1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 372/1529/21

провадження № 51-5457км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

засудженого ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року постановлену стосовно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Високе Бериславського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.

За обставин, встановлених вироком суду, 15 лютого 2021 року, приблизно о 10 год ОСОБА_6 перебував разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_10, де спільно вживали алкогольні напої. В ході розпиття алкогольних напоїв, ОСОБА_10 пішов відпочивати до себе у кімнату, а ОСОБА_6 і ОСОБА_9 пішли в іншу кімнату, у якій проживав останній, де продовжили вживати алкогольні напої.

Приблизно о 22 год 00 хв того ж дня між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт з приводу того, що ОСОБА_9 відмовився давати ОСОБА_6 грошові кошти для придбання алкогольних напоїв, в ході якого останній, діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння смерті ОСОБА_9, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, маючи намір заподіяння смерті іншій людині, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав умисно завдавати йому численних ударів кулаками по голові, тулубу та кінцівках, в результаті чого завдав останньому не менше дванадцяти ударів.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння смерті потерпілому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей, життя та здоровʼя людини, використовуючи перевагу у фізичній силі, усвідомлюючи, що удушення за життєво важливий орган людини - шию, та завдання ударів із значною силою по голові потерпілого може призвести до його смерті, ОСОБА_6 поклав руки на шию ОСОБА_9 та почав стискати їх, чим спричинив потерпілому тілесне ушкодження, закриту тупу травму шиї, від якої потерпілий помер на місці.

Після цього, ОСОБА_6 пішов відпочивати до сусідньої кімнати вказаного будинку.

Ухвалою Київськогоапеляційного суду від 10 квітня 2023 року вирок Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2022 року залишено без змін.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзізасуджений просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність засуджений убачає у тому, що його дії не були кваліфіковані за частиною 1 статті 119 та частиною 1 статті 122 КК, оскільки не доведено його винуватість у вчиненні умисного вбивства, а тому кримінальне провадження стосовного нього необхідно було закрити на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону засуджений убачає у тому, що судом першої інстанції неправомірно було відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення комплексної судово-медичної експертизи, що позбавило можливості довести невинуватість ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства та усунути протиріччя між наявними у справі експертизами та іншими матеріалами справи.

Вважає недопустимими доказами протокол обшуку від 16 лютого 2021 року, оскільки він був проведений без ухвали слідчого судді, з порушеннями положень статті 234 КПК, так як під час його проведення фактично здійснювалися такі процесуальні дії як допит осіб, слідчий експеримент, вилучення біологічних зразків та одягу, огляд трупу та протокол огляду місця події, об`єктом якого був труп потерпілого, який знаходився у приміщенні моргу, адже він не відповідає вимогам статті 238 КПК.

Протокол затримання, на думку засудженого, не відповідає вимогам КПК, фактично він був затриманий раніше, оскільки був змушений залишатися поряд із уповноваженою особою під час проведення процесуальних дій та був позбавлений права на захист.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не звернув уваги на вказані порушення.

Крім того, указує на те, що розгляд апеляційним судом проводився без його участі, а тому порушено його право на захист.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений та його захисники у судовому засіданні просили задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.

Прокурор у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судове рішення залишити без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого, його захисників та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

У касаційній скарзі засуджений зазначає про те, що розгляд апеляційним судом проводився без його участі, а тому порушено його право на захист.

Згідно зі статтею 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 2 вищезазначеної статті судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого.

Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом (частина 3 статті 21 КПК).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 02 березня та 10 квітня 2023 року апеляційний суд розглядав апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 без участі ОСОБА_6 .

Відповідно до статті 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу.

Обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання(частина 4 статті 401 КПК).

Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з`ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі (частина 2 статті 342 КПК).

Тобто закон вимагає від суду апеляційної інстанції з`ясувати причини неприбуття в судове засідання учасників кримінального провадження та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з`явилися в судове засідання, або про відкладення судового розгляду.

Так, на виконання вказаних вимог закону, як встановлено під час перевірки звукозапису судового засідання від 02 березня 2023 року, суд поставив на обговорення питання про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності обвинуваченого.

Присутній під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_6 повідомив суд про необов`язковість участі останнього під час апеляційного розгляду.

Матеріали кримінального провадження містять розписку ОСОБА_6 (т. 3, а. п. 7) про отримання ним повідомлення про призначення до розгляду апеляційної скарги його захисника на 02 березня 2023 року. Проте матеріали провадження не містять клопотання ОСОБА_6 про його участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції або про відкладення такого.

Враховуючи викладене, а також те, що апеляційне провадження здійснювалось за апеляційною скаргою сторони захисту, та не ставилось питання про погіршення становища обвинуваченого, колегія суддів вважає, що у цій частині судом апеляційної інстанції не допущено порушення вимог кримінального процесуального закону.

У касаційній скарзі засуджений зазначає про невідомість походження у висновку експертного дослідження № 81 висновку судового медичного криміналістичного дослідження № 40-мк органокомплексу шиї з трупа потерпілого та висновку експертного судово-гістологічного дослідження № 270 гістологічних препаратів з потерпілого, та ставить питання про допустимість висновку судово-медичної експертизи № 38/т.

Відповідаючи на цей довід, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров`я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини, затвердженого спільним наказом від 29 вересня 2017 року № 807/1193/279, який був чинним на момент проведення досудового розслідування, працівники бюро судово-медичної експертизи проводять розтин трупа впродовж доби з моменту його надходження до бюро судово-медичної експертизи; надають протягом трьох діб слідчому або прокурору, який направив труп для проведення експертизи, копію лікарського свідоцтва про смерть; проводять за призначенням слідчого, прокурора судово-медичну експертизу трупа з усіма необхідними лабораторними дослідженнями та у строк не більше одного місяця складають висновок експерта; надсилають висновок експерта слідчому або прокурору, який направив труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання.

Згідно з пунктом 2.11. Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року № 6, коли при відповіді на питання, поставлені перед експертизою, виникає необхідність у проведенні судово-медичних лабораторних досліджень, судово-медичний експерт має право надіслати всі необхідні матеріали на ці дослідження. Порядок, організація та вид лабораторного дослідження визначаються правилами проведення окремих видів експертиз, затверджених наказом цього міністерства від 17 січня 1995 року № 6.

Крім того, відповідно до п. 2.19 Інструкції судово-медичний експерт має право на вилучення частин трупа, органів та тканин, крові, сечі тощо для проведення судово-медичної експертизи без дозволу близьких родичів потерпілого або інших законних представників. Згідно з пунктами 1.5, 2.6, 4.9 Порядку вилучення і надсилання об`єктів на лабораторні дослідження (Додаток №1 до Правил проведення судово-медичної експертизи (дослідження) трупів в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року № 6.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, труп ОСОБА_9 на підставі направлення слідчого був доставлений до Обухівського районного відділення КЗ КОР "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи", де судово-медичним експертом ОСОБА_11 було проведено судово-медичне дослідження трупа і складений відповідний висновок (т. 1, а. п. 206 - 210).


................
Перейти до повного тексту