ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа №160/17189/21
провадження № К/990/25716/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року (головуючий суддя - Конєва С.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) - Іванова С.М., суддів - Панченко О.М., Чередниченка В.Є.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням внесених виправлень (т.2, а.с. 6-58), просив визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 07 вересня 2021 року №2123/ю "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким оголошено догану начальнику державної установи "Широківський виправний центр №75" полковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 .
Також позивач ставив питання про розподіл судових витрат, зокрема, просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України 908,00 грн, витрачених ним на сплату судового збору та 15000 грн витрат, понесених на правову допомогу.
2. Наведені позивачем на обґрунтування цих вимог мотиви зводяться до того, що висновки службового розслідування є хибними, предмет цього розслідування не стосувався основних завдань виправного центру, ба більше, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності минув. Також, на його переконання, відповідач не довів ані наявності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, ані настання будь-яких негативних наслідків від дій, вчинення яких ставиться йому в провину. Стверджує, що виконував свої обов`язки сумлінно та у межах визначених законом повноважень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року, позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 07 вересня 2021 року №2123/ю "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував свої висновки тим, що відповідач прийняв оскаржуваний наказ не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, з порушенням вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", розділу VІІІ Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2015 року №356/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 2015 року за №295/26740 (далі - Порядок №356/5), не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
5. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. Підставою оскарження судових рішень у касаційному порядку Міністерство юстиції України зазначило пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах частини другої статті 5, статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та окремих положень Порядку №356/5 щодо питання притягнення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України до дисциплінарної відповідальності за триваюче порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення. Скаржник наголошує, що вчинення працівником органів внутрішніх справ проступку, за яке передбачено різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарна та кримінальна, не ставить їх у залежність одне від одного.
7. Мотиви скаржника щодо порушення судами норм матеріального права загалом зводяться до того, що наявність правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повною мірою обґрунтовано в матеріалах службового розслідування. Суди попередніх інстанцій, стверджуючи, що висновки аудиторів, які лягли в основу службового розслідування, ґрунтуються на припущеннях, не врахували, що службове розслідування призначається для з`ясування обставин вчинення особою рядового або начальницького складу дисциплінарного проступку, а не перевірки комісією обґрунтованості висновків та надання оцінки документу, що слугував підставою для призначення службового розслідування. Крім цього, суди залишили поза увагою, що саме службове розслідування та оформлення його результатів здійснено відповідно до встановлених чинним законодавством вимог, водночас посилання судів на відсутність у цьому висновку мотивів щодо невиконання, або неналежного виконання під час службової діяльності позивачем вимог чинного законодавства спростовуються наявними у справі матеріалами. Суди попередніх інстанцій також не врахували, що особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність. Наостанок, скаржник указав на помилковість висновків місцевого та апеляційного адміністративних судів щодо пропуску строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки наразі дисциплінарний проступок є триваючим.
8. Обґрунтовуючи доводи щодо порушення судами норм процесуального права, скаржник зазначив, що суди не надали належної оцінки оспорюваному акту індивідуальної дії та залишили поза увагою, що повноваження Міністерства юстиції України щодо встановлення підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і визначення виду дисциплінарного стягнення є дискреційними. Крім цього, у частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу суд першої інстанцій ухвалив рішення за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів для цього, а саме без документа, який містив би детальний опис правових послуг, що надані позивачу, їх вартість, та порядок обчислення гонорару адвоката. Суд апеляційної інстанції цієї помилки не виправив.
9. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., судді Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
11. Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження, визнано причини пропуску цього строку поважними та відкрито провадження за поданою відповідачем касаційною скаргою з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
12. Іншою ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року відповідачеві відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у цій справі.
13. Ухвалою Верховного Суду від 14/02/2024 закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
14. Громадянин України ОСОБА_1, підполковник внутрішньої служби, обіймав посаду начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)" з 31 січня 2017 року.
15. Міністерство юстиції України прийняло наказ від 15 липня 2021 року №2371/7 про призначення службового розслідування стосовно начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)" ОСОБА_1, проведення якого доручено начальнику Департаменту з питань виконання кримінальних покарань з утворенням відповідної комісії.
16. За результатами проведеного службового розслідування комісія 16 серпня 2021 року склала Висновок службового розслідування щодо невиконання, або неналежного виконання під час службової діяльності вимог чинного законодавства начальником державної установи "Широківський виправний центр (№75)" полковником внутрішньої служби ОСОБА_1, який того ж дня було затверджено Міністром юстиції України.
17. Згідно із цим висновком на ім`я начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань надійшла доповідна записка стосовно результатів позапланового внутрішнього аудиту діяльності державної установи Широківський виправний центр (№75)" за період з 01 січня 2019 року до 31 березня 2021 року, проведеного на підставі наказу Департаменту від 02 квітня 2021 року №82/ОД-21.
Аудитом виявлено порушення в частині здійснення установою діяльності з вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції, а також використання державних сільськогосподарських земель, які допущено внаслідок неправомірних дій та/або бездіяльності начальника установи полковника внутрішньої служби ОСОБА_1, окремі з яких, як зазначено у висновку, містять ознаки кримінальних правопорушень, зокрема, наведено такі сім епізодів:
1) у 2019 році надходження до спеціального фонду установи від діяльності з вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції були нижчими майже у 18 разів ніж у 2020 році (у порівнянні з попереднім 2018 роком відповідні показники 2019 року були нижчими більше ніж у 10 разів), що було зумовлено, на думку аудиторів, незабезпеченням у 2019 році обробітку понад 2660 га с/г земель. Зазначено, що тендерна процедура із закупівлі послуг з посіву соняшнику оголошувалася у період з лютого по червень 2019 року чотири рази, проте відмінялася за рішенням тендерного комітету установи у зв`язку з допущеними порушеннями та недоліками щодо її організації. Зокрема, Східний офіс Держаудитслужби за результатами моніторингу закупівлі виявив суттєві порушення в частині процедури оприлюднення інформації, складання тендерної документації та розгляду тендерної пропозиції. На думку аудиторів, не виключаються такі навмисні дії тендерного комітету, головою якого є керівник установи полковник внутрішньої служби ОСОБА_1, щодо забезпечення якісної організації процедури тендерних торгів у зв`язку з недостатністю в установі коштів на закупівлю цих послуг, залишок коштів на початок 2019 року становив 3754,9 тис. грн, а також на початку року було проведено вже іншу тендерну процедуру та взято зобов`язання (укладено договір з ТОВ НВП "Золотий колос" на закупівлю послуг з посіву ярового ячменю 225 га та ярового ріпаку 605 га на загальну суму 2070,0 тис. грн). Згідно з висновком такі дії позивача як керівника установи та одночасно виконання функцій тендерного комітету не виключають факти зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної чи юридичної особи, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним або громадським інтересам або інтересам юридичної особи, що передбачає відповідальність згідно зі статтею 364 КК України;
2) у подальшому (в липні 2019 року) на зазначених землях (понад 2660 га) було зафіксовано незаконні посіви соняшнику щодо яких в установі відсутня інформація (договори, угоди, бухгалтерські документи тощо) про обставини засівання цих земель та ким ці посіви були зроблені. Зазначено, що до аудиту позивач надав акт про оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва площею 2,661 га, оцінених за справедливою вартістю 2287,05 тис. грн, а у серпні 2019 року ці незаконні посіви соняшнику було продано у вигляді біологічних активів ТОВ "Три ведмеді і К" загальною вартістю 5488,9 тис. грн, однак останнє сплатило лише 1500,0 тис. грн, а стягнення залишку оплати здійснювалося в судовому порядку і до теперішнього часу відповідні кошти установою не отримані;
3) згідно з графічними картами полів установлено, що відповідні с/г землі (понад 2660 га) щодо яких у 2019 році планувалася процедура тендерних торгів на закупівлю послуг з посіву соняшнику і на яких фактично були виявлені незаконні посіви соняшнику, у 2018 року переважно також були засіяні соняшником (тобто два роки підряд), що є грубим порушенням допустимих нормативів періодичності вирощування культур на одному і тому самому полі, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 11 лютого 2010 року №164 "Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах", зазначено, що аудитом виявлено факти використання під посіви соняшнику майже 350 га одних і тих же сільськогосподарських земель протягом трьох-чотирьох років поспіль;
4) за укладеним за результатами тендерних торгів договором на посіви ярового ячменю 225 га та ярового ріпаку 605 га на загальну суму послуг 2070,0 тис. грн не здійснено жодних розрахунків із виконавцем робіт ТОВ НВП "Золотий колос", при цьому, на кінець 2019 року зазначена кредиторська заборгованість не була відображена за даними фінансової звітності установи. Інформації чи документів щодо пред`явлення позовних вимог до установи ТОВ "Золотий колос" не установлено. Указані вище посіви було продано у вигляді біологічних матеріалів на загальну суму 3864,0 тис. грн виконавцю робіт - ТОВ "Золотий колос", який не розрахувався за придбані біологічні активи. Стягнення оплати здійснюється у судовому порядку та до теперішнього часу відповідні кошти установою не отримано;
5) постійна недостатність коштів на початок календарного року є одним з факторів, що змушує Установу завчасно продавати врожай у вигляді біологічних активів, зокрема, з метою здійснення розрахунків з виконавцями посівних робіт, внаслідок чого установа втрачає значні доходи, які можна було одержати у разі завершення повного циклу з вирощування сільськогосподарських культур та їх реалізації у вигляді готової продукції. За орієнтовними підрахунками, проведеними на основі статистичних даних щодо показників врожайності та середніх цін на сільськогосподарську продукцію у відповідному регіоні (Широківському районі Дніпропетровської області) у період 2019-2020 роки упущена вигода установи внаслідок продажу врожаю у вигляді біологічних активів склала 81 814,14 тис. грн, що є збитками згідно з пунктом 2 частини другої 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
6) аудиторською перевіркою зафіксовано, що причинами недостатності коштів для забезпечення діяльності з вирощування та реалізації с/г продукції у період 2019-2020 років та 1 кварталу 2021 року були факти нецільового використання бюджетних коштів та здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень всупереч Бюджетному кодексу України у великих розмірах за спеціальним фондом державного бюджету, які містять ознаки правопорушень, передбачених статтею 210 КК України. Зокрема, зазначено, що в установі протягом 2019-2020 років за рахунок коштів, що надійшли від діяльності з вирощування та реалізації с/г продукції, здійснювались капітальні ремонти, придбано два легкові автомобілі, меблі, обладнання, господарчі товари та інші, при цьому, обробіток сільськогосподарських земель та вирощування с/г продукції не було забезпечено належним чином та у повному обсязі, що є грубим порушенням з боку начальника установи підпункту "ґ" частини першої статті 96 Земельного кодексу України. Згідно з графічними картами полів у 2020 році під "паром" знаходилось 1 148 га сільськогосподарських земель, однак аудитом не установлена підтверджуюча інформація та документи щодо здійснення установою відповідних заходів з обробітку земель, необхідних для утримання земель під "паром", що також свідчить про незабезпечення заходів з підвищення родючості ґрунтів та неефективне використання державних сільськогосподарських земель;
7) продаж сільськогосподарських культур відбувається у вигляді біологічних активів, це призводить до незаконного використання земельних ділянок установи покупцями цих біологічних активів у період вирощування та збору на них врожаю, оскільки відповідні землі належать установі на праві постійного користування, яке з огляду на вимоги частини першої статті 92 Земельного кодексу України передбачає лише володіння і користування земельними ділянками без можливості розпорядження (передавання). Крім цього, установа користується пільгами зі сплати податку на землю (не сплачує податок взагалі) відповідно до пункту 281.3 статті 281 Податкового кодексу України (далі - ПК України), однак установа не відповідає жодним критеріям із визначених у цій статті, а отже, зазначені факти користування пільгами з податку на землю, а також неправомірне надання можливості стороннім суб`єктам (покупцям біологічних активів) безоплатно користуватися землею та не сплачувати податок на землю, можуть кваліфікуватися як ухилення від сплати податків, відповідальність за які передбачена статтею 212 КК України.
18. Надалі у висновку службового розслідування зазначено, що комісія здійснила комплекс заходів, направлених на встановлення обставин і причин порушення начальником державної установи "Широківський виправний центр (№75)" полковником внутрішньої служби ОСОБА_1 чинного законодавства у сфері організації сільськогосподарської діяльності, проаналізовала його пояснення та доповідну записку Управління аудиту Департаменту, дійшла висновку, що питання сівозміни порушується на протязі тривалого часу, при цьому порушення носить умисний характер, чим грубо порушено норми постанови Кабінету міністрів України від 11 лютого 2010 року №164 "Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах", яка є обовязковою до виконання.
Крім цього вказано, що комісія встановила факт нецільового використання земель сільськогосподарського призначення, які належать установі. Мотиви комісії зводяться до того, що відповідно до пунктів 23 та 24 статті 4 Положення про державну установу "Широківський виправний центр (№75)", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2020 року №917/5, до основних завдань виправного центру віднесено забезпечення створення умов для залучення засуджених до суспільно-корисної оплачуваної праці; забезпечення, за наявності умов, створення і розвитку підсобного господарства з метою вироблення сільськогосподарської продукції для покращення матеріально-побутового забезпечення засуджених та персоналу виправного центру. Для реалізації цих завдань виправного центру було створено майстерню державної установи згідно з наказом Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України від 23 серпня 2018 року №241/ОД-18, в Положенні про яку зазначено, що основною метою і предметом діяльності установи є створення засобів для виправлення та ресоціалізації засуджених, які відбувають покарання, а саме залучення засуджених до суспільно-корисної праці. Також у цьому Положенні зазначено, що діяльність майстерні передбачає послуги, пов`язані з виготовленням, вирощуванням та реалізацією продукції виробничої майстерні та підсобного господарства, вирощування зернових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів, вирощування сільськогосподарської продукції. Комісія указала, що вивчивши первинні документи щодо організації роботи майстерні, вона установила, що планування роботи майстерні проводиться формально, засуджені залучаються до праці менш на 50% від планового їх залучення. Засуджені залучаються лише для господарчої обслуги життєдіяльності виправного центру і взагалі не залучаються на об`єкти виробництва сільськогосподарської продукції, під час укладення договорів із підприємствами на обробіток земельних ділянок установи та їх виконання, робота засуджених взагалі не використовується. У цьому комісія вбачала грубе порушення положень про установу та майстерню.
На переконання комісії, основними причинами та умовами, що призвели до зазначених порушень є особиста недисциплінованість та слабка обізнаність нормативно-правових та законодавчих актів начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)", полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 стосовно організації сільськогосподарського виробництва, діяльності майстерні в частині залучення засуджених до праці та надання послуг з перевезення співробітників установи автотранспортом, який належить державній установі.
19. На підставі цього висновку службового розслідування Міністерство юстиції України відповідно до абзацу 2 преамбули, статей 12-14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України прийняло наказ від 07 вересня 2021 року №№2123/к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким у зв`язку із неналежним виконанням службових обов`язків начальнику державної установи "Широківський виправний центр (№75)", полковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 оголошено догану.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
20. За правилами частин першої, другої та третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
21. Надаючи оцінку спірним правовідносинам у межах підстави касаційного оскарження, з якої було відкрито касаційне провадження у цій справі, колегія суддів зазначає таке.
22. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дія цього Статуту поширюється на, зокрема, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
24. За визначеннями, наведеними у статтях 1 та 2 цього Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
25. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частини перша та друга статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
26. Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
27. За правилами статті 14 цього Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо (частини перша, четверта-шоста та десята статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
28. Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
29. За змістом пунктів 1, 2 розділу II "Підстави для проведення службового розслідування" Порядку №356/5 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.
Службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань.
30. Згідно з пунктом 5 цього ж розділу Порядку №356/5 підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку.
31. За змістом пункту 1 розділу VIII "Оформлення матеріалів службового розслідування" Порядку №356/5 за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку зазначаються посада, звання, прізвище, ініціали виконавця (голови, членів комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку зазначаються: відомості про обставини, за яких особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, вчинила дію або бездіяльність, що стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в ДКВС України і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристика особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками; умови, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного; відомості про залучення до проведення службового розслідування фахівців та дані про них, подані ними результати.
У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються: пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового і начальницького складу конкретних видів заохочень або дисциплінарних стягнень, класифікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; підтвердження чи спростовування відомостей, які стали підставою для його призначення; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
32. Ключові аргументи сторін у цій справі зводяться головним чином до питання належної умотивованості висновку службового розслідування, який став підставою для оголошення позивачеві догани з мотивів неналежного виконання ним службових обов`язків, повноти та доведеності відображених у ньому обставин щодо вчинених позивачем як керівником виправного центру порушень, а також обґрунтованості наданої комісією, яка проводила службове розслідування, оцінки цих порушень.
33. Судами установлено, що підставами для призначення службового розслідування стали результати проведеного у період з 02 до 29 квітня 2021 року аудиту Департаменту виконання кримінальних покарань позапланового внутрішнього аудиту діяльності державної установи "Широківський виправний центр (№75)".
34. Надаючи оцінку кожному із семи епізодів порушень (див. пункт 17 постанови), виявлених під час аудиту та відображених у висновку службового розслідування й поставлених у провину позивачеві, суди попередніх інстанцій у своїх судових рішеннях керувалися таким.
Стосовно першого порушення, суди звернули увагу на те, що з вини позивача тендерну процедуру не було проведено лише один раз - 20 лютого 2019 року з тієї підстави, що оголошення було сформовано лише державною мовою, натомість вимагалося оприлюднення оголошення ще й англійською мовою. У решті випадків процедура закупівлі не відбулася не з вини позивача, принаймні доказів такої вини не надано.
Крім цього, суди зазначили, що міркування аудиторів щодо імовірної наявності у діях позивача як керівника установи та одночасно виконання функцій тендерного комітету фактів зловживання владою або службовим становищем, мають ознаки кримінального правопорушення. За відсутності вироку суду про встановлення вини позивача, який набрав законної сили, висновки комісії про порушення службової дисципліни позивачем за Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України не відповідають вимогам статей 61, 62 Конституції України, оскільки ніхто не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності (і кримінальної, і дисциплінарної) одного виду, за одне і те саме правопорушення.
Щодо другого порушення, суди попередніх інстанцій врахували доводи позивача про те, що, виявивши незаконні посіви у червні 2019 року, він як начальник установи вжив у межах своїх повноважень усіх необхідних заходів, зокрема, звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів, які за його зверненням внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за №12019040230001050 від 12 червня 2019 року за частиною першою статті 197-1 КК України та провели відповідне розслідування. Відповідач залишив це поза увагою та не навів мотивів неврахування цих обставин. У липні 2019 року на нараді виправного центру було прийнято рішення про постановку виявлених біологічних активів на його баланс та згодом продано ТОВ "Три ведмеді і К" за ціною 5488,9 тис. грн, з яких товариством було сплачено 1,5 млн. грн, інша частина боргу була стягнута у судовому порядку. Окрім того, 02 та 25 листопада 2019 року позивач особисто на полях виправного центру помітив комбайни про що повідомив поліцію. Зазначену техніку було затримано та за цим фактом зареєстровано два кримінальні провадження. З метою недопущення псування насіння соняшника та недопущення подальших намагань збору соняшника сторонніми особами, установою було укладено договір щодо надання послуг зі збору та транспортування продукції до місця очищення та сушіння насіння соняшника - елеватора (с. Карпівка Інгулецький район) та договір про надання послуг з очищення і сушіння насіння соняшнику з елеватором. Також були укладені договори на реалізацію зібраного насіння соняшника, а отримані кошти у сумі 1,8 млн. грн надійшли на рахунок установи. Крім цього, суди попередніх інстанцій звернули увагу на відсутність у висновку посилань на те, які вимоги і якого нормативно-правового акту порушив позивач, в чому саме полягає порушення позивачем вимог законодавства та службової дисципліни.
Стосовно третього порушення місцевий адміністративний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, указав на те, що комісія у висновку не перевірила наданих позивачем пояснень щодо вжиття ним упродовж 2018-2021 років заходів, направлених на підвищення родючості ґрунтів, таких як пар, глибока оранка, внесення міндобрив, відсутність збитків та отримання прибутку, не надала оцінки протоколу випробувань від 27 вересня 2021 року №7800612 випробувальної лабораторії ТОВ "ФАРМЕР.УА" та листу-роз`ясненню про те, що основні показники родючості ґрунту державної установи "Широківський виправний центр (№75)" не знижуються і значно перевищують середньозважені для цього типу ґрунтів в Україні, отже, введення в структуру сівозміни соняшника до 40% (1745 га) не знижує основні показники родючості ґрунту, забезпечує врожайність і якість сільськогосподарських культур, адекватну біокліматичному потенціалу, економічно, екологічно і енергетично обґрунтовану.
Крім цього, суди указали на те, що посилання аудиторів на факти безгосподарського використання сільськогосподарських земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату родючості земель, передбачають кримінальну відповідальність згідно із частиною першою статті 254 КК України. На переконання судів, за умови того, що висновок службового розслідування містить припущення про вчинення позивачем кримінальних правопорушень, які повинні бути перевірені у спосіб, встановлений у порядку кримінального судочинства, висновки про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у частині наведеного третього порушення є передчасними з урахуванням аналізу норм статей 61,62 Конституції України.