України, прийняв податкові повідомлення-рішення, якими повторно нарахував грошові зобов`язання, які раніше вже були нараховані і скасовані постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 у справі №804/768/17.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 12.12.2017 позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Управління від 25.07.2017 №0010061400, №0010041400. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги у визначеній судом першої інстанції частині, суд виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, оскільки ним порушено строки направлення податкового повідомлення-рішення, визначені пунктом 86.8 статті 86 ПК України. Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій контролюючого органу щодо нарахування податкових зобов`язань платнику згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права, оскарженню підлягають саме рішення суб`єкта владних повноважень, а не дії по їх прийняттю, що розглянуто судом у даній справі.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 29.05.2018 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що відповідач мав повноваження приймати податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки у зв`язку із змінами у чинному законодавстві, а ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, яка до 01.01.2017 мала повноваження проводити перевірки та приймати податкові повідомлення-рішення, на час прийняття податкових повідомлень-рішень вперше (10.01.2017), була позбавлена таких повноважень, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами такої перевірки були скасовані у судовому порядку, що слугувало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом обласного рівня. Порушення контролюючим органом строків прийняття податкових повідомлень-рішень не є підставою для їх скасування у даному випадку, з урахуванням встановлених судовим рішенням у справі №№804/768/17 обставин щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами та правомірності висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та формування показників свого податкового обліку.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі позивач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог пункту 58.1 статті 58, пункту 86.8 статті 86 ПК України, пунктів 1, 4-7 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Міністерством фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 №124/28254, оскільки ним порушені підстави, порядок та строки складання і направлення таких податкових повідомлень-рішень.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.06.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.02.2024 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 28.02.2024.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
У даній справі суди попередніх інстанцій установили, що на підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 09.12.2016 №747, на виконання отриманої ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюка О.А. від 16.11.2016 в рамках кримінального провадження №32015040650000021, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Прогрес Ресурс Груп", ТОВ "Юніт Інвест", ТОВ "Джеміус", ТОВ "Ділмакс Трейд", ТОВ "АРТ-фінанс", ТОВ "Глорія Лайн", ТОВ "Варкас", ТОВ "Велар-Д", ТОВ "Велтрейд-М", ТОВ "Консал Трейд", ТОВ "КСВ-Груп", ТОВ "Маркаса", ТОВ "ТПК Брокінвест", ТОВ "Трейд Комп", ТОВ "Фін Код", ТОВ "Флеш систем", ТОВ "Комред", ТОВ "ТД "Агас", за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 22.12.2016 №2353/04-65-14-00/25513947 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником вимог:
Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV), пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій позивача із зазначеними вище контрагентами з придбання товару по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників за період лютий - грудень 2014 року;
пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств всього на суму 1815812,00 грн за 2014 рік;
пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 2017568,00 грн, в тому числі по періодах: за червень 2014 року на суму 109446,00 грн; за серпень 2014 року на суму 46073,00 грн; за вересень 2014 року на суму 431281,00 грн; за жовтень 2014 року на суму 338794,00 грн; за листопад 2014 року на суму 438207,00 грн; за грудень 2014 року на суму 653767,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняті та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 10.01.2017:
№0000071400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3026352,00 грн, в тому числі за основним платежем у розмірі 2017568,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1008784,00 грн;
№0000051400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2723718,00 грн, в тому числі за основним платежем у розмірі 1815812,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 907906,00 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями, Товариство у січні 2017 року звернулось до суду з адміністративним позовом про їх скасування, за результатами розгляду якого Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 13.04.2017 у справі №804/768/17, яка набрала законної сили 11.05.2017, скасував податкові повідомлення-рішення від 10.01.2017 №0000071400, №0000051400.
За результатами розгляду справи №804/768/17, суд дійшов висновку, про правомірність встановлених порушень законодавства з боку Товариства по взаємовідносинах із контрагентами за перевіряємий період, про правомірність розрахунку та застосування збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, проте податкові повідомлення-рішення від 10.01.2017 №0000071400, №0000051400 прийняті неповноважною на те особою - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, оскільки у зв`язку із змінами у чинному законодавстві з 01.01.2017 повноваженнями щодо прийняття податкових повідомлень-рішень наділені податкові інспекції обласного рівня.
Також, суд роз`яснив право контролюючого органу обласного або центрального рівня прийняти нові податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки, оформленої вказаним вище актом перевірки, у встановленому податковим законодавством порядку.
На виконання зазначеного рішення суду та на підставі висновків акта перевірки відповідачем 25.07.2017 прийняті та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 25.07.2017:
№0010061400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3026352,00 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 2017568,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1008784,00 грн;
№0010041400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2723718,00 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 1815812,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 907906,00 грн.
Правомірність прийняття контролюючим органом вказаних податкових повідомлень-рішень, є предметом спору у цій справі.
Не заперечуючи висновки акту перевірки, які вказують про заниження підприємством податкових зобов`язань, підставами позову та обґрунтуванням касаційної скарги Товариство визначило те, що оскаржені рішення прийнятті не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, оскільки, за позицією позивача, відповідач не мав для цього правових підстав, визначених у пункті 58.1 статті 58 ПК України, а також те, що податкові повідомлення-рішення прийнятті з порушенням строків, визначених пунктом 86.8 статті 86 ПК України.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.