ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 160/15208/21
адміністративне провадження № К/990/20041/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Івченка М.В.
представника позивача Кобеляцького Д. М.
представника відповідача Зайцевої А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (прийняту в складі: головуючого судді Букіної Л.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.),
УСТАНОВИВ
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 31.10.2018 року № 0000284-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000285-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000286-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000288-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000289-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000291-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000292-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000293-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000294-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000305-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000306-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000307-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001081-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001078-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001083-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001076-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001079-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001080-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001082-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001084-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001085-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001086-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001087-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001088-5850-0407, від 28.02.2019 року № 00009642-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00009643-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001034-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001039-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001036-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001035-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001037-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001041-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001040-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001032-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001044-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001042-5840-0407.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що контролюючим органом невірно визначено базу оподаткування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки без прийняття до уваги того, що об`єкти нерухомості знаходяться у спільній сумісній власності позивача та членів його родини. Додаткового зауважує про пропуск відповідачем строку надсилання цих рішень, які окрім цього, взагалі направлялися за колишньою податковою адресою позивача. Також посилався на безпідставність віднесення нерухомого майна до територіальної межі іншого міста й не надання детального розрахунку податкових зобов`язань за оскарженими рішеннями.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення вважається таким, що надіслано фізичній особі, якщо його надіслано на адресу за місцем проживання (податковою адресою) або останнього відомого його місцезнаходження, при цьому податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі №160/15208/21 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №160/15208/21 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7. Так, позивач зазначає, що Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні судові рішення Верховного Суду у подібних правовідносинах, де аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, фактичні обставини справи та однакове матеріально-правове регулювання, а саме неправильне застосування норм матеріального права, що полягає у неправильному тлумаченні ст.74 Податкового кодексу України, в частині відсутності інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків у контролюючого органу, що є підставою для касаційного оскарження у відповідності до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
7.1. Позивач зазначає, що посадові особи з метою належного виконання завдань та обов`язків в частині адміністрування податків, зборів, платежів могли зібрати інформацію щодо правильної адреси позивача для належного надіслання ППР.
7.2. Так, скаржник звертає увагу на те, що позивач змінював адресу та про що повідомив належним чином контролюючий орган, що підтверджено рішенням у справі №160/5800/19, проте контролюючий орган умисно направляв ППР на іншу (невірну) адресу, з метою уникнення узгодження грошового зобов`язання з позивачем.
7.3. Також указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 щодо виконання вимог "належного урядування" та обґрунтованості прийнятого рішення повинен скласти розрахунок податкового зобов`язання, де й зазначить інформацію на підставі якої здійснено розрахунок (адреса, площа, ставка, тощо), що також відповідатиме принципу "зрозумілості рішення".
7.4. Позивач наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішення по справі №160/15208/21 при застосуванні норми права не було враховано висновку суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду по аналогічним спорам, а саме постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі №819/1622/16, що аналіз документів про право власності не дає підстави для висновку, що позивач за згодою дружини може бути визначений єдиним власником об`єкта оподаткування, а тому є платником податку на нерухоме майно, оскільки вказані посилання є лише припущеннями.
7.5. Відповідно до наявної судової практики, аналіз документів про право власності не дає підстави для висновку, що позивач за згодою дружини може бути визначений єдиним власником об`єкта оподаткування, а тому є платником податку на нерухоме майно, оскільки вказані посилання є лише припущеннями.
З урахування вказаної інформації вбачається, що згідно п.п.266.1.2 ст.266 ПК України контролюючий орган мав направляти ППР особі, що визначена за згодою власників, як платник податку на нерухоме майно.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
9. 21 вересня 2022 року справа №15208/21 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
10. Суди попередніх інстанцій установили, що позивачеві на праві приватної власності належить низка об`єктів нерухомого майна, а саме:
- 1/2 частина нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 576,1 кв.м.;
- 1/2 частина нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 464,8 кв.м.;
- 1/3 частина нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 212,2 кв.м.;
- 1/2 частина нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,5 кв.м.;
- 1/2 частина нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 650,2 кв.м;
- 1/2 частина нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 171,5 кв.м.;
- 1/2 частина нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 280,3 кв.м.;
- 1/2 частина нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 1273 кв.м.;
- 447/1000 частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 6171,9 кв.м.;
- 1/2 частина нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 87,3 кв.м.;
- 1/2 частина нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 430,7 кв.м.;
- квартира за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 364,4 кв.м.;
- будинок за адресою: АДРЕСА_7, загальною площею 102,8 кв.м.
11. За вказаними об`єктами нерухомості відповідачем сформовані податкові повідомлення-рішення (податковий період 2017-2019 роки): від 31.10.2018 року № 0000284-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000285-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000286-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000288-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000289-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000291-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000292-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000293-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000294-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000305-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000306-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000307-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001081-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001078-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001083-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001076-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001079-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001080-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001082-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001084-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001085-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001086-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001087-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001088-5850-0407, від 28.02.2019 року № 00009642-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00009643-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001034-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001039-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001036-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001035-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001037-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001041-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001040-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001032-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001044-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001042-5840-0407, якими позивачу донараховані податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно.
12. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
13. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
15. За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
16. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
17. Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
18. Згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
19. Згідно з п.п.14.1.129-1 п.14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
20. Згідно з п.п.14.1.129.1 п.14.1 статті 14 ПК України, об`єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки;
Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:
а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
21. Підпунктом 266.2.1 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, а у силу положень п.п. 266.3.1 ст. 266 цього ж кодексу базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
22. Відповідно до п.п. 266.3.2 ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
23. Згідно із п.п.266.4.1 п. 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: